Постанова

від 23.01.2013 по справі 5002-3/2904-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2013 р. Справа № 5002-3/2904-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Козир Т.П. суддівГольцової Л.А. Губенко Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Алупкінської міської ради на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 у справі№ 5002-3/2904-2011 господарського судуАвтономної Республіки Крим за позовомСімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Алупкінської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" проспонукання до знесення самовільно побудованих споруд за участю представників сторін:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: Швець О.Л., дов. від 12.09.2012;

прокуратури: Лук'яненко В.В., ст. прокурор відділу Генеральної прокуратури України, посв. № 000496 від 25.07.2012;

Сайтарли І.М., прокурор відділу Генеральної прокуратури України, посв. №014716 від 21.01.2013;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.09.2011 у справі № 5002-3/2904-2011 (суддя Соколова І.О.) позовні вимоги задоволено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Сікорська Н.І., судді - Маслова З.Д., Воронцова Н.В.) рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.09.2011 у справі №5002-3/2904-2011 скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Алупкінська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняте у даній справі судове рішення апеляційного господарського суду залишити без змін.

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 14.01.2013 № 02-05/5 для розгляду касаційної скарги у справі № 5002-3/2904-2011, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 16.01.2013, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Козир Т.П., судді - Гольцова Л.А., Губенко Н.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.01.2013 відкладено розгляд касаційної скарги Алупкінської міської ради на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 у справі №5002-3/2904-2011 на 23.01.2013.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.

Алупкінською міською радою 02.04.2009 прийнято рішення № 23/7 "Про затвердження проекту землеустрою та передачі в оренду ТОВ "Вест Іст Груп" земельної ділянки, для будівництва та обслуговування багатоквартирного багатофункціонального жилого будинку", яким, зокрема, вирішено затвердити проект землеустрою по відводу земельної ділянки ТОВ "Вест Іст Груп" в оренду на 49 років для будівництва та обслуговування багатоквартирного багатофункціонального жилого будинку за адресою: м.Алупка, вул. 1 Травня, район будинку 3 (нижче Піонерського парку); передати в оренду строком на 49 років ТОВ "Вест Іст Груп" земельну ділянку площею 1,4700 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного багатофункціонального жилого будинку за адресою: м. Алупка, вул. 1 Травня, район будинку 3 (нижче Піонерського парку), з нього ділянку №1 площею 0,8000 га жилої та громадської забудови , в т.ч. загального користування (строка 12.4,шифр 97 форми 6 зем), в тому числі по угіддям: "зелені насадження загального користування"(гр. 56 форми 6 зем), ділянка № 2 площею 0,6700 га жилої та громадської забудови в тому числі "землі, які не передані у власність та не передані у користування в межах населеного пункту" (12.3, шифр 96 форми 6 зем), по угіддям: "забудовані землі", в т.ч. "землі громадського призначення" (гр. 34,43 форми 6 зем).

Між Алупкінською міською радою (Орендодавець) та ТОВ "Вест Іст Груп" (Орендар 09.06.2009 укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 1,4700 га, розташовану за адресою: Україна, АР Крим, м. Алупка, вул. 1 Травня, район будинку № 3 (нижче Піонерського парку) (кадастровий номер - 0111970200:01: 004:0125) для обслуговування багатоквартирного та багатофункціонального житлового будинку, із земель рекреаційного призначення.

Згідно з п. 2.1 договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування багатоквартирного, багатофункціонального житлового будинку за адресою: Україна, АР Крим, місто Алупка, вул. 1 Травня, район будинку 3 (нижче Піонерського парку).

Пунктом 3 договору визначено, що договір оренди укладений на 49 років з 02.04.2009 року по 02.04.2058.

29.12.2009 Виконавчим комітетом Алупкінської міської ради прийнято рішення №562, яким вирішено затвердити ТОВ "Вест Іст Груп" генеральний план тимчасового встановлення будиночків для проживання та оздоровлення по вул. 1 Травня у районі Піонерського парку у м. Алупка.

18.03.2010 Виконавчим комітетом Алупкінської міської Ради прийняте рішення № 84 "Про дозвіл ТОВ "Вест Іст Груп" встановлення тимчасових некапітальних споруд модульного типу за адресою: Україна, АР Крим, місто Алупка, вул. 1 Травня, район будинку 3 (нижче Піонерського парку)", згідно якого ТОВ "Вест Іст Груп" дозволено встановлення тимчасових некапітальних споруд модульного типу на залізобетонних платформах з колонами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем під час дії зазначених вище рішень виконкому встановлені 35 будиночків (тимчасові некапітальні споруди модульного типу на залізобетонних платформах з колонами), про що свідчать паспорт об'єктів тимчасової установки будиночків для проживання та оздоровлення станом на 10.03.2010, акт введення в експлуатацію від 01.07.2010.

В подальшому, рішеннями від 24.03.2011 № 39 та № 40 Алупкінської міської ради задоволені протести Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора №764, № 765 та скасовані рішення Виконавчого комітету Алупкінської міської ради від 18.03.2010 № 84 та від 29.12.2009 № 562.

Під час розгляду справи, господарськими судами досліджено, що Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією 03.06.2011 складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України, в якому відображено наявність на вказаній вище земельній ділянці 35 будиночків, збудованих на бетонно-свайному фундаменті, проект будівництва на які відсутній, проект ОВНС (оцінка впливу на навколишнє середовище) відсутній, позитивний висновок екологічної експертизи відсутній, що, як зазначено в акті, є порушенням ст.ст. 14, 39 Закону України "Про екологічну експертизу", ст.96 Водного кодексу, ст. 26, 27, 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Підставою звернення до суду з даним позовом, як правильно визначено судами, є вимога про знесення самовільно побудованих 35 будиночків, збудованих на бетонно-свайному фундаменті, на території м. Алупка, вул. 1 Травня в районі будинку № 3, (нижче Піонерського парку).

Приймаючи рішення у справі про зобов'язання відповідача знести самовільно побудовані споруди, місцевий господарський суд виходив з того, що рішення Виконавчого комітету Алупкінської міської ради від 29.12.2009 № 562 та від 18.03.2010 № 84 скасовані рішеннями Алупкінської міської ради від 24.03.2011 № 39 та №40, а тому зведення вказаних будиночків є самовільним будуванням.

Крім того, як зазначив суд, відповідачем не було дотримано визначеного договором оренди земельної ділянки від 09.06.2010 цільового використання спірної земельної ділянки (для будівництва та обслуговування багатоквартирного та багатофункціонального житлового будинку) та всупереч договору побудовано 35 будиночків на бетонно-свайному фундаменті.

Здійснюючи перегляд рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку та приймаючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями ЦК України, ЗК України, Законом України "Про планування та забудову територій" зазначив, що оскільки спірні споруди були зведені та введені в експлуатацію під час дії рішень № 562 та № 84 та законодавством, яке було чинне на той час не передбачалось отримання дозволу відповідної інспекції ДАБК на встановлення тимчасових споруд, а також відсутність порушень відповідачем земельного законодавства щодо нецільового використання спірної земельної ділянки, то позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно положень ч. 2 ст. 111 5 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Статтею 376 ЦК України в редакції, яка діяла на момент прийняття Виконавчим комітетом Алупкінської міської ради рішень № 562 та № 84 встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У відповідності до ст. 29 Закону України "Про планування та забудову територій" в редакції, чинній на момент прийняття рішень № 562 та № 84 та завершення установки будиночків, здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Частиною 4 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000 № 273, затверджено перелік будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл, серед яких в п. 4.9 зазначені тимчасові будівлі та споруди, зведення яких не потребує виконання робіт з улаштування фундаментів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону (ст. 24 Закону України "Про планування та забудову територій").

Отже, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що на час зведення тимчасових будиночків законодавством не було передбачено отримання дозволу відповідної інспекції ДАБК на встановлення тимчасових споруд модульного типу.

Крім того, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зауважив про недоведеність матеріалами справи здійснення відповідачем будівництва 35 тимчасових будиночків з істотним порушенням будівельних норм і правил, або з порушенням державно-будівельних норм та санітарних правил, що загрожують життю та здоров'ю людини, а також не виконання відповідачем приписів інспекції ДАБК про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 111 7 ГПК України).

З урахуванням наведених правових положень та встановлених судами обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, а саме, посилання на Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 та Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 є необґрунтованими, оскільки були прийняті пізніше, ніж встановлення відповідачем спірних будиночків на ділянці.

Отже, положення вищезазначених норм не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України з всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення вимог касаційної скарги та скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Алупкінської міської ради залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 у справі № 5002-3/2904-2011 - без змін.

Головуючий суддя Т.П. КОЗИР

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Н.М. ГУБЕНКО