Ухвала

від 04.09.2012 по справі 1570/1026/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2012 р.Справа № 1570/1026/2012

Категорія:Головуючий в 1 інстанції: Балан Я.В.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Романішина В.Л.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергорежим» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Енергорежим» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Державної податкової служби (далі ДПІ у Київському районі м. Одеси ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000012334 від 25 січня 2012 року про збільшення податку на додану вартість на суму 64 710,45 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що під час формування податкового кредиту ним було дотримано всіх умов, встановлених чинним законодавством.

Позивач також зазначав,що недійсність правочинів між ТОВ «Енергорежим» та ТОВ «ВСТК», ПП «Дана-Даблью» у судовому порядку не визнана.

Відповідач у своїх письмових запереченнях вказував, що позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими, аргументуючи тим, що відповідно до проведеної перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси ДПС, матеріали якої відображені у акті №5/23-34/36794946/85 від 03 січня 2012 року позивачем безпідставно сформовано податкові зобов'язання, адже операції з поставки товарів (послуг) між ТОВ «Енергорежим» та ТОВ «ВСТК», ПП «Дана-Даблью» мали ознаки нікчемності, а тому виписані податкові накладні не можуть братись до уваги в податковому та бухгалтерському обліку .

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року адміністративний позов ТОВ «Енергорежим» - задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення, прийняте ДПІ у Київському районі м. Одеси ДПС №0000012334 від 25 січня 2012 року, за яким ТОВ «Енергорежим» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 64 710,45 грн. (шістдесят чотири тисячі сімсот десять грн. сорок п'ять коп.), за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3 (три) грн.

В апеляційній скарзі представника ДПІ у Київському районі м. Одеси ДПС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи та відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Київському районі м. Одеси ДПС, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

За правилами ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини справи, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон,який їх регулює.

Так судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

09 жовтня 2009 року виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано ТОВ «Енергорежим», ідентифікаційний код юридичної особи - 36794946, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15561020000037093, місцезнаходження юридичної особи: 65104, Одеська область, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, буд. 27, кв. 16, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01, №510384.

12 жовтня 2009 року за №7283 позивача взято на облік в якості платника податків у ДПІ у Київському районі м. Одеси ДПС, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП .

Відповідно до свідоцтва №100254829 від 16 листопада 2009 року про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Енергорежим» зареєстровано платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер №367949415517 .

03 січня 2012 року ДПІ у Київському районі м. Одеси ДПС була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «ВСТК» (код ЄДРПОУ 32623124) за квітень-травень 2011 року та ПП «Дана-Даблью» (код ЄДРПОУ 37351889) за березень 2011 року за результатами якої було складено акт №5/23-34/36794946/85 від 03 січня 2012 року.

На підставі вищевказаного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012334 від 25 січня 2012 року, яким встановлено порушення ТОВ «Енергорежим» п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі: за основним платежем - 64 710,45 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 грн.

Підставою для прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок акту перевірки, згідно якому укладені угоди TOB «Енергорежим» з постачальниками продукції ТОВ «ВСТК», ПП «Дана-Даблью» здійснені без мети настання реальних наслідків та відповідно до ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 228, ЦК України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Враховуючи, що визнання вказаних договорів недійсними зумовлює виникнення відповідних податкових наслідків в частині обліку операцій з придбання товару від вищевказаних постачальників, податковий орган прийшов до висновку, що TOB «Енергорежим» порушені вимоги п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, та завищено податковий кредит в податковій декларації за березень 2011р. на суму 39933,07 грн., за квітень 2011р на суму 1604,30 грн., за травень 2011р на суму 23173,08 грн.,що призвело до заниження податкового зобов'язання за березень, квітень, травень 2011р на вказані суми.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції зазначив, що Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Державної податкової служби (далі ДПІ у Київському районі м. Одеси ДПС), заперечуючи проти адміністративного позову, не надала суду відповідні належні докази в підтвердження правомірності та обґрунтованості винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з вище вказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що при винесенні постанови та задоволенні адміністративного позову судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Під визначенням податковий кредит, наведеним у п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, слід розуміти суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. "а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції, обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання позивачем у постачальників - ТОВ «ВСТК», ПП «Дана-Даблью» товарів, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, відповідачем належним чином спростовані не були.

Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

В свою чергу, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладених договорів, позивачем здійснювалися господарські взаємовідносини з вказаними контрагентами.

Так між позивачем та ТОВ «ВСТК» 24.05.2011 р. було укладено договір поставки №72, предметом якого став товар, який призначається для підприємницької діяльності або інших цілей. Назва, асортимент, кількість та ціна товару визначається в видаткових накладних, які є додатками до даного договору (а.с.97-100) а також усний договір купівлі-продажу.

Факт поставки та оплати товарів підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №РН-0003135 від 16 травня 2011 року, №РН-0002035 від 06 квітня 2011 року, №РН-0004235 від 26 травня 2011 року - постачальник ТОВ «ВСТК», яким відповідають податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ «ВСТК»: №1110 від 12 травня 2011 року, №37 від 06 квітня 2011 року, Ж520 від 26 травня 2011 року.

Факт виконання комплексу робіт згідно договору підряду№62 від 01 грудня 2011 року укладеного між позивачем та ПП «Дана-Даблью», предметом якого було виконання комплексу робіт об'єкту будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Золотий берег, 27, секція №6 підтверджується наявними в матеріалах справи наступними документами: податкова накладна №771 від 30 березня 2011 року, довідка про вартість виконаних робіт, акт приймання виконаних робіт, підсумкова відомість ресурсів, довідка про вартість виконаних підрядних робіт, акт приймання виконаних робіт.

З податкових накладних №772 від 30 березня 2011 року, №822 від 30 березня 2011 року, акту здачі-прийняття робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акту приймання виконаних робіт, підсумкової відомості ресурсів, вбачається виконання комплексу робіт об'єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Золотий берег, 27, секція згідно договору підряду №67 від 30 березня 2011р.

Предметом договору підряду №63 від 01 лютого 2011 року стало виконання комплексу робіт по влаштуванню системи вентиляції приміщення столової центрального офісу ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Золотий берег, 4, а. Факт виконання комплексу робіт згідно вищевказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи наступними »доказами: податкова накладна №601 від 25 березня 2011 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2011 року, акт приймання виконаних робіт за травень 2011 року, підсумкова відомість ресурсів.

Наявними в матеріалах справи документами також підтверджено подальше використання позивачем товару придбаного у ТОВ «ВСТК» та виконанням ПП «Дана -Даблью» комплексу підрядних робіт

Так, судом і матеріалами справи встановлено, що 22 березня 2011 року між позивачем та ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» був укладений договір підряду №6. Предметом вказаного договору було виконання позивачем своїми силами та із власних матеріалів здійснення комплексу робіт, по влаштуванню системи вентиляції та здачі в експлуатацію закінченого об'єкту будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Золотий берег, 27/секція №1. В ході виконання умов цього договору, його сторонами були складені та підписані акти прийомки виконаних підрядних робіт за травень 2011 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2011 року, підсумкова відомість ресурсів за травень 2011 р. Між сторонами підписано договірну ціну складену станом на 22 березня 2011 року об'єкт-вентиляція, розміщений в пансіонаті сімейного типу (вул. Золотий Берег, 27, секція № 1, апартаменти № 13,14,15,16).

Також між позивачем та ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» було укладено додаткову угоду №3 до договору №29/04-10 від 29 квітня 2010 року предметом якої стали зобов'язання щодо проведення позивачем комплексу робіт по обв'язці технічних приміщень басейну, не передбачених договором № 29/04-10 від 29 квітня 2010 року. В ході виконання вищевказаної угоди була складена пояснювальна записка, договірна ціна на монтаж технічних приміщень басейну (секція №5), довідка про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2011 року підсумкова відомість (червень 2011 року) акт приймання виконаних робіт.

11 квітня 2011 року між позивачем та ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» було укладено договір підряду №69 щодо проведення комплексу робіт по встановленню системи вентиляції санвузлів на об'єкті ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Золотий берег, 27. В ході виконання вищевказаного договору була складена пояснювальна записка, договірна ціна, акт приймання виконаних підрядних робіт, довідка про вартість виконаних робіт, підсумкова відомість ресурсів.

12 квітня 2011 року між ТОВ «Енергорежим» та ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» було укладено додаткову угоду №2 до договору № 04/06-10 від 04 червня 2010 року Предметом вищевказаної угоди стали зобов'язання щодо проведення комплексу робіт по обв'язці технічних приміщень басейну, не передбачених договором №04/06-10 від 04 червня 2010 року. В ході виконання вищевказаної угоди була складена пояснювальна записка, договірна ціна на монтаж технічних приміщень басейну (секція №1), довідка про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2011 року акт приймання виконаних підрядних робіт, підсумкова відомість.

20 січня 2011 року та 22 лютого 2011 року ТОВ «Енергорежим» уклало додаткові угоди №1, №2 до договору №49 від 13 жовтня 2010 року з ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» стосовно проведення комплексу робіт не передбачених договором №49 від 13 жовтня2010 р. за адресою: м. Одеса, вул. Золотий берег, 27, секція № 6. В ході виконання вищевказаної угоди була складена пояснювальна записка, договірна ціна на додаткові роботи пансіонату сімейного типу, розміщеного за адресою: м. Одеса, вул. золотий берег, 27, секція 6, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2011 року, акт приймання виконаних підрядних робіт за травень 2011 р., підсумкова відомість ресурсів за травень 2011 р.

Також в якості доказів взаємовідносин із ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» позивачем було надано договір підряду №64 укладений між ТОВ «Енергорежим» та ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» 01 лютого 2011 року, предметом якого стало виконання комплексу робіт по влаштуванню системи вентиляції приміщення столової центрального офісу ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» за адресою: м. Одеса, вул. Золотий берег, 4, а. Під час виконання вищевказаного договору була складена довідка про вартість виконаних робіт, акт приймання виконаних підрядних робіт, підсумкова відомість ресурсів.

Крім того судом прийнято до уваги, що податкове повідомлення-рішення 0002262301 від 15 листопада 2011 року, яким встановлено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України по взаємовідносинам позивача із ТОВ «ВСТК» за договором № 72 від 24 травня 2011 року, у зв'язку з чим збільшено податок на додану вартість, було скасовано постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року

Таким чином, договорами на виконання комплексу підрядних робіт підтверджуються зв'язок між понесеними позивачем витратами та його господарською діяльністю, адже визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Отже, судова колегія вважає, що вивчені документи дають підстави для висновку про сплату позивачем сум податку в ціні придбання товарів (послуг) своїм безпосереднім постачальникам, які видали йому податкові накладні, маючи статус платників податку на додану вартість, а тому оцінка судом першої інстанції обставин та матеріалів справи відповідає правильному застосуванню норм матеріального права, які регулюють порядок визначення та відшкодування податку на додану вартість.

Крім того, як вбачається з апеляційної скарги та акту перевірки, податковий орган прийшов до висновку, що господарські відносини позивача з ТОВ «ВСТК», ПП «Дана-Даблью» в порушення ст. 203, ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Отже, з урахуванням вище вказаних норм та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач, складаючи акт за результатами проведеної перевірки, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів між позивачем та ТОВ « ВСТК», ПП «Дана-Даблью», оскільки позиція податкового органу про те, що вказані господарські операції не спрямовані на реальне настання правових наслідків, не підкріплена належними доказами чи рішенням суду про визнання їх такими.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає та вважає такими, які ґрунтуються на помилковому застосуванні апелянтом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ТОВ «Енергорежим» цілком обґрунтовано віднесло до податкового кредиту суму ПДВ у загальному розмірі 64 710 грн. 45 коп., підтверджену відповідними документами, зазначеними пп.198.6,п.198 ст.198 Податкового кодексу України по взаємовідносинам з ТОВ «ВСТК» та «Дана - Даблью», що спростовує твердження податкового органу про порушення позивачем вимог зазначеного Закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення №0000012334 від 25 січня 2012 року, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі: за основним платежем - 64 710,45 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 грн., а тому воно підлягає скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:підпис

Суддя: підпис

Суддя:

підпис