Ухвала

від 11.09.2012 по справі 2а-5553/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5553/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Варченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ СТАНДАРТ»до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про визнання дій протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2011 року ПП «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ СТАНДАРТ»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до УПФУ в Солом'янському районі м. Києва в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо неприйняття та невизнання звітів про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду за лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року та зобов'язати відповідача прийняти та визнати як документ звітності зазначені звіти.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2011 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність УПФУ в Солом'янському районі м. Києва щодо неприйняття звітів про суми нарахованої плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України ПП «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ СТАНДАРТ»за лютий, березень та квітень 2010 року.

Зобов'язано УПФУ в Солом'янському районі м. Києва прийняти та визнати звіти про суми нарахованої плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України ПП «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ СТАНДАРТ»за лютий, березень та квітень 2010 року.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПП «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ СТАНДАРТ»перебуває на обліку в УПФУ в Солом'янському районі м. Києва як платник страхових внесків.

Позивачем на адресу УПФУ в Солом'янському районі м. Києва рекомендованим листом з повідомленням були направлені звіти про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду за лютий 2010 року (11.03.2010), березень 2010 року (10.04.2010), квітень 2010 року (08.05.2010), які відповідач отримав 15.03.2010, 12.04.2010 та 12.05.2010 відповідно.

Однак, відповідачем надіслані позивачем звіти про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду за лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року не визнано та не прийнято.

Вказана відмова мотивована тим, що позивачем недотримано способу подання спірної звітності.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі -Закон № 1058-IV).

Положенням частини 1 статті 5 Закону № 1058-IV передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно із статтею 14 даного Закону, страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV, страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Варто зазначити, що платники страхових внесків мали право надсилати документи до органу Пенсійного фонду України поштою з повідомленням про вручення відповідно до абзацу 9 пункту 11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, який виключено згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1.

З 1 січня 2010 року набрав чинності Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 за № 1136/17152.

Цей Порядок встановлює, зокрема, порядок, строки подання звіту про суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах та його форму.

Пунктом 1.3. Порядку передбачена форма подання звітів до органів Пенсійного фонду, а саме: в електронній формі з використанням ЕЦП через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007 № 7-7, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.04.2007 за № 436/13703 (звіт на паперових носіях не подається); на паперових носіях, завірених підписом керівника/страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації; на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше десяти.

Пункт 2.1 Порядку встановлює, що страхувальники, крім осіб, зазначених в пунктах 2.2 - 2.4 цього розділу, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду.

Базовим звітним періодом для них є календарний місяць.

Згідно п. 3.3 Порядку визначено, що відповідальна особа органу Пенсійного фонду, яка приймає звіт від страхувальника, реєструє його та проставляє реєстраційний номер із зазначенням дати реєстрації та обов'язково засвідчує власним підписом із зазначенням прізвища та ініціалів.

Розписка про одержання звіту заповнюється відповідальною особою органу Пенсійного фонду, що прийняла пакет документів. При прийнятті документів розписка про одержання звіту завіряється печаткою для довідок відповідальною особою органу Пенсійного фонду та повертається страхувальнику.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при невизнанні спірної звітності зроблено посилання на недотримання способу подання спірної звітності, а саме, направлення її поштою. При цьому, представником відповідача в обґрунтування підстав неприйняття та невизнання спірної звітності зазначено, що звітність повинна подаватись уповноваженою особою страхувальника особисто безпосередньо до органів Пенсійного фонду, оскільки відповідальна особа Пенсійного фонду повинна повернути страхувальнику розписку про одержання звітності.

Таким чином, Порядком передбачено форму подання звітності органам Пенсійного фонду України, проте не визначено способу її подання (особисто чи поштою). За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду про спростування зазначених відповідачем фактів невідповідності способу подання позивачем спірної звітності нормам чинного законодавства.

Що стосується посилань апелянта на необхідність повернення страхувальнику розписки про отримання звітності, колегія суддів звертає увагу, що Порядком не передбачений обов'язок відповідальної особи органу Пенсійного фонду надсилати розписку страхувальнику поштою чи будь-яким іншим засобом зв'язку. Відповідно, страхувальник повинен отримати її особисто в органах Пенсійного фонду.

При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що розписка про отримання звітів лише підтверджує факт її прийняття відповідальною на це особою органу Пенсійного фонду, а не встановлює правильність формування та подання страхувальниками таких звітів, що в свою чергу, не може бути підставою для неприйняття чи невизнання поданої страхувальником звітності.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність невизнання відповідачем звітів позивача про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду за лютий 2010 року, березень 2010 року та квітень 2010 року.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.