Постанова

від 17.04.2012 по справі 2а-12302/11/0170/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2012 р. (15:51) Справа №2а-12302/11/0170/17

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого суддіПапуша О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., представників сторін:

позивача - Щербиніна Р.Є., довіреність від 14.03.12р. № 10-1/73,

відповідача - Палюха О.В., довіреність від 16.03.12р. № 1984/8/10, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Санаторій Карасан"

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

07.10.11 року до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.05.2011 року № 0000342304 та № 0000362304.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем оспорені рішення прийнято на підставі акту перевірки, висновки якого не відповідають дійсності. Зокрема, висновок про включення податкових накладних, які відповідно до бухгалтерської та податкової документації увійшли у покриття зобов'язань, податковим інспектором на власний розсуд включено до складу бюджетного відшкодування, внаслідок чого такі дії визнано порушення податкового законодавства, контролюючим органом зменшено суму бюджетного відшкодування та застосовано штрафні (фінансові) санкції. Висновок про ненадання документів, відповідно до якого застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій розміром 510,00 грн. не відповідає дійсності, оскільки перевіряючих повідомлено про надання затребуваних документів 31.01.2011р., які у цей день на підприємство не прибули, хоча період проведення перевірки санаторію з 27.01.2011р. по 31.01.2011р.

Посилаючись на невідповідність дій та висновків податкового органу нормам податкового законодавства, позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 11.10.11р. відкрито провадження в адміністративній справі за названим позовом, розпочато підготовче провадження. В ході підготовчого провадження судом з'ясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, прийнято рішення щодо відсутності необхідності проведення попереднього судового засідання, внаслідок чого закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 08.11.11р.

Представником позивача у судових засіданнях підтримано у повному обсязі заявлені вимоги, відповідно до підстав та обставин, викладених у позові, просив його задовольнити.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив. Не визнаючи вимоги, викладені в позові, письмовими запереченнями відповідач наголосив на наявному порушенні позивачем вимог податкового законодавства, оскільки до податкового кредиту ним віднесено суми податку на додану вартість за взаємовідносинами з КП "Управління Благоустрою міста та капітального будівництва", ТОВ "Кронос", ПрАТ "МТС Україна", СПД-ФО ОСОБА_3, чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за листопад 2010 року у розмірі 4 868 грн. В ході перевірки витребувано у підприємства завірені копії документів, тому що у розрахунку бюджетного відшкодування брали участь суми податку на додану вартість, включених до складу податкового кредиту за жовтень 2010 року по податковим накладним, отриманим ЗАТ "Санаторій Карасан" від постачальників товарів (послуг) з якими у жовтні 2010 року не проведено розрахунків, тобто станом на 01.11.2010р. значиться дебіторська або кредиторська заборгованість, що є порушенням вимог підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Відповідно до вимог пункту 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI у зв'язку із відмовою платника податків від надання копії документів при проведення позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми заявленого бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів по декларації з ПДВ за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення періодів по декларації з ПДВ за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ попередніх періодів - за жовтень 2010 року, складено відповідний акт відмови від 31.01.2011р. № 46/23/02650682 та винесено податкове повідомлення-рішення в розмірі 510 грн.

Представник відповідача, підтримавши у судових засіданнях письмові заперечення, за викладених у них обставинах просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

22.03.2012р. ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про заміну найменування позивача, внаслідок приведення організаційно-правової форми у відповідність до вимог діючого законодавством України, замінено найменування позивача на Приватне акціонерне товариство "Санаторій Карасан".

Заслухавши доводи та заперечення представників сторін, дослідивши зібрані по справі матеріали в їх сукупності, які сторони визнали достатніми для підтвердження своїх вимог та доводів, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, зважаючи на звернення позивача до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, суд, з'ясовуючи фактичні обставини, оцінюючи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Позивач, що є суб'єктом господарювання, ідентифікаційний код юридичної особи 02650682, зареєстрований Виконавчим комітетом Алуштинської місткої ради Автономної Республіки Крим з 02.06.1998р., перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Алушті АР Крим, узятий на облік в органах державної податкової служби з 29.07.1998р. за № 11-К, є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 026506801022, про що свідчить свідоцтво № 100226311 серії НБ № 180582 (а.с.44-47).

Відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, у своїй діяльності керується Конституцією України, Податковим Кодексом України від 02.12.10р. № 2755-VI, Законом України від 04.12.90р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, у тому числі наказами, а також розпорядженнями органів державної податкової служби вищого рівня, відповідно до наданих положеннями статті 20 Податкового кодексу України прав, проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 07.02.2011р. № 54/23/02650682 (а.с.5-16).

Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. у відповідності з якими, якщо у наступному податковому періоді суму, розрахована згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 даного Закону як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично оплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (виконання цих вимог, щодо умов бюджетного відшкодування також передбачається у пунктах 200.1, 200.3 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI) платником податків завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2010 року у розмірі 4 868 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 18.05.2011р. № 0000342304/0 ДПІ в м. Алушті АР Крим повідомлено ЗАТ "Санаторій Карасан", що згідно з п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58, Податкового кодексу України, згідно з пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", на підставі акта перевірки № 54/23/02650682 від 07.02.11р. встановленого порушення пп. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та до 01.01.2011р. згідно пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4 868 грн., застосовано фінансові (штрафні) санкції (штраф) розміром 3 651 грн. (а.с.23).

Податковим повідомлення рішенням від 18.05.2011р. № 0000362304/0 ДПІ в м. Алушті АР Крим повідомлено ЗАТ "Санаторій Карасан", що на підставі акта перевірки від 07.02.2011р. № 54/23/02650682 та акту відмови від надання копій документів при проведенні перевірки № 46/23/02650682 від 31.01.2011р. встановлено порушення пп. 20.1.6, 20.1.7, 20.1.8 п. 20.1 ст. 20, пп. 85.2, 85.4, 85.8 ст. 85, пп. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) розміром 510,00 грн.

Подані позивачем скарги на податкові повідомлення-рішення від 18.05.2011р. № 0000362304/0 та № 0000342304/0, в порядку адміністративного апеляційного оскарження, рішеннями Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим від 10.05.11р. № 1742/10/25-023 та рішенням Державної податкової адміністрації України від 27.07.11р. № 13542/6/25-0115 залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем в акті перевірки зафіксовано порушення податкового законодавства, внаслідок чого податковим повідомленням рішенням зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість сумою 4 868 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) сумою 3 651 грн., у період чинності Податкового кодексу України, при тому що відповідні дії, вчинені позивачем, які відповідач визнає порушенням податкового законодавства, - неправомірне формування податкового кредиту у вересні 2010 року, виникли у період чинності Законів України "Про систему оподаткування", "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", положення яких також застосовуються судом при вирішення цієї справи.

Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011р., регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Права органів державної податкової служби передбачені положеннями ст. 20 Податкового кодексу України.

Досліджуючи оскаржене рішення, надаючи оцінку правомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 18.05.2011 року № 0000342304/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4 868 грн., застосування фінансових (штрафних) санкцій (штраф) розміром 3 651 грн., суд виходив з того, що право на одержання бюджетного відшкодування виникає у платника податків після прийняття рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подання відповідному податковому органу податкову декларацію та заяви про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

За змістом п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Як убачається з положень п. 7.7.4 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" платником податків, у разі наявного бажання отримати бюджетне відшкодування, необхідним є здійснення певних дій, порядок та послідовність яких визначена законом.

Відображення у податковій декларації сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість є обов'язком платника податків відповідно до приписів п. 1.3, п. 1.6, п. 1.7 пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п. 1.6. названого Закону податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

З положень п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У свою чергу податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, яку платник податку зобов'язаний надати покупцю, що має містити окремими рядками вимоги визначені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та відповідно до пп. 7.2.3 складена у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг), яку платники податку повинні зберігати протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п. 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, за приписами пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Законом України "Про податок на додану вартість" встановлюється порядок нарахування податкового кредиту та момент виникнення у платника податку права на податковий кредит.

Натомість, чинним законодавством передбачається, що податковий кредит платника податку складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням товарів. При цьому, факт придбання товарів засвідчує отримана платником податку податкова накладна.

Зважаючи на приписи пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з положень якого сума бюджетного відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, податковим органом безпідставно та протиправно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на підставах, викладених в акті перевірки.

Обставини, на які посилається представник відповідача в обґрунтування правомірності дій податкового органу та перевіряючих, за висновків яких прийнято оспорене податкове повідомлення-рішення щодо завищення суми бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за листопад 2010 року, спростовуються матеріалами справи та не засновані на положеннях Закону України "Про податок на додану вартість".

Сума бюджетного відшкодування, у порядку встановленому законодавством чинним на час виникнення, формувалось як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податків за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг). При цьому необхідним є фактичне отримання товару (послуг) для їх використання в господарській діяльності платника податків.

Фактичність виконання укладених договорів позивачем з його контрагентами підтверджується наданими суду доказами, зокрема карткою рахунків: 631, 6312, 6313 6314 - контрагенти за жовтень 2010р., підписаними повноважними представниками сторін актами виконаних робіт, актами здачі-прийомки робіт, отриманими витратними накладними, отриманими податковими накладними (а.с.102-234), а також проведенням розрахунків з контрагентами, що підтверджують виписки з банківського рахунку ЗАТ "Санаторій Карасан" (а.с.235-257).

Досліджуючи оскаржене рішення, надаючи оцінку правомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 18.05.2011 року № 0000362304/0 про застосування штрафних фінансових санкцій сумою 510,00 грн., судом, зокрема з акту перевірки встановлено, що його прийнято у зв'язку із відмовою платника податків від надання копії документів при проведення позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми заявленого бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів по декларації з ПДВ за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ попередніх періодів - за жовтень 2010 року, відповідальність за що передбачена пунктом 85.6 статті 85 Податкового кодексу України. Відповідно до відмови платника податків складено акт відмови від 31.01.12р. № 46/23/02650682.

Подавши в судовому засіданні 01.12.11р. заперечення на позов, представник відповідача на обґрунтування своїх доводів не надав суду, а ні оригіналу акту від 31.01.2011р. № 46/23/02650682 - для огляду, а ні його копії - для залучення до матеріалів справи.

Як то встановлено із заперечень на акт перевірки від 11.02.11р., поданих платником податків до податкового органу, що отримані ним того ж дня, податкові інспектори, що проводили перевірку, в останній день перевірки на території санаторію були відсутні (а.с.18-19), а факт відмови посадових осіб платника податків в наданні документів не відповідає дійсності, а тому акт відмови є протиправним.

Вказані обставини також підтверджуються актом від 14 березня 2012 року, затвердженим головою правління ПрАТ "Санаторій Карасан", підписаного головним бухгалтером, Начальником ПЕО, юрисконсультом, із змісту якого убачається, що протягом робочого часу з 8-00 і до 17-00 годин 31 січня 2011 року, в останній день позапланової перевірки, яка проводилась на підставі направлення на перевірку № 25/23-04 від 26.01.11р., на території санатрон не знаходились перевіряючі: інспектор податкової служби 2 рангу Сайдалієва Л.Д., та інспектор податкової служби 1 рангу Василенко Т.В. (а.с.97)

У відповідності до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Доказів на підтвердження обставин порушення податкового законодавства в частині завищення суми бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ відповідач не надав, як і не надав доказів на підтвердження обставин складення акту відмови від 31.01.2011 року № 46/23/02650682 і законності підстав його складення.

Оцінивши повідомлені сторонам докази, дослідивши матеріали справи, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, суд вважає, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн., факт понесення яких підтверджено квитанцією від 06.10.11р. № ПН1336, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України у повному обсязі - розміром 3,40 грн.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим від 18.05.2011 року № 000042304 та № 0000362304.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Санаторій Карасан" судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша