Постанова

від 17.04.2012 по справі 2а-15856/11/0170/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2а-15856/11/0170/17 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013 ПОСТАНОВА Іменем України   17 квітня 2012 р.  Справа №2а-15856/11/0170/17 Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження  адміністративну справу за позовом  Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим       до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернас"            про стягнення,   ВСТАНОВИВ: 13.12.11р. до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд стягнути з рахунків відповідача, у банках його обслуговуючих, заборгованість по податку з доходів фізичних осіб сумою 32 735,88 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має несплачену заборгованість по зобов'язанням зі сплати податку на додану вартість до бюджету. У добровільному порядку заборгованість відповідачем не сплачена, а тому позивач вимушений звернутись до суду. За вказаних обставин, позивач просив суд постановити рішення згідно якого: стягнути заборгованість з відповідача в розмірі заборгованості по платежам до бюджету в зазначеній сумі. За поданим позовом ухвалою суду від 14.12.11р. відкрито провадження в адміністративній справі, розпочато підготовче провадження, під час якого судом з'ясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, прийнято рішення щодо відсутності необхідності проведення попереднього судового засідання, внаслідок чого закінчено підготовче провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 31.01.12р. Сторони, належним чином повідомлені про місце, день і час судового розгляду, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили. Представник позивача до канцелярії суду 31.01.12р. та 17.04.12р. подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідач у судові засідання 31.01.12р., 13.03.12р. та 17.04.12р., явку вповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про поважність причин неявки не повідомив, заперечення на адміністративний позов суду не надав. Розглянувши матеріали справи, клопотання позивача, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України за наявними в ній матеріалами. Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, судом з'ясовано, що позивач, з положень статті 4 Закону України від 04.12.90 р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу", є державним органом виконавчої влади, та, діючи на реалізацію своєї владної компетенції, звернувся з адміністративним позовом про стягнення податкової заборгованості відповідача, що виникла внаслідок несвоєчасної сплати до державного бюджету податків та обов'язкових платежів. Відповідні права органу державної податкової служби надано положеннями ст. 20 Податкового кодексу України. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернас" – суб'єкт господарювання, ідентифікаційний код юридичної особи 36582663, зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим з 03.08.09 р., узятий на облік платником податків, зборів, обов'язкових платежів в органах ДПС 04.08.2009р. перебуває на податковому обліку у ДПІ в Сімферополі АР Крим (а.с.4-7). Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, зважаючи на звернення позивача до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, оскільки відповідно до положень ст.ст. 18, 50 КАС України на цей спір поширюється компетенція адміністративних судів, справа підсудна окружному адміністративному суду, з'ясовуючи фактичні обставини, оцінюючи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав. Проведеною позаплановою невиїзною документальною перевіркою ТОВ "Тернас" за період з 01.01.10р. по 30.06.11р. з питань правильності нарахування і своєчасності перерахування до бюджету утриманого податку з доходів фізичних осіб, про що свідчить акт від 30.08.2011р. № 12094/17-1/36582663, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим встановлено порушення Закону України від 22.05.2003р. № 899-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. "а" п. 19.2 ст. 19 та Податкового кодексу України від 02.12.2010р.  2755-VI пп. 168.1.1, пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 розділу IV. Підприємством не перераховано податок доходів фізичних осіб за період з 01.10.2010р. по 30.06.2011р.у сумі 32 735,88 грн. Також, встановлено порушення Податкового кодексу України від 02.12.2010р.  2755-VI, зокрема пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 51.1 ст. 51, пп. "б" п. 176.2 ст. 176, п. 119.2 ст. 119, підприємством податкові розрахунки ф. № 1-ДФ про суми доходів, які отримані фізичними особами-підприємцями та громадянами згідно цивільно-правових договорів за 4 квартал 2010р., 1 кв. 2011р. надані з порушенням граничного терміну (а.с.8-14). Копію акту направлено ТОВ "Тернас" 30.08.2011р. на відому позивачу адресу, який отримано повноважною особою відповідача 31.08.2011р. (а.с.15). На підтвердження встановлених в акті перевірки обставин відповідачем надано копії податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2010р., за 1 квартал 2011 року, за 2 квартал 2011 року. Як убачається з матеріалів справи, заборгованість по податковим зобов'язанням, щодо стягнення яких позивачем заявлено вимоги, виникла у період чинності Законів України "Про податок з доходів фізичних осіб", "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", положення яких застосовуються судом при вирішення цієї справи, а також період дії Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р. З наданого позивачем акту перевірки від 30.08.2011р. №12094/17-1/36582663, судом встановлено, що платником податків самостійно визначено та задекларовано податковими розрахунками суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за період з 4 кварталу 2010 року по 2 квартал 2011 року. Задекларовані суми податку платником податку узгоджено з податковим органом, відповідно до яких за 4 квартал 2010 року нарахована до сплати сума доходів розміром 78 444,75 грн., з яких податок складає 9 653,75 грн., за 1 квартал 2011 року нарахована до сплати сума доходів розміром 81 429,77 грн., з яких податок складає 8 432,61 грн., за 2 квартал 2011 року нарахована до сплати сума доходів розміром 120 570,38 грн., з яких податок складає 15 639,52 грн. За даними податкового органу платником податків на погашення задекларованих зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб перераховано 990,00 грн., з яких 920,00 грн. за 4 кв. 2010р. та 70,00 грн. за 1 кв. 2011р. Відповідно до п. 1.2 ст. п. 1 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинного до 31.12.2010 року, податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Приписи п. 5.1 ст. 5 названого Закону визначають умови та обмеження самостійного узгодження податкового зобов'язання, згідно яких податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Податковий розрахунок за 4 квартал 2010 року самостійно визначений платником податків та наданий відповідачем до податкового органу є узгодженим податковим зобов'язанням з дня його подання. Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону. Платник податків згідно до вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Відповідно п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Вирішуючи справу на підставі наявних доказів, оцінюючи обґрунтованість вимог, підтверджених відповідними доказами, наявними у матеріалах справи, судом встановлено, що платником податків, в порушення вимог податкового законодавства, не погашено до бюджету, у порядку та у строки, визначені законом, податкові зобов'язання по сплаті податку з доходів фізичних осіб що виникли у нього за 4 квартал 2010 року, в період чинності Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" загальною сумою 8 733,75 грн., що є різницею між нарахованою сумою податку з доходів фізичних осіб - 9 653,75 грн.  (а.с.20-21) та фактично сплаченою сумою - 920,00 грн. Належних доказів та обґрунтованих доводів, які б спростовували обставини справи протиправності вимог позивача, суб'єкта владних повноважень, зі стягнення податкової заборгованості за 4 квартал 2010 року податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб, що виник внаслідок невиконання відповідачем вимог закону, документів та матеріалів, які б могли бути використані як доказ у справі та мають значення для вирішення справи відповідачем суду не надано. Надаючи оцінку вимогам позивача про стягнення з відповідача заборгованості по податку з доходів фізичних осіб за 1-2 квартали 2011 року, суд зазначає, що позивачем не дотримано, визначеного діючим податковим законодавством порядку погашення податкового боргу, щодо строків звернення та обов'язковості вчинення дій, направлених на погашення податкового боргу – надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги з першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, який не виконує обов'язку зі сплати податків та зборів, обов'язок сплати яких передбачено приписами статті 67 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії. Здійснюючи свої дії, направлені на реалізацію владної компетенції, органи державної податкової служби, її посадові особи можуть спиратись тільки на компетенційні права і обов'язки та використовувати у своїй діяльності ті засоби, форми, прийоми, що передбачені законодавством. Так, зі змісту п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України убачається, що податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. На вимогу п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. За приписами пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення – письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності; Згідно до статті 57 ПК України, положеннями якої визначено строки сплати податкового зобов'язання, зокрема пункту  57.1, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до положень п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Водночас, на вимогу п. 58.2 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. З пунктів 36.1., 36.2., 36.3. статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Так, виконанням податкового обов'язку за правилами п. 38.1. статті 38 ПК України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Як убачається з пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Заходи впливу контролюючого органу на платника податків, що не виконує приписи податкового законодавства, кореспондовані з положень статті 67 Конституції України, визначено положеннями п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, відповідно яких, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На вимогу пункту 59.3. ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання і повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Приписами п. 59.4. ст. 59 ПК України на податковий орган покладено обов'язок надіслати податкову вимогу також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Доказів надіслання відповідачу податкової вимоги та отримання останнім податкової вимоги, що містить відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави чи про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу, щодо суми, яка заявлена до стягнення у цьому адміністративному позові, суду не надано. Як убачається з наданих позивачем доказів, на обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачем не надано належних доказів надіслання відповідачу податкової вимоги та отримання її останнім відносно наявної заборгованості по податковим зобов'язанням по податку з доходів фізичних осіб, що виник за 1-2 квартали 2011 року. Ані матеріали справи, ані додатки до позову, визначені позивачем, ані опис вкладення на підтвердження обставин надіслання адміністративного позову відповідачу не містять відомостей про винесення вимоги про сплату боргу. Суд, який при вирішенні справи керується принципом законності, засади якого визначено частиною першою статті 9 КАС України та відповідно до яких, вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не знаходить підстав вважати заявлені позовні вимоги заснованими на законі, обґрунтованими та такими, що безперечно підлягають задоволенню. Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги підлягають задоволенню частково, а саме лише в частині стягнення податкового боргу, що виник внаслідок невиконання вимог податкового законодавства щодо своєчасного погашення самостійно узгоджених податкових зобов'язань за 4 квартал 2010 року. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: Задовольнити адміністративний позов частково. Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернас", ідентифікаційний код юридичної особи 36582663, у банках його обслуговуючих, на користь місцевого бюджету Київського району м. Сімферополь АР Крим, заборгованість по податку з доходів фізичних осіб сумою 8 733,75 грн., що підлягає зарахуванню на р/р 33219800700003 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, код в ЄДРПОУ 34740405, код податку 11010100. В решті позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її  отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.   Суддя                                                                                        О.В. Папуша