Постанова

від 10.05.2012 по справі 2а-1010/12/0170/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2012 р. (12:38) Справа №2а-1010/12/0170/17

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., представників сторін:

позивача - Селіванова М.Г., довіреність від 27.02.12р. № 119, Левченко С.В. та Сіневича О.В., довіреність від 27.02.12р. № 118, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТІ Совєтський елеватор"

до Советського відділення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

19.01.12р. до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.12.11р. № 0001412301, № 0001422301, № 0001432301, № 0001452301, скасувати податкові вимогу від 10.01.12р. № 2 про визначення за ТОВ "АСТІ Совєтський елеватор" податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 6 413,83 грн., та нарахування штрафних санкцій в сумі 742,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, адміністративний позов аргументовано тим, що за результатами проведеної перевірки податковим органом в складеному акті податковим органом наведено помилкові висновки щодо визначення порушень платника податків відносно недотримання вимог податкового законодавства. Від'ємне значення об'єкта оподаткування відображено ним у строгій відповідності до норми пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України та відображено належні дані у декларації за І квартал 2011 року відповідно до вимог Податкового кодексу України.

З огляду на визначення від'ємного значення відповідно до вимог закону, формування суми податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств вчинено також у відповідності до положень Податкового кодексу України, з огляду що розрахунок суми заборгованості, зроблений податковим внаслідок різниці збитків першого та третього кварталів 2011 року є неправомірним.

Зменшуючи суму бюджетного відшкодування та визначаючи грошові зобов'язання з податку на додану вартість, відповідач виходив з того, що позивач порушив вимоги пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" включивши до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку в зв'язку з придбанням товарів (послуг) не призначених для використання у господарській діяльності платника податку. Такий висновок податкового органу не відповідає дійсності, оскільки, позивачем включено отримані податкові накладні до складу податкового кредиту відповідно до приписів пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Визначене податковим органом порушення ведення касових операцій, внаслідок невизнання квитанції, виданої терміналом банку, розрахунковим документом, не узгоджується з позицією Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004р. № 637.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 20.01.12р. відкрито провадження в адміністративній справі за названим позовом, розпочато підготовче провадження. В ході підготовчого провадження судом з'ясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, прийнято рішення щодо відсутності необхідності проведення попереднього судового засідання, внаслідок чого закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 28.02.11р.

Відповідач, до дня слухання справи, 22 лютого 2012 року, подав до суду заперечення на позовну заяву.

Не визнаючи заявлені вимоги, заперечуючи проти адміністративного позову, відповідач вважає позов необґрунтованим, через що відсутні підстави для його задоволення. Підставами для відмови в задоволенні позову є те, що актом перевірки встановлено порушення податкового законодавства, зокрема вимог статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", статті 139 Податкового кодексу України та пуекту 3 підрозділу 4 розділу ХХ його Перехідних положень, оскільки встановлено неправильне визначення витрат в податкових деклараціях про прибуток підприємства в перевіряємому періоді, встановлено зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування за півріччя 2010 року, 2010 рік, 1 квартал 2011 року щодо термінів сплати податкових зобов'язань. Внаслідок неправомірного віднесення до складу валових витрат у 2010 році витрат, які не підлягають віднесенню, неправомірного формування від'ємного значення об'єкта оподаткування, в порушення Перехідних положень Податкового кодексу України, ТОВ "АСТІ Совєтський елеватор" занижено податок на прибуток.

Суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість занижено у зв'язку з тим, що актом перевірки встановлено порушення податкового законодавства, зокрема пп. 7.7.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, завищено розмір податкового кредиту та занижено суму податку на додану вартість за квітень, жовтень 2010 року, березень-серпень 2011 року у сумі 1 165,62 грн. Придбавши товар у ПП "Фірма "Атом-В", отримавши видаткові та податкові накладні, які надані під час перевірки, платником податків не надано супроводжувальних документів, згідно з якими здійснено доставку придбаного товару, а саме не надано товарно-транспортні накладні, обов'язковість яких передбачена чинним законодавством.

Неправомірне віднесення витрат на постачання електроенергії до податкового кредиту звітного періоду позивачем у позові не заперечується.

Крім того, перевіркою також встановлено неправомірне віднесення податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, податок на додану вартість від придбання товарів (робіт, послуг) по податковим накладним виписаним в попередніх періодах, але отриманих в звітному періоді за червень - серпень 2011 року на загальну суму ПДВ 376,75 грн.

Що стосується застосування штрафних санкцій за порушення Положення про ведення касових операцій, їх застосовано у зв'язку із тим, що актом перевірки встановлено порушення податкового законодавства щодо належного документального підтвердження витрат на закупівлю товарів (робіт, послуг) на загальну суму 742,00 грн. Роздрукований терміналом банку папірець про поповнення номеру мобільного телефону не є документом, що підтверджує здійснення покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, а також не підтверджує сплату покупцем готівкових коштів. Згідно абзацу 6 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року № 436/95, до осіб, які порушили норми з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним Банком України, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема у розмірі сплачених коштів - за проведення розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

Уточнивши позовні вимоги, на задоволенні яких наголошували представники позивача в судовому засіданні, що відбулось 28.02.2012р., представники послались на подані до канцелярії суду 27.02.2012 року доповнення до адміністративного позову, якими позивач просив суд скасувати частково податкову вимогу від 10.01.12р. № 2 на суму податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 6 413,83 грн. та на суму нарахованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 565,00 грн. Позивач частково погодився з податковим повідомленням-рішенням від 28.12.2011р. № 00001452301 в частині того, що до розрахункових операцій з придбання працівниками позивача скла та послуг мобільного зв'язку за готівкові розрахунки на загальну суму 177,00 грн. не може бути застосоване Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, проте придбані послуги мобільного зв'язку з використанням безготівкових розрахунків на суму 565,00 грн. відповідно до положень вказаної Постанови НБУ та положень Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" позивачем дотримано їх вимоги та розрахункові операції здійснювались з використанням безготівкових розрахунків, на підтвердження чого є належні докази, які долучені до матеріалів справи.

Відповідач, повідомлений належним чином повідомлений про місце, день і час судового розгляду (т.1 а.с.251), явку повноважного представника у судове засідання, призначене на 10.05.12р., не забезпечив. Представник відповідача, що раніше брав участь у справі, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший термін, обґрунтовуючи його знаходженням у щорічні основній відпустці без надання належних доказів на підтвердження зазначених обставин.

Повноважні представники позивача проти задоволення клопотання заперечили, зазначивши, що відповідач мав можливості направити у судове засідання іншого повноважного представника, у тому числі і фахівців, які проводили перевірку та виявили порушення, за результатами яких прийнято оспорені рішення, що є предметом розгляду даної справи.

Заслухавши доводи та заперечення представників, розглянувши клопотання відповідача, дослідивши зібрані по справі матеріали в їх сукупності, які сторони визнали достатніми для підтвердження своїх вимог та доводів, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, зважаючи на звернення позивача до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, суд, з'ясовуючи фактичні обставини, оцінюючи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, виходячи з наступних підстав.

Позивач, що є суб'єктом господарювання, юридичною особою, ідентифікаційний код 32829706, зареєстрований Шевченківською районною у місті Києві Державною адміністрацією з 16.03.2004р. (т.1 а.с.244), узятий на податковий облік в органах державної податкової служби з 23.03.2004р. за № 111, перебуває на обліку в Феодосійській міжрайонній ДПІ (Совєтське відділення), є платником податку на додану вартість з 01.04.2004р., про що свідчить свідоцтво № 100339140 серії НБ № 365016, видане Феодосійською МДПІ, індивідуальний податковий номер 328297001254, зареєстрований платником ПДВ по день підписання акта перевірки.

Відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, у своїй діяльності керується Конституцією України, Податковим Кодексом України від 02.12.10р. № 2755-VI, Законом України від 04.12.90р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, у тому числі наказами, а також розпорядженнями органів державної податкової служби вищого рівня, відповідно до наданих положеннями статті 20 Податкового кодексу України прав, проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТІ Совєтський елеватор" (код за ЄДРПОУ 32829706) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.10р. по 30.09.11., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10р. по 30.09.11р., за результатами якої складено акт перевірки від 14.12.2011р. № 2565/23-1/32829706 (т.1 а.с.7-57), з 17 додатками (т.1 а.с.58-137).

Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, в редакції від 22.05.1997р. № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями, пп. 139.1.1, пп. 139.1.2., 139.1.6 п. 139.1 ст. 139, пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) правильності визначення витрат в податкових деклараціях про прибуток підприємства в перевіряємому періоді з 01.01.2010р. по 31.03.2011р., з 01.04.2011р. по 30.09.2011р., встановлено зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування за півріччя 2010р., 2010 рік, 1 квартал 2011р., 2 квартал 2011р., 2-3 квартали 2011р. на загальну суму 375 586,14 грн., у тому числі по термінах сплати: у податковій декларації за півріччя 2010 р. - по терміну сплати 19.08.2010р. у сумі - 28 679,80 грн.; у податковій декларації за 2010 р. - по терміну сплати 19.02.2011р. у сумі - 28 740,70 грн.; у податковій декларації за 1 квартал 2011р. - по терміну сплати 19.08.2010р. у сумі - 361,14 грн.; у податковій декларації за 2 квартал 2011р. - по терміну сплати 19.08.2011р. у сумі - 22 675,82 грн.; у податковій декларації за 2-3 квартали 2011р. по терміну сплати 19.11.2011р. у сумі - 346 484,30 грн.

На підставі ст. 151 п. 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) заниження податку на прибуток по ставці 23% у сумі 6 513,83 грн., у тому числі по термінам сплати у податковій декларації за 2-3 квартал 2011р. по терміну сплати 19.11.2011р. у сумі - 6 513,83 грн.

- пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, п. 198.2, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), встановлено завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість за квітень, жовтень 2010р., березень, квітень, червень, липень, серпень 2011р. у сумі 1 165,62 грн., у тому числі по термінах сплати: за квітень 2010р. по терміну сплати 31.05.2010р. у сумі -687,50 грн.; за жовтень 2010р. по терміну сплати 30.11.2010р. у сумі - 12,18 грн.; за березень 2011р. по терміну сплати 30.04.2011р. у сумі - 72,23 грн.; за квітень 2011р. по терміну сплати 30.05.2011р. у сумі 16,96 грн.; за червень 2011р. по терміну сплати 30.07.2011р. у сумі 290,64 грн., за липень 2011р. по терміну сплати 30.08.2011р. у сумі 29,34 грн.; за серпень 2011р. по терміну сплати 30.09.2011р. у сумі 56,77 грн.

- ст. 327 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), платником податків занижений збір за спеціальне використання води за 1 квартал 2011р. в сумі 249,35 грн., у тому числі по терміну сплати за 1 квартал 2011 року по терміну сплати 20.05.2011р. у сумі 249,35 грн.

- п. 7.47 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою НБУ № 637 від 15.12.2004р., зареєстрованого Мінюстом України 13.01.2005р. № 40/10320, в частині документального підтвердження витрат на закупівлю товарів (робіт, послуг) на загальну суму 742,00 грн.

- пп. 6.3.1 та пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. № 889-IV ТОВ "АСТІ Совєтський Елеватор" у січні 2010р. неправомірно застосував соціальну допомогу до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати. Заниження податку з доходів фізичних осіб склало 391,08 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 28.12.2011р № 0001412301 повідомлено ТОВ "АСТІ Совєтський елеватор", що згідно з п. 54.3. ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки від 14.12.2011р. № 2565/23-1/32829706, встановленого порушення п. 5.1., пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 18.12.1994р. № 334/94-ВР (зі змінами і доповненнями), пп. 139.1.1, пп. 139.1.2, 139.1.6 п. 139.1 ст. 139, пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі: 347 265,00 грн. за звітні періоди, за які подано декларацію - 2-3 квартали 2011 року (т.1 а.с.150).

Податковим повідомленням-рішенням від 28.12.2011р. № 0001452301 повідомлено ТОВ "АСТІ Совєтський елеватор", що згідно з п. 54.3.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та згідно Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" на підставі акта перевірки від 14.12.2011р. № 2565/23-1/32829706, встановленого порушення п. 7.47 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, ТОВ "АСТІ Совєтський елеватор" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) розміром 742,00 грн. (т.1 а.с.151).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 28.12.2011р. № 0001422301 повідомлено ТОВ "АСТІ Совєтський елеватор", що згідно з п. 54.3.2 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до підрозділу 10 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки від 14.12.2011р. № 2565/23-1/32829706, встановленого порушення п. 5.1., пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 18.12.1994р. № 334/94-ВР (зі змінами і доповненнями), пп. 139.1.1, пп. 139.1.2, 139.1.6 п. 139.1 ст. 139, пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 6 513,83 грн. (т.1 а.с.152).

Як убачається з податкового повідомлення рішення від 28.12.2011р. № 0001432301 Феодосійська МДПІ повідомила ТОВ "АСТІ Совєтський елеватор", що згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58, відповідно до ст. 123 та відповідно до підрозділу 10 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р., на підставі акта перевірки від 14.12.2011р. № 2565/23-1/32829706, встановленого порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. ТОВ "АСТІ Совєтський елеватор" зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 363,07 грн., з яких сума завищення від'ємного значення податку на додану вартість складає 1 165,62 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій складає 197,45 грн. (т.1 а.с.153).

Податковою вимогою від 10.01.2012р. №2 Феодосійська міжрайонна ДПІ (Совєтське відділення) повідомлено ТОВ "АСТІ Совєтський елеватор", код за ЄДРПОУ 32829706, що станом н а10 січня 2012 року сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 7 155,83 грн. у тому числі по податку на прибуток приватних підприємств, код бюджетної класифікації 11021000, сумою 6 413,83 грн. а також за порушення законодавства про патентування, норм обігу готівки та застосування реєстраторів, код бюджетної класифікації 21080900, сумою 742,00 грн. (т.1 а.с.240).

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем в акті перевірки зафіксовано порушення податкового законодавства, у період чинності Законів України "Про систему оподаткування", "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", положення яких також застосовуються судом при вирішення цієї справи.

Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011р., регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Права органів державної податкової служби передбачені положеннями ст. 20 Податкового кодексу України.

Досліджуючи оскаржені рішення, надаючи оцінку правомірності дій податкового органу з їх прийняття, розглядаючи питання правомірності зменшення платнику податків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 347 265,00 грн. суд виходив з наступного.

В даному випадку, як то встановлено судом, між сторонами наявним є спір щодо правильності формування від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року, 2 квартал 2011 року, 2-3 квартали 2011 року з урахуванням даних за півріччя 2010 рік та даних за 2010 рік в цілому.

Як убачається з акту перевірки, посадовими особами податкового органу, виключено зі складу валових витрат за півріччя 2010 року (по терміну сплати 19.08.2010р.) загальною сумою 28 679,80 грн., які задекларовані платником податків у зв'язку із придбання у контрагента ТОВ "АСТІ Совєтський Елеватор" - ПП "Фірма "Атом-В" дошок н/обр Т-25мм, дошок н/обр Т-50, на загальну суму 3 437,50 грн.; у зв'язку із укладенням Договору на здійснення аудиту від 20.04.10р.№ 17 з правовою, фінансово-економічною, аудиторською фірмою "Скіфи" на загальну суму 25 000,00 грн.; включені до ціни товару з придбання палива суми податку на додану вартість сумою 242,30 грн.

Закон України від 25.06.91р. № 1251-ХІІ "Про систему оподаткування", що був чинним до 31.12.2010р., визначав принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

З положень статті 6 Закону об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі), за приписами статті 14 названого Закону, відносяться податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

Так, за приписами п. 1.32 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", який визначає платників податку на прибуток підприємств, валові доходи, валові витрати, об'єкти, базу та ставки оподаткування, правила ведення податкового обліку, порядок нарахування та строки сплати податку, відповідальність платників податку за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства, встановлено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно п. 5.1. Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті, з положень пп. 5.2.1. п. 5.2. включаються до складу валових витрат.

Обмеження щодо неможливості віднесення до валових витрат сум, визначено пунктами 5.3-5.7 статті 5 Закону. Так, зокрема пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, на який посилається відповідач у висновках акту, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Проте, як убачається із змісту акту перевірки, платником податків перевіряючим від контролюючого органу надано відповідні документи, обов'язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення податкового обліку, які були ним досліджені і на які в акті перевірки є посилання. До матеріалів справи позивачем надано відповідні копії документів: видаткова накладна від 12.05.2010р. № РН-00079/2 (т.1 а.с.198), податкова накладна від 30.04.10р. № 77 на загальну суму 4 125,00 грн., у тому числі ПДВ - 687,50 грн. (т.1 а.с.199), виписка з рахунку банку на суму 4 125,00 грн. за датою валютування - 06.04.2010р. (т.1 а.с.200), копію реєстру клієнтських платежів від 06.04.2010р. сформований 06.04.2010р. (т.1 а.с.201), акти списання матеріалів витрачених на об'єкти та для нужд виробництва за серпень 2011р. (т.1 а.с.29, 30), за травень 2010 року (т.1 а.с.31,32-33), за червень 2010 року (т.1 а.с.37, 38-39).

Крім того, суд зазначає, що Договір, укладений 20.04.2010р. № 17, на здійснення аудиту передбачає здійснення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ "АСТІ Совєтський Елеватор". Відповідно до акту здачі-прийому виконаних послуг Замовник - ТОВ "АСТІ Совєтський Елеватор" прийняв, а Виконавець - Аудиторська фірма "Скіфи" виконало роботу у виді аудиторського висновку.

За вказаною господарською операцією відповідні дані відображено у бухгалтерському обліку, що не спростовувалось на в акті перевірки, ні представником відповідача в судових засіданнях, та встановлено судом з матеріалів справи.

Що стосується віднесення сум податку на додану вартість, включеного до ціни товару від придбання палива, то суд зазначає, що згідно пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

В разі використання одержаних товарів (послуг) в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, розподіл податкового кредиту проводиться відповідно до вимог пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а відображення в додатку 5 проводиться у відповідних його розділах "Операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту" та "Операції з придбання з ПДВ, які не надають право формування податкового кредиту".

Приймаючи до уваги положення частини 1 статті 9 Закону України від 16.07.99р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, наявність вказаних документів підтверджує відповідні господарські дії - зареєстровані та обліковані події та факти, аналіз яких розкриває об'єктивну картину господарської діяльності суб'єкта господарювання та відображає необхідність їх фіксації в податковій звітності.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88, встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п. 2.1 вказаного Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Факт наявності первинних документів не може бути проігнорований контролюючим органом, оскільки тільки аналіз первинних документів може давати об'єктивну картину господарської діяльності і, відображення її результатів в податковій та бухгалтерській звітностях.

Як убачається з встановлених актом перевірки обставин, що підтверджуються матеріалами справи, платником податків дотримано строки та встановлені законом вимоги при поданні декларацій з податку на прибуток підприємств, які містять відповідні та необхідні дані.

Згідно п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання , чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Суд звертає увагу на те, що таке від'ємне значення в цілях оподаткування визначається у податковій декларації, яка заповнюється в порядку, встановленому податковим законодавством України, та безпосередньо містить показники господарської діяльності суб'єкта господарювання з метою його належного оподаткування. Вказані показники декларації ґрунтуються на документах господарської діяльності платника податку. Як випливає зі статті 6 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" (був чинний у першому кварталі 2011 р.), від'ємне значення об'єкта оподаткування формується у складі валових витрат платника податку наростаючим підсумком.

Відповідно, правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів в період до 01.04.2011 року регулювалися відповідно до норм пункту 6.1 статті 6 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94 "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з п. 6.1. вказаного Закону про прибуток, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За загальним правилом (п. 16.4. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств") платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

У 2010 році норми пункту 6.1. вказаного Закону діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону, згідно з якими у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Відносно регламентації питань врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2011 році, пунктом 22.4. Закону про прибуток передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Зважаючи на виключення податковими зі складу витрат за півріччя 2010 року, 2010 рік, 1 квартал 2011 року сум, належно та обґрунтовано відображених у податкових деклараціях про прибуток підприємств, з дотриманням вимог правильності визначення витрат, обставини факту завищення витрат у вказаних періодах н езнайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

З огляду на вказане, суд зазначає, що починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

За приписами пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 "Перехідних положеннях" ПК України, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення II кварталу 2011 року.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що п. 150.1 ст. 150 ПКУ застосовується у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р.

У відповідності до положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р.

Згідно абзацу другого п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідна позиція відображена у листі Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.11р. № 04-39/10-1160, за приписами якої розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Таким чином, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у першому кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за спірний період 2011 року (2 квартал 2011 року, 2-3 квартал 2011 року). За таких підстав, висновки акту не засновані на вимогах податкового законодавства, є безпідставними, з огляду на що податкове повідомлення-рішення від 28.12.2011р. № 0001412301, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток розміром 347 265,00 грн., підлягає скасуванню.

Дані, які використані контролюючим органом під час перевірки, за різницею яких визначено розмір від'ємного значення, що вплинув на визначення об'єкта оподаткування, внаслідок чого за різниці задекларованої платником податків суми від'ємного значення та визначеної податковим органом даних від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платнику податків вказано на порушення норм податкового законодавства - заниження суми податку на прибуток по ставці 23% - 6 513,83 грн. по терміну сплати - у податковій декларації за 2-3 квартали 2011р. по терміну сплати 19.11.2011 року у сумі 6 513,83 грн. не знайшли свого підтвердження під час встановлення фактичних обставин та дослідження, на їх обґрунтування, доказів.

За вказаних обставин, встановлених з матеріалів справи, обґрунтованих відповідними належними доказами, висновок податкового органу про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 6 513,83 грн. не ґрунтується на вимогах податкового законодавства. З огляду на безпідставність та необґрунтованість висновків податкового органу, на підставі якого прийнято оспорене податкове повідомлення-рішення воно підлягає скасуванню.

Щодо зменшення податковим органом розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість розміром 1 165,62 грн., застосування фінансових санкцій розміром 197,45 грн., про що свідчить податкове повідомлення-рішення від 28.12.2011 року № 0001432301 суд зазначає.

Висновки, неправомірного віднесення до складу податкового кредиту платником податків податку на додану вартість сумою 687,50 грн. за виданих контрагентом - ПП "Фірма Атом-В" видаткових на податкових накладних при відсутності супроводжувальних документів, згідно з якими здійснено доставку товару, а саме не надані товарно-транспортні накладні, є безпідставними. Ні Податковий кодекс України, ні Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить в залежність можливість формування податкового кредиту за рахунок обов'язкової наявності супроводжувальних документів при отриманні податкової накладної.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін. у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається здійснення першої з подій: або дата списання коштів: банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків: або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податки товарів (робіт, послуг).

На вимогу пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна від 30.04.10р. № 77, видана ПП "Фірма "Атом-В", є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та, з положень пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", виписана на повну поставку товарів (робіт, послуг) і є підставою для включення до складу свого податкового кредиту зазначену в ній суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням таких товару.

Доказів того, що позивачем здійснено заниження розміру податку на додану вартість у квітні 2010 року сумою 687,50 грн., за існуванням обґрунтованих законом підстав, відповідачем суду не надано.

За вказаних вище норм податкового законодавства, суд знаходить також безпідставним висновок податкового органу щодо неправомірного віднесення до складу податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість, суму податку на додану вартість від придбання послуг з електроенергії за жовтень 2010 року, загальний розмір ПДВ, за вказаний період склав 12,18 грн.

Що стосуються права формування податкового кредиту за рахунок отриманих податкових накладних у відповідних періодах - березні 2011 року, квітні 2011 року, червні 2011 року липні 2011 року, серпні 2011 року, суд вказує, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.11р. врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.10р. № 2755-VI.

Податковим зобов'язанням, з положень пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу - Податок на додану вартість.

Визначені законодавцем приписами статей 187, 198 ПК України події та обставини, є правом платника податків на формування податкового кредиту та відображення відповідних відомостей у податковій звітності, обмеження якого, без достатніх на то правових підстав, за надуманих та штучних обставин, вказаних в акті перевірки, факт наявності яких не передбачено податковим законодавством, а також спростовується належними доказами, що містяться у матеріалах справи та досліджувались під час проведення перевірки, є протиправними діями відповідача - податкового органу, на який покладено обов'язок щодо забезпечення регуляції державної податкової політики на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 201 ПК України податкова накладна, видана продавцем покупцю (отримувачу), підписана уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності), що має в окремих рядках визначені п. 201.1 вказаної статті обов'язкові реквізити, виписана на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), є податковим документом, що одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, яка, виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу, надає право не тільки на її складання, але і на нарахування податку, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами п. 201.14, 201.15 ст. 201 ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

На підтвердження обставин правомірності формування податкового кредиту платником податків надано податкові декларації, реєстри отриманих та виданих податкових накладних ,податкові накладні, журнал реєстрації вхідної документації (т.1.а.с.168-197, т.2 а.с.97-101).

Як убачається з акту перевірки податковим органом також встановлено порушення платником податків положень про ведення касових операцій, зокрема, положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою НБУ № 637 від 15.12.2004р., зареєстрованого Мінюстом України 13.01.2005р. № 40/10320, в частині документального підтвердження витрат на закупівлю товарів (робіт, послуг) на загальну суму 742,00 грн.

В обґрунтування правомірності здійснення розрахункових операцій з придбання послуг мобільного зв'язку та скла позивачем до матеріалів справи надано розрахункові документи, що підтверджують здійснення розрахункових операцій, звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт та квитанції (т. 1 а.с.202-235, а.с.т. 2 а.с.58-74).

Досліджені судом вищевказані документи, надані позивачем, частково обґрунтовують його вимоги, підтверджуючи правомірність здійснення розрахункових операцій на придбання послуг мобільного зв'язку на загальну суму 565,00 грн.

Відповідно до приписів статті 4 Закону України від 05.04.2001р. № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", що визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлює відповідальність суб'єктів переказу, для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі. Види безготівкових розрахунків визначаються законами та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" та з метою приведення порядку здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті у відповідність до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України Правлінням Національного банку України Постановою від 21.01.2004 № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Інструкція встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників, та обов'язкові для виконання ними.

Згідно положень пункту 1.4 вказаної Інструкції безготівковим розрахунком є перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Крім того, відповідно до положень вказаного пункту Інструкції розрахунковим документом є документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

На вимогу п. 7.47 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004р. № 637, для перевірки за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо).

Що стосується безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті, на їх учасників поширюються вимоги Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постанова Національного Банку України від 21.01.2004 № 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті".

Отже, матеріалами справи, дослідженими судом, документально підтверджено витрати на закупівлю послуг мобільного зв'язку на суму 565,00 грн., частково підтверджено обставини правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати неоподаткованих платежів в частині дотримання Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Національного Банку України від 15.12.2004р. № 637, на розмір вказаної суми.

Розглядаючи вимоги позивача стосовно скасування податкової вимоги від 10.01.2012р. № 2 про визначення ТОВ "АСТІ Совєтський Елеватор" податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 6 413,83 грн., нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 742,00 грн. в частині скасування податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 6 413,83 грн. та на суму нарахованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 565,00 грн., суд виходив з того, що податкова вимога є заходом впливу на платника податків у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки.

Проте, як убачається з вище викладеного, судом встановлено, що збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 6 513,83 грн. не ґрунтується на вимогах податкового законодавства, з огляду на безпідставність та необґрунтованість висновків податкового органу, на підставі якого прийнято оспорене податкове повідомлення-рішення, нарахування нарахованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 565,00 грн. здійснено на підставі нормативно-правового акту, який не підлягав застосуванню, при проведенні перевірки правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати неоподаткованих платежів, суд знаходить в цій частині вимоги позивача підставними, такими що ґрунтуються на положеннях Податкового кодексу України.

Прийняті на підставі висновків акту перевірки, які не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, оскаржені рішення суб'єкта владних повноважень, підлягає скасуванню, як прийняті протиправно, без достатніх на то правових підстав, а позовні вимоги, викладені в адміністративному позов, з урахуванням їх уточнення, підлягають задоволенню.

З підстав ухвалення судового на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до частини першої статті 94 КАС України, суд присуджує на її користь усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, факт понесення яких підтверджено квитанцією від 17.01.12р. № N09J34698.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим від 28.12.11р. № 0001412301, № 00014122301, № 0001432301, № 0001452301 повністю та податкову вимогу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим від 10.01.12р. № 2 скасувати в частині визначення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 6 413 грн. та на суму штрафних санкцій 565 грн.

Стягнути з Державного бюджету України, за рахунок коштів виділених Феодосійській міжрайонній державній податковій інспекції АР Крим, на користь ТОВ "АСТІ Советський елеватор", в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, 32,19 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша