Постанова

від 03.04.2012 по справі 2а-15277/11/0170/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2012 р. Справа №2а-15277/11/0170/17

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Інвест"

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2011 року до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006091501 від 09.09.2011 року.

В обґрунтування поданого адміністративного позову позивач зазначив, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято за необґрунтованих та безпідставних висновках акту перевірки, які також не відповідають дійсним обставинам та зроблені за довільного тлумачення положень податкового законодавства. Приписами податкового кодексу України чітко визначено порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів та порядок його врахування. Так, чинне податкове законодавство України не містить норм, що містили б вимоги стосовно необхідності відокремлення зі складу валових витрат І кварталу 2011 року, і як наслідок, зі значення об'єкта оподаткування, розрахованого і зазначеного в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за цей період, якихось окремих показників і неврахування їх, таким чином, у складі витрат ІІ календарного кварталу 2011 року, при складанні відповідної декларації.

За поданим позовом, ухвалою суду від 05.12.11р., відкрито провадження в адміністративній справі, розпочато підготовче провадження, за результатами закінчення якого справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов за викладених в ньому підстав.

Відповідач адміністративний позов не визнав, проти його вимог заперечив. Не визнаючи вимоги, викладені в позові, письмовими запереченнями відповідач наголосив на наявному порушенні позивачем вимог податкового законодавства, які виявлені за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за другий квартал 2011 року, про що складено акт від 23.08.2011р. № 2282/15-1. Відповідно до поданих платником податків звітних та уточнюючих податкових декларацій, ним до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування віднесено витрати за І квартал 2011 року, до складу якого також віднесено від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що є порушенням приписів п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України та приписів п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на 284 746 грн.

За вказаних обставин, відповідач та його повноважний представник просили суд у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання, призначене на 03.04.12р., сторони, повідомлені належним чином, явку повноважних представників не забезпечили, про поважність причин неявки суд не сповістили.

Розглянувши матеріали справи, клопотання позивача, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Фактично встановлені з матеріалів справи обставини свідчать про те, що позивач, що є суб'єктом господарювання, ідентифікаційний код юридичної особи 32542344, на виконання положень статті 16 Податкового кодексу України, приписи якої зобов'язують латника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, надав податковому органу, за місцем узяття на облік платником податків, декларації з податку на прибуток підприємства за 2010рік, за І квартал 2011р., ІІ квартал 2011р. у тому числі і уточнюючи (а.с.28-84).

Відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, у своїй діяльності керується Конституцією України, Податковим Кодексом України від 02.12.10р. № 2755-VI, Законом України від 04.12.90р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, у тому числі наказами, а також розпорядженнями органів державної податкової служби вищого рівня, відповідно до наданих положеннями статті 20 Податкового кодексу України прав, проведено камеральну перевірку податкової звітності з питання виявлення арифметичних та методологічних помилок у поданій податковій декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, за результатами якої складено акт від 23.08.2011р. № 2282/15-1.

Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено завищення платником податків від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 284 746 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, встановленого порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, Товариству з обмеженою відповідальністю "Союз Інвест" податковим повідомленням-рішенням від 0909.11р. № 0006091501 зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 284 746 грн. (а.с.9).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, з'ясовуючи фактичні обставини, оцінюючи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, декларації з податку на прибуток підприємства за звітний 2010 рік та І квартал 2011 року подано платником податків контролюючому органу відповідно до приписів Закону України від 28.12.1994р. № 334/94 "Про оподаткування прибутку підприємств", а декларацію з податку ІІ квартал 2011 року подано відповідно до положень Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VI, за приписами перехідних положень якого, зокрема пункту 3 підрозділу 4 розділу XX, розділ III "Податок на прибуток" Податкового кодексу України набрав чинності з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до тверджень відповідача та його повноважного представника платником податку порушено положення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України безпідставно завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року на суму 284 746 грн. у зв'язку із включенням до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування витрат за 1 квартал 2011 року, до складу якого віднесено від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року.

Із пояснень представника відповідача, судом встановлено, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України обґрунтовується дослівним, буквальним тлумаченням положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу 20 Перехідних положень ПК України, яке дає підстави вважати, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за результатом здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року.

З такими твердженнями відповідача, суд не погоджується та вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання , чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Суд звертає увагу на те, що таке від'ємне значення в цілях оподаткування визначається у податковій декларації, яка заповнюється в порядку, встановленому податковим законодавством України, та безпосередньо містить показники господарської діяльності суб'єкта господарювання з метою його належного оподаткування. Вказані показники декларації ґрунтуються на документах господарської діяльності платника податку. Як випливає зі статті 6 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного у першому кварталі 2011 р.), від'ємне значення об'єкта оподаткування формується у складі валових витрат платника податку наростаючим підсумком.

Відповідно, правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів в період до 01.04.2011 року регулювалися відповідно до норм пункту 6.1 статті 6 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94 "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з п. 6.1. вказаного Закону про прибуток, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За загальним правилом (п. 16.4. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств") платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

У 2010 році норми пункту 6.1. вказаного Закону діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону, згідно з якими у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Відносно регламентації питань врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2011 році, пунктом 22.4. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

В даному випадку, як то встановлено судом, між сторонами не має спору щодо правильності формування від'ємного значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням даних за 2010 рік, а отже суд виходить з правомірності формування позивачем від'ємного значення за результатами І кварталу 2011 року та того, що наведене значення є від'ємним значенням І кварталу 2011 року з урахуванням всіх складових, що приймали участь у його формуванні.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

За приписами пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 "Перехідних положеннях" ПК України, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення II кварталу 2011 року.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що п. 150.1 ст. 150 ПКУ застосовується у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р.

У відповідності до положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р.

Згідно абзацу другого п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Наведені вище норми не містять положень (обмежень) щодо формування об'єкту оподаткування за наступні податкові періоди (після 1 кварталу 2011 року) лише виходячи з результатів господарських операцій, проведених у першому кварталі 2011 року та без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року.

Сукупність вище вказаних норм податкового законодавства по суті прямо, чітко та недвозначно, взаємопов'язано між собою та із застосуванням перехідних норм, визначають послідовність дій і дозволів відносно платників податків і формування витрат протягом 2011 року, та визначають, що при формуванні об'єкта оподаткування за відповідні періоди 2011 року (після І кварталу 2011 року) враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування отримане за І квартал 2011 року, яке у свою чергу є результатом розрахунку об'єкта оподаткування (без обмежень його проведення операціями І кварталу 2011 року), тобто з урахуванням значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року, а не виключно виходячи з результатів операцій за І квартал 2011 року.

Відповідна позиція відображена у листі Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.11р. № 04-39/10-1160, за приписами якої розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Податковий кодекс в контексті спірних відносин не передбачає позбавлення права платника податків на законні податкові вигоди, сформовані до 2011 році та враховані у І кварталі 2011 року, у наступних після І кварталу 2011 року періодах.

Тобто, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у першому кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до його складу з 2010 року, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за спірний період 2011 року.

Дані, які використані контролюючим органом під час перевірки, за різницею яких визначено розмір від'ємного значення, що вплинув на визначення об'єкта оподаткування, внаслідок чого за різниці задекларованої платником податків суми від'ємного значення та визначеної податковим органом даних від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платнику податків вказано на порушення норм податкового законодавства - заниження суми від'ємного значення розміром "- 284 746 грн." не знайшли свого підтвердження під час встановлення фактичних обставин та дослідження, на їх обґрунтування, доказів.

Отже, визначення платником податків у поданій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, у тому числі в уточнюючих податкових деклараціях, поданнях яких є правом платника податків, якого не може позбавити податковий орган, зазначення від'ємного значення об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року, зазначення збитків, які виникли до 01.01.2011 року, є закономірним і логічним продовження справляння платником податків податку на прибуток з урахування даних минулого звітного періоду, що підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

У відповідності до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Виходячи з наведеного, позивач, на думку суду, правомірно відобразив у декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року збитки, які виникли у І кварталі 2011 року з урахуваннях тих, що виникли до 01.01.2011 року, оскільки вказані дії платника податків є закономірним і логічним продовження справляння ним податку на прибуток з урахування даних минулого звітного періоду, а відтак податковим органом безпідставно прийнято відносно останнього оскаржене податкове повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд зазначає, що встановлені статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними. Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - індивідуального акта.

Оскільки вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) індивідуальних актів не містить різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

За правилами частини першої статті 94 КАС України, у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує на її користь усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а тому, з огляду на понесені позивачем витрати зі сплати судового збору, факт понесення яких підтверджено платіжним дорученням від 28.11.2011р. № 216, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, за рахунок коштів виділених Державній податковій інспекції у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби шляхом їх безспірного списання із її рахунків.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим від 09 вересня 2011 року № 0006091501.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Інвест", ідентифікаційний код юридичної особи 32542344, судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 28,23 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Папуша