Ухвала

від 22.01.2013 по справі 2а-15277/11/0170/17

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-15277/11/0170/17

22.01.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Кобаля М.І. ,

Санакоєвої М.А.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В.) від 03.04.12 по справі № 2а-15277/11/0170/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Інвест" (Приморський парк ім. Гагаріна, буд. 4, м.Ялта, Автономна Республіка Крим,98635)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, буд.16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.04.2012 у справі № 2а-15277/11/0170/17 (суддя Папуша О.В.) задоволено адміністративний позов повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим від 09 вересня 2011 року № 0006091501.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Інвест", ідентифікаційний код юридичної особи 32542344, судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 28,23 грн.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у м. Ялта АР Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.04.2012 у справі № 2а-15277/11/0170/17 та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального права.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів, відповідно до приписів ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе апеляційний розгляд справи без участі не з'явившихся осіб, по наявним у матеріалах справи письмовим доказам, оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз Інвест" просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006091501 від 09.09.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято за необґрунтованих та безпідставних висновках акту перевірки, які також не відповідають дійсним обставинам та зроблені за довільного тлумачення положень податкового законодавства. Приписами податкового кодексу України чітко визначено порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів та порядок його врахування. Так, чинне податкове законодавство України не містить норм, що містили б вимоги стосовно необхідності відокремлення зі складу валових витрат І кварталу 2011 року, і як наслідок, зі значення об'єкта оподаткування, розрахованого і зазначеного в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за цей період, якихось окремих показників і неврахування їх, таким чином, у складі витрат ІІ календарного кварталу 2011 року, при складанні відповідної декларації.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено завищення платником податків від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 284 746 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, встановленого порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, Товариству з обмеженою відповідальністю "Союз Інвест" податковим повідомленням-рішенням від 09.09.11р. № 0006091501 зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 284 746 грн. (а.с.9).

З матеріалів справи вбачається, що декларації з податку на прибуток підприємства за звітний 2010 рік та І квартал 2011 року подано платником податків контролюючому органу відповідно до приписів Закону України від 28.12.1994р. № 334/94 "Про оподаткування прибутку підприємств", а декларацію з податку ІІ квартал 2011 року подано відповідно до положень Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VI, за приписами перехідних положень якого, зокрема пункту 3 підрозділу 4 розділу XX, розділ III "Податок на прибуток" Податкового кодексу України набрав чинності з 1 квітня 2011 року.

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідно до тверджень відповідача та його повноважного представника платником податку порушено положення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України безпідставно завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року на суму 284 746 грн. у зв'язку із включенням до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування витрат за 1 квартал 2011 року, до складу якого віднесено від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами не має спору щодо правильності формування від'ємного значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням даних за 2010 рік, а отже суд першої інстанції виходив з правомірності формування позивачем від'ємного значення за результатами І кварталу 2011 року та того, що наведене значення є від'ємним значенням І кварталу 2011 року з урахуванням всіх складових, що приймали участь у його формуванні.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

За приписами пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 "Перехідних положеннях" ПК України, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення II кварталу 2011 року.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що п. 150.1 ст. 150 ПКУ застосовується у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р.

У відповідності до положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р.

Згідно абзацу другого п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Наведені вище норми не містять положень (обмежень) щодо формування об'єкту оподаткування за наступні податкові періоди (після 1 кварталу 2011 року) лише виходячи з результатів господарських операцій, проведених у першому кварталі 2011 року та без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року.

Сукупність вище вказаних норм податкового законодавства по суті прямо, чітко та недвозначно, взаємопов'язано між собою та із застосуванням перехідних норм, визначають послідовність дій і дозволів відносно платників податків і формування витрат протягом 2011 року, та визначають, що при формуванні об'єкта оподаткування за відповідні періоди 2011 року (після І кварталу 2011 року) враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування отримане за І квартал 2011 року, яке у свою чергу є результатом розрахунку об'єкта оподаткування (без обмежень його проведення операціями І кварталу 2011 року), тобто з урахуванням значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року, а не виключно виходячи з результатів операцій за І квартал 2011 року.

Відповідна позиція відображена у листі Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.11р. № 04-39/10-1160, за приписами якої розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий кодекс в контексті спірних відносин не передбачає позбавлення права платника податків на законні податкові вигоди, сформовані до 2011 році та враховані у І кварталі 2011 року, у наступних після І кварталу 2011 року періодах.

Тобто, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у першому кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до його складу з 2010 року, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за спірний період 2011 року.

Дані, які використані контролюючим органом під час перевірки, за різницею яких визначено розмір від'ємного значення, що вплинув на визначення об'єкта оподаткування, внаслідок чого за різниці задекларованої платником податків суми від'ємного значення та визначеної податковим органом даних від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платнику податків вказано на порушення норм податкового законодавства - заниження суми від'ємного значення розміром "- 284 746 грн." не знайшли свого підтвердження під час встановлення фактичних обставин та дослідження, на їх обґрунтування, доказів.

Отже, визначення платником податків у поданій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, у тому числі в уточнюючих податкових деклараціях, поданнях яких є правом платника податків, якого не може позбавити податковий орган, зазначення від'ємного значення об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року, зазначення збитків, які виникли до 01.01.2011 року, є закономірним і логічним продовження справляння платником податків податку на прибуток з урахування даних минулого звітного періоду, що підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно відобразив у декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року збитки, які виникли у І кварталі 2011 року з урахуванням тих, що виникли до 01.01.2011 року, оскільки вказані дії платника податків є закономірним і логічним продовженням справляння ним податку на прибуток з урахування даних минулого звітного періоду, а відтак податковим органом безпідставно прийнято відносно останнього оскаржене податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.04.2012 у справі № 2а-15277/11/0170/17 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.04.2012 у справі № 2а-15277/11/0170/17 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.04.2012 у справі № 2а-15277/11/0170/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова