Постанова

від 29.05.2012 по справі 2а-3828/12/0170/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2а-3828/12/0170/17 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013 ПОСТАНОВА Іменем України   29 травня 2012 р.  Справа №2а-3828/12/0170/17 Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження  адміністративну справу за позовом  Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби       до  Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Інтехкомцентр "Альтаїр ЛТД"            про стягнення,   ВСТАНОВИВ: 13.04.12р. до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд стягнути з відповідача до державного бюджету України заборгованість загальною сумою 686,81 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що що відповідач має несплачену заборгованість по зобов'язанням зі сплати до бюджету податкових зобов'язань з податку на додану вартість сумою 440,00 грн. та нарахованої пені сумою 286,81 грн., сума яких узгоджена з податковим органом поданими податковими деклараціями. За вказаних обставин, позивач просив суд постановити рішення згідно якого стягнути з платника податків податкову заборгованість, що рахується за відповідачем за грудень 2011 року в розмірі заборгованості по платежам до бюджету в зазначеній сумі. За поданим позовом, ухвалою суду від 11.05.12р., відкрито провадження в адміністративній справі, проведено підготовче провадження, за результатами закінчення якого справу призначено до розгляду в судовому засіданні, сторін повідомлено про місце, день і час судового засідання, відповідачу надано строк для надання заперечень до канцелярії суду. Відповідач заявлені у позові вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечив, зазначивши про своєчасність та повноту сплати податкових зобов'язань, на підтвердження чого надав копії платіжних доручень, а тому також відсутні підстави для нарахування пені, розмір якої також заявлено до стягнення. Посилаючись на надані суду докази, просив суд відмовити у задоволенні вимог. Сторони, повідомлені належним чином про місце, день і час судового засідання, явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, надіславши клопотання про розгляд справи за відсутності їх повноважних представників. Розглянувши матеріали справи, клопотання сторін, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України за наявними в ній матеріалами. Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення сторін, зважаючи на докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню за наступних підстав. Позивач, який є суб'єктом владних повноважень, органом державної податкової служби у системі органів виконавчої влади, підпорядковується Державній податковій адміністрації в Автономній Республіці Крим і забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, у своїй діяльності керується Конституцією України, Податковим Кодексом України, Законом України "Про державну податкову службу в Україні", та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, у тому числі наказами, а також розпорядженнями органів державної податкової служби вищого рівня, на виконання вимог пп. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20, п. 41.5 ст. 41, п. 95.4 ст. 95 ПК України, звернувся до суду з вимогою про стягнення податкового боргу, не сплаченого платником податків у граничні строки узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахованої пені, внаслідок чого відповідачем виставлено платнику податків податкову вимогу на всю суму боргу, яка отримана ним 23.03.12р. (а.с.30,31). Відповідач, який є суб'єктом господарювання, ідентифікаційний код юридичної особи 16507847, узятий на облік в органах державної податкової служби з 27.12.94р., перебуває на обліку у ДПІ в м. Керчі АР Крим, є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 165078401062, на вимогу положень статті 16 Податкового кодексу України, кореспондованих зі статті 67 Конституції України, узгодив з податковим органом, поданою 19.12.11р. звітною податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2011 року податкові зобов'язання на загальну суму 440,00 грн., надавши також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.23), реєстр отриманих та виданих податкових накладних (а.с.24). Зі змісту п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України вбачається, що податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. За приписами статті 57 ПК України, положеннями якої визначено строки сплати податкового зобов'язання, зокрема пункту  57.1, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом. На вимогу норм пунктів 36.1, 36.2, 36.3 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Так, виконанням податкового обов'язку за правилами пункту 38.1 статті 38 ПК України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України є податковим боргом. Заходи впливу контролюючого органу на платника податків, що не виконує приписи податкового законодавства, кореспондовані з положень статті 67 Конституції України, визначено положеннями п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, відповідно до яких, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Відповідно до пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковою вимогою є письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Проте, як убачається з матеріалів справи, податковим органом податкову вимогу, у відповідності до вимог передбачених приписами 59 ПК України, платнику податків не надіслано, належних доказів на спростування цих обставин суду не надано. Вимогою про сплату боргу за підписом першого заступника начальника ДПІ в м. Керчі повідомлено відповідача про те, що станом на 29.02.12р. знову утворений податковий борг підприємства складає 686,81 грн. На розрахунок суми боргу у вимозі вказано, що борг виник 30.12.11р. відповідно до поданої декларації від 19.12.11р. № 52463 сумою 440,00 грн., та вказано розмір нарахованої пені сумою 246,81 грн., без зазначення періоду його виникнення. З дослідженої судом квитанції від 21.12.2011р. № К5/L/118 до державного бюджету м. Керчі МП ТОВ Інтехкомцентр "Альтаір ЛТД" перераховано 440,00 грн. ПДВ за листопад 2011 року, код платежу 14010100 грн. З огляду на викладене, зважаючи на надані сторонами докази, суд зазначає, що платником податків у межах визначеного Кодексом 10-денного строку у повному обсязі погашено податкові зобов'язання, а тому визначених законом підстав для нарахування податкового боргу по податку на додану вартість сумою 440,00 грн., нарахування пені сумою 246,81 грн., відповідач не мав. Проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності, приймаючи до уваги, що розмір суми податкового боргу відповідачем відповідно до ст. 71 КАС України спростовано наданими доказами, підтверджено погашення податкових зобов'язань у межах визначеного податковим кодексом України строку, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, які не необгрунтовані належними доказами та не засновані на законі. Окрім вказаного, суд зазначає, що відповідно до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога, як доказ не сплаченої в установлені законодавством строки узгодженої суми грошового зобов'язання, що є належним доказом підтвердження податкового боргу, повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Надану суду вимога про сплату податків від 02.03.12р. № 105/10/24-1, не передбачена приписами Податкового кодексу України, не може бути визнана належним доказом, що обґрунтовує суму податкового боргу щодо розміру якого заявлено вимогу про стягнення. За правилами до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її  отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.   Суддя                                                                                       О.В. Папуша