Постанова

від 29.10.2012 по справі 2а-3828/12/0170/17

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-3828/12/0170/17

29.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Єланської О.Е. ,

Кукти М.В.

розглянувши розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В.) від 29.05.12 у справі №2а-3828/12/0170/17

за позовом Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко, 40, м. Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

до Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Інтехкомцентр "Альтаїр ЛТД" (вул. Ворошилова, буд.37, корп.1, кв.9, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98329)

про стягнення.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.05.2012 у задоволенні адміністративного позову Державній податковій інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби до Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Інтехкомцентр "Альтаїр ЛТД", - відмовлено повністю (арк.с. 49-50).

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Державна податкова інспекція у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (арк.с. 58-59).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що привело до не правильного вирішення справи.

У судове засідання 29.10.2012 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку (арк.с. 71-72). Відповідач надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність (арк.с. 73)

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

Відповідач - Мале підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Інтехкомцентр "Альтаїр ЛТД" є юридичною особою відповідно до свідоцтва (арк.с. 4) з 08.12.1994 та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №00324611 (арк.с. 13).

16.07.2008 позивачем прийнято податкове повідомлення рішення №1/198, відповідно до якого за відповідачем числиться заборгованість по сплаті узгоджених податкових зобов'язань на суму 10881,90 грн.

17.07.2008 позивачем складено Акт опису активів на які розповсюджується право податкового залогу (арк. с. 29).

22.08.2008 позивачем прийнято податкове повідомлення рішення №2/234, відповідно до якого за відповідачем числіться заборгованість по сплаті узгоджених податкових зобов'язань на суму 10883,74 грн.

19.12.2011 відповідачем до позивача подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 та визначено суму податку на додану вартість 440,00 грн. (арк.с. 21-22).

21.12.2011 відповідачем сплачено податок на додану вартість у розмірі 440,00 грн. за листопад 2011 року (арк.с. 46).

02.03.2012 позивачем направлено до відповідача вимогу про сплату податків за новоутвореним боргом (арк.с. 30) зазначену вимогу відповідач отримав 23.03.2012 (арк.с. 31).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що є підстави для задоволення апеляційної скарги, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення у справі, виходячи з наступного.

На правовідносини сторін, що виникли, поширюються норми Конституції України, Податкового Кодексу України.

Згідно з п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У підпункті 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Отже, ані Податковий кодекс України, ані Наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року №1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу.

Тому, орган державної податкової служби не повинен повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податковою торгу.

У разі якщо сума податкового боргу, зазначеного у поданні про стягнення податкового боргу більша ніж сума податкового боргу, зазначеного в податковій вимозі, яка була надіслана платнику податків, орган державної податкової служби має надати суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився після надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги.

При цьому згідно з пунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України не сплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуваннями штрафних санкцій за їх наявності), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, стають податковим боргом.

Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого.

Аналогічну правову позицію визначив Вищий адміністративний суд України в постанові від 21.03.2012 у справі №К/9991/71410/11 та Інформаційному Листі від 12.04.2012 №1044/11/13-12.

Судова колегія звертає увагу на те, що за відповідачем рахується податковий борг по сплаті узгоджених сум податкових зобов'язань з 2008 року про свідчать податкові повідомлення рішення які були вручені боржнику ще 21.07.2008 (арк.с.27).

Також ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010 у справі №2а-5655/08/6/0170 та постановою від 08.10.2012 у справі 13511/11/0170/11 стягнено з відповідача на користь позивача суми податкового боргу за період з 2008 по 2010 рік з податку на додану вартість, що свідчить про наявність у відповідача податкових зобов'язань перед позивачем.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято у порушення норм матеріального та процесуального права, а отже підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно з п.п. 1,2 частини третьої ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до частини першої ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 87.9. Податкового Кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судом першої інстанції помилково не врахована наявність у відповідача податкового боргу, що призвело до того, що позивач відповідно до статті 87.9 ПК України зарахував кошти сплачені відповідачем на погашення податкового боргу, в зв'язку з чим утворилась, ще одна заборгованість.

Все вище перелічене є підставою для скасування постанови суду першої інстанції в порядку пункту 3 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

На підставі викладеного судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, 195, 196, 197, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 3 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.05.12 у справі №2а-3828/12/0170/17 - задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.05.12 у справі №2а-3828/12/0170/17 скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

4. Позов задовольнити повністю.

5. Стягнути з Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Інтехкомцентр «Альтаїр ЛТД»(ІН 16507847) з розрахункових рахунків в установах банків, які обслуговують Мале підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Інтехкомцентр «Альтаїр ЛТД» заборгованість з податку на додану вартість в сумі 686,81грн. з яких податок на додану вартість становить 440,00 грн. та пеня у розмірі 246,81 грн., на користь Державного бюджету м. Керчі АР Крим (р/р 3118029700019 в УДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 34740946, код платежу 14010100).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій сторонам по справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна