Постанова

від 23.08.2012 по справі 6751/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 серпня 2012 р. Справа №2а-6751/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,

за участю:

представника позивача - Тижненко Ю.В.,

представника відповідача - Німого О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Артемівський спиртовий завод" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Артемівський спиртовий завод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить суд визнати дії відповідача щодо винесення податкових повідомлень-рішень №0011432340 та №0011442340 від 05.03.2012р. неправомірними; визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0011432340 та №0011442340 від 05.03.2012р., а також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 4356,38 грн.

Протокольною ухвалою суду від 23.08.2012р. в порядку ст. 55 КАС України замінено позивача по справі Харківську об'єднану державну податкову інспекцію його правонаступником - Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби.

В обґрунтовування позову позивач зазначив, що Харківською ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ДП «Артемівський спиртовий завод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. За результатами перевірки складено акт від 01.02.2012 року №193/234/00375272 та винесено податкові повідомлення-рішення від 05.03.2012 року №0011432340 на суму 277 082,75 грн. з податку на додану вартість, з яких 222 986грн. за основним платежем, 54 096,75 грн. -штрафні (фінансові) санкції, та №0011442340 від 05.03.2012р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 525 284,00грн. Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, а тому є повністю незаконними та необґрунтованими, а дії щодо такого винесення - неправомірними. Висновки Харківської ОДПІ щодо нікчемності правочинів з контрагентами позивача неправомірні, оскільки за даними операціями підтверджується договорами, податковими накладними та іншими документами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, вказані у позовній заяві, просив суд задовольнити позов, а також пояснив, що відповідачем при проведенні перевірки та винесенні оскаржуваних податкових повідомлень рішень, взагалі не було досліджено обставин реальності господарських операцій по договорам укладеним з контрагентами, а висновки в акті перевірки нічим не підтвердженні.

Відповідач, Харківська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби, з поданим позовом не погодився. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що висновки про порушення ДП «Артемівський спиртовий завод»вимог податкового законодавства обґрунтовуються тим, що в ході перевірки документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Трейдбуд»і ТОВ «Вівас 7». З цих підстав зроблено висновки про те, що позивач неправомірно задіяв в складі валових витрат при обчисленні податку на прибуток підприємств та в складі податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість витрати по взаємовідносинам з вказаними контрагентами. При перевірці ДП «Артемівський спиртовий завод»враховувались результати проведених перевірок контрагентів позивача. Так, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надана довідка від21.12.2011р. №1535/3-23-20-37309528 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Трейдбуд», ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова надана довідка від 21.04.2011р. №776/15-05-14/35070134 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вівас 7». В ході дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, з урахуванням проведених перевірок контрагентів, не підтверджено фактичне придбання товарів, а також їх зв'язок з господарською діяльністю ДП «Артемівський спиртовий завод». У зв'язку з чим відповідач просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову у повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у письмових запереченнях проти позову, та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

Харківською ОДПІ на підставі наказів №1323 від 30.12.2011р., №71 від 18.01.2012р., №99 від 26.01.2012р. та згідно направлень на перевірку від 30.12.2011 року у січні 2012 року на ДП «Артемівський спиртовий завод»було проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р. (том 2 а.с.17-22).

За результатами проведеної перевірки Харківською ОДПІ було складено акт «Про результати позапланової виїзної перевірки ДП «Артемівський спиртовий завод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р.»№193/234/00375272 від 01.02.2012 р. (том 1 а.с. 8-74, том 2 а.с. 23-50)

За висновками вказаного акту перевірки встановлено порушення ДП «Артемівський спиртовий завод»п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємству зменшена сума від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за перевіряємий період на 525 284,00 грн. та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого було донараховано податку на додану вартість у сумі 222 986,00 грн., у т.ч. за січень 2011 року у сумі 6603грн., за серпень 2011 року у сумі 216383грн. (том 1 а.с.60)

Позивач, не погоджуючись з висновками акту перевірки, 27 лютого 2012 р. звернувся до Харківської ОДПІ з запереченнями на вищевказаний акт перевірки (том 1 а.с.76-79).

Листом від 02.03.2012р. за № 2936/10/23-418 «Про розгляд заперечення»Харківська ОДПІ повідомила ДП «Артемівський спиртовий завод», що заперечення розглянуто та акт перевірки є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства. (том 1 а.с. 80-85)

На підставі акту перевірки №193/234/00375272 від 01.02.2012 р. 05 березня 2012 року Харківською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0011432340 від 05.03.2012р., яким ДП «Артемівський спиртовий завод»визначена сума грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у розмірі 277082,75грн. у тому числі за основним платежем -222986,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -54096,75грн. (том 1 а.с.86);

- №0011442340 від 05.03.2012 р., яким ДП «Артемівський спиртовий завод»зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 525284,00грн. (том 1 а.с.87)

14.03.2012 року податкові повідомлення-рішення №0011432340 від 05.03.2012р. та №0011442340 від 05.03.2012р. було оскаржено ДП «Артемівський спиртовий завод»в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Харківській області. (том 1 а.с. 88-91)

11 травня 2012 року Державною податковою адміністрацією у Харківській області винесено рішення № 2450/10/10.2-17 про залишення скарги без розгляду, згідно якого процедура адміністративного оскарження вважалась закінченою (том 1 а.с. 98-99).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №193/234/00375272 від 01.02.2012р., на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідачем в ході перевірки встановлено, що ДП «Артемівський спиртовий завод»протиправно до складу податкового кредити віднесено суму у розмірі 216 383,00 грн. та 525 284,00 грн. включено до складу валових витрат з отриманих послуг від ТОВ «Трейдбуд»в періоді з 01.04.2011 р. по 31.12.2011р., оскільки в розумінні ст. 203, ст. 215 та ст. 228 ЦК України правочини укладені між ДП «Артемівський спиртовий завод»та ТОВ «Трейдбуд»мають ознаки нікчемності. Також, правочин, укладений між ДП «Артемівський спиртовий завод»та ТОВ «Вівас-7»з тих же підстав має ознаки нікчемності, а тому до складу податкового кредити протиправно віднесено суму у розмірі 53 341,30 грн.

З наявних у справі документів вбачається, що ДП «Артемівський спиртовий завод»у періоді, охопленому перевіркою, мало взаємовідносини з контрагентами:

- ТОВ «Трейдбуд»(ЄДРПОУ 37309528) згідно до таких договорів:

Договір №102 від 14.03.2011р., згідно умов якого ДП «Артемівський спиртовий завод»(замовник) поручає, а ТОВ «Трейдбуд»(підрядник) зобов'язується здійснити ремонт трьох бродильних чанів за договірною ціною та локальною сметою на окремі види робіт, договірна ціна на момент укладення договору складає 299898,00грн, в т.ч. ПДВ -49983,00грн. (том 1 а.с.171-173),

Договір №103 від 21.03.2011р., згідно умов якого ДП «Артемівський спиртовий завод»(замовник) поручає, а ТОВ «Трейдбуд»(підрядник) зобов'язується виконати земельні роботи по підсипці дамб бардяних карт №7, №8, №1 полів фільтрації за договірною ціною та локальною сметою на окремі види робіт, договірна ціна на момент укладення договору складає 299900,00грн, в т.ч. ПДВ -49983,33грн. (том 1 а.с.183-185),

Договір №104 від 22.03.2011р., згідно умов якого ДП «Артемівський спиртовий завод»(замовник) поручає, а ТОВ «Трейдбуд»(підрядник) зобов'язується виконати відкачку барди і чистку карти №6 відстійників, за договірною ціною та локальною сметою на окремі види робіт, договірна ціна на момент укладення договору складає 299900,00грн, в т.ч. ПДВ -49983,33грн. (том 1 а.с.194-196),

Договір №105 від 21.03.2011р., згідно умов якого ДП «Артемівський спиртовий завод»(замовник) поручає, а ТОВ «Трейдбуд»(підрядник) зобов'язується виконати чистку бардонакопичувачів №2, 3 і з'єднання перегородок, за договірною ціною та локальною сметою на окремі види робіт, договірна ціна на момент укладення договору складає 299000,00грн, в т.ч. ПДВ -49833,33грн. (том 1 а.с.204-207),

Договір №106 від 23.03.2011р., згідно умов якого ДП «Артемівський спиртовий завод»(замовник) поручає, а ТОВ «Трейдбуд»(підрядник) зобов'язується виконати ремонт системи оборотного водопостачання, за договірною ціною та локальною сметою на окремі види робіт, договірна ціна на момент укладення договору складає 99600,00грн, в т.ч. ПДВ -16600,00грн. (том 1 а.с.218-219).

- ТОВ «Вівас-7»(ЄДРПОУ 35070134) згідно договору поставки нафтопродуктів №180210-1П від 18.02.2010р., згідно умов якого ТОВ «Вівас-7»(постачальник) зобов'язується передати нафтопродукти (товар) у власність ДП «Артемівський спиртовий завод»(покупець), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору (том 1 а.с.232).

Оцінивши зазначені правочини за правилами ст. 86 КАС України, суд відзначає, що спірні правочини укладений між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, вищевказані договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та його контрагентами факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначених договорів на проведення робіт/надання послуг, за даних обставин, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 204 Цивільного Кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною другою ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 207 ГКУ господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зважаючи на це, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини).

У відповідності до приписів ст. 71 КАС України відповідач як суб'єкт владних повноважень має довести суду правомірність свого рішення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних. Крім того, факт реальності здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Трейдбуд»:

по Договору №102 від 14.03.11 року підтверджується довідкою від 01.08.2011р. про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року, дефектним актом, відомістю ресурсів до локального кошторису № 2-1-1 на ремонтні роботи, локальним кошторисом №2-1-1, податковою накладною №7 від 01.08.2011р., підсумковою відомістю ресурсів за серпень 2011 року, актом прийому-передачі будівельних робіт №102 від 01.08.2011 року (том 1 а.с.174-182а),

по Договору №103 від 21.03.11 року -податковою накладною №55 від 05.08.2011р., актом прийому-передачі будівельних робіт №103 від 04.08.2011р., довідкою від 05.08.2011р. про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року, дефектним актом, підсумковою відомістю ресурсів до локального кошторису № 2-1-1 на ремонтні роботи, локальним кошторисом № 2-1-1 (том 1 а.с.186-193),

по Договору №104 від 22.03.2011 року -податковою накладною №9 від 01.08.2011р., актом прийому-передачі будівельних робіт №104 від 01.08.2011р., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року, дефектним актом, підсумковою відомістю ресурсів до локального кошторису № 2-1-1 на ремонтні роботи, локальним кошторисом № 2-1-1(том 1 а.с.197-203),

по Договору №105 від 21.03.2011 року -податковою накладною №11 від 01.08.2011р., актом прийому-передачі будівельних робіт №105 від 01.08.2011р., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року, дефектним актом, підсумковою відомістю ресурсів до локального кошторису № 2-1-1 на ремонтні роботи, локальним кошторисом № 2-1-1(том 1 а.с.208-217),

по Договору №106 від 23.03.2011 року -податковою накладною №33 від 02.08.2011р., актом прийому-передачі будівельних робіт №106 від 02.08.2011р., довідкою від 02.08.2011р. про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року, дефектним актом, підсумковою відомістю ресурсів до локального кошторису № 2-1-1 на ремонтні роботи, локальним кошторисом № 2-1-1 (том 1 а.с.220-229).

Позивачем підтверджено щорічну систематичність виконання робіт по зачистці чанів, бардонакопичувачів, відкачки барди, укріплення дамб шляхом надання копій договорів підряду №02/07-1 від 02.07.2010р.; №02/07-РО від 02.07.2010р.; № 02/07 від 02.07.2010р. у 2010 році з іншим контрагентом -ПП «Експобуд-2000». (том 1 а.с.127-149)

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом -Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Приєднані до справи документи, а саме банківські виписки по особовому рахунку за 25.08.2011р., 30.08.2011р., 05.10.2011р., 28.11.2011р. та платіжні доручення №677 від 05.10.2011р. на суму 99600грн., №731 від 28.11.2011р. на суму 100000грн., №617 від 30.08.2011р. на суму 299900грн., №586 від 25.08.2011р. на суму 299898грн., засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ТОВ «Трейдбуд»у сумі 799398,00 грн., що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не надано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату послуг визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій. (том 1 а.с. 229а-231а, том 2 а.с.4-7)

Також з матеріалів справи встановлено, що 18.02.2011р. між ДП «Артемівський спиртовий завод»та ТОВ «Вівас 7»укладено договір поставки нафтопродуктів №180210-1П. ДП «Артемівський спиртовий завод»підтверджено повне виконання сторонами договору шляхом представлення суду податкової накладної №6 від 10.03.2011р., видаткової накладної №РН-0000027 від 11.03.2011р., рахунку фактури №СФ - 0000034 від 10.03.11р. Отриманий від ТОВ «Вівас 7»бензин А92, А95 ДП «Артемівський спиртовий завод»було використано в господарській діяльності на заправку автомобілів власного автопарку, що підтверджується лімітно-забірними картами №№ 23-25, 32, 36, 40-41, 43-44, 47-52 та копіями вимог №№ 01297, 01306, 01329, 01330, 01333, 01334. (том 1 а.с.232а-248)

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Приєднані до справи документи, а саме платіжне доручення №219 від 10.03.2011р. на суму 43293,20грн. та довідка щодо стану розрахунків між ДП «Артемівський спиртовий завод»та ТОВ «Вівас-7», засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ТОВ «Трейдбуд»у сумі 43293,20грн., що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не надано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій. (том 2 а.с. 8-11)

Відповідно до положень ч.2. ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові й службові особи повинні діяти у порядок та спосіб передбачені Конституцією України та законами України.

Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані у цій справі рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці договори очевидно суперечать інтересам держави та суспільства, ґрунтується на оціночних судженнях та припущеннях, які не є належними доказами.

Висновки акту позапланової виїзної перевірки №193/234/00375272 від 01.02.2012 року про відсутність трудових ресурсів у ТОВ «Трейдбуд»(том 1 а.с.29, 41), суперечать положеннями самого акту (том 1 а.с. 41) про наявність працюючих на підприємстві в кількості семи чоловік у 2011 році.

Висновки акту перевірки про відсутність у ТОВ «Трейдбуд»необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів мають оціночний характер та спростовуються наданою позивачем Довідкою «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Трейдбуд»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «Артемівський спиртовий завод»їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 року»№74/22-07/37309528 від 07.05.2012 року. (том 1 а.с.102-106)

Згідно змісту вказаної Довідки податковим органом -Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області документально підтверджується факт реальності здійснення господарських відносин ТОВ «Трейдбуд»з ДП «Артемівський спиртовий завод», їх обсяг, вид, якість. На момент звірки на балансі ТОВ «Трейдбуд»знаходяться основні фонди на суму 1 352 244, 46 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідача, викладені в акті перевірки про порушення ДП «Артемівський спиртовий завод»п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємству зменшена сума від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за перевіряємий період на 525 284,00 грн. та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого було донараховано податку на додану вартість у сумі 222 986,00грн. не підтверджені належними доказами та повністю спростовуються матеріалами справи.

У відповідності до п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно до п. 14.1.228. ст. 14 ПК України під поняттям собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу розуміється - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно до п. 198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як доказ порушення вказаних норм податкового законодавства відповідачем наведено лише висновки акту перевірки про нікчемність угод, не спрямування правочинів на настання правових наслідків, відсутність мети досягнення економічного ефекту (том 1 а.с.43), що спростовано позивачем, зокрема наданими доказами.

Отже, відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.

Висновки, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару (послуг), просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Окрім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст. 70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З огляду на положення ст. 71 КАС України та беручи до уваги п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, яким встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд звертає увагу на те, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України "Про державну податкову службу в України" та за ознаками ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, суд доходить висновку, що в спірні правові акти індивідуальної дії порушують права і інтереси позивача, тому підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 та 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати. За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" встановлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату в місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні,

за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 32,19грн.;

за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 107,30грн. та не більше 2146,00грн.

Із доданої до позовної заяви квитанції №51 від 25.05.2012 встановлено, що позивач сплатив за подання до суду даної позовної заяви судовий збір в розмірі 4356 грн. 38 коп., тобто більшому розмірі, ніж встановлено Законом.

Таким чином, оскільки позивачем одночасно заявлено позовні вимоги майнового та немайнового характеру, присудженню позивачеві підлягають судові витрати у розмірі 2178,19грн.(2146грн. + 32,19грн.)

Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. №3674-VI сплачена сума судового збору може бути повернута за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Артемівський спиртовий завод" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати дії Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції щодо винесення податкових повідомлень-рішень №0011432340 від 05.03.2012р. та №0011442340 від 05.03.2012р. неправомірними.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0011432340 від 05.03.2012 р. та №0011442340 від 05.03.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Артемівський спиртовий завод" (62472, Харківська обл., м. Мерефа,вул. Революції, № 2, код ЄДРПОУ -00375272) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2178,19 грн. (дві тисячі сто сімдесят вісім гривень 19 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі текст постанови виготовлено 29.08.2012р.

Суддя І.С. Нуруллаєв