Постанова

від 13.09.2012 по справі 2а/2470/1317/12

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 вересня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/1317/12

11 год. 30 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скакун О.П.

за участю

секретаря судового засідання Юзька Я.В.

представника позивача Комара В.Д., Аврама Ю.М.

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Буковинапродукт" до Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Буковинапродукт" звернулося з адміністративним позовом до ДПІ у Сторожинецькому районі Чернівецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 березня 2012 р. №0000022300 та №0000032300.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було проведено дві перевірки з питань дотримання вимог законодавства по взаєморахунках з ТОВ АПК «Улан». За результатами перевірок було складено акти, в яких зазначено, що правочини між ПАТ "Буковинапродукт" та ТОВ АПК "Улан" є нікчемними. Позивач зазначив, що основною причиною для висновків щодо нікчемності правочинів є відхилення між сумами податкового кредиту по ПДВ ПАТ "Буковинапродукт" та зобов'язань з ПДВ його контрагента, встановлені програмним продуктом «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в результаті чого, нібито виявлено «податкову яму»по взаєморозрахунках ПАТ "Буковинапродукт" та ТОВ АПК "Улан".

Позивач зазначає, що операції з придбання товарів у вищевказаного контрагента, перерахування коштів в оплату придбаних товарів підтверджено в ході перевірок в повному обсязі належним чином оформленими договором купівлі-продажу, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями на перерахування коштів, транспортною документацією про перевезення товару, сертифікатами відповідності та посвідченням про якість товару, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Позивач стверджує, що зобов'язання обох сторін за договором купівлі-продажу цукру виконані в повному обсязі належним чином. Висновки про те, що перевірками встановлено заниження ПДВ та податку на прибуток, на думку позивача, є необгрунтованими та такими, що порушують вимоги законодавства.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали повністю.

Представники відповідача проти позову заперечували. У письмових запереченнях відповідач зазначає, що за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2010 р. позивачем задекларовано валові витрати у сумі 9146678 грн. Перевіркою повноти визначення валових витрат встановлено їх завищення за вказаний період у сумі 421067 грн. Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємства за вищезазначений період встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників в сумі 421067 грн. за правочинами з ТОВ АПК «Улан».

Відповідач зазначив, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами. Крім того, відповідач зазначив, що перевізники цукру позивача не підтвердили чітко та документально перевезення зазначеного товару, яке здійснювалось між ПАТ "Буковинапродукт" та ТОВ АПК "Улан" відповідно до договору поставки №чМ-0102-КП від 30.03.2010 р. Відповідач зазначає, що у листі-відповіді на його запит до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про здійснення заходів по визнанню угод нікчемними між ПАТ "Буковинапродукт" та ТОВ АПК "Улан" повідомлено про проведену документальну перевірку вказаного контрагента. За результатами вказаної перевірки ТОВ АПК "Улан" встановлено, що за фактичним місцезнаходженням контрагент не значиться, про що складено акт перевірки щодо незнаходження суб'єкта підприємницької діяльності за юридичною (фактичною) адресою.

Тому відповідач стверджує, що договори укладені ТОВ АПК "Улан" з його контрагентами, в тому числі з ПАТ "Буковинапродукт", не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними. Також відповідач зазначив, що згідно системи співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту по контрагентам позивача на рівні ДПА України за березень 2010 р. ТОВ «Цукровий завод Борщів»не зареєстрований за кодом ЄДРПОУ 36350177 (як зазначено в посвідченні про якість товару №117).

Згідно системи співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту по контрагентам на рівні ДПА України за березень 2010 р. ТОВ АПК "Улан" не відображено податкових зобов'язань по взаєморозрахунках з ПАТ "Буковинапродукт", в результаті чого, на думку відповідача, у позивача виникла «податкова яма»в сумі 20850 грн., яка існує на день підписання акта перевірки.

Відповідач стверджує, що для проведення перевірки позивачем не надано документи, які підтверджують постачання цукру від ТОВ АПК "Улан". Тому вважає, що правочин, укладений між позивачем та ТОВ АПК "Улан", суперечить моральним засадам суспільства та є таким, що укладений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідач вважає винесені податкові повідомлення-рішення обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Сторожинецькому районі Чернівецької області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Буковинапродукт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ АПК "Улан" за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2010 р.

За результатами перевірки складено акт від 03 лютого 2012 р. № 67/23/05398421(а.с. 12-24).

Актом перевірки встановлено порушення:

ст.203 ЦК України, п.5.1 ст.5, ч.4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п.1 та п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в результаті чого було занижено податок на прибуток в сумі 105267 грн., в тому числі за 1 квартал 2010 р. в сумі 5312 грн., за 2 квартал 2010 р. в сумі 66313 грн., 3 квартал 2010 р. в сумі 33642 грн.;

п.п. 7.2.6, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 84213 грн., в тому числі за: березень 2010 р. в сумі 12717 грн., за травень 2010 р. в сумі 20850 грн., за червень 2010 р. в сумі 23733 грн., за липень 2010 р. в сумі 26913 грн.

Державною податковою інспекцією у Сторожинецькому районі Чернівецької області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Буковинапродукт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, по взаєморозрахунках з ТОВ АПК "Улан" за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2010 р.

За результатами перевірки складено акт від 02 березня 2012 р. № 1/23/05398421(а.с. 25-42).

Актом перевірки встановлено порушення:

ст.203 ЦК України, п.5.1 ст.5, ч.4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п.1 та п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 105267 грн., в тому числі за 1 квартал 2010 р. в сумі 5312 грн., за 2 квартал 2010 р. в сумі 66313 грн., 3 квартал 2010 р. в сумі 33642 грн.;

п.п. 7.2.6, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 84213 грн., в тому числі за: березень 2010 р. в сумі 12717 грн., за травень 2010 р. в сумі 20850 грн., за червень 2010 р. в сумі 23733 грн., за липень 2010 р. в сумі 26913 грн.

На підставі акту перевірки від 02 березня 2012 р. № 1/23/05398421 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 16 березня 2012 р. №0000022300, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 131584 грн., в тому числі основного платежу 105267 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 26317 грн., та від 16 березня 2012 р. №0000032300, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 105266 грн., в тому числі основного платежу 84213 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 21053 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд вважає обґрунтованим твердження позивача щодо відсутності у відповідача підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень -рішень, передбачених податковим законодавством України.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з ч.4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.6 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

У відповідності до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п.п. 7.2.6 п.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ч.2 ст.207 Господарського кодексу України, недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.

У відповідності до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Представниками відповідача в судовому засіданні не заперечувався той факт, що на момент укладення договору купівлі-продажу цукру №М-0102-КП та усіх первинних документів ТОВ АПК "Улан" було зареєстровано платником податку на додану вартість.

В судовому засіданні судом досліджено копії первинних документів, наданих позивачем, які підтверджують укладення господарського договору, реальність його виконання сторонами, здійснення розрахунків за договором у повному обсязі, подальше використання товарів (цукру) у власній господарській діяльності (а.с. 108-244).

Судом встановлено, що ТОВ АПК "Улан" та ПАТ "Буковинапродукт" укладено договір купівлі -продажу цукру від 30.03.2010р. №М-0102-КП. Здійснення господарських операції між ПАТ "Буковинапродукт" та ТОВ АПК "Улан" підтверджується видатковими накладними та податковими накладними.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у повному обсязі проведено розрахунки за придбаний цукор з ТОВ АПК "Улан", що підтверджується квитанцією, платіжними дорученнями та виписками з банківських рахунків позивача.

Факт належного оформлення транспортування цукру підтверджено товарно - транспортними накладними.

Крім того, позивачем надано протоколи дослідження проб харчових продуктів, висновок державної санітарно - епідеміологічної експертизи, посвідчення про якість та сертифікати відповідності цукру встановленим стандартам ДСТУ.

На думку суду, позивачем підтверджено належними доказами подальше використання цукру у власній господарській діяльності. Зокрема, виробничими листами, звітами про рух продуктів і матеріалів, підтверджуючими документами подальшої реалізації соку березового та повидла.

Проаналізувавши докази в сукупності, суд доходить висновку про безпідставність тверджень відповідача про нікчемність угоди, укладеної ПАТ "Буковинапродукт" та ТОВ АПК "Улан".

Представники відповідача в судовому засіданні не надали жодного обґрунтування недостовірності та невідповідності первинних документів вимогам норм чинного законодавства України, в тому числі податкових накладних.

Суд вважає, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення -рішення підлягають скасуванню, оскільки відповідачем не доведено безпосереднього залучення позивача до зловживань у сфері оподаткування.

Таке правозастосування відповідає практиці Європейського суду з прав людини, рішення якого згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами України при розгляді справ як джерело права.

Так, в рішенні від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. При цьому Суд не прийняв зауваження Уряду щодо загальної практики відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у Сторожинецькому районі Чернівецької області не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.

Таким чином суд дійшов висновку, що адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Буковинапродукт" до ДПІ у Сторожинецькому районі Чернівецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 березня 2012 р. №0000022300 та №0000032300 підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)

Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011р. №2135/11/13-11 викладено позицію про порядок стягнення судових витрат з Державного бюджету України. У листі зазначено наступне.

Відповідно до п.п. 3 п. 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас п. 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, орган Державної казначейської служби України зобов'язаний стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. В даному випадку стягнення судових витрат необхідно провести шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області від 16 березня 2012 р. №0000022300 та №0000032300.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариство "Буковинапродукт" судовий збір в розмірі 2146 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У судовому засіданні 13 вересня 2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову виготовлено в повному обсязі 18 вересня 2012 р. Сторони можуть отримати копію постанови безпосередньо в суді 19 вересня 2012 р.

Суддя О.П. Скакун