Рішення

від 06.06.2012 по справі 5006/20/9/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.06.12 р. Справа № 5006/20/9/2012

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Гончаровій І.Є., розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства "Ласунка-Маркет"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Сарепта"

про стягнення 65120,69 грн.

представники сторін:

від позивача: Козакова І.В. - представник за дов.;

від відповідача: Шкляров І.О. -директор;

Відповідно до ст. 77 ГПК України

в судовому засіданні 29.05.2012

оголошувалась перерва до 06.06.2012.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Ласунка-Маркет" звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Сарепта" про стягнення 65120,69грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений із відповідачем договір постачання №353 від 02.03.2009.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання №353 від 02.03.2009 в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копію договору постачання №353 від 02.03.2009, протокол розбіжностей до договору постачання №353 від 02.03.2009, специфікацію/ прайс-лист б/н до договору постачання №353 від 02.03.2009 (додаток №3), перелік видаткових накладних, на підставі яких здійснювалось постачання товару, згідно договору постачання №353 від 02.03.2009, акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2011, претензію №1 від 21.02.2012.

В процесі розгляду справи судом, представник позивача пояснив, що господарські відносини між позивачем та відповідачем здійснювались тільки на підставі договору постачання №353 від 02.03.2009 та специфікації/прайс-листа б/н до договору постачання №353 від 02.03.2009 (додаток №3), оскільки інших договорів між позивачем та відповідачем не укладалось. Крім того вказав, що договір №121-М від 16.03.2009, зазначений у видаткових накладних фактично є договором №353, оскільки такий договір №353 був зареєстрований позивачем в реєстрі договором постачання з метою ведення бухгалтерського обліку, в підтвердження чого надав вказаний договір.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, стверджуючи, що передача товару проводилася на підставі разових усних договорів, про що свідчать накладні, на підставі яких проводилося відвантаження товару, а також відсутність замовлення на поставку товару, яке передбачено п. 2.2 договору постачання №353 від 02.03.2009. Також представником відповідача в судових засіданнях підтверджено факт укладання договору № 353, протоколу розбіжностей до нього, специфікації, факт їх підписання та скріплення печаткою підприємства та факт відсутності інших письмових договорів. Крім того, представник відповідача повністю підтвердив факт отримання товару по видатковим накладним, на підставі яких позивачем заявлені позовні вимоги та які зазначені в позовній заяві. Однак, відповідач заперечує проти того, що поставка товару, який був отриманий відповідачем по видатковим накладним, на підставі яких позивачем заявлено позов, здійснювалась на виконання договору № 353. Правова позиція відповідача ґрунтується на тому, що оскільки поставка товару здійснювалась не на виконання договору №353, а на підставі разових домовленостей, підтвердженням яких є видаткові накладні, в яких відсутній строк оплати вартості отриманого товару, позивач не звертався до відповідача з вимогою оплатити вартість товару отриманого на підставі видаткових накладних, то звернення позивача з даним позовом є передчасним, так як строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань не настав.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Позивачем до матеріалів справи надано копію укладеного 02.03.2009 між Приватним підприємством "Ласунка-Маркет", як постачальником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Сарепта", як покупцем (відповідач) договору постачання №353 (далі - договір), що підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язався у встановлений строк поставляти товар, відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість.

Пунктом 1.2 договору визначено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Згідно специфікації/ прайс-листа б/н до договору (додаток №3) предметом поставки сторонами визначено морозиво в асортименті (далі - товар).

Згідно з п. 2.1 договору, постачальник зобов'язується прийняти від покупця замовлення на постачання товару та здійснити постачання товару за адресою, вказаною в замовленні своїми транспортними засобами та за свій рахунок (товар поставляється на умовах Інкотермс-2000: DDP - склад покупця, визначений в замовленні на придбання товару, що є додатком №1 до договору).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що строк поставки товару встановлюється у замовленні покупця, котре повинне містити асортимент та кількість товару, код (артикул) постачальника, код (артикул) виробника, код товару та надсилатись попередньо не менш ніж за 12 годин до постачання товару у формі, що дозволяє зафіксувати замовлення (лист, телеграма, зареєстрована телефонограма, факс, e-mail). Зокрема, постачальник, одержавши замовлення, зобов'язаний у підтвердження його одержання підписати замовлення, поставити печатку і відправити його по факсу Покупцю, оскільки копії замовлень можуть бути використані як письмові докази у суді.

Відповідно до п. 2.4 договору ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, остаточно визначаються у товарній (товарно-транспортній) накладній, яка має відповідати замовленню, а відступлення у накладній від змісту замовлення допускається тільки за письмовою згодою покупця, завіреною печаткою.

Згідно п.2.6 договору постачальник зобов'язується надати разом з кожним видом товару наступні документи: товарну накладну; товарно-транспортну накладну; податкову накладну; у разі повернення товару - довіреність, корегувальну накладну та корегування до податкової накладної; санітарно-гігієнічний висновок; посвідчення якості товару; ветеринарне свідоцтво; технічний паспорт (на побутові товари); на товари, які підлягають сертифікації, Постачальник надає належним чином оформлений сертифікат відповідності.

Крім того, п. 2.6 поговору, визначено, якщо вищезазначені документи не будуть надані разом з товаром, то датою одержання товару вважається дата одержання всіх необхідних документів, на строк затримки оформлення (надання) необхідних документів Покупець має право відстрочити дату розрахунку з Постачальником.

Факт укладання (досягнення згоди щодо усіх істотних умов), підписання та скріплення печатками підприємства договору постачання № 353, протоколу розбіжностей до договору №353, специфікації до нього повністю підтверджується як позивачем так і відповідачем. Однак згідно пояснень відповідача вказаний договір жодного разу не виконувався, товар на виконання договору № 353 не поставлявся та не отримувався, оскільки відповідач жодного разу не замовляв товар, як це передбачено п.2 договору та не видавав довіреності на отримання товаро-матеріальних цінностей. Позивач не згоден з позицією відповідача та вказує на те, що жодного іншого договору між сторонами укладено не було, усі відносини з приводу поставки товару здійснені тільки на підставі договору постачання №353 від 02.03.2009 та специфікації/прайс-листа б/н до договору постачання №353 від 02.03.2009 (додаток №3).

В підтвердження виконання договору № 353, позивачем до матеріалів справи надано копії видаткових накладних, що підписані та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача, а саме: №ДОЛМ0000371 від 17.03.2009, №ДОЛМ0000372 від 17.03.2009, №ДОЛМ0000400 від 20.03.2009р., №ДОЛМ0000401 від 20.03.2009р., №ДОЛМ0000407 від 24.03.2009, №ДОЛМ0000409 від 24.03.2009, №ДОЛМ0000439 від 27.03.2009, №ДОЛМ0000440 від 27.03.2009, №ДОЛМ0000459 від 31.03.2009, №ДОЛМ0000460 від 31.03.2009, №ДОЛМ0000507 від 07.04.2009, №ДОЛМ0000508 від 07.04.2009, №ДОЛМ0000509 від 07.04.2009, №ДОЛМ0000550 від 10.04.2009, №ДОЛМ0000573 від 14.04.2009, №ДОЛМ0000572 від 15.04.2009, №ДОЛМ0000625 від 17.04.2009, №ДОЛМ0000646 від 21.04.2009, №ДОЛМ0000648 від 21.04.2009, №ДОЛМ0000650 від 21.04.2009, №ДОЛМ0000699 від 24.04.2009, №ДОЛМ0000727 від 28.04.2009, №ДОЛМ0000728 від 28.04.2009, №ДОЛМ0000731 від 28.04.2009, №ДОЛМ0000780 від 01.05.2009, №ДОЛМ0000822 від 05.05.2009, №ДОЛМ0000823 від 05.05.2009, №ДОЛМ0000825 від 05.05.2009., №ДОЛМ0000882 від 08.05.2009, №ДОЛМ0000911 від 12.05.2009, №ДОЛМ0000913 від 12.05.2009, №ДОЛМ0001113 від 19.05.2009, №ДОЛМ0001117 від 26.05.2009, №ДОЛМ0001121 від 26.05.2009., №ДОЛМ0001199 від 29.05.2009, №ДОЛМ0001231 від 30.05.2009, №ДОЛМ0001258 від 02.06.2009, №ДОЛМ0001259 від 02.06.2009, №ДОЛМ0001257 від 03.06.2009, №ДОЛМ0001357 від 05.06.2009, №ДОЛМ0001380 від 06.06.2009, №ДОЛМ0001422 від 09.06.2009, №ДОЛМ0001423 від 09.06.2009, №ДОЛМ0001517 від 12.06.2009, №ДОЛМ0001587 від 16.06.2009, №ДОЛМ0001588 від 16.06.2009, №ДОЛМ0001614 від 17.06.2009, №ДОЛМ0001729 від 23.06.2009, №ДОЛМ0001741 від 23.06.2009, №ДОЛМ0001743 від 23.06.2009, №ДОЛМ0001745 від 23.06.2009, №ДОЛМ0001746 від 23.06.2009, №ДОЛМ0001747 від 23.06.2009, №ДОЛМ0001767 від 24.06.2009, №ДОЛМ0001768 від 24.06.2009, №ДОЛМ0001833 від 26.06.2009, №ДОЛМ0001833 від 26.06.2009, №ДОЛМ0001854 від 27.06.2009, №ДОЛМ0001855 від 27.06.2009, №ДОЛМ0001905 від 30.06.2009, №ДОЛМ0001906 від 30.06.2009, №ДОЛМ0001915 від 30.06.2009, №ДОЛМ0001916 від 30.06.2009, №ДОЛМ0001918 від 30.06.2009, №ДОЛМ0002059 від 07.07.2009, №ДОЛМ0002097 від 08.07.2009, №ДОЛМ0002098 від 08.07.2009, №ДОЛМ0002265 від 15.07.2009, №ДОЛМ0002273 від 15.07.2009, №ЦЕЛМ0009942 від 18.07.2009, №ДОЛМ0002327 від 21.07.2009, №ДОЛМ0002362 від 22.07.2009, №ДОЛМ0002363 від 22.07.2009., №ДОЛМ0002364 від 22.07.2009, №ДОЛМ0002483 від 28.07.2009, №ДОЛМ0002521 від 29.07.2009, №ДОЛМ0002528 від 29.07.2009, №ДОЛМ0002586 від 31.07.2009, №ДОЛМ000263 від 01.08.2009, №ДОЛМ0002629 від 04.08.2009, №ДОЛМ0002646 від 05.08.2009, №ДОЛМ0002649 від 05.08.2009, №ДОЛМ0002745 від 08.08.2009, №ДОЛМ0002784 від 11.08.2009, №ДОЛМ0002800 від 12.08.2009, №ДОЛМ0002802 від 12.08.2009, №ДОЛМ0002882 від 15.08.2009, №ДОЛМ0002936 від 19.08.2009, №ДОЛМ0002943 від 19.08.2009, №ДОЛМ0003005 від 21.08.2009, №ДОЛМ0003061 від 26.08.2009, №ДОЛМ0003073 від 26.08.2009, №ДОЛМ00032136 від 02.09.2009, №ДОЛМ0003356 від 09.09.2009.

Дослідивши зміст видаткових накладних, копії яких подані позивачем до матеріалів справи, судом встановлено, що у графі "договір" вказано договір №121 від 16.03.2009.

Згідно пояснень позивача та відповідача, договір №121 від 16.03.2009 між сторонами ніколи не укладався. Позивач у своїх письмових поясненнях зазначив, що договору №353 присвоєно номер №121-м в реєстрі договорів, який ведеться на підприємстві позивача в бухгалтерському обліку, в підтвердження чого позивачем надано копію такого реєстру. За таких обставин, копії вищевказаних видаткових накладних, на думку позивача підтверджують поставку товару саме на виконання договору №353.

Факт поставки товару позивачем відповідачу та отримання останнім товару по вищевказаним накладним, відповідачем не заперечується. Однак відповідач посилається на те, що поставка товару здійснена по вищевказаним накладним здійснена не на виконання договору № 353, а на виконання разових домовленостей. Крім того, відповідач вказує на відсутність у позивача письмових замовлень, як це передбачено п.2.2 договору.

На виконання вимог суду, позивачем та відповідачем надано копії податкових накладних, що були виписані під кожну видаткову накладну, копії декларації з податку на додану вартість за період березень - вересень 2009, разом з додатками №5 до них "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", витягу з банківського рахунку позивача. Дослідивши вказані документи, судом встановлено, що операція з поставки позивачем відповідачу товарів на підставі вказаних видаткових накладних та отримання по ним відповідачем товарів, повністю відображена в податковому обліку.

Судом враховано положення ч.1,2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (в редакції чинній на момент здійснення спірних відносин), відповідно до яких відсутній обов'язковий такий реквізит первинних документів, як зазначення номеру договору.

Відповідно до ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши наявні матеріали справи, вислухавши доводи позивача та відповідача суд приходить до висновку, що поставка товару позивачем відповідачу на підставі вищевказаних видаткових накладних здійснювалась на виконання договору №353, оскільки між сторонами був укладений тільки один цей договір, строк дії якого визначений сторонами до 31.12.2010, поставка здійснювалась в межах строку дії договору. Судом враховано відсутність належним чином оформлених позивачем та відповідачем письмових замовлень, які передбачені п. 2.2 договору, однак відсутність останніх не спростовує факту поставки позивачем товару та прийняття його відповідачем, а лише встановлює недодержання сторонами умов договору про оформлення замовлень у письмовому вигляді. Відповідачем також не надано інших доказів, що замовлення товару, який поставлявся відповідачу було здійснено не на виконання договору №353. Крім того, слід зазначити, що предметом договору № 353 є поставка морозива, яке й поставлялось згідно вищевказаних видаткових накладних. Також умовами договору №353 передбачена можливість остаточного визначення предмету договору у накладних.

За таких обставин, судом відхиляється позиція відповідача про те, що після укладення договору №353, поставка товарів на його виконання не відбувалась, а усі операції щодо поставки товару відбувались на підставі разових усних домовленостей. Крім того, судом береться до уваги наявність підписаного та скріпленого печатками позивачем та відповідачем акту звірки станом на 31.12.2011, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 62120,69 грн. та лист відповідача від 11.03.2010, в якому він визнає заборгованість у розмірі 82120,44 грн.

З огляду на те, що судом встановлено, що наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних підтверджують поставку товару на виконання договору №353, то судом досліджується розмір поставки, розмір оплати вартості товару здійснений відповідачем т виконання сторонами зобов'язань по договору.

Видатковими накладними підтверджується поставка відповідачу товару на загальну суму 157631,51 грн. Частину товару на загальну суму 4967,86 грн., відповідач повернув позивачу, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 29.03.2012. Виписками з банківського рахунку позивача підтверджується оплата відповідачем вартості отриманого товару на загальну суму 85473,48 грн. Також слід зазначити, що у призначенні платежу, яке міститься у деяких дорученнях відповідача на перерахування коштів позивачу значиться договір №55, однак такий договір за твердженням сторін не укладався, тому кошти перераховані відповідачем з призначенням "договір №55" враховуються судом в погашення заборгованості по договору №353. Крім того, позивачем було проведено коригування боргу на суму 2069,48 грн. і неоплаченими залишилися видаткові накладні на загальну суму 65120,69 грн.

В матеріалах справи наявні копії претензії від 25.02.2010 №2502/2010/37, в якій позивач вимагає від відповідача погасити заборгованість у розмірі 82120,44 грн.; копія листа відповідача від 11.03.2010, в якому він підтверджує заборгованість та гарантує погашення останньої; претензії від 21.02.2012 №2 з вимогою до відповідача погасити заборгованість у розмірі 65120,69 грн. та докази її надіслання та отримання відповідачем 22.02.2012.

Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно

до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5.5 договору покупець перераховує кожні 30 (тридцять) банківських днів на рахунок постачальника грошові кошти за реалізований товар.

Відповідачем не надано жодних доказів перерахування на рахунок позивача коштів на суму 65120,69 грн. Доводи відповідача про те, що строк оплати вартості отриманого по видатковим накладним товару не настав, судом відхиляються, оскільки як встановлено вище, поставка товару здійснювалась на виконання договору №353, яким погоджені строки оплати вартості товару. Крім того, в матеріалах справи наявні докази звернення позивача з вимогами до відповідача у 2010, 2012 роках про погашення заборгованості.

Статтею 599 Цивільного кодексу закріплено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи доведеність матеріалами справи факту поставки позивачем відповідачу товарів на виконання умов договору №353, звернення позивача до відповідача з вимогою погасити заборгованість, часткової оплати відповідачем вартості отриманого товару та часткового повернення позивачу товарів, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем належними чином доведена та встановлена і становить 65120,69 грн..

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Сарепта" (просп. Київський, буд. 46, м.Донецьк, 83054, ЄДРПОУ 34557310 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Приватного підприємства "Ласунка-Маркет" ( вул. Гаванська, буд. 14-А, м.Дніпропетровськ, 49127, ЄДРПОУ31929932) борг у розмірі 65120 (шістдесят п'ять тисяч сто двадцять) грн. 69 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп., про що видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Дата складення повного рішення 11.06.2012

Суддя Огороднік Д.М.