Постанова

від 19.09.2012 по справі 5011-49/851-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2012 № 5011-49/851-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Верховця А.А.

Доманської М.Л.

за участю представників:

від ініціюючого кредитора: не з'явився;

ліквідатор: не з'явився;

від Державної податкової служби у місті Києві: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової служби у місті Києві

ухвалу господарського суду міста Києва від 06.06.2012

(суддя Митрохіна А.В.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Келтон"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лангедок"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2012 порушено провадження у справі № 5011-49/851-2012 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Келтон" про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Лангедок".

Постановою господарського суду міста Києва від 08.02.2012 товариство з обмеженою відповідальністю "Лангедок" визнано банкрутом; товариство з обмеженою відповідальністю "Келтон" визнано кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "Лангедок" на суму 16 000 грн.; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута - ініціюючого кредитора - товариство з обмеженою відповідальністю "Келтон "; підприємницьку діяльність банкрута завершено, інше.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2012 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 24.04.2012; ліквідовано банкрута - товариство з обмеженою відповідальністю "Лангедок" у зв'язку з банкрутством; провадження у справі припинено; дію мораторію припинено, інше.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою господарського суду, Державна податкова служба у місті Києві звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та припинити провадження у справі.

Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, а саме статей 7, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що ініціюючим кредитором у даній справі не надано доказів відсутності платоспроможності боржника.

Державна податкова служба у місті Києві звернулася в порядку статті 91 ГПК України, яка передбачає право на звернення до суду апеляційної інстанції третіх осіб, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з позицією скаржника про порушення його прав оскаржуваним судовим актом, та зазначає про те, що скаржник є державним органом, якому відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності, а відкриття ліквідаційної процедури відповідно до ст. 23 Закону має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що, відповідно, зупиняє виникнення нових податкових зобов'язань, оскільки підприємницьку діяльність банкрут повинен завершити в ліквідаційній процедурі завершенням технологічного циклу. Отже, незаконне введення ліквідаційної процедури перешкоджає виникненню нових податкових зобов'язань, що зачіпає інтереси податкових органів, зобов'язаних забезпечувати надходження до бюджету податкових платежів. Також незаконне введення ліквідаційної процедури припиняє повноваження керівника боржника згідно частини 2 статті 23 Закону, який тим самим звільняється від відповідальності за неповноту сплати податків в попередніх податкових періодах у випадку нарахування податковими органами зобов'язань за наслідком проведеної перевірки в ході ліквідаційної процедури та відповідно до рішення податкового органу, оскільки керівником боржника в ліквідаційній процедурі стає ліквідатор боржника.

Відзиви на апеляційну скаргу не надійшли.

Учасники провадження у справі в судове засідання апеляційної інстанції представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що інші учасники провадження у справі про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд постанови місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої постанови норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Наявні матеріали справи свідчать про те, що ліквідатор, керуючись вимогами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Закон) провів ліквідаційну процедуру, направлену на виявлення активів боржника та формування ліквідаційної маси.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 52 Закону в разі, якщо громадянин - підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Відсутність товариства з обмеженою відповідальністю "Лангедок" за місцезнаходженням підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.11.2011 серії АБ № 359761, який містить запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням

Наявними матеріалами справи також підтверджується, що заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Лангедок" утворилась внаслідок прострочення виконання вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Слободян В.М. 29.09.2011 виконавчого напису № 1407 про неоплату простого векселя серії АА № 37143408 (реквізити: валюта - гривня, сума - 16 000,00 грн., місце складання -м. Київ, дата складання - 20.06.2011, дата платежу - за пред'явленням, найменування бенефіціара - Товариство з обмеженою відповідальністю "Келтон", місце платежу - м. Київ, АТ „Банк Богуслав", МФО 380322), що підтверджується постановою ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 14.12.2011 ВП № 29212357 про повернення виконавчого документа стягувачеві відповідно до пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" через відсутність коштів та майна у боржника.

Таким чином, колегія суддів вважає, що справу про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Лангедок" порушено за наявності належних доказів безспірності вимог ініціюючого кредитора та відсутності боржника за місцезнаходженням, а тому твердження скаржника про допущення господарським судом порушення норм матеріального права, а саме ч. 1 ст. 52 Закону, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, законодавцем передбачено обов'язковий перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із звітом ліквідатора та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду міста Києва від 08.02.2012 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

02.03.2012 в газеті „Голос України" № 41 (5291) опубліковано оголошення про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Лангедок".

26.04.2012 ліквідатором до господарського суду подано реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Лангедок" у складі єдиного кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю "Келтон", а також звіт ліквідатора про проведену роботу та ліквідаційний баланс банкрута, в якому вказано, що в ході відповідних дій майнових активів банкрута, достатніх для задоволення кредиторських вимог, не виявлено.

Затверджуючи ухвалою від 06.06.2012 звіт та ліквідаційний баланс, місцевий господарський суд правильно виходив з відображених у них відомостей про те, що нерухомого майна, цінних паперів, земельних ділянок та транспортних засобів за товариством з обмеженою відповідальністю "Лангедок" не зареєстровано, грошових коштів на рахунках банкрута немає, а тому дійшов обґрунтованого висновку про погашення кредиторських вимог в сумі 16 000 грн. як безнадійних та ліквідацію підприємства.

Згідно з частини 2 статті 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вжиття ним заходів по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію та припинення провадження у справі.

У разі затвердження звіту ліквідатора в порядку, встановленому цією статтею Закону, господарський суд на підставі статті 40 вказаного Закону припиняє провадження у справі про банкрутство.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо необхідності затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута як юридичної особи та припинення провадження у справі.

З урахуванням встановлених обставин справи та викладених норм Закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених в оскаржуваному судовому рішенні. До того, колегія суддів вважає непереконливим твердження скаржника про здійснення товариством з обмеженою відповідальністю "Лангедок" діяльності, спрямованої на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб, оскільки ним не надано, а в матеріалах справи відсутні належні докази вчинення відповідних дій боржником.

При таких обставинах, колегія суддів доходить висновку про те, що порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої ухвали господарського суду відсутні, а мотиви позивача з яких подано апеляційну скаргу не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 06.06.2012 у справі № 5011-49/851-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової служби у місті Києві - без задоволення.

Справу № 5011-49/851-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Гарник Л.Л.

Судді Верховець А.А.

Доманська М.Л.

21.09.12 (відправлено)