Рішення

від 17.09.2012 по справі 13/22/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

17 вересня 2012 р. Справа 13/22/2012/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П. ,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю "Ділмах Україна" (код ЄДРПОУ 37333351, 04070, м. Київ, вул. Волоська, б. 24, кв. 27)

до : товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Дистрибюшн" (код ЄДРПОУ 36150922, 21000, м. Вінниця, вул. 1 Травня, буд. 59, кв. 10)

про стягнення 35005,43 грн. заборгованості

за участю представників сторін :

від позивача : не з'явився

від відповідача : Приленський І. Г. - за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділмах Україна" 03.07.2012 року звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Дистрибюшн" про стягнення 35 005,43 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 04.07.2012 року порушено провадження у справі № 13/22/2012/5003 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 17.07.2012 року.

В зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням сторонами усіх витребуваних доказів, ухвалою суду від 17.07.2012 року продовжено строк вирішення спору на 15 днів за клопотанням представника позивача та відкладено розгляд справи на 04.09.2012 року.

Ухвалою суду від 04.09.2012 року відкладено розгляд справи на 17.09.2012 року з огляду на неявку представника позивача та неподання сторонами усіх витребуваних документів.

Також 04.09.2012 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення 17 684,49 грн. та розстрочити виконання рішення суду у справі № 13/22/2012/5003 в частині стягнення 17 320,94 грн. на шість місяців наступним чином : до 01.10.2012 р. сплатити 2886,82 грн., до 01.11.2012 р. сплатити 2886,82 грн., до 01.12.2012 р. сплатити 2886,82 грн., до 01.01.2013 р. сплатити 2886,82 грн., до 01.02.2013 р. сплатити 2886,82 грн., до 01.03.2013 р. сплатити 4496,32 грн. в т.ч. 1609,50 грн. судового збору.

В обґрунтування даного клопотання, відповідачем у відзиві вказано, що ТОВ "Гранд-Дистрибюшн" знаходиться вкрай важкому матеріальному становищі, оскільки роздрібні покупці товарів в силу різних обставин не проводять вчасних розрахунків за товари, які поставляє відповідач та які отримує від виготовлювачів або імпортерів чи крупно-оптових постачальників, такими як є ТОВ "Ділмах Україна". Тому задоволення позову без здійснення розстрочки виконання матиме негативні наслідки для діяльності ТОВ ""Гранд-Дистрибюшн".

Суд розглянувши дане клопотання, зазначає слідуюче.

Згідно п. 6 ч.1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Пункт 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" від 12.09.1996 року № 02-5/333 визначає, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Розстрочку виконання рішення господарський суд повинен надавати лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що відповідач всупереч вимогам ст. 33 ГПК України не довів існування виняткових обставин, необхідних та достатніх для розстрочки виконання рішення суду, суд приходить до висновку, про наявність підстав для відмови в задоволенні вказаного клопотання.

Також у відзиві представник відповідача зазначає, оскільки дистриб'юторський договір № 06/01 від 06.01.2011 року укладений (набув чинності) 06.01.2011 року, тому строк його дії визначається до 06.01.2012 року. За таких умов, товар за видатковою накладною № 55 від 30.01.2012 року на загальну суму 34 861,09 грн. на підставі якої між сторонами виник спір у цій справі не передавався та не міг передаватись на виконання вказаного договору, оскільки строк його дії сплинув 06.01.2012 року. В зв'язку з цим, підстави позову ТОВ "Ділмах Україна" у цій частині є необґрунтованими.

Крім того, ТОВ "Гранд-Дистрибюшн" повернуло ТОВ "Ділмах Україна" товар на загальну суму 17 684,49 грн., що підтверджується наданими накладними від 18.06.2012 року та від 19.06.2012 року, в зв'язку з чим фактичною сумою боргу відповідача перед позивачем є 17320,94 грн., а тому вимога позивача про стягнення 35005,43 грн. є безпідставною та необґрунтованою, а провадження в цій частині підлягає припиненню.

Також судом встановлено, що 11.09.2012 року від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог № 216 від 03.09.2012 року. У вказаній заяві, позивач повідомляє, що станом на 03.09.2012 року відповідачем була частково погашена заборгованість, шляхом повернення товару, що підтверджується наданими видатковими накладними, тому просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену продукцію в розмірі 17 320,94 грн. та судовий збір у сумі 1609,50 грн..

На визначену дату 17.09.2012 року з'явився представник відповідача, який в судовому засіданні визнав позов на суму 17320,94 грн. з підстав вказаних у відзиві та просив розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення вказаних коштів.

Також представник відповідача заявив клопотання щодо покладення судових витрат на позивача, які підлягає сплаті із суми 17684,49 грн. в зв'язку з поверненням товару, згідно накладних до звернення позивача із позовом до суду.

Суд заслухавши представника відповідача та оглянувши надані докази у справі, зазначає, що з огляду на зменшення позову, сплачений судовий збір із суми 17684,49 грн. підлягає поверненню позивачу.

Представник позивача в судове засідання на визначену дату не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вчення поштового відправлення вх. № 08-65/7169/2012 від 13.09.2012 року.

Водночас, судом з'ясовано, що від позивача до суду надійшла заява з проханням розглянути справу за відсутності його представника.

Представник відповідача щодо даного клопотання не заперечив.

Відсутність представника позивача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував наступні обставини.

06.01.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Ділмах Україна" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд-Дистрибюшн" (дистриб'ютор) укладено дистриб'юторський договір № 06/01 із додатками. Договором передбачено наступне.

За договором постачальник бере на себе зобов'язання постачати дистриб'ютору для подальшого продажу цейлонський чай під зареєстрованим знаком для товарів та послуг "Dilmah", "Chelsy", асортимент якого визначений у додатку № 5 (далі продукція), а дистриб'ютор зобов'язується просувати та продавати продукції на території, визначеній сторонами у додатку № 1 (далі - територія) (п. 1.1); з метою виконання договору постачальник зобов'язується постачати продукцію в кількості і асортименті, замовленому дистриб'ютором у порядку згідно з додатком № 4, а дистриб'ютор зобов'язується приймати і оплачувати продукцію (п. 1.4); поставка продукції здійснюється постачальником на підставі узгоджених сторонами заявок на поставку, оформлених згідно з додатком № 4 на умовах СРТ - склад дистриб'ютора (п. 1.5); постачальник зобов'язується поставити, а дистриб'ютор отримати продукцію за цінами, визначеними в додатку № 5 до договору з врахуванням наданих знижок (п. 4.1); дистриб'ютор розраховується за отриманий товар протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня після поставки товару, якщо немає інших домовленостей між постачальником та дистриб'ютором, скріплених підписами та печатками (п. 4.4); порядок замовлення продукції дистриб'ютором здійснюється у відповідності із додатком № 4 (п. 5.1); договір укладається строком на один рік (п. 12.2); закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 12.4).

Згідно додатків № 5 та 4.1 від 01.04.2011 року до вказаного договору, сторонами погоджено асортимент товару, який підлягає поставці (а.с. 31-32).

На виконання умов договору № 06/01 від 06.01.2011 року позивачем поставлено, а відповідачем отримано продукцію на загальну суму 320 099,60 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме :

- № 29 від 24.01.2011 року на суму 56 158,80 грн.;

- № 191 від 08.04.2011 року на суму 18 835,75 грн.;

- № 211 від 18.04.2011 року на суму 21 019,62 грн.;

- № 278 від 16.05.2011 року на суму 15 026,35 грн.;

- № 313 від 24.05.2011 року на суму 8175,85 грн.;

- № 340 від 01.06.2011 року на суму 19 288,84 грн.;

- № 503 від 18.07.2011 року на суму 20390,44 грн.;

- № 679 від 05.09.2011 року на суму 25 936,42 грн.;

- № 826 від 04.10.2011 року на суму 26 068,42 грн.;

- № 961 від 03.11.2011 року на суму 39 878,70 грн.;

- № 1060 від 25.11.2011 року на суму 34 459,32 грн.;

- № 55 від 30.01.2012 року на суму 34 861,09 грн..

У вказаних вище видаткових накладних, які підписані та скріплені печатками позивача і відповідача зазначається : постачальник - ТОВ "Ділмах Україна", покупець - ТОВ "Гранд-Дистрибюшн", договір № 06/01 від 06.01.2011 року, назва товару, кількість та загальна сума з ПДВ.

В підтвердження здійснення часткових розрахунків відповідачем за отриманий товар згідно зазначеного вище договору, позивачем надано довідкою банку ПАТ "СітіБанк" № 12-1759/04-01-1 від 13.07.2012 року, в якій вказується, що в період з 24.01.2011 року по 30.01.2012 року від ТОВ "Гранд-Дистрибюшн" на рахунок ТОВ "Ділмах Україна" № 26005200585038, який відкритий в ПАТ "Сітібанк" надійшли кошти на суму 285 094,17 грн. з призначенням платежу : оплата за поставлений товар згідно договору № 06/01 від 06.01.2011 року (а.с. 83-84).

17.04.2012 року позивач звернувся до відповідача із претензією № 90 щодо сплати заборгованості в сумі 35005,43 грн. за поставлену продукцію згідно договору № 06/01 від 06.01.2011 року.

Відповідь на дану претензію відповідачем не надано.

Окрім того, відповідач повернув позивачу товар на підставі видаткових накладних про повернення товару на загальну суму 17 684,49 грн., а саме : № АЗ-0000576 від 18.06.2012 року на суму 10 642,52 грн., № АЗ-0000575 від 18.06.2012 року на суму 334,00 грн., № АЗ-0000574 від 18.06.2012 року на суму 203,00 грн., № АЗ-0000580 від 19.06.2012 року на суму 3538,31 грн., № АЗ-0000581 від 19.06.2012 року на суму 2966,66 грн..

Станом на 03.07.2012 р. (день звернення з позовом до суду) основний борг склав 35005,43 грн..

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини щодо поставки товару для подальшого продажу та його оплати.

Згідно ч. 1, ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст. 692 ЦК, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 629 ЦК України, вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладено дистриб'юторський договір 06/01 від 06.01.2011 року, відповідно до якого позивач поставив відповідачу у період з 24.01.2011 року по 30.01.2012 року продукцію на загальну суму 320 099,60 грн., що підтверджується вказаними вище видатковими накладними.

В свою чергу, відповідач за отриманий товар розрахувався частково на суму 285 094,17 грн., що підтверджується довідкою банку ПАТ "Сітібанк" № 12-1759/04-01-1 від 13.07.2012 року.

Таким чином, загальна сума заборгованості склала 35 005,43 грн., яка й заявлена позивачем до стягнення при подачі позову до суду.

При цьому, судом встановлено, що остання поставка товару за видатковою накладною № 55 від 30.01.2012 року на суму 34 861,09 грн. відбулася після закінчення строку дії даного договору, а саме 06.01.2012 року. Тобто має місце позадоговірна поставка продукції.

Пункт 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" визначає, відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що накладна № 55 від 30.01.2012 року на суму 34 861,09 грн. є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції та є самостійною підставою для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

Водночас, судом встановлено, що відповідач повернув отриманий товар згідно зазначених вище накладних на повернення товару від 18.06.2012 року та від 19.06.2012 року на загальну суму 17 684,49 грн., які надані суду позивачем та відповідачем.

В зв'язку з цим, позивачем подано заяву № 216 від 03.09.2012 року про зменшення розміру позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію у сумі 17 320,94 грн. та 1609,50 грн. судових витрат.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Пункт 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення", визначає, що про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на 18.07.2012 року, який підписано позивачем, сума заборгованості за договором № 06/01 від 06.01.2011 року з урахуванням здійснених проплат та повернення товару становить 17 320, 94 грн..

Відповідачем доказів щодо проведення розрахунків у повному обсязі суду не надано та існування заборгованості у розмірі 17 320, 94 грн. підтверджується у відзиві на позов.

Враховуючи викладене, позовна вимога позивача про стягнення заборгованості з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог в розмірі 17 320,94 грн., підлягає задоволенню.

Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами, зокрема : дистриб'юторським договором, видатковими накладними, накладними на повернення товару, довідкою банку, письмовими поясненнями сторін.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Окрім того, оскільки позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог на суму 17 684,49 грн., судовий збір у розмірі 813,11 грн., перерахований за платіжним дорученням № 439 від 30.05.2012 року, підлягає поверненню на підставі п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року.

Керуючись ст.ст. 4-2 - 4-4, 32 - 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Дистрибюшн" (код ЄДРПОУ 36150922, 21000, м. Вінниця, вул. 1 Травня, буд. 59, кв. 10) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ділмах Україна" (код ЄДРПОУ 37333351, 04070, м. Київ, вул. Волоська, б. 24, кв. 27, р/р 26005200585038 в ПАТ "СітіБанк" (Україна), МФО 300584) 17 320,94 грн. основного боргу та витрати на сплату судового збору у сумі 796,39 грн..

3. У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI сплачений судовий збір в сумі 813,11 грн. за платіжним дорученням № 439 від 30.05.2012 року, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

4. Засвідчене гербовою печаткою рішення суду є підставою для повернення позивачу судового збору у встановленому цим рішенням розмірі.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення направити позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 21 вересня 2012 р.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (04070, м. Київ, вул. Волоська, б. 24, кв. 27)