Постанова

від 29.08.2012 по справі 2а-8494/12/0170/1

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2012 р. Справа №2а-8494/12/0170/1

(12:27) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенниковій Ю.В., за участю

представника позивача - Бакуліна В.В.,

представника відповідача - Абсеметова З.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Чорномор» ОРГ» до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Чорномор» ОРГ» до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання податкового повідомлення - рішення № 0000332301 форми «Р» Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС від 20.04.2012 року протиправним та його скасування.

Адміністративний позов мотивований тим, що головним державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю Сакської ОДПІ АРК ДПС проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Чорномор» ОРГ» з питань фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Баір» за період з 01.07.2010 року по 30.11.2010 року, із ПП «Південна цукрова компанія», ЄДРПОУ 36693457 за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року, за результатами проведення якої складено акт перевірки від 05.04.2012 року № 134.

Позивач зазначає, що перевіркою встановлено, що позивачем у порушення п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено податковий кредит по взаєморозрахункам із ТОВ «Баір» всього на суму 39659,63 гривень, в т.ч. за липень 2010 року на суму 20244,83 гривень, за серпень 2010 року на суму 10099,8 гривень, за вересень 2010 року на суму 2550 гривень, за листопад 2010 року на суму 6765 гривень.

Позивач пояснює, що перевіркою також встановлено, що у порушення п.198.1 ст.198 ПК України ТОВ «ТД «Чорномор ОРГ» завищено податковий кредит по взаєморозрахункам із ПП «Південна цукрова компанія» за липень 2011 року на суму 68566,67 гривень.

Позивач зазначає, що на підставі акту перевірки за встановлене перевіркою порушення п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1 ст.198 ПК України податковим повідомленням - рішенням Сакської ОДПІ від 20.04.2012 року № 0000332301 ТОВ «ТД «Чорномор ОРГ» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 135282,88 гривень, з яких за основним платежем: 108226,3 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 27056,58 гривень.

Позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення - рішення є протиправним та має бути скасоване.

Позивач пояснює, що висновки податкового органу про донарахування позивачу ПДВ базуються на припущеннях працівників податкового органу про те, що ПП «Південна цукрова компанія» є ймовірним транзитним суб'єктом господарювання, не є платником ПДВ, оскільки свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ вказаного підприємства анульовано 23.08.2011 року, а операції між ПП «Південна цукрова компанія» та постачальниками товарів мають ознаки фіктивності. У зв'язку з тим, що ТОВ «Баір» не є платником ПДВ, оскільки свідоцтво платника вказаного підприємства було анульовано 28.05.2010 року, виникла розбіжність із контрагентом ТОВ «ТД Чорномор ОРГ».

Позивач зазначає, що незважаючи на наявність у позивача видаткових та податкових накладних, договорів купівлі - продажу, відповідач своїми припущеннями поставив під сумнів факти постачання ТОВ «Баір» та ПП «Південна цукрова компанія» на адресу ТОВ «ТД Чорномор ОРГ» товарно - матеріальних цінностей, а також зробив помилковий висновок про нібито безтоварність операцій та про те, що господарські дії не були спрямовані на реальне настання правових вимог.

Позивач пояснює, що ТОВ «ТД Чорномор ОРГ» на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ має податкові накладні ТОВ «Баір» та ПП «Південна цукрова компанія», які не мають недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством, з номенклатурою постачання послуг.

Позивач зазначає, що незрозуміло на підставі яких документів, рішень органів досудового слідства та судових рішень відповідачем було зроблено висновок про безтоварність операцій та про те, що господарські дії не були спрямовані на реальне настання правових вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.08.2012 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.08.2012 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, враховуючи вищезазначене, Сакська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Чорномор» ОРГ» під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Чорномор» ОРГ» є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим 27.07.2009 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 358529, довідкою з ЄДРПОУ № 058212 від 12.11.2010 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Чорномор» ОРГ» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 28.07.2009 року за № 18376, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 11.01.2011 року за № 3.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Чорномор» ОРГ» є платником ПДВ з 05.11.2009 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100318994 від 27.01.2011 року.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Чорномор» ОРГ» є суб'єктом господарювання, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що головним державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю Сакської ОДПІ АРК ДПС відповідно до наказу № 79 від 23.03.2012 року проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Чорномор» ОРГ» з питань фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Баір» за період з 01.07.2010 року по 30.11.2010 року, із ПП «Південна цукрова компанія», ЄДРПОУ 36693457, за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року, за результатами проведення якої складено акт перевірки від 05.04.2012 року № 134 (надалі - акт перевірки).

Перевірка проводилась з 27.03.2012 року по 29.03.2012 року.

З акту перевірки вбачається, що згідно АС «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» між підприємствами ТОВ «ТД Чорномор ОРГ» та ПП «Південна цукрова компанія» маються розбіжності за липень 2011 року: податкові зобов'язання ПП «Південна цукрова компанія» 0 грн., податковий кредит ТОВ «ТД Чорномор ОРГ» 68566,67 грн., відхилення: (-) 68566,67 грн.

В акті перевірки зазначено, що Сакською ОДПІ отримана інформація від ДПІ у м.Сімферополь № 9733/7/23-4 від 31.10.2011 року та акт про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Південна цукрова компанія» від 06.12.2011 року № 18290/23-4/36693457, згідно якої встановлено, що «ПП «Південна цукрова компанія» зареєстрована як платник ПДВ 21.10.2009 року, анульовано свідоцтво платника ПДВ з 23.08.2011 року.

З акту перевірки вбачається, що згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА Україні, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з ПДВ встановлені взаємовідносини ПП «Південна цукрова компанія» з питань взаємовідносин з ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» за липень 2011 року на суму ПДВ 904258,33 гривень.

В акті перевірки зазначено, що у ході перевірки ПП «Південна цукрова компанія» було встановлено завищення у ПП «Південна цукрова компанія» податкового зобов'язання за липень 2011 року.

З акту перевірки вбачається, що основним постачальником ПП «Південна цукрова компанія» у липні 2011 року було ТОВ «АПК «Харківцукорзбут», яке має стан відмінний від «0», а саме стан «9», тобто, ПП «Південна цукрова компанія» надало зазначеним вище покупцям товари, які були отримані від сумнівного постачальника ТОВ «АПК «Харківцукорзбут», а операції між підприємствами ПП «Південна цукрова компанія» та ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» мають ознаки фіктивності.

Перевіркою ПП «Південна цукрова компанія» встановлено порушення п.14.1.191 ст.14, п.185.1 ст.185, 188.1 ст.188, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено завищення у липні 2011 року податкового зобов'язання в сумі 412128,33 гривень та податкового кредиту в сумі 412128,33 гривень.

З акту перевірки позивача вбачається, що у ході проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ТД Чорномор ОРГ» по виписаній нікчемній угоді по постачальнику ПП «Південна цукрова компанія» у порушення п.п.198.1 ст.198 ПК України встановлено завищення податкового кредиту ТОВ «ТД Чорномор ОРГ» за липень 2011 року на суму 68566,67 гривень.

Щодо результатів перевірки з питань фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «ТД Чорномор ОРГ» із ТОВ «БАІР», перевіркою встановлено наступне.

З акту перевірки вбачається, що згідно з АС «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» між підприємствами ТОВ «БАІР» та ТОВ «ТД Чорномор ОРГ» маються розбіжності:

- липень 2010 року: податкові зобов'язання ТОВ «БАІР» 0 грн., податковий кредит ТОВ ТОВ «ТД Чорномор ОРГ» 20244,83 грн., відхилення (-) 20244,83 грн.,

- серпень 2010 року: податкові зобов'язання ТОВ «БАІР» 0 грн., податковий кредит ТОВ ТОВ «ТД Чорномор ОРГ» 10099,8 грн., відхилення (-) 10099,8 грн.,

- вересень 2010 року: податкові зобов'язання ТОВ «БАІР» 0 грн., податковий кредит ТОВ ТОВ «ТД Чорномор ОРГ» 2550 грн., відхилення (-) 2550 грн.,

- листопад 2010 року: податкові зобов'язання ТОВ «БАІР» 0 грн., податковий кредит ТОВ ТОВ «ТД Чорномор ОРГ» 6765 грн., відхилення (-) 6765 грн.

З акту перевірки вбачається, що Сакською ОДПІ була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «ТД Чорномор ОРГ», складений акт перевірки № 1045/2301/36598500 від 05.10.2011 року за період перевірки з 28.07.2009 року по 30.06.2011 року, у ході проведення планової виїзної документальної перевірки був направлений запит до ДПІ у м.Сімферополь № 1189/7/2301 від 08.09.2011 року про проведення зустрічної звірки підтвердження отримання товару від платника податків ТОВ «Баір».

За результатами проведеного аналізу звітності та автоматизованих систем по ТОВ «Баір» з контрагентом ТОВ «ТД Чорномор ОРГ» за липень, серпень, вересень, листопад 2010 року виникла розбіжність у зв'язку з тим, що ТОВ «Баір» не є платником ПДВ, свідоцтво платника ПДВ було анульовано 28.05.2010 року.

В висновку акту перевірки також зазначено, що у порушення п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено завищення податкового кредиту ТОВ «ТД «Чорномор ОРГ» по взаєморозрахункам із ТОВ «Баір» всього на суму 39659,63 гривень, в т.ч. за липень 2010 року на суму 20244,83 гривень, за серпень 2010 року на суму 10099,8 гривень, за вересень 2010 року на суму 2550 гривень, за листопад 2010 року на суму 6765 гривень.

Директор ТОВ «ТД Чорномор ОРГ» Галушко Г.А. з актом перевірки ознайомився, один екземпляр акту перевірки отримав.

На підставі акту перевірки за встановлене перевіркою порушення п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1 ст.198 ПК України податковим повідомленням - рішенням Сакської ОДПІ від 20.04.2012 року № 0000332301 позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 135282,88 гривень, з яких за основним платежем: 108226,3 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 27056,58 гривень.

Зазначене податкове повідомлення - рішення було направлено ТОВ «ТД Чорномор ОРГ» та ним отримано 27.04.2012 року.

Позивач, не погодившись з спірним податковим повідомленням - рішенням Сакської ОДПІ від 20.04.2012 року № 0000332301, звернувся з позовом до суду.

Перевіряючи правомірність прийняття Сакською ОДПІ податкового повідомлення - рішення від 20.04.2012 року № 0000332301, судом встановлено наступне.

З акту перевірки вбачається, що у порушення п.198.1 ст.198 ПК України перевіркою встановлено завищення податкового кредиту ТОВ «ТД Чорномор ОРГ» по взаєморозрахункам із ПП «Південна цукрова компанія» за липень 2011 року на суму 68566,67 гривень.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків акту перевірки, судом встановлено наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки зазначені спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем в липні 2011 року, суд перевіряє їх відповідність нормам Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, судом встановлено, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Щодо реального виконання договору, укладеного між позивачем та ПП «Південна цукрова компанія», судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що позивачем (Покупцем) та ПП «Південна цукрова компанія» (Продавець) укладено договір купівлі - продажу № 114 від 04.01.2011 року, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити за цукор - пісок на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.1 договору поставка здійснюється партіями. Кількість кожної партії Товару вказано в накладних, що супроводжують кожну партію товару.

Згідно з п.3.1 договору ціна товару та вартість кожної партії, що постачається, обумовлюється окремо та встановлюється за згодою сторін. Кінцева вартість товару вказана в рахунку, що надається покупцеві, а також в накладних. Ціна товару включає вартість товару, тари, ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 договору покупець здійснює оплату на розрахунковий рахунок продавця на умовах 100 % передоплати.

Згідно з п.6.1 договору поставка здійснюється партіями згідно попереднього замовлення.

Відповідно до п.6.2 договору покупець приймає товар на складі продавця та вивозить його власним транспортом.

Згідно з п.6.3 договору кількість товару визначається за відвантажувальними накладними.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку, що договір, укладений між позивачем та ПП «Південна цукрова компанія», був виконаний реально, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція -це дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Всі первинні документи, що підтверджують виконання вищезазначеного договору, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

.Доказами отримання товару позивачем від ПП «Південна цукрова компанія» є: видаткові накладні № 096 від 21.07.2011 року на суму 204600,00 грн., у т.ч. ПДВ 34100 грн.; № 013 від 05.07.2011 року на суму 206800 грн., в т.ч. ПДВ 34466,67 грн.

Згідно довідки позивача в липні 2011 року товар отримувався від ПП «Південна цукрова компанія» матеріально-відповідальними особами ТОВ «ТД Чорномор ОРГ» на підставі кільцевої довіреності до договору № 114 від 04.01.2011 року, а саме експедитором ОСОБА_4.

Судом встановлено, що позивач здійснив розрахунок за товар у безготівковій формі, що підтверджується журналом - ордером по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 411400 грн. за липень 2011 року, а також банківськими виписками за 27.07.2011 року, що досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ПП «Південна цукрова компанія» були видані позивачеві податкові накладні № 96 від 26.07.2011 року на суму 204600 грн, в т.ч. ПДВ 34100 грн., та № 13 від 05.07.2011 року на суму 206800 грн., в т.ч. ПДВ 34466,67 грн.

Судом встановлено, що вказані податкові накладні та суми податкового кредиту в розмірі 68566,67 гривень відображені в додатках до декларації з ПДВ за липень 2011 року.

Факт отримання товару від ПП «Південна цукрова компанія» також підтверджується звітами кладовщика про рух товарів на складах за липень 2011 року, згідно яких відображений приход цукру в кількості 22 тони 05.07.2011 року, та в кількості 22 тони 26.07.2011 року.

Факт наявності у позивача складських приміщень, на яких зберігався цукор, отриманий в липні 2011 року від ПП «Південна цукрова компанія», підтверджується договором оренди цілісного майнового комплексу № 5 від 03.01.2011 року, довідкою про склад майна, в якому зафіксовано наявність складського приміщення площею 843,10 кв.м, актом приймання-передачі майна.

Перевіряючи факт використання позивачем у господарській діяльності товару, отриманого від ПП «Південна цукрова компанія», судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що отриманий від ПП «Південна цукрова компанія» цукор - пісок було продано контрагентам, що підтверджується звітом по оборотам товарів за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Факт реалізації отриманого цукру також підтверджується звітами кладовщика про рух товарів на складах за липень 2011 року, в якому зафіксовано, що цукор, отриманий 05.07.2011 року та 26.07.2011 року був реалізований чисельним покупцям.

Транспортування товару від позивача його контрагентам здійснювалося за допомогою транспортних засобів, що орендувалися ТОВ «ТД Чорномор ОРГ» у ТОВ «Фірма «Югмаркет ЛТД» на підставі договору № 4 від 30.12.2010 року, акту приймання-передачі транспортних засобів від 03.01.2011 року.

Зміни у складі оборотних активів позивача у зв'язку з придбанням цукру від ПП «Південна цукрова компанія» в липні 2011 року також підтверджуються актами інвентаризації по складу № 1 від 13.07.2011 року, 10.07.2011 року, 17.07.2011 року, 24.07.2011 року, 31.07.2011 року.

Суд зазначає, що вищезазначене підтверджує реальність продажу ПП «Південна цукрова компанія» позивачеві товару та свідчить про виконання сторонами зазначеного договору купівлі - продажу № 114 від 04.01.2011 року.

Виходячи із зазначеного, суд приходить до висновку про підтвердження факту придбання та реалізації позивачем товару, по якому ПП «Південна цукрова компанія» були виписані податкові накладні № 96 від 26.07.2011 року на суму 204600 грн, в т.ч. ПДВ 34100 грн., та № 13 від 05.07.2011 року на суму 206800 грн., в т.ч. ПДВ 34466,67 грн.

Суд зазначає, що ПП «Південна цукрова компанія» на момент складання податкових накладних № 96 від 26.07.2011 року на суму 204600 грн, в т.ч. ПДВ 34100 грн., та № 13 від 05.07.2011 року на суму 206800 грн., в т.ч. ПДВ 34466,67 грн. було зареєстровано платником ПДВ, що підтверджується інформацією з офіційного сайту ДПС України, свідоцтво платника ПДВ анульовано лише 23.08.2011 року.

Отже, ПП «Південна цукрова компанія», будучи платником ПДВ, мало право на складання податкових накладних № 96 від 26.07.2011 року на суму 204600 грн, в т.ч. ПДВ 34100 грн., та № 13 від 05.07.2011 року на суму 206800 грн., в т.ч. ПДВ 34466,67 грн., наданих позивачу.

Таким чином, позивач, будучи платником ПДВ, має право на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих платником ПДВ ПП «Південна цукрова компанія».

Щодо посилань відповідача, в обгрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту, на дані комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", то суд вважає, що такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд зазначає, що посилання податкового органу на той факт, що основним постачальником ПП «Південна цукрова компанія» у липні 2011 року було ТОВ «АПК «Харківцукорзбут», яке має стан відмінний від «0», а саме стан «9», операції між підприємствами ПП «Південна цукрова компанія» та ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» мають ознаки фіктивності, суд не приймає до уваги, у зв'язку з тим, що це ніяк не стосується реальності договору купівлі - продажу № 114 від 04.01.2011 року, укладеного позивачем з ПП «Південна цукрова компанія».

Суд вважає необхідним звернути увагу податкового органу стосовно того, що невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Крім того, суд зазначає, що вказані доводи податкового органу не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеною угодою, або порушення позивачем правил оподаткування.

Щодо посилання в акті перевірки на те, що угода, укладена між позивачем та ПП «Південна цукрова компанія» є нікчемною, суд зазначає наступне.

Суд вважає, що податковим органом належними доказами не доведено в чому полягає не спрямованість укладеного позивачем з ПП «Південна цукрова компанія» правочину на настання обумовлених ним правових наслідків.

Суд зауважує, що жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

Матеріали справи свідчать про те, що спірний договір у встановленому законом порядку недійсним не визнано, а відтак є дійсним, направлений на настання реальних наслідків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що сума податку на додану вартість в розмірі 68566,67 гривень по операціям з ПП «Південна цукрова компанія» була обґрунтовано віднесена позивачем до податкового кредиту липня 2011 року, оскільки була включена до податкових накладних, виписаних продавцем - платником ПДВ, та пов'язана з отримання товару, що був використаний у господарській діяльності.

Таким чином, висновки податкового органу щодо завищення ТОВ «ТД Чорномор ОРГ» податкового кредиту по взаєморозрахункам із ПП «Південна цукрова компанія» за липень 2011 року на суму 68566,67 гривень суд вважає безпідставним.

Щодо посилання в акті перевірки на порушення позивачем п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим перевіркою встановлено завищення податкового кредиту ТОВ «ТД «Чорномор ОРГ» по взаєморозрахункам із ТОВ «Баір» всього на суму 39659,63 гривень, в т.ч. за липень 2010 року на суму 20244,83 гривень, за серпень 2010 року на суму 10099,8 гривень, за вересень 2010 року на суму 2550 гривень, за листопад 2010 року на суму 6765 гривень, суд зазначає наступне.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків податкового органу, суд встановив наступне.

Відповідно до п.1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та який втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Згідно з п.п.7.2.6 п.п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та який втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, судом встановлено, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Щодо реального виконання договору купівлі - продажу від 12.01.2010 року, укладеного позивачем з ТОВ «Баір», судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 12.01.2010 року позивачем та ТОВ «Баір» укладено договір купівлі- продажу, відповідно до п.1.1 якого продавець продає, а покупець приймає та сплачує за яйце куряче в кількості, асортименті, за ціною та на умовах, визначених зазначеною угодою.

Відповідно до п.2.1 договору ціна та асортимент продукції, що продається за зазначеним договором, вважаються узгодженими сторонами у випадку прийняття покупцем з передачею продавцю довіреності. Покупець сплачує товар за ціною, вказаною в відвантажувальних документах на день відвантаження. Тара в документах вважається заставною та підлягає поверненню в 7 - денний строк з моменту відвантаження.

Згідно з п.4.1 договору передоплата за продукцію є 100 %.

Відповідно до п.4.2 договору передача продукції від продавця покупцеві здійснюється зі складу продавця на підставі накладних та довіреностей покупця.

Згідно з п.10.5 договору договір діє до 31.12.2010 року.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку, що договір, укладений між позивачем та ТОВ «Баір», був виконаний реально, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Всі первинні документи, що підтверджують виконання вищезазначеного договору, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Доказами отримання товару позивачем від ТОВ «Баір» за період липень-листопад 2010 року на суму 218355,80 гривень, у тому числі ПДВ в розмірі 36392,63 гривень є наступні видаткові накладні:

1) за липень 2010 року на суму 101867 гривень, у тому числі ПДВ в розмірі 16977,83 гривень, а саме:

- № РН-0000308 від 06.07.2010 року на суму 9387 грн., в т.ч. ПДВ 1564,5 грн.,

- № РН - 0000297 від 03.07.2010 року на суму 13478 грн., в т.ч. ПДВ 2246,33 грн.,

- № РН - 0000313 від 10.07.2010 року на суму 20790 грн., в т.ч. ПДВ 3465 грн.,

- № РН-0000327 від 14.07.2010 року на суму 20790 грн., в т.ч. ПДВ 3465 грн.,

- № РН - 0000336 від 20.07.2010 року на суму 19602 грн., в т.ч. ПДВ 3267 грн.,

- № РН - 0000350 від 31.07.2010 року на суму 17820 грн., в т.ч. ПДВ 2970 грн.,

2) за серпень 2010 року на суму 60598,80 гривень, у тому числі ПДВ в розмірі 10099,80 гривень, а саме:

- № РН - 0000364 від 03.08.2010 року на суму 8100 грн., в т.ч. ПДВ 1350 грн.,

- № РН - 0000366 від 07.08.2010 року на суму 11988 грн., в т.ч. ПДВ 1998 грн.,

- № РН - 0000368 від 10.08.2010 року на суму 7020 грн., в т.ч. ПДВ 1170 грн.,

- № РН - 0000377 від 14.08.2010 року на суму 6922,8 грн., в т.ч. ПДВ 1153,8 грн.,

- № РН - 0000394 від 28.08.2010 року на суму 26568 грн., в т.ч. ПДВ 4428 грн.,

3) за вересень 2010 року на суму 15300 гривень, у тому числі ПДВ в розмірі 2550 гривень, а саме:

- № РН - 0000403 від 01.09.2010 року на суму 15300 грн., в т.ч. ПДВ 2550 грн.,

4) за листопад 2010 року на суму 40590 гривень, у тому числі ПДВ в розмірі 6765 гривень, а саме:

- № РН - 0000503 від 05.11.2010 року на суму 14850 грн., в т.ч. ПДВ 2475 грн.,

- № РН - 0000513 від 10.11.2010 року на суму 12870 грн., в т.ч. ПДВ 2145 грн.,

- № РН - 0000535 від 17.11.2010 року на суму 12870 грн., в т.ч. ПДВ 2145 грн.

Згідно довідки позивача в період з червня до грудня 2010 року товар отримувався від ТОВ «Баір» матеріально-відповідальними особами ТОВ «ТД Чорномор ОРГ» на підставі кільцевої довіреності до договору від 12.01.2010 року б/н, а саме експедиторами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Судом встановлено, що позивач здійснив розрахунок за товар у безготівковій формі в розмірі 218355,80 гривень, у тому числі ПДВ в розмірі 36392,63 гривень, що підтверджується журналом - ордером по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за липень - листопад 2010 року, а також банківськими виписками за вказаний період, що досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що станом на 01.12.2012 року кредитове сальдо по взаєморозрахункам з ТОВ «Баір» складає 4200,67 грн.

Судом встановлено, що ТОВ «Баір» були видані позивачеві наступні податкові накладні за липень - листопад 2010 року на суму 218355,80 гривень, у тому числі ПДВ в розмірі 36392,63 гривень:

1) за липень 2010 року на суму 101867 гривень, у тому числі ПДВ в розмірі 16977,83 гривень, а саме:

- № 312 від 20.07.2010 року на суму 19602 грн., в т.ч. ПДВ 3267 грн.,

- № 33649 від 14.07.2010 року на суму 20790 грн., в т.ч. ПДВ 3465 грн.,

- № 305 від 14.07.2010 року на суму 20790 грн., в т.ч. ПДВ 3465 грн.,

- № 279 від 03.07.2010 року на суму 13478 грн., в т.ч. ПДВ 2246,33 грн.,

- № 289 від 06.07.2010 року на суму 9387 грн., в т.ч. ПДВ 1564,5 грн.,

- № 293 від 10.07.2010 року на суму 20790 грн., в т.ч. ПДВ 3465 грн.,

- № 325 від 31.07.2010 року на суму 17820 грн., в т.ч. ПДВ 2970 грн.,

2) за серпень 2010 року на суму 60598,80 гривень, у тому числі ПДВ в розмірі 10099,80 гривень, а саме:

- № 364 від 28.08.2010 року на суму 26568 грн., в т.ч. ПДВ 4428 грн.,

- № 337 від 03.08.2010 року на суму 8100 грн., в т.ч. ПДВ 1350 грн.,

- № 338 від 07.08.2010 року на суму 11988 грн., в т.ч. ПДВ 1998 грн.,

- № 339 від 10.08.2010 року на суму 7020 грн., в т.ч. ПДВ 1170 грн.,

- № 348 від 14.08.2010 року на суму 6922,8 грн., в т.ч. ПДВ 1153,8 грн.,

3) за вересень 2010 року на суму 15300 гривень, у тому числі ПДВ в розмірі 2550 гривень, а саме:

- № 372 від 01.09.2010 року на суму 15300 грн., в т.ч. ПДВ 2550 грн.,

4) за листопад 2010 року на суму 40590 гривень, у тому числі ПДВ в розмірі 6765 гривень, а саме:

- № 494 від 17.11.2010 року на суму 12870 грн., в т.ч. ПДВ 2145 грн.,

- № 472 від 10.11.2010 року на суму 12870 грн., в т.ч. ПДВ 2145 грн.,

- № 464 від 05.11.2010 року на суму 14850 грн., в т.ч. ПДВ 2475 грн.

Факт отримання товару позивачем від ТОВ «Баір» за липень - листопад 2010 року на суму 218355,80 гривень, у тому числі ПДВ в розмірі 36392,63 гривень також підтверджується звітами кладовщика про рух товарів на складах, які досліджені в судовому засіданні.

Факт наявності у позивача складських приміщень, на яких зберігався товар, отриманий в липні-листопаді 2010 року від ТОВ «Баір», підтверджується договорами оренди б/н від 01.03.2010 року, актами приймання-передачі майна, в яких зафіксовано наявність складського приміщення площею 1196,13 кв.м.

Перевіряючи факт використання позивачем у господарській діяльності товару, отриманого від ПП «Південна цукрова компанія», судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що отриманий від ТОВ «Баір» товар: яйця курячі було продано контрагентам, що підтверджується звітом по оборотам товарів за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Факт реалізації отриманого товару також підтверджується звітами кладовщика про рух товарів на складах за липень-листопад 2010 року, в якому зафіксовано, що яйце куряче, отримане від ТОВ «Баір» було реалізовано чисельним покупцям.

Транспортування товару від позивача його контрагентам здійснювалося за допомогою транспортних засобів, що орендувалися ТОВ «ТД Чорномор ОРГ» у ТОВ «Фірма «Югмаркет ЛТД» на підставі договору № 2 від 17.02.2010 року, акту приймання-передачі транспортних засобів від 17.02.2010 року.

Факт транспортування товару позивачем підтверджується подорожніми листами від 03.07.2010 року, 06.07.2010 року, 07.08.2010 року, 10.07.2010 року, 14.07.2010 року, 17.07.2010 року, 28.07.2010 року, 31.07.2010 року, 03.08.2010 року, 10.08.2010 року, 14.08.2010 року, 28.08.2010 року, 01.09.2010 року, 05.11.2010 року, 10.11.2010 року, 17.11.2010 року.

Зміни у складі оборотних активів позивача у зв'язку з придбанням товару від ТОВ «Баір» в липні-листопаді 2010 року також підтверджуються актами інвентаризації по складу № 1 від 04.07.2010 року, 11.07.2010 року, 18.07.2010 року, 25.07.2010 року, 01.08.2010 року, 08.08.2010 року, 15.08.2010 року, 22.08.2010 року, 29.08.2010 року, 05.09.2010 року, 12.09.2010 року, 19.09.2010 року, 26.09.2010 року, 03.10.2010 року, 10.10.2010 року, 17.10.2010 року, 24.10.2010 року, 31.10.2010 року, 07.11.2010 року, 14.11.2010 року, 21.11.2010 року, 28.11.2010 року.

Суд зазначає, що вищезазначене підтверджує реальність продажу ТОВ «Баір» позивачеві товару за липень - листопад 2010 року на суму 218355,80 гривень, у тому числі ПДВ в розмірі 36392,63 гривень та свідчить про виконання сторонами зазначеного договору купівлі - продажу від 12.01.2010 року.

Виходячи із зазначеного, суд приходить до висновку про підтвердження факту придбання та реалізації позивачем товару, по якому ТОВ «Баір» були виписані податкові вищезазначені податкові накладні позивачеві.

Щодо посилань відповідача, в обгрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту, на дані комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", то суд вважає, що такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Щодо посилання в акті перевірки на те, що ТОВ «Баір» не є платником ПДВ з 28.05.2010 року з підстави його анулювання платником ПДВ, у зв'язку з чим на думку податкового органу позивачем на підставі виданих ТОВ «Баір» податкових накладних безпідставно включено ПДВ до податкового кредиту липня, серпня, вересня, листопада 2010 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що дійсно 28.05.2010 року за ініціативою податкового органу ТОВ «Баір» анульовано платником ПДВ.

Судом встановлено, що законність анулювання ТОВ «Баір» як платника податку на додану вартість перевірялася в судовому порядку.

Ухвалою окружного адміністративного суду АРК від 16.06.2010 року по справі № 2а-7795/10/2/0170 вжити заходи забезпечення позову та зупинено рішення ДПІ в м. Сімферополі від 28.05.2010 року про анулювання реєстрації ТОВ «Баір» як платника податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду АРК від 22.07.2010 року у справі № 2а-7795/10/2/0170, визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ в м.Сімферополі АРК про анулювання реєстрації ТОВ «Баір» в якості платника на додану вартість, яке оформлено актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 487/15-2 від 28.05.2010 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 року по справі № 2а-7795/10/2/0170 за апеляційною скаргою ДПІ в м.Сімферополі АРК постанова Окружного адміністративного суду АРК від 22.07.2010 року залишена без змін.

Отже, рішення ДПІ в м.Сімферополі АРК про анулювання реєстрації ТОВ «Баір» в якості платника на додану вартість, яке оформлено актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 487/15-2 від 28.05.2010 року, скасовано судом, а з урахування вжитих заходів забезпечення позову, вказане рішення не діяло з 16.06.2010 року.

Отже, статус ТОВ «Баір» як платника податку на додану вартість був фактично поновлений судом з 16.06.2010 року, а тому вказане товариство обґрунтовано видавало податкові накладні з 16.06.2010 року.

Таким чином, доводи податкового органу про те, що позивачем на підставі виданих ТОВ «Баір» податкових накладних безпідставно включено ПДВ до податкового кредиту липня, серпня, вересня, листопада 2010 року у зв'язку з анулюванням 28.05.2010 року реєстрації ТОВ «Баір» платником ПДВ, суд вважає безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що висновки податкового органу про порушення позивачем п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим ТОВ «ТД «Чорномор ОРГ» завищено податковий кредит по взаєморозрахункам із ТОВ «Баір» в частині суми - 36392,63 гривень, в т.ч. за липень 2010 року на суму 16977,83 гривень, за серпень 2010 року на суму 10099,8 гривень, за вересень 2010 року на суму 2550 гривень, за листопад 2010 року на суму 6765 гривень, є безпідставними.

У той же час судом встановлено, що між висновками позивача, податкового органу та суду в частині визначення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Баір» існують розбіжності.

Так згідно акту перевірки відповідач прийшов до висновку, що позивачем безпідставно сформований податковий кредит по взаєморозрахункам із ТОВ «Баір» всього на суму 39659,63 гривень, в т.ч. за липень 2010 року на суму 20244,83 гривень, за серпень 2010 року на суму 10099,8 гривень, за вересень 2010 року на суму 2550 гривень, за листопад 2010 року на суму 6765 гривень.

Згідно декларацій позивача, за вказаний період ним був заявлений податковий кредит по взаєморозрахункам із ТОВ «Баір» в розмірі 36689,63 гривень, у тому числі: за липень 2010 року на суму 17274,83 гривень, за серпень 2010 року на суму 10099,8 гривень, за вересень 2010 року на суму 2550 гривень, за листопад 2010 року на суму 6765 гривень.

Згідно документів, досліджених в судовому засіданні, встановлено обґрунтованість формування податкового кредиту по взаєморозрахункам із ТОВ «Баір» в розмірі 36392,63 гривень, в т.ч. за липень 2010 року на суму 16977,83 гривень, за серпень 2010 року на суму 10099,8 гривень, за вересень 2010 року на суму 2550 гривень, за листопад 2010 року на суму 6765 гривень.

Таким чином, розбіжності виявлені саме в формуванні податкового кредиту за липень 2010 року.

Розбіжності в розмірі 297 гривень між сумою податкового кредиту, що задекларована позивачем в липні 2010 року - 17274,83 гривень, та сумою податкового кредиту за липень 2010 року, що підтверджена в судовому засіданні первинними документами позивача в розмірі 16977,83 гривень пояснюються наступним.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що в нього відсутні будь-які документи, які підтверджуються обґрунтованість формування податкового кредиту за липень 2010 року на суму 297 гривень.

У той же час, суд в судовому засіданні перевіряв не просто обґрунтованість заявленої суми податкового кредиту, а перевіряв кожну господарську операцію за вказаний період з контрагентом ТОВ «Баір».

Як зазначалося вище, в судовому засіданні знайшов підтвердження податковий кредит за липень 2010 року на суму 16977,83 гривень, згідно конкретних податкових накладних по кожній окремій операції, а саме:

- № 312 від 20.07.2010 року на суму 19602 грн., в т.ч. ПДВ 3267 грн.,

- № 33649 від 14.07.2010 року на суму 20790 грн., в т.ч. ПДВ 3465 грн.,

- № 305 від 14.07.2010 року на суму 20790 грн., в т.ч. ПДВ 3465 грн.,

- № 279 від 03.07.2010 року на суму 13478 грн., в т.ч. ПДВ 2246,33 грн.,

- № 289 від 06.07.2010 року на суму 9387 грн., в т.ч. ПДВ 1564,5 грн.,

- № 293 від 10.07.2010 року на суму 20790 грн., в т.ч. ПДВ 3465 грн.,

- № 325 від 31.07.2010 року на суму 17820 грн., в т.ч. ПДВ 2970 грн.,

Таким чином, судом не підтверджена правомірність формування позивачем податкового кредиту в липні 2010 року по взаєморозрахункам з ТОВ «Баір» на суму 297 гривень, оскільки відсутні будь-які документи, що свідчать про факт здійснення господарських операцій на вказану суму.

Стосовно розбіжностей в сумі 2970 гривень, що зазначені в акті перевірки в частині висновків про формування позивачем податкового кредиту за липень 2010 року в розмірі 20244,83 гривень, судом встановлено, що вони взагалі не підтверджені в суді, оскільки згідно декларації позивачем заявлений кредит по контрагенту ТОВ «Баір» в розмірі 17274,83 гривень.

Суд зазначає, що відповідачем до складу податкового кредиту позивача за липень 2010 року включена ще одна податкова накладна № 33649 від 14.07.2010 року на суму 20790 грн., в т.ч. ПДВ 3465 грн. В свою чергу позивач заявив, що така податкова накладна взагалі не отримувалася ним від ТОВ «Баір», а більш того, вона і не включалася до податкового кредиту декларації.

Такі доводи позивача повністю підтверджені в судовому засіданні, а тому суд не враховує висновки акту перевірки в цій частині.

Таким чином, дослідивши всі матеріали справи судом встановлено, що позивачем обґрунтовано визначений податковий кредит по взаєморозрахункам із ПП «Південна цукрова компанія» за липень 2011 року на суму 68566,67 гривень, а також податковий кредит по взаєморозрахункам із ТОВ «Баір» в частині 36392,63 гривень, в т.ч. за липень 2010 року на суму 16977,83 гривень, за серпень 2010 року на суму 10099,8 гривень, за вересень 2010 року на суму 2550 гривень, за листопад 2010 року на суму 6765 гривень.

Отже, відповідачем безпідставно збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 104959,30 гривень (68566,67 + 36392,63)

Крім того, висновки відповідача стосовно неправомірності формування позивачем податкового кредиту в розмірі 2970 гривень в липні 2010 року (20244,83 - 17274,83) взагалі не знайшли підтвердження в судовому засіданні, оскільки податковій кредит в цій частині взагалі позивачем не заявлявся, а тому і в цій частині відповідач необґрунтовано збільшив позивачу суму грошового зобов'язання.

В судовому засіданні підтверджений факт завищення позивачем податкового кредиту за липень 2010 року по взаєморозрахункам з ТОВ «Баір» на суму 297 гривень, а тому в цій частині відповідачем правомірно збільшено позивачу грошове зобов'язання з ПДВ.

Згідно розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби № 0000332301 від 20.04.2012 року, відповідачем на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України застосовані санкції в розмірі 25% від суми збільшеного грошового зобов'язання.

Суд зазначає, що оскільки в судовому засіданні підтверджено обґрунтованість збільшення грошового зобов'язання на суму 297 гривень, суд вважає, що правомірним також і застосування штрафних санкцій до позивача в сумі 74,25 гривень (297 х 25%).

В іншій частині суд вважає необґрунтованим збільшення податковим повідомленням - рішенням № 0000332301 від 20.04.2012 року позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в розмірі 107929,30 гривень (108226,30 - 297), та нарахування позивачу штрафних санкцій в розмірі 26982,33 гривень (27056,58 - 74,25).

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення не може бути в повному обсязі прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Отже, податкове повідомлення - рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби № 0000332301 від 20.04.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню на суму 134911,63 гривень в частині збільшення податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в розмірі 107929,30 гривень, та нарахування позивачу штрафних санкцій в розмірі 26982,33 гривень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно статті 94 КАС України, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1349,21 гривень (1353 х 99,72%)

Під час судового засідання, яке відбулось 29.08.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 31.08.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби № 0000332301 від 20.04.2012 року на суму 134911,63 гривень в частині збільшення податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в розмірі 107929,30 гривень, та застосування штрафних санкцій в розмірі 26982,33 гривень.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Чорномор» ОРГ» (ідентифікаційний код 36598500) судовий збір в сумі 1349,21 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.