Постанова

від 06.09.2012 по справі 2а-6701/12/0170/6

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 вересня 2012 р. Справа №2а-6701/12/0170/6

(15 г. 36 хв.)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А.,

при секретарі Захаровій М.В.,

за участю представника позивача - Ільонок Н.М., довіреність № б/н від 22.08.12,

представника відповідача - Калінчук К.В., довіреність № 18/10-0 від 13.03.12,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство Вітек»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство Вітек» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002881504 від 15.06.2012 року про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 25 000,00 грн. та № 0002871504 від 15.06.2012р. про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 25 000,00 грн. про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6250,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту документальної перевірки від 12.06.2012 року № 2416/15-4/24503541, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсності та Податковому Кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив зібрані докази, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство Вітек» з 25.11.1996 року є платником податків і зборів та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції в м. Сімферополі ДПС.

Позивач з 17.07.1997 року є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку ПДВ №00774257. 23.02.2006р. ТОВ «Підприємство Вітек» отримано нове свідоцтво платника податку на додану вартість №00793162 від 23.02.2006 року серія НБ №190041.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту -ПК України).

Судом встановлено, що 25.05.2012 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Підприємство Вітек» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2012 року, березень 2012 року, за підсумками якої складено акт від 12.06.2012 року № 2416/15-4/24503541.

Відповідно до висновків акта перевірки № 2416/15-4/24503541 від 12.06.2012р. встановлені порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, а саме: за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено наявність розбіжностей в податковій звітності (завищення податкового кредиту ТОВ «Підприємство Вітек» і заниження податкових зобов'язань БВП «Строітель-Плюс»).

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС прийняла податкові повідомлення-рішення № 0002881504 від 15.06.2012 року про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 25 000,00 грн. та № 0002871504 від 15.06.2012р. про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 25 000,00 грн. про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6 250,00 грн.

Не погодившись з зазначеним висновком акта перевірки ТОВ «Підприємство Вітек» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкових повідомлень-рішень № 0002871504, № 0002881504 від 15.06.2012 року.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС № 0002871504, № 0002881504 від 15.06.2012 року, суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010р. визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14 Податкового Кодексу від 02.12.2010р. №2756-VI бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно пункту 14.1.191 статті 14 Податкового Кодексу від 02.12.2010р. №2756-VI 180.1 постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України (п. 185.1 ст.185 Податкового Кодексу)

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу)

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст.198)

Згідно статті 203 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV (зі змінами та доповненнями) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої та другої статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно статті 228 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного Кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

В висновку акта перевірки ТОВ «Підприємство Вітек» за лютий 2012 року, березень 2012 року зазначено: перевіркою встановлені порушення п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2012р. на суму 25 000,00 грн., порушення п. 198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 ПК України призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за лютий 2012 року у сумі 25 000,00 грн.

Однак, з даними висновками погодитись не можна з огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що позивачем дотримано вимоги законодавства щодо формування податкового кредиту за спірні періоди.

Між ТОВ «Підприємство Вітек» та БВП «Строітель-Плюс» було складене генеральну угоду № 2/157 від 04.01.2011р. щодо виконання будівельних, ремонтних, монтажних робіт.

Так, у перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з БВП «Строітель-Плюс» по виконанню будівельних, ремонтних та монтажних робіт на об'єктах ТОВ «Підприємство Вітек», розташованих по вул. Мальченко, 7, 17а.

Позивач надав до суду правоустановчі документи на об'єкти, вказані вище за текстом, договір оренди майна №21/09/11 від 01.09.2011р., додаткову угоду № 1 до договору оренди майна №21/09/11 від 01.09.2011р. від 01.11.2011р., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №11453574 07.08.2006р., свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 1417 28.07.2006р.

Судом встановлено, що позивач подавав до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС заперечення за актом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Підприємство Вітек» від 14.06.2012р. № 125/3/10 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2012 року, березень 2012 року, у якому вказаний обсяг виконаних робіт БВП «Строітель-Плюс» та своє ставлення до дій перевіряючої посадової особи.

Судом визначено, що ТОВ «Підприємство Вітек» були зроблені відчислення грошових коштів до БВП «Строітель-Плюс», що підтверджується платіжними дорученнями № 189 від 08.02.2012р. на суму 100 000,00 грн. (ПДВ - 16 666,67 грн.) та № 190 від 13.02.2012р. на суму 50 000,00 грн. (ПДВ - 8 333,33 грн.).

Також судом досліджені податкові накладні № 20 від 08.02.2012р. на суму 100 000,00 грн. (ПДВ - 16 666,67грн.) та № 34 від 13.02.2012р. на суму 50 000,00 грн. (ПДВ - 8 333,33 грн.), належним чином оформлені та отримані позивачем, що підтверджується сформованим реєстром отриманих податкових накладних від вказаного контрагента.

Позивачем надані до суду для вивчення та підтвердження виконання робіт БВП «Строітель-Плюс» форми КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт) за лютий 2012р., форми КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) за лютий 2012р., підсумкові відомості ресурсів за лютий 2012р., акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів форма № 03-2.

Крім того, судом встановлено, що під час взаємовідносин позивача з контрагентом БВП «Строітель-Плюс» останнього було зареєстровано у якості юридичної особи та він мав статус платника ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100326353.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання д оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду."

Статтею 198 ПК України, передбачено, датою виникнення права на податковий кредит є або дата списання коштів з банківського рахунку, або дата отримання товару, підтверджена податкової накладної.

Пункт 198.6 ст.198 ПК України передбачає лише одну підставу для зменшення податкового кредиту - відсутність податкової накладної.

Оскільки всі суми підтверджені податковими накладними у позивача не було підстав не включати їх в податковий кредит.

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

У суді знайшов підтвердження факт правомірності формування позивачем податкового кредиту у лютому 2012 року, березні 2012 року.

Таким чином, всі суми фактично сплачені і підтверджені податковими накладними, а тому, у позивача не було підстав не включати їх в податковий кредит і подальше бюджетне відшкодування.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що позивачем дотримано вимоги ПК України щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість. А тому ТОВ «Підприємство Вітек» вірно визначено бюджетне відшкодування ПДВ за лютий 2012 року, березень 2012 року на суму 25 000,00 грн., що вказує на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0002881504 від 15.06.2012 року про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 25 000,00 грн. та № 0002871504 від 15.06.2012р. про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 25 000,00 грн. про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6 250,00 грн.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002871504, № 0002881504 від 15.06.2012 року та задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, суд враховує, що судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 312,50 грн. підлягає поверненню шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Під час судового засідання, яке відбулось 06.09.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 10.09.2012 року.

Керуючись ч. 3 ст. 94, ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0002881504 від 15.06.2012 року про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 25 000,00 грн. та № 0002871504 від 15.06.2012р. про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 25 000,00 грн. про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6 250,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України 312,50 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство Вітек» ЄДРПОУ 24503541.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.