Ухвала

від 16.01.2013 по справі 2а-6701/12/0170/6

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-6701/12/0170/6

16.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-6701/12/0170/6 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 06.09.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство ВІТЕК" (Аеропорт "Центральний",Аерофлотський,Сімферополь, місто, Автономна Республіка Крим,95491)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.09.12 адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0002881504 від 15.06.2012 року про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 25 000,00 грн. та № 0002871504 від 15.06.2012р. про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 25 000,00 грн. про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6 250,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України 312,50 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Вітек"ЄДРПОУ 24503541.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.09.12 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що 25.05.2012 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Підприємство Вітек" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2012 року, березень 2012 року, за підсумками якої складено акт від 12.06.2012 року № 2416/15-4/24503541. Відповідно до висновків акта перевірки № 2416/15-4/24503541 від 12.06.2012р. встановлені порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, а саме: за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено наявність розбіжностей в податковій звітності (завищення податкового кредиту ТОВ "Підприємство Вітек" і заниження податкових зобов'язань БВП "Строітель-Плюс"). На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС прийняла податкові повідомлення-рішення № 0002881504 від 15.06.2012 року про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 25 000,00 грн. та № 0002871504 від 15.06.2012р. про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 25 000,00 грн. про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6 250,00 грн. На думку апелянта, ним дотримано вимог діючого законодавства, а отже постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм діючого законодавства.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

У судове засідання 16.01.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Вітек" з 25.11.1996 року є платником податків і зборів та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції в м. Сімферополі ДПС.

Позивач з 17.07.1997 року є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку ПДВ №00774257. 23.02.2006р. ТОВ "Підприємство Вітек" отримано нове свідоцтво платника податку на додану вартість №00793162 від 23.02.2006 року серія НБ №190041.

25.05.2012 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Підприємство Вітек" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2012 року, березень 2012 року, за підсумками якої складено акт від 12.06.2012 року № 2416/15-4/24503541.

Відповідно до висновків акта перевірки № 2416/15-4/24503541 від 12.06.2012р. встановлені порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, а саме: за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено наявність розбіжностей в податковій звітності (завищення податкового кредиту ТОВ "Підприємство Вітек" і заниження податкових зобов'язань БВП "Строітель-Плюс").

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС прийняла податкові повідомлення-рішення № 0002881504 від 15.06.2012 року про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 25 000,00 грн. та № 0002871504 від 15.06.2012р. про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 25 000,00 грн. про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6 250,00 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту -ПК України).

Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010р. визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14 Податкового Кодексу від 02.12.2010р. №2756-VI бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно пункту 14.1.191 статті 14 Податкового Кодексу від 02.12.2010р. №2756-VI 180.1 постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України (п. 185.1 ст.185 Податкового Кодексу)

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу)

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст.198)

Згідно статті 203 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV (зі змінами та доповненнями) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої та другої статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно статті 228 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного Кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

У висновку акта перевірки ТОВ "Підприємство Вітек" за лютий 2012 року, березень 2012 року зазначено: перевіркою встановлені порушення п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2012р. на суму 25 000,00 грн., порушення п. 198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 ПК України призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за лютий 2012 року у сумі 25 000,00 грн.

Між ТОВ "Підприємство Вітек" та БВП "Строітель-Плюс" було складене генеральну угоду № 2/157 від 04.01.2011р. щодо виконання будівельних, ремонтних, монтажних робіт.

Так, у перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з БВП "Строітель-Плюс" по виконанню будівельних, ремонтних та монтажних робіт на об'єктах ТОВ "Підприємство Вітек", розташованих по вул. Мальченко, 7, 17а.

Позивач надано до матеріалів справи правоустановчі документи на об'єкти, вказані вище за текстом, договір оренди майна №21/09/11 від 01.09.2011р., додаткову угоду № 1 до договору оренди майна №21/09/11 від 01.09.2011р. від 01.11.2011р., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №11453574 07.08.2006р., свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 1417 28.07.2006р.

Позивач подавав до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС заперечення за актом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Підприємство Вітек" від 14.06.2012р. № 125/3/10 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2012 року, березень 2012 року, у якому вказаний обсяг виконаних робіт БВП "Строітель-Плюс" та своє ставлення до дій перевіряючої посадової особи.

ТОВ "Підприємство Вітек" були зроблені відчислення грошових коштів до БВП "Строітель-Плюс", що підтверджується платіжними дорученнями № 189 від 08.02.2012р. на суму 100 000,00 грн. (ПДВ - 16 666,67 грн.) та № 190 від 13.02.2012р. на суму 50 000,00 грн. (ПДВ - 8 333,33 грн.).

Позивачем долучено до матеріалів справи для вивчення та підтвердження виконання робіт БВП "Строітель-Плюс" форми КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт) за лютий 2012р., форми КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) за лютий 2012р., підсумкові відомості ресурсів за лютий 2012р., акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів форма № 03-2.

Крім того, під час взаємовідносин позивача з контрагентом БВП "Строітель-Плюс" останнього було зареєстровано у якості юридичної особи та він мав статус платника ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100326353.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання д оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду."

Статтею 198 ПК України, передбачено, датою виникнення права на податковий кредит є або дата списання коштів з банківського рахунку, або дата отримання товару, підтверджена податкової накладної.

Пункт 198.6 ст.198 ПК України передбачає лише одну підставу для зменшення податкового кредиту - відсутність податкової накладної.

Оскільки всі суми підтверджені податковими накладними у позивача не було підстав не включати їх в податковий кредит.

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит у лютому 2012 року, березні 2012 року. Таким чином, всі суми фактично сплачені і підтверджені податковими накладними, а тому, у позивача не було підстав не включати їх в податковий кредит і подальше бюджетне відшкодування.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки позивачем дотримано вимоги ПК України щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість. А тому ТОВ "Підприємство Вітек" вірно визначено бюджетне відшкодування ПДВ за лютий 2012 року, березень 2012 року на суму 25 000,00 грн., що вказує на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0002881504 від 15.06.2012 року про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 25 000,00 грн. та № 0002871504 від 15.06.2012р. про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 25 000,00 грн. про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6 250,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; 197, п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.09.12 у справі № 2а-6701/12/0170/6 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко