Постанова

від 17.09.2012 по справі 2а/1270/6516/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6516/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засідання Андріасяна Е.А.,

та

представників сторін:

від позивача - Рибас А.С. (довіреність від 01.08.2012 б/н),

від відповідача - Лиманюк М.А. (довіреність від 12.03.2012 № 177/10),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ентранс» до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 квітня 2012 року № 0000702301, № 0000712301,

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2012 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду відкрито провадження за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ентранс» до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 квітня 2012 року № 0000702301, № 0000712301.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 25 квітня 2012 року державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку винесено податкове повідомлення-рішення № 0000712301 про нарахування ТОВ «Ентранс» грошового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму 29580,00 грн. та податкове повідомлення рішення № 0000702301 про нарахування ТОВ «Ентранс» грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 34017,00 грн. Податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі акту перевірки від 09 квітня 2012 року № 209/23-32533345, складеного за результатами позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Ентранс» з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», код ЄДРПОУ 35554567, ТОВ «Оріал», код ЄДРПОУ 36917523, ПП «Інтенція», код ЄДРПОУ 37156804, за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення від 25 квітня 2012 року № 0000712301, № 0000702301 незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до висновків акту перевірки від 09 квітня 2012 року № 209/23-32533345 встановлено порушення ТОВ «Ентранс» п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 34017,00 грн., у тому числі за II квартал 2011 року у сумі 34017,00 грн.; п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 29580,00 грн., у тому числі за квітень 2011 року у сумі 19212,00 грн., травень 2011 року у сумі 7270,00 гри., червень 2011 року у сумі 3098,00 грн.; ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Ентранс» з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція» при придбанні товарів, робіт, послуг.

06 квітня 2011 року ТОВ «Ентранс» уклало з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» договір № 06/04 на виконання підрядних робіт. В період з квітня 2011 року по липень 2011 року ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» було виконано, а ТОВ «Ентранс» прийнято і оплачено робіт на загальну суму 90574,05 грн., в тому числі податок на додану вартість у сумі 15095,67 грн. Факт виконання робіт за даним договором підтверджується: договірними цінами, довідками про вартість виконаних робіт, актами здачі-приймання виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями.

11 квітня 2011 року ТОВ «Ентранс» уклало з ПП «Інтенція» договір № 11/04 на постачання будівельних матеріалів. У період з квітня 2011 року по липень 2011 року ПП «Інтенція» було поставлено, а ТОВ «Ентранс» прийнято і оплачено будівельних матеріалів на загальну суму 59237,35 грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 9872,89 грн. Факт поставки будівельних матеріалів за договором від 11 квітня 2011 року №11/04 підтверджується: рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями. Будівельні матеріали, поставлені за договором від 11 квітня 2011 року № 11/04, були використані ТОВ «Ентранс» при виконанні робіт за договорами підряду з іншими контрагентами.

12 квітня 2011 року ТОВ «Ентранс» уклало з ТОВ «Оріал» договір № 12/04-1 на постачання матеріалів для виготовлення меблів, будівельних матеріалів. У квітні 2011 року ТОВ «Оріал» було поставлено, а ТОВ «Ентранс» прийнято і оплачено матеріалів на загальну суму 27668,94 грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 4611,49 грн. Факт поставки будівельних матеріалів за договором від 12 квітня 2011 року № 12/04-1 підтверджується рахунками-фактурами; видатковими накладними; податковими накладними; платіжними дорученнями. Будівельні матеріали, поставлені за договором від 12 квітня 2011 року № 12/04-1, були використані ТОВ «Ентранс» при виконанні робіт за договорами підряду з іншими контрагентами.

Загалом ТОВ «Ентранс» за договорами з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція» прийнято та оплачено товарів, робіт, послуг на загальну суму 147480,34 грн., крім того податок на додану вартість 29580,05 грн., разом з податком на додану вартість 177840,34 грн., що знайшло своє відображення в поданих ТОВ «Ентранс» до державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області податкових деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість за відповідні періоди. ТОВ «Ентранс» було правомірно, на підставі належним чином оформлених первинних документів (договорів від 06 квітня 2011 року № 06/04, від 11 квітня 2011 року № 11/04 та від 12 квітня 2011 року 12/04-1, договірних цін, довідок про вартість виконаних робіт, актів здачі-приймання виконаних робіт, видаткових накладних податкових накладних, платіжних доручень) включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, вартість товарів, робіт, послуг, придбаних у ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Оріал» та ПП «Інтенція», а також сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 29580,00 грн. за результатами господарських операцій з вказаними підприємствами.

Висновки щодо нікчемності договорів ТОВ «Ентранс» з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція» є незаконними і необґрунтованими. Акт перевірки від 09 квітня 2012 року № 209/23-32533345 не доводить факту порушення правочинами публічного порядку, не містить посилання на те, в чому це порушення полягає та ґрунтується лише на припущеннях щодо нікчемності договорів з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція».

Договори ТОВ «Ентранс» з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція» є правомірними і не містять в собі положень, що порушують публічний порядок, їх зміст не суперечить законодавству, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, представники котрагентів мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників договору було вільним і відповідало їх внутрішній волі, угоди спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

На думку позивача, відповідачем порушено вимоги ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, згідно з якою у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним, і таке визнання здійснюється судом. Таким чином, висновок відповідача про недійсність (нікчемність) угод ТОВ «Ентранс» з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція» є необґрунтованим, визнання угод нікчемним посадовими особами податкового органу правовими нормами не передбачено, що робить такий висновок незаконним.

Посилання відповідача на акти ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція» як на підставу для визнання угоди нікчемною також є необґрунтованими, оскільки діючим законодавством не встановлено можливості визнання податковим органом правочину нікчемною на підставі таких актів.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення від 25 квітня 2012 року № 0000702301, № 0000712301.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення на позов (т.1 а.с. 182-184), у яких зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті начальником державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС Борзовим О.М. згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту від 09 квітня 2012 року №209/23-32533345 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Ентранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція».

В акті перевірки зроблено висновки, що операції між ТОВ «Ентранс» та постачальниками - ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція» суперечать інтересам держави і суспільства, а отже відповідно до статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу статті 216 цього Кодексу не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. У зв'язку з чим вказано на порушення пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України у частині завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за II квартал 2011 року в сумі 147900,29 грн.; пунктів 198.1, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у частині завищення податкового кредиту в розмірі 29580,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, актом перевірки від 09 квітня 2012 року № 209/23-32533345 встановлено заниження податку на прибуток за II квартал 2011 року в розмірі 34017,00 грн. та податку на додану вартість на загальному розмірі 29580,00 грн.

Крім того, ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на виконання умов договору підряду від 06 квітня 2011 року №06/04 про виконання ремонтно-будівельних робіт по обладнанню електропостачання торгівельних майданчиків, ремонту частин нежилого приміщення; капітальному ремонту адміністративного приміщення відділу збиту ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ»; складанню корпусних меблів у будинку відділі збуту ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» було оформлено акти приймання виконаних будівельних робіт та податкові накладні на загальну суму 90574,05 грн., у тому числі податок на додану вартість 15095,67 грн. У податковому обліку ТОВ «Ентранс» по операціях з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» було відображено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування по рядку 05.1 Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) податкової декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року в розмірі 75478,38 грн. та податковий кредит у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму податку на додану вартість 10466,70 грн., травень 2011 року на суму 3232,42 грн., червень 2011 року на суму 1396,55 грн.

В акті перевірки вказано, що при дослідженні актів приймання виконаних підрядних робіт ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», було встановлено відсутність в них інформації про генпідрядника, субпідрядника або залучення для виконання робіт третіх осіб. Для виконання робіт на загальну суму 90574,05 грн. ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» витрачено 3558 людино - години, втрати на заробітну плату склали 41330,00 грн. При цьому, згідно податкової звітності, наданої ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську витрати на оплату праці 0.00 грн., працюючі на підприємстві відсутні. Співставлення обсягів виконаних робіт без залучення субпідрядників, кількості витрачених людино-годин із середньообліковою кількістю штатних працівників, витратами на зарплату свідчить про неможливість здійснення трудовими ресурсами ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» у квітні - червні 2011 року ремонтно -будівельних робіт.

ПП «Інтенція» на виконання умов договору від 11 квітня 2011 року №11/04 про постачання будівельних матеріалів на адресу ТОВ «Ентранс» було оформлено видаткові та податкові накладні на загальну суму 59237,35 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 9872,89 грн. У податковому обліку ТОВ «Ентранс» по операціях з ПП «Інтенція» було відображено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування по рядку 05.1 Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) податкової декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року в розмірі 49367,45 грн. та податковий кредит у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму податку на додану вартість 4133,94 грн., травень 2011 року на суму 4037,70 грн., червень 2011 року на суму 1701,25 грн.

ТОВ «Оріал» на виконання умов договору про постачання матеріалів для виробництва меблів від 12 квітня 2011 року'№12/04-1 на адресу ТОВ «Ентранс» було оформлено видаткові та податкові накладні на загальну суму 27668,94 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 4611,49 грн. У податковому обліку ТОВ «Ентранс» по операціях з ТОВ «Оріал» було відображено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування по рядку 05.1 Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) податкової декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року в розмірі 23057,45 грн. та податковий кредит у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму податку на додану вартість 4611,49 грн.

ТОВ «Ентранс» при проведенні перевірки не надані товарно-транспортні накладні, подорожні листи вантажного автомобіля та талони замовника, які б підтверджували отримання матеріалів від ПП «Інтенція», ТОВ «Оріал».

Під час перевірки державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Луганської області взяті до уваги акти перевірки Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції від 11 листопада 2011 року №803/23-35554567 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2010 року по 30 вересня 2011 року, Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 11 листопада 2011 року №1807/231/37156804 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Інтенція» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року, від 11 листопада 2011 року №1798/236-36917523 про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Оріал» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року.

У зв'язку з вищевикладеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях проти позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю «Ентранс» зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 11 червня 2003 року (т. 1 а.с. 18).

Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 15 лютого 2012 року № 42, товариство з обмеженою відповідальністю «Ентранс», як платник податків перебуває на обліку в державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області з 13 червня 2003 року за № 86 (т. 1 а.с. 20), є платником податку на додану вартість з 18 травня 2006 року (т. 1 а.с. 21).

Державною податковою інспекцією м. Сєвєродонецьку Луганської області згідно з п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Ентранс» (код 32533345), з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (код ЄДРПОУ 35554567), ТОВ «Оріал» (код ЄДРПОУ 36917523), ПП «Інтенція» (код ЄДРПОУ 37156804), за результатами якої складено акт від 09 квітня 2012 року № 209/23-32533345 (т. 1 а.с. 26-42).

Згідно висновків зазначеного акта за результатами проведення перевірки були виявлені порушення п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 34017,00 грн., у тому числі за II квартал 2011 року у сумі 34017,00 грн., п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 29580,00 грн., у тому числі за квітень 2011 року у сумі 19212,00 грн., травень 2011 року у сумі 7270,00 гри., червень 2011 року у сумі 3098,00 грн., ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Ентранс» з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція» при придбанні товарів, робіт, послуг.

На підставі акта позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Ентранс» (код 32533345), з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (код ЄДРПОУ 35554567), ТОВ «Оріал» (код ЄДРПОУ 36917523), ПП «Інтенція» (код ЄДРПОУ 37156804) державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку Луганської області були прийняті податкові повідомлення - рішення від 25 квітня 2012 року № 0000702301 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 34017,00 грн. та № 0000712301 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 29581,00 грн. (основний платіж 29580,00 грн., штрафна санкція 01,00 грн.) (т.1 а.с. 44, 45).

Предметом даного спору є правомірність висновків державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму витрат у розмірі 34017,00 грн. та податку на додану вартість на загальну суму 29581,00 грн., внаслідок безпідставного включення до складу валових витрат та податкового кредиту сплачених сум по операціях з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Оріал» та ПП «Інтенція».

Сторонам роз'яснювались вимоги статей 69-72 КАС України та наслідки їх невиконання. Судом приймались заходи щодо всебічного та об'єктивного розгляду справи, у тому числі шляхом витребування у сторін додаткових доказів на підтвердження їх правової позиції з приводу заявленого позову. З урахуванням вимог п.6 ст. 71 КАС України, суд розглянув справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У відповідності із ст.138 Податкового кодексу України:

- витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України);

- витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України);

- витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.138.4 ст.138 ПК України);

- інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п.138.5 ст.138 ПК України).

Не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із ст.198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст.200 ПК України.

Згідно ст.200 ПК України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п.201.6 ст.201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України закріплено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість протягом 1095 днів втретє та більше - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Разом з тим, пунктом 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України регламентовано, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду справи 06 квітня 2011 року між ТОВ «Ентранс» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» було укладено договір на виконання підрядних робіт № 06/04 (т.1 а.с. 85).

На виконання умов договору на виконання підрядних робіт від 06 квітня 2011 року № 06/04 ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» ТОВ «Ентранс» видано податкові накладні від 13 квітня 2011 року № 114 на суму 10922,65 грн., у тому числі податок на додану вартість 1820,44 грн., від 26 квітня 2011 року № 120 на суму 2504,75 грн., у тому числі податок на додану вартість 417,46 грн., від 26 квітня 2011 року № 456 на суму 5918,40 грн., у тому числі податок на додану вартість 986,40 грн., від 26 квітня 2011 року № 455 на суму 43454,40 грн., у тому числі податок на додану вартість 7242,40 грн., від 25 травня 2011 року № 258 на суму 19394,54 грн., у тому числі податок на додану вартість 3232,42 грн., від 29 червня 2011 року № 370 на суму 8379,31 грн., у тому числі податок на додану вартість 1396,55 грн. (т.1 а.с. 90, 95, 100, 106, 111, 116).

Податкові накладні від 13 квітня 2011 року № 114, від 26 квітня 2011 року № 120, від 26 квітня 2011 року № 456, від 26 квітня 2011 року № 455, від 25 травня 2011 року № 258 від 29 червня 2011 року № 370 включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень, травень, червень 2011 року (т.1 а.с. 126, 132, 138).

Факт оплати ТОВ «Ентранс» виконаних підрядних робіт за договором виконання підрядних робіт від 06 квітня 2011 року № 06/04 підтверджується платіжними дорученнями № 567, № 589, № 609, № 618, № 655 (т.1 а.с. 117, 117 на звороті, 118, 119, 120).

Здійснення господарсько-правових відносин за договором виконання підрядних робіт від 06 квітня 2011 року № 06/04 підтверджується договірними цінами, довідками про вартість виконаних будівних робіт, актами приймання виконаних робіт (т.1 а.с.86-89, 91-94, 96-99, 101-105, 107-110, 112-115).

Згідно з деклараціями з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2011 року до складу податкового кредиту квітня, травня, червня 2011 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» податок на додану вартість в сумі 10466,70 грн., 3232,42 грн., 1396,55 грн. відповідно ( т.1 а.с. 122-124, 128-130, 134-136).

Договір на виконання підрядних робіт від 06 квітня 2011 року № 06/04 укладений ТОВ «Ентранс» з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на виконання договору на виконання підрядних робіт від 17 січня 2011 року № 17/01 та додаткової угоди від 16 лютого 2011 року до договору від 17 січня 2011 року № 17/01 (т.1 а.с. 191-193), укладеного між ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» та позивачем, здійснення господарської діяльності по договору від 17 січня 2011 року № 17/01 підтверджується договірними цінами, довідками про вартість виконаних будівних робіт, актами приймання виконаних будівних робіт та звітами про дебітові та кредитові операції по рахункам (т.1 а.с. 194-233).

Крім того, договір на виконання підрядних робіт від 06 квітня 2011 року № 06/04 укладений ТОВ «Ентранс» з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на виконання договору на виконання підрядних робіт від 05 квітня 2011 року № 05/04 (т.2 а.с. 11-12), укладеного між ДП «Центральний ринок м. Сєвєродонецька» Луганської обласної спілки споживчих об'єднань та позивачем, здійснення господарської діяльності по договору від 05 квітня 2011 року № 05/04 підтверджується договірною ціною, довідкою про вартість виконаних будівних робіт, актом приймання виконаних будівних робіт та звітом про дебітові та кредитові операції по рахунку (т.2 а.с. 13-20).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати за перевіряємий період по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Крім того, 01 квітня 2011 року між ТОВ «Ентранс» та ПП «Інтенція» було укладено договір № 01/04/03 про постачання будівельних матеріалів (т.1 а.с. 234).

На виконання умов договору від 01 квітня 2011 року № 01/04/03 ПП «Інтенція» ТОВ «Ентранс» видано податкові накладні від 12 квітня 2011 року № 189 на суму 17702,70 грн., у тому числі податок на додану вартість 2950,45 грн., від 06 травня 2011 року № 190 на суму 24226,20 грн., у тому числі податок на додану вартість 4037,70 грн., від 03 червня 2011 року № 205 на суму 5330,84 грн., у тому числі податок на додану вартість 888,47 грн., від 03 червня 2011 року № 204 на суму 4876,68 грн., у тому числі податок на додану вартість 812,78 грн. (т.1 а.с. 59-60, 69-70, 73-76).

Податкові накладні від 12 квітня 2011 року № 189, від 06 травня 2011 року № 190, від 03 червня 2011 року № 205, від 03 червня 2011 року № 204 включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень, травень, червень 2011 року (т.1 а.с. 126, 132, 138).

Факт оплати ТОВ «Ентранс» за договором від 01 квітня 2011 року № 01/04/03 про постачання будівельних матеріалів підтверджується платіжними дорученнями № 588, № 613, № 617, № 654 (т.1 а.с. 77 на звороті, 78, 79, 80). Відповідно до листа від 18 липня 2011 року № 18/07 ТОВ «Ентранс» призначення платежа «за будівельні матеріали, відповідно до договору від 11 квітня 2011 року № 11/04» вказаного у платіжних дорученнях № 588, 613, 617, 654 вважати недійсними, нове призначення платежа «за будівельні матеріали, відповідно до договору від 01 квітня 2011 року № 01/04/03» (т. 1 а.с. 235).

Здійснення господарсько-правових відносин за договором від 11 квітня 2011 року № 11/04 підтверджується розрахунками-фактурами, видатковими накладними (т.1 а.с. 54-57, 64-68, 71-72, 74-75).

Крім того, 11 квітня 2011 року між ТОВ «Ентранс» та ПП «Інтенція» було укладено договір № 11/04 про постачання будівельних матеріалів (т.1 а.с. 53)

На виконання умов договору від 11 квітня 2011 року № 11/04 ПП «Інтенція» ТОВ «Ентранс» видано податкову накладну від 13 квітня 2011 року № 26 на суму 7100,93 грн., у тому числі податок на додану вартість 1183,49 грн. (т.1 а.с. 63).

Податкова накладна від 13 квітня 2011 року № 26 включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2011 року (т.1 а.с. 126).

Факт оплати ТОВ «Ентранс» за договором від 11 квітня 2011 року № 11/04 про постачання будівельних матеріалів підтверджується платіжним дорученням № 566 (т.1 а.с. 77).

Здійснення господарсько-правових відносин за договором від 11 квітня 2011 року № 11/04 підтверджується розрахунком-фактурою, видатковою накладною (т.1 а.с. 61-62).

Згідно з деклараціями з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2011 року до складу податкового кредиту квітня, травня, червня 2011 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям з ПП «Інтенція» податок на додану вартість в сумі 4133,94 грн., 4037,70 грн., 1701,25 грн. відповідно ( т.1 а.с. 122-124, 128-130, 134-136).

Договори від 01 квітня 2011 року № 01/04/03 та від 11 квітня 2011 року № 11/04 укладені ТОВ «Ентранс» з ПП «Інтенція» на виконання договору на виконання підрядних робіт від 10 січня 2011 року № 10/01 (т.2 а.с. 21), укладеного між КП «Сєвєродонецькі теплові мережі» та позивачем, здійснення господарської діяльності по договору від 10 січня 2011 року № 10/01 підтверджується договірною ціною, довідкою про вартість виконаних будівних робіт, актом приймання виконаних будівних робіт та звітом про дебітові та кредитові операції по рахунку (т.2 а.с. 22-29).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати за перевіряємий період по фінансово-господарським операціям з ПП «Інтенція» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Крім того, 12 квітня 2011 року між ТОВ «Ентранс» та ТОВ «Оріал» було укладено договір № 12/04-1 про постачання матеріалів для виготовлення меблів (т.1 а.с. 81)

На виконання умов договору від 12 квітня 2011 року № 12/01 ТОВ «Оріал» ТОВ «Ентранс» видано податкову накладну від 12 квітня 2011 року № 251 на суму 27668,94 грн., у тому числі податок на додану вартість 4611,49 грн. (т.1 а.с. 83).

Податкова накладна від 12 квітня 2011 року № 251 включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2011 року (т.1 а.с. 126).

Факт оплати ТОВ «Ентранс» за договором від 12 квітня 2011 року № 12/04-1 про постачання матеріалів для виготовлення меблів підтверджується платіжним дорученням № 566 (т.1 а.с. 84).

Здійснення господарсько-правових відносин за договором від 12 квітня 2011 року № 12/04-1 підтверджується видатковою накладною (т.1 а.с. 82).

Згідно з декларацією з податку на додану вартість за квітень 2011 року до складу податкового кредиту квітня 2011 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям з ТОВ «Оріал» податок на додану вартість в сумі 4611,49 грн.(т.1 а.с. 122-124).

Договір від 12 квітня 2011 року № 12/04-1 укладений ТОВ «Ентранс» з ТОВ «Оріал» на виконання договору на виконання підрядних робіт від 11 березня 2011 року № 11/03-М (т.2 а.с. 5), укладеного між ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» та позивачем, здійснення господарської діяльності по договору від 11 березня 2011 року № 11/03-М підтверджується договірною ціною, довідкою про вартість виконаних будівних робіт, актом приймання виконаних будівних робіт та звітом про дебітові та кредитові операції по рахунку (т.2 а.с. 6-10).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати за перевіряємий період по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Оріал» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Посилання відповідача на нікчемність договорів, укладених ТОВ «Ентранс» з контрагентами, з підстав, визначених в ст.228 ЦК України, суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.

З роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», нікчемними правочинами в сенсі статті 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Договори між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція» не підпадають під вищезазначені категорії і вимоги ч.1 та 2 ст.228 Цивільного кодексу України на них розповсюджуватись не можуть, оскільки вони є звичайним господарськими договорами, а не такими, що спрямовані на порушення публічного порядку.

02 грудня 2010 року прийнятий Закон України № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який набув чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до цього Закону до ст.228 Цивільного кодексу України внесені зміни, безпосередньо частина третя статті визначена в такій редакції: «У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави».

Виходячи з обставин справи, правового змісту ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. В даному випадку, виходячи з акта перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладених договорів між позивачем та його контрагентом. Тобто, має місце оспорюванність самих договорів, та відповідно до чого податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину, тобто до взаємовідносин, у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.

Податковий орган роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.

Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутність господарських операцій, економічна необґрунтованість) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але за змістом ст.228 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюванності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним (1 стадія) в судовому порядку, робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких висновків є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що, в свою чергу, приводить до прийняття податкового-повідомлення рішення.

Податковий орган формуючи такі не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладеного правочину, що, в свою чергу, не створює юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мала місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Суд, з урахуванням приписів ч.4 ст.70 КАС України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень ст.ст.207 та 208, 250 Господарського кодексу України, ст.ст.203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такий правочин, як на недійсний або вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення, відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року у справі № 2а-10972/11/1270 за позовом ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 року, визнано протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення перевірки та складення акту від 11 листопада 2011 року № 803/23-35554567 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», код ЄДРПОУ 35554567 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2010 року по 30 вересня 2011 року» (т.1 а.с. 152-153, 154-160).

Оскільки дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення перевірки та складання акта від 11 листопада 2011 року № 803/23-35554567 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», код ЄДРПОУ 35554567 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2010 року по 30 вересня 2011 року» визнано протиправними, з огляду на положення ст.70 КАС України, суд приходить до висновку, що акт Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 11 листопада 2011 року № 803/23-35554567 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», код ЄДРПОУ 35554567 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2010 року по 30 вересня 2011 року» складений за результатами вказаної перевірки не є допустимим, а тому і висновки, зазначені в цьому акті перевірки судом не враховуються.

Таким чином, визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, а саме Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську з проведення перевірки, результати якої оформлено актом від 11 листопада 2011 року № 803/23-35554567 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», код ЄДРПОУ 35554567 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2010 року по 30 вересня 2011 року», висновки якого покладено в основу прийнятих рішень за наслідками документальної виїзної перевірки ТОВ «Ентранс», результати якої оформлені актом від 09 квітня 2012 року №209/23-32533345 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Ентранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція», доводить порушення відповідачем порядку проведення перевірки, як способу реалізації владних управлінських функцій, та як наслідок цього неналежність акту перевірки як доказу, покладеного в основу податкового правопорушення.

Що стосується доводів відповідача, про відсутність факту поставки товарно-матеріальних цінностей за договорами від 11 квітня 2011 року №11/04 з ПП «Інтенція», від 12 квітня 2011 року № 12/04-1 з ТОВ «Оріал», матеріалами справи підтверджені доводи позивача стосовно перевезення товарно-матеріальних цінностей директором та головним інженером. Відповідно до умов зазначених договорів поставка товару здійснюється замовником, тобто ТОВ «Ентранс», в матеріалах справи знаходиться наказ від 05 травня 2010 року № 9-к відповідно до якого Прядко А.А. - заступника директора, переведено на посаду головного інженера, який має легкові автомобілі, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу та здійснював перевезення товарно-матеріальних цінностей за зазначеними договорами (т.1 а.с. 236, 238).

Відносно доводів відповідача, про неможливість здійснення підрядних робіт ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та відсутності доказів залучення третіх осіб при виконання робіт за договором підряду від 06 квітня 2011 року № 06/04 суд зазначає, що неможливість здійснення зазначених робіт встановлена актом від 11 листопада 2011 року № 803/23-35554567 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», код ЄДРПОУ 35554567 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2010 року по 30 вересня 2011 року», який судом не береться до уваги оскільки, як вже зазначалось судом, дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення перевірки та складання акта від 11 листопада 2011 року № 803/23-35554567 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», код ЄДРПОУ 35554567 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2010 року по 30 вересня 2011 року» визнано протиправними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 квітня 2012 року № 0000702301 про збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 34017,00 грн. та № 0000712301 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 29581,00 грн. (основний платіж 29580,00 грн., штрафна санкція 01,00 грн.) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 17 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 21 вересня 2012 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ентранс» до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 квітня 2012 року № 0000702301, № 0000712301, - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби від 25 квітня 2012 року № 0000702301 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Ентранс» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 34017,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби від 25 квітня 2012 року № 0000712301 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Ентранс» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 29580,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 01,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ентранс» (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Федоренка, буд. 37, ідентифікаційний код 32533345) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 635,98 грн. (шістсот тридцять п'ять гривень дев'яносто вісім копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 21 вересня 2012 року.

СуддяР.С. Твердохліб