Ухвала

від 15.11.2012 по справі 2а/1270/6516/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 року справа №2а/1270/6516/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Юрченко В.П., Старосуд М.І., Чебанова О.О., при секретарі судового засідання Крамській С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Держаної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року по справі № 2а/1270/6516/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентранс» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Держаної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25 квітня 2012 року № 0000702301, № 0000712301,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентранс» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Держаної податкової служби, скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Держаної податкової служби від 25 квітня 2012 року № 0000702301 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Ентранс» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 34017 грн. та від 25 квітня 2012 року № 0000712301 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Ентранс» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 29580 грн., штрафними санкціями у розмірі 01,00 грн.

Відповідач по справі не погодився з зазначеною постановою, подавши апеляційну скаргу, зазначаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та відмови в задоволені позовних вимог.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти її задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією м. Сєвєродонецьку Луганської області на підставі наказу від 27 березня 2012 року № 98-п, проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Ентранс», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (код ЄДРПОУ 35554567), ТОВ «Оріал» (код ЄДРПОУ 36917523), ПП «Інтенція» (код ЄДРПОУ 37156804), за результатами якої складено акт від 09 квітня 2012 року № 209/23-32533345 (т. 1 а.с. 26-42).

Згідно висновків зазначеного акта за результатами проведення перевірки були виявлені порушення п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 34017,00 грн., у тому числі за II квартал 2011 року у сумі 34017,00 грн., п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 29580,00 грн., у тому числі за квітень 2011 року у сумі 19212,00 грн., травень 2011 року у сумі 7270,00 гри., червень 2011 року у сумі 3098,00 грн., ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Ентранс» з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція» при придбанні товарів, робіт, послуг.

На підставі акта позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Ентранс», державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку Луганської області були прийняті податкові повідомлення - рішення від 25 квітня 2012 року № 0000702301 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 34017,00 грн. та № 0000712301 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 29581,00 грн. (основний платіж 29580,00 грн., штрафна санкція 01,00 грн.) (т.1 а.с. 44, 45).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказані в акті перевірки порушення не знайшли свого підтвердження.

Як вбачається з матеріалів справи 06 квітня 2011 року між ТОВ «Ентранс» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» було укладено договір на виконання підрядних робіт № 06/04 (т.1 а.с. 85).

На виконання умов договору на виконання підрядних робіт від 06 квітня 2011 року № 06/04 ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» ТОВ «Ентранс» видано податкові накладні, факт оплати ТОВ «Ентранс» виконаних підрядних робіт підтверджується платіжними дорученнями № 567, № 589, № 609, № 618, № 655. Крім того, здійснення господарсько-правових відносин підтверджується договірними цінами, довідками про вартість виконаних будівних робіт, актами приймання виконаних робіт.

Згідно з деклараціями з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2011 року до складу податкового кредиту квітня, травня, червня 2011 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» податок на додану вартість в сумі 10466,70 грн., 3232,42 грн., 1396,55 грн. відповідно.

Виконання договору від 17 січня 2011 року № 17/01, укладеного між ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» та позивачем, підтверджується актами приймання виконаних будівних робіт та звітами про дебітові та кредитові операції по рахункам, фактичною оплатою виконаних робіт.

Договори між ТОВ «Ентранс» та ПП «Інтенція» від 01.04.2011 року № 01/04/03 та від 11 квітня 2011 року № 11/04 про постачання будівельних матеріалів, також підтверджуються податковими накладними, платіжними дорученнями, розрахунками-фактурами, видатковими накладними.

Згідно з деклараціями з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2011 року до складу податкового кредиту квітня, травня, червня 2011 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям з ПП «Інтенція» податок на додану вартість в сумі 4133,94 грн., 4037,70 грн., 1701,25 грн. відповідно.

Крім того, 12 квітня 2011 року між ТОВ «Ентранс» та ТОВ «Оріал» було укладено договір № 12/04-1 про постачання матеріалів для виготовлення меблів (т.1 а.с. 81). Фактичне виконання умов договору підтверджується видатковою накладною, податковою накладною від 12 квітня 2011 року № 251 на суму 27668,94 грн., у тому числі податок на додану вартість 4611,49 грн., яка включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2011 року. Факт оплати поставлених товарів підтверджується платіжним дорученням № 566.

Згідно з декларацією з податку на додану вартість за квітень 2011 року до складу податкового кредиту квітня 2011 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям з ТОВ «Оріал» податок на додану вартість в сумі 4611,49 грн.(т.1 а.с. 122-124).

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про фактичне виконання обома сторонами договору, що свідчить про спрямованість укладених договорів на настання реальних правових наслідків, а також підтверджує зв'язок придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У відповідності із статтею 138 Податкового кодексу України:

- витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1 пункту 138.1);

- витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2);

- витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (підпункт 138.4);

- інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (підпункт 138.5).

Не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

У відповідності до п.п. а) п. 198.1 ст. 198 ПКУ, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПКУ, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п.201.6 ст.201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

З таких підстав, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано норм матеріального та процесуального права та правильно встановлено обставини по справі, а доводи апеляційної скарги не спростували висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 11, 160, 184, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Держаної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року по справі № 2а/1270/6516/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року по справі № 2а/1270/6516/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 20 листопада 2012 року.

Колегія суддів: В.П. Юрченко

М.І. Старосуд

О.О. Чебанов