Постанова

від 13.09.2012 по справі 2а/1270/4017/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/4017/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: Прудника С.В.

при секретарі: Шматковій Д.О.

за участю сторін:

представника позивача Шириної О.В.

представника відповідача Кошакова Д.В., Артюхової Л.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лізінвест" до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення -рішення від 20.01.2012 №0000032301 в частині зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 1 350 743,00 грн. та нарахування штрафної санкції у сумі 675 372,00 грн. ,-

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Лізінвест" до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення -рішення від 20.01.2012 №0000032301 в частині зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 1 350 743,00 грн. та нарахування штрафної санкції у сумі 675 372,00 грн.

Ухвалою від 25 травня 2012 року позов був залишений без руху.

11 червня по справі відкрито провадження.

В судовому засіданні 23 липня 2012 року представники сторін надали клопотання про надання часу для примирення сторін, у зв'язку із чим провадження по справі було зупинено до 06 вересня 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.01.2012 позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення 20.01.2012 №0000032301 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 350 743,00,00 грн. у зв'язку із порушенням пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та нараховано штрафні санкції у розмірі 675 372,00 грн.

Позивач не погоджується із зазначеним повідомленням-рішенням з наступних підстав.

18.01.2012 посадовими особами відповідача було проведено позапланову невиїзну перевірку підприємства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 46/2301/34933894 від 19.01.2011, згідно якого у порушення п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2011 року на суму 1 350 743,00,00 грн.

При цьому, у період з 28.11.2011 по 16.12.2011 посадовими особами відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок також за вересень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки №1202/2301/34933894 від 23.12.2011, згідно якого перевіркою було підтверджено відображене позивачем у декларації за вересень 2011 року в сумі 1 350 743,00 грн. бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Проте, не зважаючи на те, що бюджетне відшкодування податку на додану вартіст у сумі 1 350 743,00 грн. було підтверджено попередньою перевіркою, відповідач з незрозумілих підстав зробив висновок про його завищення.

Однак, відповідно до вимог Податкового кодексу України позивачем було надано до Рубіжанської ОДПІ податкові декларації, розрахунки бюджетного відшкодування та заяви про повернення сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок за вересень 2011 року, згідно якого сума податку на додану вартість, фактично сплачена платником податків становить 1 406 794,00 грн., що підтверджено платіжними дорученнями про сплату, податковими накладними, всією первинною бухгалтерською документацією та відображено в акті перевірки. Таким чином, зазначеним актом встановлена фактична сплата ПДВ постачальникам товарів - платникам податку на додану вартість та факт засвідчення платником податку - покупцем факту придбання товарів податковими накладними.

Проте, перевіркою не було підтверджено відповідність сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість сумам, заявленим позивачем у податкових деклараціях, у зв'язку з не підтвердженням сплати податку на додану вартість по ланцюгу постачання на суму 1 350 743,00 грн., тобто суми податку не відображені у податкових зобов'язаннях саме контрагентів позивача по ланцюгу постачання товарів (послуг).

На підставі вищевказаного акту позапланової невиїзної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.01.2012 № 0000032301 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року на суму 1 350 743,00грн. та нарахування штрафної санкції у сумі 675 372,00 грн.

Перевіркою неправомірно зроблено висновок щодо необхідності декларування позивачем до відшкодування тільки тієї суми ПДВ, що була сплачена ним до бюджету, оскільки відповідно до зазначених норм Податкового кодексу України, суть відшкодування полягає саме у фактичній сплаті отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Тим більш, зроблені перевіркою висновки, щодо взаємозв'язку із сплати податку на прибуток та відшкодуванням податку на додану вартість, не є обґрунтованими, та являють собою особисту думку особи, що складала акт про результати позапланової перевірки ТОВ «Лізінвест».

Право платника податку - покупця товарів на отримання з Державного бюджету України сплаченого податку обумовлено лише фактичною сплатою цього податку постачальникам товарів - платникам податку на додану вартість

При цьому, Податковий кодекс не ставить наявність права на податковий кредит та права на бюджетне відшкодування платника податку в залежність від факту здійснення перевірки постачальників товарів (послуг) та від її результатів.

Проте, актом перевірки необґрунтовано зазначено, що аналіз даних Системи автоматизованого співставлення не підтверджує факт сплати сум ПДВ позивачем в сумі 1 350 743,00 грн., що суперечить дійсним обставинам. Окрім того, зазначеним актом фактично встановлено порушення податкового законодавства контрагентами та контрагентами контрагентів позивача та зроблено висновок щодо не підтвердження сплати до бюджету податку на додану вартість постачальниками.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив його задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представники відповідача позов не визнали, про що подали заперечення проти адміністративного позову, в яких у задоволенні позовних вимог просять відмовити повністю.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що товариства з обмеженою відповідальністю "Лізінвест" є юридичною особою, зареєстроване Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 20.02.2007 за № 1068 107 0005 018942, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 214317 (т.1 а.с.88).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізінвест" зареєстровано платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість - 349338926502, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13.03.2007 № 100164613 (т.1 а.с.87).

19.10.2011 підприємство подало до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року (т.1 а.с.10-11), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за вересень 2011 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування за вересень 2011 року (т.1 а.с.12,13).

У період з 28.11.2011 по 09.12.2011 Рубіжанською ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Лізінвест" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2011 року, за результатами якої 23.12.2011 складено акт перевірки №1202/2301/34933894 (т.1 а.с.24-39). У висновках акту зазначено, що перевіркою підтверджено відображене підприємством у декларації за вересень 2011 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 350 743,00 грн., та зазначено, що в порушення п.187.1 ст.187, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 56 051,00 грн.

На підставі акту перевірки від 23.12.2011 податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.12.2011 №0001952301, яким занижено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 56 051.00 грн. (т.1 а.с.23).

Також, у 18.01.2012 Рубіжанською ОДПІ була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Лізінвест" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2011 року, за результатами якої 19.01.2012 складено акт перевірки №46/2301/34933894 (т.1 а.с.16-22). У висновках акту зазначено, що в порушення пп. «а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 1 350 743,00 грн.

Згідно акту перевірки, у ході проведення перевірки декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року податковою інспекцією були відпрацьовані контрагенти позивача по ланцюгу постачання, взаємовідносини яких із позивачем не можливо підтвердити, оскільки Рубіжанською ОДПІ не отримано належних доказів надмірної сплати до бюджету суми податку на додану вартість у розмірі 1 350 743,00 грн. для підтвердження відповідності сум бюджетного відшкодування сумам, заявлених платником у податкові декларації. Таким чином, заявлену суму податку на додану вартість неможливо підтвердити у зв'язку із не підтвердженням даних сплати податку по ланцюгу постачання (підприємства, по яким порушено провадження у справі про банкрутство підприємства, які відсутні за місцезнаходженням, а також підприємствами, які мають розбіжності в автоматизованому співставленні податкових зобов'язань та податкового кредиту («податкові ями»), тобто суми податку не відображені у податкових зобов'язаннях контрагентів по ланцюгу постачання).

На підставі акту перевірки від 19.01.2012 податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 20.01.2012 №0000032301, яким занижено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 350 743,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 675 372.00 грн. (т.1 а.с.15).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 187 Податкового кодексу України:

- датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1);

- датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (пункт 187.8);

- попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера (пункт 187.11).

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 200 Податкового кодексу України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2);

- при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3);

- якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4).

Аналізуючи норми податкового законодавства та докази, надані сторонами під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 20.01.2012 №0000032301 в частині зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 1 350 743,00 грн. та нарахування штрафної санкції у сумі 675 372,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до приписів статті 200 Податкового кодексу України право на отримання суми бюджетного відшкодування пов'язано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг). Податковий кодекс України не пов'язує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки від'ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товарів (робіт, послуг) в ціні таких товарів (робіт, послуг). Податковим кодексом України встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов'язку держави здійснити повернення коштів за результатами відповідного звітного періоду. Податковий кодекс України не ставить право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника або імпортера. Порушення норм Податкового кодексу України контрагентами позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагентів позивача і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Таку правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 31 січня 2011 року за наслідками розгляду за винятковими обставинами у зв'язку з наявністю підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, - неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, справи за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Зокрема, у зазначеній постанові Верховий Суд України вказав, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту. Вимога пункту 1.8 - статті 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Вищевикладене спростовує доводи заперечень Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про те, що право на відшкодування податку на додану вартість з бюджету передбачає обов'язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум до Державного бюджету України, та необхідність підтвердження фактів виникнення податкових зобов'язань по ланцюгам постачання до виробника продукції або імпортера, а також факту сплати сум податку на додану вартість по даним ланцюгам постачання до Державного бюджету України.

Матеріалами справи (податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, митними деклараціями, актами здачі-приймання виконаних робіт, актами виконаних послуг, актами приймання виконаних робіт, рахунками на оплату послуг, актами, платіжними дорученнями) підтверджено здійснення позивачем у вересні 2011 року господарських операцій, товарність господарської діяльності позивача та фактичну сплату позивачем - отримувачем товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість в ціні товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг) (т.1 а.с.40-86, 131-250; т.2 а.с.1-182), а отже, і правомірність заявленого у податковій декларації з податку на додану вартість бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року у розмірі 1 406 794,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка про результати проведення зустрічної перевірки ТОВ «Оргмін і К» (код ЄДРПОУ 13410121) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Лізінвест" (код ЄДРПОУ (34933894) їх реальності та повноти відображення в обліку за липень, серпень 2011 року від 03.02.2012 №118/23-13410121, яка була надана Рубіжанській ОДПІ Державною податкової інспекцією в м. Сєвєродонецьку (т.2 а.с.209-210). У зазначеній довідці зазначено, що звіркою ТОВ «Оргмін і К» документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ "Лізінвест" та встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з ТОВ "Лізінвест".

З огляду на реальний характер господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності та фактичну сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг), суд прийшов до висновку, що у податкового органу відсутні підстави для зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Лізінвест" суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 350 743.00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 675 372,00 грн.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Оскільки в судовому засіданні встановлений факт порушення прав позивача у спірних правовідносинах, суд, оцінивши надані позивачем докази, дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 2146,00 грн., сплачені згідно платіжного доручення від 05.06.2012 №1568.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Лізінвест" до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення -рішення від 20.01.2012 №0000032301 в частині зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 1 350 743,00 грн. та нарахування штрафної санкції у сумі 675 372,00 грн. задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.01.2012 №0000032301, прийняте Рубіжанською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби, в частині зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 1 350 743,00 грн. та нарахування штрафної санкції у сумі 675 372,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лізінвест" судові витрати у розмірі 2146,00 грн., сплачені згідно платіжного доручення від 05.06.2012 №1568.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2012 року.

СуддяС.В. Прудник