Ухвала

від 29.11.2012 по справі 2а/1270/4017/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Прудник С.В.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 року справа №2а/1270/4017/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Юрченко В.П., Старосуд М.І., Чебанова О.О., при секретарі судового засідання Крамській С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рубіжнаської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року по справі № 2а/1270/4017/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізінвест" до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.01.2012 №0000032301 в частині зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 1350743,00 грн. та нарахування штрафної санкції у сумі 675 372,00 грн. , -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року задоволено позовні вимоги, визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 20.01.2012 №0000032301, прийняте відповідачем в частині зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 1350743,00 грн. та нарахування штрафної санкції у сумі 675372,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач по справі подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що між позивачем та його контрагентами було проведено безтоварні операції з метою отримання необгрунтованої податкової вигоди у вигляді спірних сум податкового кредиту, які незаконно пред'явлені до відшкодування. Апелянт вважає, що у даному випадку неможливо підтвердити суми податкового кредиту, оскільки по другому та третьому ланцюгу постачання є сумнівні контрагенти, які фактично не здійснювали сплату ПДВ до бюджету, а тому відсутній обов'язок щодо здійснення бюджетного відшкодування ПДВ з Державного бюджету України на користь позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем здійснено позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий період за вересень 2011 року, за результатами якої 19.01.2012 складено акт за № 46/2301/34933894. Згідно з висновками акту встановлено порушення п.п. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, та як наслідок, завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, в т.ч. за вересень 2011 року на 1350743 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.01.2012 р. № 0000032301 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1350743 грн., та нараховано штрафні санкції в розмірі 675372 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято згідно з п.58.1 ст. 58, п.п.78.1.1 п.п.78.1 ст.78 та ст.. 200 розд.5 Податкового кодексу України, в зв'язку з порушенням п. «а» п.п.200.4 ст.200 розд. 5 Податкового кодексу України.

Статтею 200 Податкового кодексу України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п.п.200.1 статті 200 ПК України, - Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. «а» п.п.200.4 ст.200 цього кодексу України, - Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з наданою декларацією з ПДВ за вересень 2011 року, позивачем задекларовано суму бюджетного відшкодування 1406794 грн., позитивне значенні різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 600947 грн.

З акту перевірки вбачається, що при перевірці достовірності задекларованих сум ПДВ встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами, по господарським операціям з якими в серпні 2011 року незаконно сформовано податковий кредит (залишок від'ємного значення складається із сум ПДВ, які виникли в серпні 2011 року). Суть порушення полягає в тому, що між позивачем та ТОВ «ОРГМІН І К», ТОВ «Візаві-інвест», ТОВ «НВП «Зоря», ПМП «Автомаг», ТОВ «Промснаб», ФОП ОСОБА_2 були укладені угоди, які не спричинили реального настання правових наслідків, є нікчемними по ланцюгу постачання до «вигодонабувача», фінансово-господарські відносини відбувались з метою формування податкового кредиту, та як наслідок неправомірність віднесення до складу податкового кредиту перевіряємого періоду сум податку на додану вартість, сформованих по господарським операціям з зазначеними контрагентами, оскільки, постачальники другої ланки по ланцюгу постачання не знаходяться за місцем реєстрації, або відносно них порушено справи про банкрутство, проводиться процедура ліквідації, тощо. В ході перевірки встановлено, що у мережі постачання, починаючи з другої ланки, є підприємства з ознаками «ризику» і незадовільними станами та такі, що мають розбіжності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі висновків акту перевірки, які не відповідають фактичним обставинам по справі. Крім того, колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи є акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Лізінвест» (позивача) з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за цей же період - вересень 2011 року, за наслідками якої складено акт № 1202/2301/34933894. Згідно з висновками цього акту - перевіркою підтверджено відображене ТОВ «Лізінвест» у декларації за цей же період - вересень 2011 року бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 1350743 грн.

Щодо правомірності формування податкового кредиту під час господарської діяльності з контрагентами: ТОВ «ОРГМІН І К», ТОВ «Візаві-інвест», ТОВ «НВП «Зоря», ПМП «Автомаг», ТОВ «Промснаб», ФОП ОСОБА_2 колегія суддів зазначає, що під час перевірки не встановлено будь-яких порушень щодо реальності здійснення господарських операцій позивачем з зазначеними контрагентами.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведеної норми є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

З довідки ЄДРПОУ вбачається, що позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: виробництво основної хімічної продукції, виробництво промислових газів, виробництво лаків та фарб, фінансовий лізинг, фінансове посередництво.

Як вбачається з матеріалів справи, та не оспорюється в цій частині відповідачем, між позивачем та ТОВ «ОРГМІН І К» укладено угоду (усні та письмові) на проведення монтажних та ремонтних робіт, з ТОВ «Візаві-інвест» укладено договір на разове постачання товаро-матеріальних цінностей, з ТОВ «НВП «Зоря» - на поставку чугунка сірого, з ПМП «Автомаг» - ремонт автомобілів, з ТОВ «Промснаб» на поставку ТМЦ, з ФОП ОСОБА_2 - поставка ТМЦ. Фактичне виконання договорів підтверджено висновками акти перевірки, та податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, митними деклараціями, актами здачі-приймання виконаних робіт, актами виконаних послуг, актами приймання виконаних робіт, рахунками на оплату послуг, актами, платіжними дорученнями. Вказані документи підтверджують здійснення позивачем господарських операцій. Фактична сплата позивачем - отримувачем товарів (робіт, послуг) сум ПДВ в ціні товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг) підтверджується платіжними дорученнями.

За результатами вказаних господарських операцій позивачем було сформовано витрати та податковий кредит.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Крім того, слід зазначити, що надані позивачем документи на підтвердження здійснення господарських операцій мають силу первинних документів та повністю відповідають документам бухгалтерського обліку в розумінні Закону № 996-ХIV. Отже, господарські операції позивача із контрагентами здійснювалися у межах звичайної господарської діяльності підприємства, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, які розкривають зміст та обсяг господарської операції.

При цьому, на час здійснення фінансово-господарських операцій позивачем з його контрагентами, останні були право- та дієздатними юридичними особами, створеними та зареєстрованими у відповідності до діючого законодавства України.

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка про результати проведення зустрічної перевірки ТОВ «Оргмін і К» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Лізінвест" їх реальності та повноти відображення в обліку за липень, серпень 2011 року від 03.02.2012 №118/23-13410121, яка була надана Рубіжанській ОДПІ Державною податкової інспекцією в м. Сєвєродонецьку, в якій відображено, що звіркою ТОВ «Оргмін і К» документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ "Лізінвест" та встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з ТОВ "Лізінвест".

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано норм матеріального та процесуального права, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення, апеляційна скарга не спростувала висновків суду першої інстанції, а тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 11, 160, 184, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Рубіжанської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року по справі № 2а/1270/4017/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 4 грудня 2012 року.

Колегія суддів: В.П.Юрченко

М.І.Старосуд

О.О.Чебанов