Ухвала

від 09.08.2012 по справі 8/032-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"09" серпня 2012 р. Справа № 8/032-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Антимонопольного комітету України, ідентифікаційний код: 00032767, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Урицького, 45 (надалі за текстом: «Скаржник» ),

на дії відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденко, 6,

по справі №8/032-11

за позовом: Антимонопольного комітету України, ідентифікаційний код: 00032767, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Урицького, 45,

до: приватного підприємства «Пантера», ідентифікаційний код: 20602669, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7Б (надалі за текстом: «Боржник» ),

про: стягнення штрафу та пені,

за участю учасників провадження:

від Скаржника: Зражевська Н.В., яка діє на підставі довіреності від 01.06.2012 року за №300-122/08-5738;

від Боржника: не з'явився;

від Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до приватного підприємства «Пантера»про стягнення штрафу та пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Рішенням господарського суду Київської області від 15.03.2011 року у справі №8/032-11 задоволено позовні вимоги, вирішено стягнути з приватного підприємства «Пантера» в доход загального фонду державного бюджету України штраф у сумі 30000,00 (тридцять тисяч гривень 00 коп.) та пеню у сумі 12600,00 грн. (дванадцять тисяч шістсот гривень 00 коп., а також державне мито у сумі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

25.03.2011 року був виданий наказ про примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 15.03.2011 року у справі №8/032-11.

30.07.2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшла скарга Антимонопольного комітету України від 24.07.2012 року за №300-29/03-7872, зареєстрована за вхідним номером 53 від 30.07.2012 року на дії відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції.

Свою скаргу Скаржник обґрунтовує тим, що Відділом державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції не вжито всіх виконавчих дій щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 25.03.2011 року по справі №8/032-12 та безпідставно повернуто виконавчий документ стягувачу.

У своїй скарзі Антимонопольний комітет України просить: 1) визнати неправомірною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції від 31.05.2012 року про повернення виконавчого документа стягувачу; 2) зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції у місті Києві виконати наказ господарського суду Київської області від 25.03.2011 року №8/032-11.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.07.2012 року розгляд скарги призначено на 09.08.2012 року.

09.08.2012 року у судове засідання з'явився представник Скаржника. Представники Боржника та Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, представник Боржника про причини неявки суд не повідомив.

Від Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції 09.08.2012 року до господарського суду Київської області надійшла факсограма, зареєстрована за вхідним номером 4 від 09.08.2012 року, з клопотанням про відкладення розгляду скарги у зв'язку з перебуванням у відпустці державного виконавця, який вчиняв оскаржувані дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 33, ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Дослідивши подану факсограму (вх. №4 від 09.08.2012 року), суд не приймає її належним та допустимим доказом подачі зазначеного клопотання про відкладення розгляду скарги, оскільки остання не відповідає вимогам ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом встановлено, що Скаржником на підтвердження направлення копії скарги Боржнику та ВДВС Вишгородського РУЮ, до скарги додано фіскальні чеки УДППЗ «Укрпошта»від 25.07.2012 року №3955 та №3954, а також описи вкладення у цінний лист від 25.07.2012 року.

Ухвала суду від 30.07.2012 року по справі №8/032-11, якою призначено судове засідання для розгляду скарги, була направлена сторонам по справі та до ВДВС Вишгородського РУЮ 01.08.2012 року, про що свідчить відмітка канцелярії суду від 01.08.2012 року за №731 на зворотньому боці другого аркушу ухвали.

Беручи до уваги викладене, зокрема те, що Боржник та Відділ державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ належним чином повідомлені про подання до суду скарги, ухвала суду від 30.07.2012 року також направлена на їхні адреси, суд дійшов висновку, що Боржник та ВДВС Вишгородського РУЮ були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Розглянувши у судовому засіданні скаргу Антимонопольного комітету України від 24.07.2012 року за №300-29/03-7872 та заслухавши пояснення представника Скаржника, судом було встановлено наступне.

25.03.2011 року був виданий наказ про примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 15.03.2011 року у справі №8/032-11.

Скаржник -Антимонопольний комітет України звернувся до ВДВС Вишгородського РУЮ з заявою про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2011 року за №300-29/08-7498 на підставі зазначеного наказу.

Відповідно до постанови ВДВС Вишгородського РУЮ від 02.09.2011 року (ВП №28466962), заступником начальника ВДВС Вишгородського РУЮ Кучером А.В. постановлено відкрити виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Київської області №8/032-11, виданого 25.03.2011 року про стягнення в доход загального фонду державного бюджету України штрафу у сумі 30 000,00 грн. та пені у сумі 12 600,00 грн., всього 42 600,00 грн.; запропоновано Боржнику самостійно виконати сплату в семиденний термін; при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби; державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом; за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

У строк встановлений для добровільного виконання рішення суду Боржником не виконано.

Як вбачається з доданих до скарги документів, з метою отримання інформації про хід виконавчого провадження, Скаржник звертався до ВДВС Вишгородського РУЮ з листами від 15.02.2012 року за №300-29/03-1621 та від 14.05.2012 року за №300-29/03-4983. Факт направлення листа від 14.05.2012 року за №300-29/03-4983 зокрема підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення Р 03035 0364309 2, яка долучена Скаржником до скарги.

Разом з тим, 31.05.2012 року державним виконавцем ВДВС Вишгородського РУЮ Бондаренком О.С. винесено постанову про повернення виконавчого документа, яка обґрунтована тим, що згідно повідомлення БТІ -нерухомості за Боржником не зареєстровано, згідно повідомлення МРЕВ ДАЇ -автотранспорт за Боржником не зареєстрований, згідно відповіді ДП «Центр державного земельного кадастру»- земельна ділянка за Боржником не зареєстрована, згідно відповіді Держтехнагляду -техніки за Боржником не зареєстровано, згідно Акту державного виконавця від 29.05.2012 року, Боржника, за вказаною у виконавчому документі адресою, не виявлено. Дана постанова була направлена разом з супровідним листом №ДВ-5-659/16096, б/дати стягувачу -Антимонопольному комітету України 12.07.2012 року, що підтверджується відбитком штампу відділення поштового зв'язку на конверті Р 07301 0307092 7, копія якого долучена Скаржником до скарги.

Розглянувши у судовому засіданні скаргу Антимонопольного комітету України від 24.07.2012 року за №300-29/03-7872, суд прийшов до висновку, що остання підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Пунктом 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру -у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

З доданих до скарги документів, а також з даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень вбачається, що виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Київської області від 25.03.2011 року №8/032-11 було порушено 02.09.2011 року, проте акт державного виконавця про відсутність боржника за вказаною адресою було складено лише 29.05.2012 року та постановою від 31.05.2012 року повернуто виконавчий документ, що перевищує шестимісячний строк виконання рішення.

Відповідно до п. 1 та ч. 1 п. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п. п. 3, 6 п. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до п. 7 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Пунктами 2, 4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів ; на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Абзацами 1, 3 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року за №14, «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»передбачено, що суди повинні мати на увазі, що при виконанні рішень про стягнення грошових коштів державний виконавець згідно зі статтею 50 Закону №606-XIV (ст. 52 Закону в нинішній редакції) у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках і вкладах в установах банків та інших кредитних організаціях, а також на рахунки в цінних паперах у депозитаріях останніх, і лише за відсутності у боржника коштів і цінностей -на належне йому інше майно, за винятком того, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення; стягнення на нерухоме майно (будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку) звертається за відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна з додержанням правил ст. 62 Закону №606-XIV. При введенні спеціальною нормою закону мораторію на примусову реалізацію певного майна виконавче провадження підлягає зупиненню.

Відповідно до п. 3 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника -юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах , у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях , які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Дослідивши подані матеріали, судом встановлено, що державним виконавцем не вчинено першочергових заходів щодо виконання рішення господарського суду Київської області за наказом від 25.03.2011 року №8/032-11, зокрема щодо виявлення рахунків боржника у банках або інших фінансових установах та накладення арешту на кошти та інші цінності боржника.

Таким чином, дослідивши в сукупності скаргу Антимонопольного комітету України від 24.07.2012 року за №300-29/03-7872 на дії ВДВС Вишгородського РУЮ разом з доказами, доданими до скарги, суд прийшов до висновку, що постанова Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції від 31.05.2012 року ВП №28466962 про повернення виконавчого документа винесена з порушеннями норм Закону України «Про виконавче провадження», в зв'язку з чим є неправомірною та підлягає скасуванню.

Крім цього, у своїй скарзі Скаржник просить зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції у місті Києві виконати наказ господарського суду Київської області від 25.03.2011 року №8/032-11.

Зазначена вимога Скаржника не підлягає задоволенню, оскільки Скаржник просить зобов'язати виконати наказ господарського суду Київської області від 25.03.2011 року №8/032-11 безпосередньо «Відділ державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції у місті Києві», проте суб'єктом, який наділений повноваженнями здійснювати виконавче провадження, зокрема за наказом господарського суду Київської області від 25.03.2011 року №8/032-11 є Відділ державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції.

Разом з тим, суд звертає увагу Скаржника на те, що Скаржник не позбавлений права пред'явити до виконання до Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції наказ господарського суду Київської області від 25.03.2011 року №8/032-11.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень; за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику та органу виконання судових рішень.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року за №14, «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби господарським судом у строки, визначені у ст. ст. 69, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, якщо інше не встановлено Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року за №14, «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», за результатами розгляду скарги господарський суд виносить ухвалу, яка повинна відповідати вимогам ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 86, ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 30, 52, 65 Закону України «Про виконавче провадження», п. п. 6, 7, 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року за № 14, «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код: 00032767, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Урицького, 45) від 24.07.2012 року №300-29/03-7872 на дії Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції (місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденко, 6) -задовольнити частково .

2. Постанову Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції «Про повернення виконавчого документа»від 31.05.2012 року ВП №28466962 -визнати неправомірною та скасувати.

3. В задоволенні скарги в іншій частині -відмовити.

4. Копію ухвали надіслати Боржнику -приватному підприємству «Пантера»(07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7Б), Стягувачу -Антимонопольний комітет України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45), ВДВС Вишгородського районного управління юстиції (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденко, 6).

Суддя Скутельник П.Ф.