Ухвала

від 13.09.2012 по справі 2а-13025/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13025/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Очколяс О.В.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Коток К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмаксимум»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2011 року № 0000992220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки доказів та у супереч обставинам справи.

В судове засідання з'явився представник апелянта.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив суд задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача не з'явився будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Укрмаксимум», з питань дотримання вимог валютного законодавства під час розрахунків з фірмою anning PLMA Commercial and Trade Company Ltd»(Китай) за контрактом від 02.02.2010р. №2010PLMA009, про що складено акт перевірки від 29.07.2011 року за № 136/1-22-20-36556319.

Перевіркою встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: несвоєчасне надходження на територію України товару, у сумі 12628,68 дол. США (еквівалент 100453,57 грн.) за контрактом від 02.02.2010р. №2010PLMA009 з фірмою PLMA Commercial and Trade Company Ltd»(Китай), кількість днів прострочення -292.

З акту перевірки вбачається, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є ті обставини, що перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за контрактом від 02.02.2010р. №2010PLMA009 встановлено, що на виконання умов даного контракту ТОВ «Укрмаксимум»було перераховано нерезиденту валютні кошти у загальному розмірі 12628,68 дол. США (еквівалент 100453,57 грн.). Товар (гігієнічні прокладки та довідники) від нерезидента на митну територію України не надійшов. Граничний термін надходження товару -19.09.2010р. Висновок Міністерства економіки України на продовження термінів розрахунків за вказаним зовнішньоекономічним контрактом ДПІ у Голосіївському район м. Києва не надано. З посиланням на Інструкцію про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої Постановою Правління національного банку України від 24.03.1999р. №136, відповідач вважає, що датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД, тобто пеня за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків нараховується до моменту завершення оформлення ВМД.

А тому, позивачем не було завершено митне оформлення імпортованого товару за період з 10.06.2011р. по 08.07.2011р., ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», було винесене податкове повідомлення -рішення від 08.08.2011р. №0000992220 та нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 8400,76 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

На виконання укладеного імпортного контракту від нерезидента фірми PLMA Commercial and Trade Company Ltd»(Китай) 08.07.2011р., на підставі вантажної митної декларації №117946 ТОВ «Укрмаксимум»отримано товар (прокладки гігієнічні жіночі) на суму 12628,68 дол. США (еквівалент 100660,68 грн.)

Як встановлено, позиція відповідача ґрунтується на тому, що законодавство України кореспондує дату імпорту товару з фактом оформлення ВМД типу ІМ-40.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків розрахунків, передбачених ст.2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми митної вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Згідно з абзацом 38 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України, або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. Відповідно до статті 43 Митного Кодексу України встановлюється, що у разі ввезення на митну територію України, тобто територію, на яку поширюється виключна юриспруденція Україні, товарів і транспортних засобів, митний контроль розпочинається з моменту перетину ними митного кордону.

Таким чином, законодавство пов'язує здійснення імпортної поставки з моментом перетину митного кордону або з моментом переходу права власності на товар від продавця до покупця.

Митний кордон України - межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон та меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України»(ст.6 Митного кодексу України).

Зважаючи на те, що перебування товарів під митним контролем неможливе без їх фактичного ввезення в Україну і, при цьому, первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України (підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, проставлення на якому відбитка штампа «під митним контролем»з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України), то, за таких обставин, датою імпорту є не дата оформлення ВМД, як вказано в апеляційній скарзі відповідача, а дата фактичного перетину митного кордону.

Висновок відповідача в акті перевірки стосовно того, що моментом здійснення імпорту за вищезазначеною імпортною операцією є дата оформлення вантажно-митної декларації, колегія суддів вважає таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.п.3 п.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, уповноважений банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після пред'явлення останнім акта (іншого документа), що засвідчує поставку нерезидентом продукції, виконання робіт, отримання послуг, що оплачені резидентом. Якщо цим документом є ВМД, то банк знімає операцію з контролю за наявності інформації про цю операцію у реєстрі ВМД.

Отже, зазначеною Інструкцією встановлюється лише можливість використання ВМД для зняття з контролю.

Таким чином, жодним нормативно-правовим актом України не встановлюється правило, згідно якого єдиним обов'язковим документом, що засвідчує поставку нерезидентом продукції є ВМД.

Дана правова позиція також викладена в постанові Верховного суду України від 04.07.2011 р. по справі №21-136а11.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення -рішення винесене з порушенням вимог чинного законодавства та не відповідає дійсним обставинам справи.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.