Ухвала

від 13.09.2012 по справі 2а-3105/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3105/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лего Україна»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лего Україна»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 06 грудня 2011 року № 0005152307/0, № 0005172307/0, № 0005162307 в частині.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2012 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленою постановою, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Лего Україна»(код за ЄДРПОУ 36979658) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.02.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 04.02.2010 року по 30.06.2011 року, за результатами якої був складений акт від 21 листопада 2011 року № 12805/23-07/36979658.

Перевіркою встановлено факти заниження податку на прибуток, податку на додану вартість, а також завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість під час виконання у період з 04.02.2010 р. по 30.06.2011 р. ТОВ «Лего Україна»договорів від 14 червня 2010 року № 17/2010 про створення творів та передачу виключних майнових авторських і суміжних прав на їх використання з ТОВ «Кофе Пост»та від 01 березня 2010 року № 28 про надання послуг в сфері реклами з ТОВ «Рекламним агентством «АІТІ».

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва зроблено висновок про порушення позивачем:

- підпункту 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 397 253, 00 грн., у тому числі за 3 квартали 2010 року в сумі 6 120, 00 грн., за 2010 рік в сумі 339 178, 00 грн., за І квартал 2011 року в сумі 16 277, 00 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 41 798, 00 грн.;

- пункту 4.1 ст. 4 , пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями та п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 290 320, 00 грн., у тому числі за серпень 2010 року у сумі 4 897, 00 грн., за грудень 2010 року у сумі 272 401, 00 грн., за лютий 2011 року у сумі 13 022, 00 грн., та завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість (рядок 24 декларації) у сумі 36 346, 00 грн., у тому числі за червень 2011 року у сумі 36 346, 00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Солом'янському районі 06 грудня 2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0005152307/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 482 049 грн., у тому числі 397 253 грн. - основний платіж, 84 796 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- податкове повідомлення-рішення форми «В4»№ 0005172307/0, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 36 346 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0005162307/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 359 646, 00 грн., у тому числі 290 320,00 грн. - основний платіж, 69 326,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Позивачем на підтвердження права на використання аудіовізуальних творів (рекламно-інформаційних матеріалів) надано Ліцензійний договір № 1 від 23 листопада 2011 року, відповідно до якого під правом інтелектуальної власності розуміються права інтелектуальної власності на об'єкти авторського права, знаки для товарів та послуг, та інші права інтелектуальної власності, право власності або право використання яких належить Лего Систем А/С та перелік яких визначається у додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 2.2, 2.3 договору позивачу надається право використовувати знак для товарів та послуг «Лего», а також інші знаки, ліцензія на використання яких отримана ним.

Окрім цього, ТОВ «Лего Україна»набуло право серед інших на:

- відтворення об'єктів Прав інтелектуальної власності;

- публічну демонстрацію і публічний показ об'єктів прав інтелектуальної власності, в тому числі з рекламними цілями;

- переклад об'єктів прав інтелектуальної власності;

- переробка, адаптація та інші зміни об'єктів прав інтелектуальної власності.

Відповідно до п. 2.4 вказаного договору право інтелектуальної власності на аудіовізуальні твори, визначені додатком № 1 до ТОВ «Лего Україна»не переходить, такі права подальшому продажу чи відчуженню не підлягають.

Позивач набув в силу п. 3.1 ліцензію (права) за цим договором безкоштовно та в силу п. 2.1 зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з просуванням та рекламою, за свій рахунок у разі відсутності інших домовленостей.

На виконання умов вказаного договору позивач на підставі акту прийому-передачі від 23 листопада 2011 року прийняв права інтелектуальної власності на аудіовізуальні твори, які досліджувались під час проведення перевірки відповідачем.

Згідно до ст.ст. 11, 15, 31 Закону України «Про авторське право та суміжні права»від 23.12.1993 р. № 3792-XII, первинним суб'єктом, якому належить авторське право є автор твору.

Частино 1 ст. 31 Закону України «Про авторське право та суміжні права» передбачено, що автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що авторські права позивачу у власність передані не були, а майнові права не відчуженні та перебувають у власності Лего Систем А/С.

14 червня 2010 року між ТОВ «ЛЕГО Україна» (Замовник) та ТОВ «Кофе Пост»(Виконавець) укладеного договір № 17/2010, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуг і виконанню робіт (монтаж, ретуш, кольорокоррекція відеопродукції, створення комп'ютерної графіки та анімації, запис на аналогові та цифрові носії, касети формату Beta Cam SP, Digital Beta Cam, VHS, DAT), інших послуг креативного характеру за рахунок замовника та передачу (уступку) замовнику виключних майнових прав на виконання створених творів, перелічених в ст. 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права».

Відповідно до п. 3.8 даного договору зобов'язання за цим договором вважаються виконаними належним чином після підписання Замовником акта здачі-приймання.

02 серпня 2010 року між ТОВ «ЛЕГО Україна» та ТОВ «Кофе Пост»підписано додаток № 1, а 29 листопада 2010 року додаток № 2 до вказаного договору, відповідно до умов яких, виконавець приймає на себе зобов'язання, за рахунок замовника, здійснити послуги по адаптації рекламних відео роликів для ТМ «Лего Україна», та передачі (уступки) замовнику виключних майнових авторських прав на їх використання.

Відповідно до п. 3 вказаних додатків замовник виплачує виконавцю вартість наданих послуг на підставі встановленого рахунку на протязі 3 банківських днів після отримання від виконавця акта здачі-приймання наданих послуг. Загальна вартість послуг склала 29 379,84 грн. та 36 839,04 грн. відповідно. Вказані додатки набирають чинності з дня підписання і є невід'ємною частиною договору.

На підтвердження виконання робіт по вказаному договору в матеріалах справи наявні акти здачі-приймання робіт (надання послуг).

01 березня 2010 року між ТОВ «Рекламне агентство «АІТІ»(Агентство) та ТОВ «Лего Україна»(Клієнт) було укладено договір про надання послуг в сфері реклами № 28 (з додатками № 2 від 15 серпня 2010 року, № 3 від 15 вересня 2010 року, № 4 від 25 жовтня 2010 року, № 5 від 01 листопада 2010 року, № 6 від 01 грудня 2010 року, № 8 від 30 грудня 2010 року, № 9 від 30 грудня 2010 року, № 10 від 24 січня 2011 року), за умовами якого клієнт доручає, а агентство зобов'язується за винагороду від свого імені та за рахунок клієнта і в його інтересах організувати розміщення рекламно-інформаційних матеріалів клієнта чи його рекламодавців.

Факт виконання зазначеного договору підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), довідками про розміщення реклами та Ефірними довідками про розміщення реклами на телеканалах «1+1», «ТЕТ», «Новий канал», «Плюс»м. Одеса, «Глас»м. Одеса, «СTБ», платіжними дорученнями від 12 листопада 2010 року № 496 на суму 340 403,93 грн., від 30 листопада 2010 року № 586 на суму 463 021,33 грн., від 23 грудня 2010 року № 649 на суму 9 403,82 грн., від 10 грудня 2010 року № 605 на суму 364 169,89 грн., від 10 грудня 2010 року № 606 на суму 285 338,01 грн., від 23 лютого 2011 року № 825 на суму 78 131,62 грн., від 30 листопада 2010 року № 572 на суму 373 089,14 грн., від 27 квітня 2011 року № 987 на суму 218 074,02 грн.

Колегія суддів погоджується у повному обсязі з висновком суду першої інстанції про те, що посилання ДПІ у Солом'янському районі м. Києва на ненадання саме актів приймання-передачі створеного ТОВ «Кофе Пост»твору відповідно до умов договору від 14 червня 2010 року, є необґрунтованим, оскільки позивачем надавались належні акти приймання-здачі, які були підписані сторонами відповідно додатків № 1 та № 2 до вказаного договору.

Безпідставними є також посилання відповідача на те, що позивачем не відображено в облікових регістрах бухгалтерського обліку та в податковому обліку здійснення господарської операції по придбанню та виготовленню рекламно-інформаційного матеріалу, оскільки згідно умов Ліцензійного договору права на аудіовізуальні твори позивачу у власність не надавались, а було надано лише право на їх використання у певні способи, тобто отримання і передача цих творів не викликала змін у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі, а тому не повинна фіксуватись первинними документами бухгалтерському обліку.

Згідно п. 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За таких обставин, збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 397 253 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 84 796 грн., зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 36 346 грн., збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 284 366 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 67 837 грн. є безпідставним.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості адміністративного позову.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2012 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 18 вересня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.