Постанова

від 11.09.2012 по справі 2а-9709/11/0170/5

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2012 р. (13:28) Справа №2а-9709/11/0170/5

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Марущенко О.О.,

за участю представників:

позивача - Зеннікова П.Д., довіреність № 6 від 10.12.2010 року,

відповідачів - Мирошніченко К.С., довіреність № 18/10-0 від 01.03.2012 року та № 1/10-0 від 01.03.2012 року,

експерта - Пономаренко А.П., посвідчення № 09,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Камоцці-пневматик-Сімферополь»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби,

Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби,

про скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Камоцці-пневматик-Сімферополь» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202300 від 11.03.2011 року про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану у розмірі 40686,96,00 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0000222300 від 16.03.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 88492,00 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.08.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.11.2011 року по справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У зв'язку з призначенням експертизи, провадження по справі зупинено до отримання її результатів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.01.2012 року провадження по справі поновлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.02.2012 року провадження по справі зупинено до одержання результатів судово-бухгалтерської експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.08.2012 року провадження по справі поновлено з 21.08.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.08.2012 року первинного відповідача по справі замінено на його правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.08.2012 року до участі у справі в якості відповідача залучено Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 11.09.2012 року, наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на безпідставність висновків перевірки щодо незнаходження контрагента ТОВ «Будмонтажтехнології» за юридичною адресою, оскільки у період, за який проведено перевірку, контрагент здійснював господарську діяльність, надавав податкову звітність та сплачував податки. У зв'язку з цим, позивач має право на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування на підставі податкових накладних, складених ТОВ «Будмонтажтехнології» у відповідності до п.п.7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позиція позивача обґрунтована також тим, що законодавством України платник податку не зобов'язаний перевіряти чи виконує його постачальник вимоги податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість до бюджету.

Представник відповідачів проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем неправомірно до бюджетного відшкодування заявлено суму податку на додану вартість, сплаченого відповідно до податкових накладних, складених ТОВ «Будмонтажтехнології», оскільки вказаний платник податку має стан «8» (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження). Отже, документи, складені цим контрагентом, оформлені неналежним чином з внесенням до них недостовірних даних.

Експертом були надані пояснення щодо висновків експертного дослідження за матеріалами справи №2а-9709/11/0170/5.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Згідно із ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» основним завданням органів державної податкової служби є завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі) ;

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 23.03.1993 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Камоцці-пневматик-Сімферополь», що підтверджується витягом з ЄДРПОУ серії АЄ № 306913 станом на 13.07.2011 року (т.І, а.с.275-277).

Посадовими особами СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим в період з 02.02.2011 року по 15.02.2011 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Камоцці-пневматик-Сімферополь» (ЄДРПОУ 14290527) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 36/23-0/14290527 від 22.02.2011 року (т.І, а.с.10-80), в якому зазначено про порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що спричинило завищення суми податку на додану вартість, заявленої до відшкодування на 88492,00 грн. та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 32549,58 грн.

Так, перевіркою було встановлено взаємовідносини ТОВ «Камоцці-пневматик-Сімферополь» за перевіряємий період з ТОВ «Будмонтажтехнології» (ЄДРПОУ 33530565).

Проте, згідно з даними, отриманими від ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, провести перевірку ТОВ «Будмонтажтехнології» з питань взаємовідносин з ТОВ «Камоцці-пневматик-Сімферополь» не виявляється можливим у зв'язку з тим, що ТОВ «Будмонтажтехнології» не знаходиться за юридичною адресою, стан платника 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження).

На підставі зазначеного, податковим органом зроблено висновок про те, що документи, видані «Будмонтажтехнології», були оформлені з порушенням норм законодавства, у зв'язку з внесенням до них недостовірних даних.

Таким чином, ТОВ «Камоцці-пневматик-Сімферополь» було завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 88492,00 грн., у тому числі за липень 2008 року - 7743,47 грн. (з урахуванням акту № 5546/23-4 від 12.06.2009 року, де зменшено рядок 25 декларації на суму 75183,47 грн., що оскаржується в Севастопольському апеляційному адміністративному суді), за листопад 2008 року - 12151,20 грн., за грудень 2008 року - 63614,54 грн. та за січень 2009 року - 4983,00 грн.)

На підставі даних акту перевірки № 36/23-0/14290527 від 22.02.2011 року податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення (т.І, а.с.97-98):

№ 0000202300 від 11.03.2011 року, в якому визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 40686,98 грн., у тому числі 32549,58 грн. за основним платежем та 8137,40 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0000222300 від 16.03.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 88492,21 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було їх оскаржено в адміністративному порядку до податкової служби.

За результатами розгляду скарг позивача податкові повідомлення-рішення № 0000202300 від 11.03.2011 року та № 0000222300 від 16.03.2011 року були залишені без змін.

Вважаючи рішення податкової служби, прийнятими в адміністративному порядку, протиправними, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000202300 від 11.03.2011 року та № 0000222300 від 16.03.2011 року.

В ході розгляду справи судом перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення суми бюджетного відшкодування та встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168).

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону № 168 об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)

Законом України «Про податок на додану вартість» передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування були передбачені ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168)

Згідно з п.п. 7.7.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Пунктом 7.7.10 п.7.10 ст. 7 Закону № 168 було передбачено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Як зазначалось вище, в ході проведеної перевірки позивача було встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Будмонтажтехнології».

Матеріали справи, свідчать про те, що 17.03.2008 року між ТОВ «Камоцці-пневматик-Сімферополь» (замовник) та ТОВ «Будмонтажтехнології» (підрядник) було укладено договір № б/н на виконання електромонтажних робіт» (т.І, а.с.130-132).

До вказаного договору була укладена додаткова угода від 10.09.2008 року (т.І, а.с.117-117а). Між позивачем (замовник) та ТОВ «Будмонтажтехнології» (виконавець) 17.12.2008 року було укладено договір підряду щодо виконання монтажних робіт (т.І, а.с.232-234).

Проведеним експертним дослідженням за матеріалами справи, документами первинного бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Камоцці-пневматик-Сімферополь» (висновок Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №585 від 31.07.2012 року, т.ІІ, а.с.124-134) підтверджено:

- фактичне отримання підрядних робіт від ТОВ «Будмонтажтехнології» на суму 726609,62 грн., у тому числі ПДВ - 121101,61 грн.,

- оплата підрядних робіт, отриманих від ТОВ «Будмонтажтехнології», на загальну суму 1084262,85 грн., з них:

451100,83 грн. за березень-червень 2008 року,

633162,02 грн. з червня 2008 року по лютий 2009 року за підрядні роботи,

надані ТОВ «Будмонтажтехнології», в сумі 726609,62 грн.;

- подальше використання ТОВ «Камоцці-пневматик-Сімферополь» товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ «Будмонтажтехнології», на загальну суму 726609,62 грн., у тому числі ПДВ - 121101,61 грн.

Фактичне отримання позивачем виконаних робіт від ТОВ «Будмонтажтехнології», їх оплата та подальше використання у своїй господарській діяльності підтверджується також наявними в матеріалах справи документами: кошторисами, довідками про вартість виконаних робіт, рахунками-фактурами, актами приймання виконаних підрядних робіт.

Таким чином, розглянувши висновок експертизи №585 від 31.07.2012 року, співставивши викладені в ньому дані з наявними в матеріалах справи документами, нормами законодавства, суд вважає їх обґрунтованими та приймає до уваги при прийнятті рішення у справі.

Матеріали справи свідчать про те, що за наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Будмонтажтехнології» були складені податкові накладні, у тому числі № 1865 від 11.06.2008 року на суму 5456,11 грн., з них ПДВ - 909,35 грн. (т.І, а.с.162), № 2365 від 17.06.2008 року на суму 101396,16 грн., з них ПДВ - 16899,36 грн. (т.І, а.с.210б), № 4663 від 29.09.2008 року на суму 88783,56 грн., з них ПДВ - 14789,76 грн. (т.І, а.с.250), № 4964 від 30.10.2008 року на суму 239125,19 грн., з них ПДВ - 39854,20 грн. (т.І, а.с.251), № 5673 від 28.11.2008 року на суму 134690,03 грн., з них ПДВ - 22448,34 грн. (т.І, а.с.253), № 5690 від 17.12.2008 року на суму 29896,00 грн., з них ПДВ - 4982,67 грн. (т.І, а.с.254).

За результатами вивчення документів податкової звітності позивача, судом встановлено що перелічені вище податкові накладні оформлені належним чином та мають всі необхідні реквізити, передбачені п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Що стосується висновків податкового органу про те, що названі податкові накладні оформлені юридичною особою, яка має стан «8» (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження), а отже, не можуть бути підставою для формування податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажтехнології» 18.05.2005 року здійснено Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що свідчить свідоцтво серії А00 № 434313 від 18.05.2005 року (т.І, а.с.125).

ТОВ «Будмонтажтехнології» 03.06.2005 року отримано свідоцтво платника податку на додану вартість № 00962988 від 03.06.2005 року (т.І, а.с.127).

В порядку, встановленому ст. 71 КАС України, відповідачем не було надано суду доказів того, що реєстрацію ТОВ «Будмонтажтехнології» в якості платника податку на додану вартість було анульовано.

Отже, у відповідності до положень п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Будмонтажтехнології» мало право на складення податкових накладних за наслідками проведених господарських операцій з ТОВ «Камоцці-пневматик-Сімферополь», у тому числі у червні, жовтні, листопаді та грудні 2008 року.

З огляду на зазначене, позивач мав право формувати податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Будмонтажтехнології» у тому податковому періоді, в якому вони були отримані, та, відповідно, за рахунок від'ємного значення суми податку на додану вартість попереднього періоду позивач також має право на отримання бюджетного відшкодування, у тому числі за липень 2008 року в сумі 7743,47 грн., за листопад 2008 року в сумі 12151,20 грн., за грудень 2008 року в сумі 63614,54 грн. та за січень 2009 року в сумі 4983,00 грн.

Право позивача на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 року по взаємовідносинам з ТОВ «Будмонтажтехнології» визнано також постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.11.2010 року по справі №2а-12671/09/5/0170, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2011 року, а отже, є такою, що набрала законної сили.

Також суд звертає увагу на те, що положеннями п.п.7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону № 168 не ставиться у залежність отримання бюджетного відшкодування від сплати податку на додану вартість контрагентом особи, якою подано заяву про бюджетне відшкодування.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція обґрунтована захистом прав добросовісних платників податків та принципом особистої відповідальності правопорушника за скоєне порушення вимог податкового законодавства.

Таким чином, під час розгляду справи спростовано висновки податкового органу щодо відсутності у позивача права на отримання бюджетного відшкодування по взаємовідносинам з ТОВ «Будмонтажтехнології» в сумі 88492,21 грн. З тих самих підстав безпідставними є висновки податкового органу щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 32549,58 грн.

Згідно з п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовній заяві позивач просить суд лише скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0000202300 від 11.03.2011 та № 0000222300 від 16.03.2011 року.

В свою чергу, ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000202300 від 11.03.2011 та № 0000222300 від 16.03.2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Враховуючи те, що рішення по справі ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. та судові витрати на проведення експертизи у розмірі 8844,00 грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 11.09.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 17.09.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0000202300 від 11.03.2011 та № 0000222300 від 16.03.2011 року.

3.Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Камоцці-пневматик-Сімферополь» (95018, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ларіонова,38; ЄДРПОУ 14290527; р/р № 26003440624081 в КРФ ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 324010) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. та судові витрати на проведення експертизи у розмірі 8844,00 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.