Постанова

від 18.09.2012 по справі 2а-1670/5432/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5432/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Пшенишному В.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Мурич Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

15 серпня 2012 року позивач ФОП ОСОБА_3 (далі за текстом - позивач, підприємець) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцька ОДПІ (далі за текстом - відповідач, податковий, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 червня 2012 року № 0035991702/24451 та № 0036001702/24452.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті за жовтень 2010 року, листопад 2010 року, липень 2011 року та вересень 2011 року та заниження зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік, 2011 рік, зазначаючи, що податкові зобов'язання він виконує своєчасно та в повному обсязі, а правомірність проведених ним фінансово-господарських операцій з контрагентами підтверджується належним чином оформленими документами бухгалтерської та фінансової звітності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, дії Кременчуцької ОДПІ вважає правомірними, а спірні податкові повідомлення-рішення - такими, що відповідають чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства та допущено заниження податку на додану вартість за період, що перевірявся, на суму 68948,00 грн. та податку з доходів фізичних осіб - на суму 51242,35 грн.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 03 травня 2012 року по 17 травня 2012 року відповідачем проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами перевірки 24 травня 2012 року складено акт № 1395/17-311/НОМЕР_1, в якому контролюючий орган виявив:

- господарські відносини позивача з ПП "Екобудсервіс-Плюс", який має ознаки фіктивності;

- надання позивачем у листопаді 2010 року та липні 2011 року послуг з ремонту покрівель ТОВ "Житлорембудсервіс" та ТОВ "КК "Гігант", суми ПДВ за якими позивачем не були включені до податкових зобов'язань у відповідних періодах;

за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту в липні 2011 року суму ПДВ в розмірі 14000,00 грн., сформовану ПП "Євробуд" в той час, коли його контрагент ПП "Євробуд" у своїй податковій звітності за вказаний період відображає суму ПДВ за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_3 у розмірі 8000,00 грн., яка підтверджується наданими до перевірки податковими накладними; суму ПДВ в розмірі 8674,00 грн., сформовану ТОВ "КК "Гігант" в той час, коли його контрагент ТОВ "КК "Гігант" у своїй податковій звітності відображає суму ПДВ за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_3 за вказаний період у розмірі 3673,69 грн., яка підтверджується наданою до перевірки податковою накладною; а також суму ПДВ в розмірі 3536,17 грн., сформовану ТОВ "КК "Гігант" в той час, коли його контрагент ТОВ "КК "Гігант" у своїй податковій звітності не відображає за вказаний період господарських операцій з ФОП ОСОБА_3, податкові накладні на підтвердження вказаної суми ПДВ до перевірки позивачем не надані.

Вищевикладене зумовило висновок податкового органу щодо допущення позивачем порушень вимог пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.3. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України внаслідок чого завищено податковий кредит на суму ПДВ в розмірі 3536,00 грн. та вимог підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що стало причиною заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 68948,00 грн. в тому числі по періодам: в жовтні 2010 року на 35785,00 грн., в листопаді 2010 року на 11420,00 грн., в липні 2011 року на 18207,00 грн., у вересні 2011 року на 3536,00 грн.; а також порушення вимог статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, що є наслідком заниження податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб на суму 51242,35 грн., в тому числі по періодах: у 2010 році - на суму 26733,90 грн., у 2011 році - на суму 24508,45 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки від 24 травня 2012 року № 1395/17-311/НОМЕР_1 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 19 червня 2012 року № 0035991702/24451, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 68948,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 17237,00 грн. та № 0036001702/24452, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем на суму 51242,35 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 12810,58 грн.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності донарахування йому податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою скасувати спірні податкові повідомлення-рішення від 19 червня 2012 року № 0035991702/24451 та № 0036001702/24452 .

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ від 19 червня 2012 року № 0035991702/24451 та № 0036001702/24452, суд виходить з наступного.

Акт перевірки від 24 травня 2012 року № 1395/17-311/НОМЕР_1 містить висновки контролюючого органу про те, що контрагент позивача ПП "Екобудсервіс-Плюс" (ідентифікаційний код 5439746) має "стан 8", до ЄДР внесено запис про відсутність вказаної юридичної особи за місцезнаходженням, остання декларація зазначеним підприємством подана в грудні 2010 року. В свою чергу, відомості акта перевірки вказують на те, що господарські взаємовідносини між ФОП ОСОБА_3 та ПП "Екобудсервіс-Плюс" відбулися в жовтні-листопаді 2010 року , тобто на час здійснення фінансово-господарської діяльності вказаними суб'єктами господарювання, контрагент позивача належним чином подавав податкову звітність та вважався добросовісним платником податків.

Крім того, ПП "Екобудсервіс-Плюс" свідоцтво платника ПДВ анульовано лише 16 травня 2011 року, тобто після здійснення господарських правовідносин з позивачем.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП "Екобудсервіс-Плюс" на час здійснення фінансово-господарських операцій з ФОП ОСОБА_3 значилось платником податку на додану вартість у встановленому Законом порядку, у зв'язку із чим мало правові підстави складати податкові накладні.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, серед яких, зокрема, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач правомірно сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної ПП "Екобудсервіс-Плюс".

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Про об'єм взятих на себе сторонами договору обов'язків та їх належне виконання свідчать: договори підряду; договір субпідряду; лист про залучення до виконання робіт субпідрядної організації; акти виконаних робіт; рахунки, видаткові та податкові накладні, копії установчих документів субпідрядної організації.

Первинними документами, дослідженими судом в ході розгляду справи, а саме: актами виконаних робіт підтверджено факт реального виконання субпідрядних робіт ПП "Екобудсервіс-Плюс".

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, при виконанні робіт ФОП ОСОБА_3 і субпідрядником ПП "Екобудсервіс-Плюс" використовувалися матеріали, які були придбані у підприємства ПП "Євробуд", а саме: праймер бітумний Техно НІКОЛЬ № 01, Бікроеласт К (ЕПП), сертифікати відповідності яких наявні в матеріалах справи.

На підтвердження даних обставин позивачем надана копія акту звіряння розрахунків за період з 01 грудня 2010 року між ПП "ВКФ "Євробуд" та ФОП ОСОБА_3, що свідчить про відсутність боргів та копія Журналу-ордеру і Відомість по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями за 2010 рік, а саме по покупцю ФОП ОСОБА_3, що підтверджує дійсність проведених операцій та придбання матеріалу саме у ПП "ВКФ "Євробуд"

Податкові накладні, що виписані контрагентом позивача для документального оформлення виконання умов договору та виконаних операцій з постачання товару, складені відповідно до вимог оформлення первинних документів та відповідають чинному законодавству.

Відповідно до податкових накладних, складених ПП "Екобудсервіс-Плюс" позивачем включено відповідні суми податку на додану вартість до складу свого податкового кредиту за відповідний період та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Посилання Кременчуцької ОДПІ на відсутність у ПП "Екобудсервіс-Плюс" необхідних умов для здійснення основного виду діяльності, відсутність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей тощо, відхиляються судом, оскільки чинним законодавством не ставиться у залежність право платника податку на включення до свого податкового кредиту сум податку на додану вартість, фактично сплачених в ціні придбання товарів (послуг), на підставі податкової накладної, від наявності у контрагентів трудових ресурсів та належного виконання останніми своїх податкових зобов'язань. При цьому, чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси тощо.

Разом із тим, суб'єкт господарювання несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Законом не встановлено обмежень щодо включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених за роботи, виконавцю податкова декларація якого не визнана податковою звітністю, за умови, що такий виконавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Посилання податкового органу на те, що ліцензія, що видана ПП "Екобудсервіс-Плюс" терміном на п'ять років суперечить вимогам законодавства, оскільки відповідно до постанови КМУ № 1396 "Про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури" строк дії ліцензії для суб'єктів будівельної діяльності, які отримують її вперше становить три роки, суд вважає необґрунтованими. Дана постанова набрала чинності з 01 січня 2008 року, в той час, як ліцензія була видана в 2007 році із зазначенням строку дії ліцензії: з 23 листопада 2007 року по 23 листопада 2012 року (т.1 арк.с. 46).

Крім того, необґрунтованим та таким, що підлягає спростуванню є висновок податкового органу про те, що операції між ФОП ОСОБА_3 та ПП "Екобудсервіс-Плюс" не спричиняють реального настання правових наслідків, та проведені на підставі нікчемних правочинів.

Згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України (редакція чинна на дату виникнення спірних правовідносин) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин).

Абзацом 1 статті 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частиною 1 статті 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Аналізуючи висновки акта перевірки, податковим органом не наведено жодних обґрунтованих обставин, які підтверджують факт укладення сторонами договору з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, спрямованість їх намірів на ухилення від сплати податків, а тому доводи Кременчуцької ОДПІ, щодо нікчемності укладених правочинів є безпідставними.

Таким чином, суми податку на додану вартість, правомірно включені позивачем до складу свого податкового кредиту за податковими накладними, складеними ПП "Екобудсервіс-Плюс", в жовтні 2010 року на суму 35785,00 грн.

Виходячи з викладеного, встановлення контролюючим органом заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб на суму 26733,90 грн. за період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року суперечить фактичним обставинам та є безпідставним.

Актом перевірки встановлено, що відповідно до результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, ФОП ОСОБА_3 до податкового кредиту в липні 2011 року включено суму ПДВ в розмірі 14000,00 грн., сформовану ПП "Євробуд" (ідентифікаційний код 25171932) за придбані товарно-матеріальні цінності.

Представник податкового органа наполягав на поданні до перевірки лише податкової накладної, яка підтверджує правомірне віднесення позивачем до складу свого податкового кредиту суми в розмірі 8000,00 грн., та зазначав, що ПП "Євробуд" у декларації за вказаний період відображає суму ПДВ за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_3 в розмірі 8000,00 грн., що призвело до встановлення Кременчуцькою ОДПІ порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та завищення податковий кредит на суму ПДВ 6000,00 грн.

На підтвердження даних взаємовідносин, позивачем надано копії первинних документів: договір купівлі-продажу, рахунки, видаткові та податкові накладні за перевіряємий період. Також, ПП "Євробуд" включено в свою звітність податкові накладні, які були надані ФОП ОСОБА_3

Крім того, Актом перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_3 до податкового кредиту у липні 2011 року включено суму ПДВ в розмірі 8674,00 грн., сформовану ТОВ "КК "Гігант" (ідентифікаційний код 34852721) за придбані будівельні матеріали. Представник податкового органа наполягав на поданні до перевірки лише податкової накладної, яка підтверджує правомірне віднесення позивачем до складу свого податкового кредиту суми в розмірі 3673,69 грн., та зазначав, що ТОВ "КК "Гігант" у декларації за вказаний період відображає суму ПДВ за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_3 в розмірі 3673,69 грн., що призвело до встановлення Кременчуцькою ОДПІ порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та завищення податковий кредит на суму ПДВ 5000,00 грн.

Висновками акта перевірки виявлено, що ФОП ОСОБА_3 до податкового кредиту у вересні 2011 року включено суму ПДВ в розмірі 3536,17 грн., сформовану ТОВ "КК "Гігант" (ідентифікаційний код 34852721) за придбані будівельні матеріали. Представник податкового органа наполягав на не поданні до перевірки первинних документів, які б підтверджували правомірне віднесення позивачем до складу свого податкового кредиту суми в розмірі 3536,17 грн., та зазначав, що ТОВ "КК "Гігант" у декларації за вказаний період не відображає господарських операцій з ФОП ОСОБА_3, що призвело до встановлення Кременчуцькою ОДПІ порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та завищення податковий кредит на суму ПДВ 3536,17 грн.

Такий висновок суд вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки останній спростовується належним виконанням стонами взятих на себе зобов'язань за договорами та належним чином оформленими первинними документами бухгалтерської та фінансової звітності, що наявні в матеріалах справи: Договором купівлі-продажу, рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Акт перевірки також містить висновки Кременчуцької ОДПІ відповідно до яких ФОП ОСОБА_3 в листопаді 2010 року, липні 2011 року надано послуги по ремонту крівлі дахів ТОВ "Гігант" на суми 56481,60 грн., в т.ч. ПДВ 9413,60 грн., 3243,20, в т.ч. ПДВ 7207,00 грн., та ТОВ "Житлорембудсервіс" на суму 12036,00 в т.ч. ПДВ 2006,00 грн.

На думку контролюючого органа, суми ПДВ за вказаними господарськими операціями в порушення вимог порушено підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не включено до податкового зобов'язання в даному періоді, що призвело до заниження податкових зобов'язань позивача за листопад 2010 року.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Вказаний висновок суд вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки останній спростовується належним виконанням стонами взятих на себе зобов'язань за договорами та первинними документами бухгалтерської та фінансової звітності, що наявні в матеріалах справи: договори підряду, відповідно оформлені рахунки, видаткові, податкові накладні, акти приймання виконаних робіт. Судом досліджені докази, що підтверджують факт проведення розрахунків між вказаними суб'єктами господарювання у безготівковій формі шляхом зарахування (списання) коштів на банківський рахунок суб'єкта підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3

Крім того, позивачем надані суду копії Додатків № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкової декларації з податку на додану вартість за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року ТОВ "КК "Гігант" та ТОВ "Житлорембудсервіс" та копії податкових декларацій, поданих позивачем за вказаний період (том І а.с. 204-230).

Вищезазначені документи спростовують висновки відповідача, викладені в акті перевірки, та дають підстави вважати, що суми штрафних санкцій, нараховані позивачу за вищеописане правопорушення, є необґрунтованими та безпідставними.

В акті перевірки також зазначено, що наведені вище порушення зумовили допущення позивачем заниження валового доходу та призвели до заниження суми податку з доходів фізичних осіб на суму 26733,90 грн. - у 2010 році, та на суму 24508,45 грн. - у 2011 році.

Статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" врегульовано, що оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Судом у ході розгляду справи спростовано висновок Кременчуцької ОДПІ щодо заниження позивачем податкових зобов'язань, що стали підставою для заниження валового доходу, а також досліджено первинні документи бухгалтерської та фінансової звітності, що складались позивачем та його контрагентами в межах виконання господарських операцій між вказаними суб'єктами, перевірена правомірність їх оформлення, підтверджена повнота і реальність виконання правочинів, стороною у яких є ФОП ОСОБА_3, доведена правомірність ведення бухгалтерського, податкового та фінансового обліку позивачем та спростовано доводи податкового органа, що містяться в акті перевірки від 24 травня 2012 року.

Вищевикладене дає підстави стверджувати, що позивач правомірно сформував податковий кредит за період, що перевірявся, та без порушень чинного законодавства, розрахував та сплатив податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб за вказаний період.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень, отже, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 19 червня 2012 року № 0035991702/24451.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 19 червня 2012 року № 0036001702/24452.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1502 (одну тисячу п'ятсот дві) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24 вересня 2012 року.

Суддя А.О. Чеснокова