Рішення

від 24.09.2012 по справі 5006/14/160пд/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.09.12 р. Справа № 5006/14/160пд/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»,

ЄДРПОУ 00210602, м.Краматорськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекурс»,

ЄДРПОУ 32948563, м.Харків

про визнання договору недійсним

Суддя Г.В.Левшина

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекурс», м.Харків, про визнання договору №15/1010 від 18.08.2011р. недійсним.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на неузгодження сторонами при укладанні договору №15/1010 від 18.08.2011р. всіх істотних умов, зокрема, внаслідок ненадання відповідачем рахунку-фактури, паспорту на поставлений товар та метрологічного атестату, які підтверджують якість товару.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 15.08.2012р., в якому проти позовних вимог заперечує повністю. В обгрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на узгодження сторонами всіх істотних умов договору. Крім того, відповідач зазначив, що згідно з п.6.1 договору №15/1010 від 18.08.2011р. ТОВ «Рекурс» були надані вчасно та в повному обсязі всі необхідні документи відповідачу, а саме: рахунок, паспорт, керівництво з експлуатації, метрологічний атестат, видаткова накладна, податкова накладна, про що свідчить пакувальний лист.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, господарський суд встановив:

18.08.2011р. між сторонами був підписаний договір №15/1010, відповідно до умов якого відповідач (постачальник) зобов'язався передати у встановлений строк продукцію у власність покупця, а позивач (покупець) - у відповідності з умовами даного договору прийняти цю продукцію та оплатити її.

Відповідно до п.6.1 вказаного договору постачальник зобов'язаний надати покупцю одночасно з товаром наступні документи:

- рахунок;

- паспорт;

- керівництво по експлуатації;

- метрологічний атестат;

- накладну;

- податкову накладну.

Виходячи зі змісту позовної заяви, відповідачем свої зобов'язання за договором від 18.08.2011р. №15/1010 в частині передачі позивачу рахунку, паспорту та метрологічного атестату належним чином не виконані, внаслідок чого, за твердженням позивача, сторонами не було досягнуто згоди щодо предмету договору від 18.08.2011р. №15/1010.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору від 18.08.2011р. №15/1010 недійсним.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов, що надійшов на адресу суду 15.08.2012р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги неправомірними, такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

За приписом ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як встановлено судом, 18.08.2011р. між сторонами був підписаний договір №15/1010, відповідно до умов якого відповідач (постачальник) зобов'язався передати у встановлений строк продукцію у власність покупця, а позивач (покупець) - у відповідності з умовами даного договору прийняти цю продукцію та оплатити її.

Згідно з п.1.3 вказаного договору найменування, номенклатура, кількість, якісні та інші характеристики продукції, її ціна, строки та умови поставки вказуються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до п.2.2 договору №15/1010 від 18.08.2011р. сума договору на момент укладення складає 25185,00 грн. (двадцять п'ять тисяч сто вісімдесят п'ять грн. 00 коп.). Ціна вказана з урахуванням ПДВ.

Розділом 3 договору №15/1010 від 18.08.2011р. сторонами узгоджено якість продукції.

Пунктами 9.1, 9.4 договору передбачено, що оплата проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в національній валюті України. Оплата проводиться шляхом перерахування 50% передплати на поточний рахунок постачальника в національній валюті України. Останні 50% - покупець перераховує на протязі 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання продукції на склад покупця.

Сторонами також узгоджено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання, що закріплено в п.13.2 договору.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписом ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, за змістом п.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Пунктом 4 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Згідно із ст.266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Як вказувалося вище, відповідно до п.1.3 договору №15/1010 від 18.08.2011р. найменування, номенклатура, кількість, якісні та інші характеристики продукції, її ціна, строки та умови постачання вказуються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідачем до матеріалів справи надано, зокрема, специфікацію №1 від 18.08.2011р. до договору №15/1010 від 18.08.2011р., згідно з якою сторонами було узгоджено найменування продукції, її кількість, вартість, строки та умови постачання.

Таким чином, за висновками суду, сторонами було погоджено предмет договору №15/1010 від 18.08.2011р.

Одночасно, судом також встановлено факт узгодженості сторонами ціни договору від №15/1010 від 18.08.2011р.

Так, згідно п.2.2. договору №15/1010 від 18.08.2011р. сума договору на момент укладання становить 25185,00 грн. з урахуванням ПДВ.

За приписом ст.180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Як встановлено судом, договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання, що закріплено в п.13.2 договору.

Таким чином, за висновками суду, сторонами також було узгоджено таку істотну умову господарського договору як строк його дії.

Як встановлено судом, згідно з наданою до матеріалів справи видатковою накладною №29/09-1 від 29.09.2011р., копія якої надана до матеріалів справи відповідачем, відповідачем здійснювалось постачання товару позивачу. Одночасно, відповідачем також надано докази, що підтверджують проведення позивачем платежів за оспорюваним правочином (банківську виписку за 09.09.2011р.).

Зазначені документи відповідно до вимог Закону України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність" є первинним документами, підставою для бухгалтерського обліку та відповідно до приписів ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України приймаються судом в якості належних та допустимих доказів по справі. Тобто, продукція за оспорюваним правочином постачалася відповідачем позивачу.

З урахуванням викладеного, за висновками суду, сторонами виконувались свої зобов'язання за укладеним договором №15/1010 від 18.08.2011р.

Відповідно до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Обгрунтовуючи свої вимоги про визнання недійсним договору №15/1010 від 18.08.2011р. позивач посилається на неузгодженість сторонами таких істотних умов вказаного договору, як його предмет та якість. Зокрема, як вказує позивач, вказані умови договору є неузгодженими внаслідок ненадання відповідачем відповідних рахунків, паспорту та метрологічного атестату на продукцію.

Проте, згідно із ст.666 Цивільного кодексу України якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Тобто, невиконання або неналежне виконання однією із сторін договору не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання його недійсним.

Крім цього, виходячи зі змісту ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України у разі недосягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами договору, такий правочин буде тільки підтвердженням наміру сторін укласти відповідний договір.

Неукладений сторонами договір є неіснуючим у часі, пространстві та по відношенню до невизначеного кола осіб.

Тобто, наслідком неузгодження сторонами всіх істотних умов договору є неукладення цього договору.

Відсутність всіх істотних умов не може бути підставою для визнання договору недійсним.

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем наявності підстав для визнання спірного договору №15/1010 від 18.08.2011р. недійсним не доведено (зокрема, позивачем не доведено ані незаконність змісту правочину, ані недотримання форми, ані невідповідність волі та волевиявлення).

За таких обставин, враховуючи викладене, позов про визнання недійсним договору №15/1010 від 18.08.2011р. підлягає залишенню без задоволення.

Судовий збір підлягає віднесенню на позивача повністю.

Клопотання від 28.08.2012р. №17/1265 Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ про відкладення та продовження строків розгляду справи судом залишено без задоволення як безпідставне.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекурс», м.Харків про визнання договору №15/1010 від 18.08.2011р. недійсним.

В судовому засіданні 24.09.2012р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Левшина Г.В.