Постанова

від 24.10.2012 по справі 5006/14/160пд/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.10.2012 р. справа №5006/14/160пд/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Скакуна О.А., Черноти Л.Ф. при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І. за участю представників: від позивача: не з'явилися від відповідача:не з'явилися розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»м. Краматорськ на рішення господарського суду Донецької області від 24.09.2012р. по справі№5006/14/160пд/2012 (суддя Левшина Г.В.) за позовомВідкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»м.Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекурс»м.Харків провизнання недійсним договору від 18.08.2011р. за №15/1010

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Енергомашспецсталь»м.Краматорськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекурс»м.Харків про визнання недійсним договору від 18.08.2011р. за №15/1010.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.09.2012р. у справі №5006/14/160пд/2012 (суддя Левшина Г.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Підставами для скасування апеляційної скарги позивач зазначає, що при укладенні договору від 18.08.2011р. за №15/1010 сторони не досягли згоди по його істотним умовам, а саме, предмету договору та якості поставляємого товару.

Позивач у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.

Відповідач надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність представників сторін за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалою про порушення провадження у справі від 12.10.2012р. сторони були повідомлені про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відхилити позов та клопотання про залучення до матеріалів справи докази, які підтверджують передачу документів ПАТ «Енергомашспецталь»за умовами договору.

Дане клопотання не підлягає задоволенню, а документи підлягають поверненню, оскільки вони вже містяться у матеріалах справи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зазначені норми кореспондуються з приписами ст.180 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Статтею ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальними правилами викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Як вбачається з матеріалів справи 18.08.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекурс»(далі -Поставщик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергомашспецсталь»(далі -Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №15/1010 (далі -договір), який регулює взаємовідносини і взаєморозрахунки сторін при здійсненні купівлі-продажу продукції згідно специфікації (п. 1.2., п.1.3.).

В укладеному між сторонами договорі зафіксовано узгодження всіх істотних умов договору купівлі-продажу: відомості про сторони договору -п. 14; предмет договору -п.1; прийняття продукції -п. 8, характеристика та якість продукції -п.1, п.3; відповідальність сторін -пункт 10; умови оплати та порядок розрахунків -п. 9.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу, договір відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно до ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

За приписами статті 638 Цивільного кодексу України та статті 180 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

З матеріалів справи вбачається (арк. спр.7), що договір укладено та спору щодо його укладання або підписання не має.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами спірний договір виконувався, що підтверджується специфікацією, рахунками, видатковими накладними та атестатом, які містяться в матеріалах справи.

Наданою до матеріалів справи специфікацією до договору було узгоджено найменування продукції, її кількість, вартість, строки та умови постачання. За змістом договору також узгоджено й ціну договору.

Невиконання або неналежне виконання однією із сторін договору не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання його недійсним у розумінні статті 215 Цивільного кодексу України.

Вимогами статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Апелянт, обґрунтовуючи свої вимоги про визнання недійсним договору, посилається на неузгодженість сторонами предмету та якості.

Проте, згідно із ст. 666 Цивільного кодексу України якщо приналежності товару або документи що стосуються товару не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Тобто, невиконання або неналежне виконання однією із сторін договору не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання його недійсним.

Таким чином, всупереч вимогам статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України апелянтом не доведено наявності підстав для визнання спірного договору купівлі-продажу від 18.08.2011р. за №15/1010 недійсним.

Враховуючи наведене, апеляційна інстанція дійшла висновку, що спірний договір купівлі-продажу №15/1010 від 18.08.2011р. був укладений сторонами у відповідності до вимог Закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 24.09.2012р. у справі № 5006/14/160пд/2012 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»м.Краматорськ на рішення господарського суду Донецької області від 24.09.2012р. у справі №5006/14/160пд/2012 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 24.09.2012р. у справі №5006/14/160пд/2012 - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: О.А. Скакун

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим.:

1. Позивачу;

2. Відповідачу;

3. У справу;

4. ДАГС;

5. ГСДО