Рішення

від 05.09.2012 по справі 13/514-37/309-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 13/514-37/309-2012 05.09.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин» ДоПублічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» Простягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 67 941,27 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: Ткаченко К.О. -дов. 10-01/12 від 10.01.12 р.

Гнидка М.В. -дов. № б/н від 01.08.12 р.

від відповідача: Жовтун О.В. -дов. № 93/2012/02/15-3 від 15.02.12 р.

Коваленко Н.М. -дов. № 93/2012/02/15-7 від 15.02.12 р.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 67 941,27 грн.

Ухвалою суду від 06.12.11 р. (суддя Курдельчук І.Д.) порушено провадження у справі № 13/514 та призначено її розгляд на 10.01.12 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.01.12 р. у справі № 13/514 у задоволенні позову ПрАТ «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин»до ПАТ «Київенерго»в особі СВП «Енергозбут Київенерго»відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.12 р. у справі № 13/514 апеляційну скаргу ПрАТ «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин»на рішення Господарського суду м. Києва № 13/514 від 10.01.12 р. з доданими до неї документами повернуто скаржнику, а матеріали справи № 13/514 повернуто Господарському суду м. Києва.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.12 р. у справі № 13/514 апеляційну скаргу ПрАТ «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин»залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва № 13/514 від 10.01.12 р. -без змін, а матеріали справи № 13/514 -повернуто Господарському суду м. Києва.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.12 р. у справі № 13/514 касаційну скаргу ПрАТ «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин»було задоволено частково, рішення Господарського суду м. Києва від 10.01.12 р. у справі № 13/514 скасовано, а справу № 13/514 направлено Господарському суду м. Києва на новий розгляд.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Господарського суду м. Києва від 11.07.12 р., відповідно до п. 3.1.13. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 2.10. рішення зборів суддів Господарського суду м. Києва від 03.02.11 р. (оформленого протоколом № 1 від 03.02.11 р.) було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 13/514 за позовом ПрАТ «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин»до ПАТ «Київенерго»в особі СВП «Енергозбут Київенерго»про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 67 941,27 грн.

В результаті зазначеного повторного автоматичного розподілу справу № 13/514 передано на новий розгляд судді Гавриловській І.О.

1. Враховуючи наведене, керуючись ст. 86 ГПК України, суддею Гавриловською І.О. було прийнято справу № 13/514 до свого провадження; присвоєно справі № 13/514-37/309-2012; призначено розгляд справи № 13/514-37/309-2012 на 06.08.12 р.; зобов'язано сторін надати суду письмові пояснення з урахуванням вказівок, наведених у постанові Вищого господарського суду України від 03.07.12 р. № 13/514.

06.08.12 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли письмові пояснення, які було залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача надав суду оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.08.12 р. надав суду письмовий відзив на позовну заяву, який було зареєстровано службою діловодства господарського суду та залучено до матеріалів справи; проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні 06.08.12 р. до 05.09.12 р. о 09:45 год. для витребування у відповідача статутних документів та дослідження доказів у справі.

У судовому засіданні 05.09.12 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.09.12 р. повторно проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (енергопостачальна організація) та Закритим акціонерним товариством «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин», яке було перейменовано на Приватне акціонерне товариство «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин», (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1110636 від 04.08.1999 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з вимогами ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Пунктом 2.1. договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1110636 від 04.08.1999 р. визначено, що при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, положеннями про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно з п. 5.1. договору № 1110636 від 04.08.1999 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 1110636 від 04.08.1999 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку -по 25 число поточного місяця, надання звіту в РВТ № 1 -не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до договору № 1110636 від 04.08.1999 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до додатку № 4 до договору № 1110636 від 04.08.1999 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 1 за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 63, тел. 221-05-89, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Згідно з вищевказаним додатком, в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця;

- у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Також додатком № 4 до договору № 1110636 від 04.08.1999 р. визначено, що абонентам, які не мають приладів обліку кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації, та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою абонентом теплової енергії сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим.

Згідно з вищевказаним додатком № 4, абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно з законом України «Про заставу», як засіб гарантії сплати теплової енергії, що споживається.

У відповідності до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.07 р. № 1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідності), відповідно до договору на підставі показників вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Згідно з п. 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до пункту 8.4 договору № 1110636 від 04.08.1999 р., цей договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Позивач пояснив суду, що відповідачем було нараховано йому до сплати 122 709,40 грн. за поставлені ним 258,937 ГКал теплової енергії за договором № 1110636 від 04.08.1999 р., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання-передавання товарної продукції за спірний період.

Згідно з актом 12/2008-110636 приймання-передавання товарної продукції, в грудні 2008 року відповідач поставив позивачу 64,055 ГКал теплової енергії на суму 32 847,62 грн. керуючись тарифами затвердженими розпорядженнями Київської міської держадміністрації від 27.11.08 р. № 1662, № 1663 та від 25.12.08 р. № 1780/1.

Згідно з актом ОД/2009-1110636 приймання-передавання товарної продукції, в січні 2009 року відповідач поставив позивачу 86,301 ГКал теплової енергії на суму 53 302,06 грн. керуючись тарифами затвердженими розпорядженнями Київської міської держадміністрації від 30.05.07 р. № 643, від 27.11.08 р. № 662 та № 1663, від 25.12.07 р. № 1780/1, від 30.12.08 р. № 1792 та від 16.01.09 р. № 33.

Згідно з актом 02/2009-1110636 приймання-передачі товарної продукції, в лютому 2009 року відповідач поставив позивачу 58,181 ГКал теплової енергії на суму 24 738,53 грн. керуючись тарифами затвердженими розпорядженнями Київської міської держадміністрації від 31.01.07 р. № 86, від 30.05.07 р. № 643, від 25.12.07 р. № 1780/1, від 30.12.08 р. № 1792, від 05.02.09 р. № 127 та 128.

Згідно з актом 03/2009-1110636 приймання-передавання товарної продукції, в березні 2009 року відповідач поставив позивачу 57,400 ГКал теплової енергії на суму 11 821,19 грн. керуючись тарифами затвердженими розпорядженнями Київської міської держадміністрації від 27.02.09 р. № 229 та від 02.03.09 р. № 230.

Нараховані відповідачем кошти було сплачено позивачем в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку від 21.11.08 р., 26.12.2009 року, 18.02.2009 року, 20.02.2009 року.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог пояснив суду, що під час дії договору № 1110636 від 04.08.1999 р. тарифи на постачання теплової енергії неодноразово змінювались, так 31.01.07 р. КМДА було прийняте розпорядження № 86 «Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам», яким були затверджені тарифи на теплову енергію, що виробляється АЕК «Київенерго»для постачання іншим споживачам, в розмірі 205,94 грн., з урахуванням ПДВ, за 1 ГКал, згідно яких відповідач поставляв позивачу теплову енергію та здійснювалися між ними розрахунки.

27.11.08 р. КМДА було прийняте розпорядження № 1662 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів», яким були затверджені тарифи на теплову енергію, що виробляється АЕК «Київенерго»для постачання іншим споживачам, в розмірі 642,28 грн., з урахуванням ПДВ, за 1 ГКал.

Вказаним розпорядженням було визнано, що з набуттям чинності нових тарифів, втрачає силу розпорядження КМДА від 31.01.07 р. № 86.

В подальшому Указом Президента України від 24.12.08 р. № 1199/2008 були скасовані, як такі, що не відповідають Конституції та законам України, іншим законодавчим актам, розпорядження голови КМДА від 27.11.08 р. № 1661 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з постачання холодної і гарячої води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних та інших споживачів»та від 27.11.08 р. № 1662 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів».

25.12.08 р. КМДА були прийняті розпорядження № 1780 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів»та № 1780/1 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів», яким були затверджені тарифи на теплову енергію, що виробляється АЕК «Київенерго»в розмірі 610,16 грн., з урахуванням ПДВ, за 1 ГКал.

Цим же розпорядженням було визнано, що втратило чинність, розпорядження КМДА від 27.11.08 р. № 1662.

Однак, Указом Президента України від 03.02.09 р. № 65/209 також були скасовані, як такі, що не відповідають Конституції та законам України, іншим законодавчим актам, розпорядження голови КМДА від 25.12.08 р. № 1780 і № 1780/1.

05.02.09 р. КМДА було прийняте нове розпорядження № 128, яким затвердила тарифи на теплову енергію, що виробляється АЕК «Київенерго»для постачання бюджетним установам, до яких відноситься також і абонент, в розмірі 310,25 грн., з урахуванням ПДВ, за 1 ГКал.

Цим же розпорядженням було визнано, що втратило чинність, з моменту введення в дію тарифів, розпорядження КМДА від 25.12.08 р. № 1780 і № 1780/1.

Указом Президента України від 09.02.09 р. № 76/2009 були скасовані, як такі, що не відповідають Конституції, законам України та іншим актам законодавства розпорядження КМДА від 05.02.09 р. № 127 «Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води і водовідведення холодної та гарячої води для інших споживачів» та розпорядження КМДА від 05.02.09 р. № 128 «Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води і водовідведення холодної і гарячої води для бюджетних установ»в частині при рівняння підприємств, установ та організацій до бюджетних установ при застосуванні тарифів на теплову енергію , на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води і водовідведення холодної та гарячої води.

02.03.09 р. прийнято розпорядження КМДА № 230, яким були визнані такими, що втратили чинність, розпорядження КМДА від 05.02.09 р. № 127 і 128. Крім того даним розпорядженням було поновлено в дії розпорядження КМДА від 31.01.07 р. № 86 «Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення (погодження) на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам»(із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням КМДА від 18.06.07 р. № 715).

Таким чином, у зв'язку з поновленням дії розпорядження КМДА від 31.01.07 р. № 86, визнанням інших розпоряджень щодо плати за теплову енергію нікчемними, встановленням тарифів на теплову енергію у розмірі 205,94 грн. з ПДВ, з 1 ГКал., позивач вважає, що у нього наявна переплата за надані відповідачем послуги за грудень 2008 року та січень-березень 2009 року в розмірі 67 941,27 грн.

За таких обставин ПрАТ «Особливе конструкторське бюро будівельних та шляхових машин» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Киїївенерго»про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 67 941,27 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

При цьому варто відзначити, що обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до сторони з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично призводить до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечить положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 року у справі № 43/308-10).

У період з грудня 2008 року до березня 2009 року відповідач плату за поставлену теплову енергію визначав на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № № 86 від 31.01.07 р., 643 від 30.05.07 р., 1662 від 27.11.08 р., 1780/1 від 25.12.07 р., 1663 від 27.11.08 р., 1792 від 30.12.08 р., 33 від 16.01.09 р., 127 від 05.02.09 р. та 128 від 05.02.09 р.

Указами Президента України відповідно № № 1199/2008 від 24 грудня 2008 р., 65/2009 від 3 лютого 2009 р. розпорядження Київської міської державної адміністрації № № 1662 від 27.11.08 р., 1663 від 27.11.08 р., 1780/1 від 25.12.07 р., 1792 від 30.12.08 р. та 33 від 16.01.09 р. були скасовані як такі, що суперечать Конституції та законам України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж відповідачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує позивача робити те, що не передбачено законодавством.

Зокрема, необґрунтовано було нараховано позивачу до сплати 67 941,27 грн., і відповідачем розмір оспорюваної суми грошових коштів не спростовано.

До 1 грудня 2008 р. тарифи на теплову енергію, що виробляється відповідачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р. про втрату чинності розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. скасоване.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 230 від 2 березня 2009 р. з 10 лютого 2009 р. поновлено у дії розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

В ході дослідження наданих доказів судом встановлено, що якби відповідач застосовував при визначенні тарифів розпорядження КМДА № 86 від 31.01.07 р., то позивачу не потрібно було б сплачувати 67 941,27 грн.

Враховуючи наведене, відповідачем було безпідставно отримано зазначені кошти від позивача.

Згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

- повернення виконаного за недійсним право чином;

- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

- повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо оплати теплової енергії за договором № 1110636 від 04.08.1999 р. виконав належним чином, однак відповідачем були невірно застосовані тарифи на теплову енергію за грудень 2008 року та січень -березень 2009 р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позову, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, пояснюючи це тим, що ПАТ «Київенерго»проводило розрахунки за теплову енергію та застосовувало виключно діючі тарифи відповідного періоду, зокрема ті, які відповідним чином встановлені та затверджені КМДА. Окрім цього, позивач зазначив, що на даний час доказів наявності судових рішень, які набрали законної сили про визнання неправомірними розпоряджень КМДА про встановлення тарифів на теплову енергію, чинних у спірний період не існує.

Однак судом вищезазначені доводи відповідача не приймаються до уваги, зважаючи на наступне.

Розпорядженнями голови КМДА від 27.11.08 р. № 1662, від 25.12.08 р. № 1780/1, від 05.02.09 р. № 128, від 02.03.09 р. № 230 були встановлені нові тарифи на теплову енергію, що постачається АЕК «Київенерго». Дані розпорядження КМДА були скасовані Указами Президента України від 03.02.09 р. № 65/2009, від 09.02.09 р. № 76/2009, як такі, що суперечать Конституції України та законам України.

Також, доводи відповідача з приводу непоширення дії Указів Президента України на розпорядження Київської міської державної адміністрації про затвердження тарифів на теплову енергію не заперечують обґрунтованості заявленого позову, оскільки доказів визнання зазначених Указів Президента в установленому порядку незаконними або неконституційними суду не надано.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.02.10 р. у справі № 42/380.

Крім того, господарським судом враховуються вказівки, наведені у постанові Вищого господарського суду України від 03.07.12 р. у даній справі, згідно з якими позивач не позбавлений права вимагати повернення виконаного ним у зобов'язанні із розрахунку тих тарифів, які не підлягають застосуванню.

Розмір сплачених коштів, які підлягають поверненню, відповідач не спростував.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, Господарський суд м. Києві дійшов висновку про обґрунтованість вимог Приватного акціонерного товариства «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин»про стягнення 67 941,27 грн. безпідставно набутих коштів, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем не надав, то позов Приватного акціонерного товариства «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин»щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київенерго»безпідставно набутих коштів у розмірі 67 941,27 грн. , що були сплачені за грудень 2008 року та січень -березень 2009 р. за договором № 1110636 від 04.08.1999 р., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 625, 628, 629, 693, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 193, 275, 276 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Приватного акціонерного товариства «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин» (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 52, код ЄДРПОУ 00241229) 67 941 (шістдесят сім тисяч дев'ятсот сорок одну) грн. 27 коп. безпідставно набутих коштів та 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 10.09.2012 р.

Суддя Гавриловська І.О.