cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" грудня 2012 р. Справа № 13/514-37/309-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. -головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників сторін: позивачаТкаченко К.О. дов. від 10.01.2012 року відповідачаЖовтун О.В. дов. від 29.10.2012 року розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" на постановувід 29.10.2012 року Київського апеляційного господарського суду у справі№ 13/514-37/309-2012 господарського суду міста Києва за позовомПриватного акціонерного товариства "Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхобудівельних машин" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" простягнення безпідставно набутих коштів в розмірі 67941,27 грн.
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхобудівельних машин" звернулось із позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" про повернення безпідставно набутих коштів в розмірі 67941,27 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.01.2012 року (суддя Курдельчук І.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 року (головуючий суддя Зубець Л.П., судді Новіков М.М., Мартюк А.І.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Доповідач: Волковицька Н.О.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2012 року було скасовано рішення господарського суду міста Києва від 10.01.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2012 року, а справу направлено на новий розгляд до першої інстанції.
Під час нового розгляду справи Київський апеляційний господарський суд постановою від 29.10.2012 року (головуючий суддя Зеленіна В.О., судді Синиця О.Ф., Мальченко А.О.) рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року залишив без змін.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхобудівельних машин" 67941,27 грн. безпідставно набутих коштів та відповідні судові витрати.
Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 125 Конституції України, , статтей 4-7, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю -доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 04.08.1999 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство "Київенерго", (енергопостачальна організація) та Закритим акціонерним товариством "Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин", яке було перейменовано на Приватне акціонерне товариство "Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин", (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1110636 (надалі - договір).
Відповідно до умов договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.
В пункті 2.1. договору визначено, що при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, положеннями про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.
Згідно з пунктом 5.1. договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.
Відповідно до пункту 5.3. договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.
Сторони в пункті 8.4 договору погодили, що цей договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Вказаний договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Пунктом 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Згідно з статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
В пункті 4 додатку № 1 до договору сторони передбачили, що дата зняття абонентом показників приладів обліку -по 25 число поточного місяця, надання звіту в РВТ № 1 -не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.
Додатками № 3 та № 4 до договору визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.
Відповідно до додатку № 4 до договору, абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 1 за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 63, тел. 221-05-89, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).
В додатку № 4 до договору сторони визначили, в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.
Також додатком № 4 до договору визначено, що абонентам, які не мають приладів обліку кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації, та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою абонентом теплової енергії сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим.
Згідно з додатком № 4 до договору, абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно з законом України "Про заставу", як засіб гарантії сплати теплової енергії, що споживається.
У відповідності до пункту 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.07 року № 1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідності), відповідно до договору на підставі показників вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
Судами встановлено, що відповідачем було нараховано позивачу до сплати 122 709,40 грн. за поставлені ним 258,937 ГКал теплової енергії на підставі договору.
Постачання теплової енергії відповідачем та її отримання позивачем підтверджуються: актом 12/2008-110636 приймання-передавання товарної продукції, де зазначено, що в грудні 2008 року відповідач поставив позивачу 64,055 ГКал теплової енергії на суму 32 847,62 грн. керуючись тарифами затвердженими розпорядженнями Київської міської держадміністрації від 27.11.08 р. № 1662, № 1663 та від 25.12.08 р. № 1780/1; актом ОД/2009-1110636 приймання-передавання товарної продукції, де зазначено, що в січні 2009 року відповідач поставив позивачу 86,301 ГКал теплової енергії на суму 53 302,06 грн. керуючись тарифами затвердженими розпорядженнями Київської міської держадміністрації від 30.05.07 р. № 643, від 27.11.08 р. № 662 та № 1663, від 25.12.07 р. № 1780/1, від 30.12.08 р. № 1792 та від 16.01.09 р. № 33; актом 02/2009-1110636 приймання-передачі товарної продукції, де зазначено, що в лютому 2009 року відповідач поставив позивачу 58,181 ГКал теплової енергії на суму 24 738,53 грн. керуючись тарифами затвердженими розпорядженнями Київської міської держадміністрації від 31.01.07 р. № 86, від 30.05.07 р. № 643, від 25.12.07 р. № 1780/1, від 30.12.08 р. № 1792, від 05.02.09 р. № 127 та 128; актом 03/2009-1110636 приймання-передавання товарної продукції, де зазначено, що в березні 2009 року відповідач поставив позивачу 57,400 ГКал теплової енергії на суму 11 821,19 грн. керуючись тарифами затвердженими розпорядженнями Київської міської держадміністрації від 27.02.09 р. № 229 та від 02.03.09 р. № 230.
Зазначені вище акти підписані сторонами та скріплені їх печатками.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що нараховані відповідачем кошти було сплачено позивачем в повному обсязі згідно банківських виписок з особового рахунку від 21.11.08 р., 26.12.2009 року, 18.02.2009 року, 20.02.2009 року.
Позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 67941,27 грн. в зв'язку з тим, що відповідач при нарахуванні вартості теплової енергії застосував тарифи, передбачені скасованими розпорядженнями.
Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що за змістом статтей 173, 193 Господарського кодексу України, статтей 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Під час дії договору тарифи на постачання теплової енергії неодноразово змінювались, так 31.01.07 р. КМДА було прийняте розпорядження № 86 "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам", яким були затверджені тарифи на теплову енергію, що виробляється АЕК "Київенерго" для постачання іншим споживачам, в розмірі 205,94 грн., з урахуванням ПДВ, за 1 ГКал, згідно яких відповідач поставляв позивачу теплову енергію та здійснювалися між ними розрахунки.
27.11.08 року КМДА було прийняте розпорядження № 1662 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів", яким були затверджені тарифи на теплову енергію, що виробляється АЕК "Київенерго" для постачання іншим споживачам, в розмірі 642,28 грн., з урахуванням ПДВ, за 1 ГКал.
Вказаним розпорядженням було визнано, що з набуттям чинності нових тарифів, втрачає силу розпорядження КМДА від 31.01.07 року № 86.
24.12.2008 року Указом Президента України № 1199/2008 були скасовані, як такі, що не відповідають Конституції та законам України, іншим законодавчим актам, розпорядження голови КМДА від 27.11.08 р. № 1661 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з постачання холодної і гарячої води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних та інших споживачів" та від 27.11.08 р. № 1662 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів".
25.12.2008 КМДА були прийняті розпорядження № 1780 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів" та № 1780/1 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів", яким були затверджені тарифи на теплову енергію, що виробляється АЕК "Київенерго" в розмірі 610,16 грн., з урахуванням ПДВ, за 1 ГКал.
Цим же розпорядженням було визнано, що розпорядження КМДА від 27.11.08 р. № 1662, втратило чинність.
Указом Президента України від 03.02.09 р. № 65/209 розпорядження голови КМДА від 25.12.08 р. № 1780 і № 1780/1 також були скасовані, як такі, що не відповідають Конституції та законам України, іншим законодавчим актам.
05.02.2009 КМДА було прийняте нове розпорядження № 128, яким затвердила тарифи на теплову енергію, що виробляється АЕК "Київенерго" для постачання бюджетним установам, до яких відноситься також і абонент, в розмірі 310,25 грн., з урахуванням ПДВ, за 1 ГКал.
Цим же розпорядженням було визнано, що розпорядження КМДА від 25.12.08 р. № 1780 і № 1780/1 втратило чинність, з моменту введення в дію тарифів.
09.02.2009 Указом Президента України № 76/2009 були скасовані, як такі, що не відповідають Конституції, законам України та іншим актам законодавства розпорядження КМДА від 05.02.09 р. № 127 "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води і водовідведення холодної та гарячої води для інших споживачів" та розпорядження КМДА від 05.02.09 р. № 128 "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води і водовідведення холодної і гарячої води для бюджетних установ" в частині при рівняння підприємств, установ та організацій до бюджетних установ при застосуванні тарифів на теплову енергію , на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води і водовідведення холодної та гарячої води.
02.03.2009 прийнято розпорядження КМДА № 230, яким були визнані такими, що втратили чинність, розпорядження КМДА від 05.02.09 р. № 127 і 128. Крім того даним розпорядженням було поновлено в дії розпорядження КМДА від 31.01.07 р. № 86 "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення (погодження) на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням КМДА від 18.06.07 р. № 715).
За таких обставин, враховуючи, що у період з грудня 2008 року до березня 2009 року відповідач плату за поставлену теплову енергію визначав на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № № 86 від 31.01.07 р., 643 від 30.05.07 р., 1662 від 27.11.08 р., 1780/1 від 25.12.07 р., 1663 від 27.11.08 р., 1792 від 30.12.08 р., 33 від 16.01.09 р., 127 від 05.02.09 р. та 128 від 05.02.09 р., які Указами Президента України відповідно № № 1199/2008 від 24 грудня 2008 р., 65/2009 від 3 лютого 2009 р. були скасовані як такі, що суперечать Конституції та законам України, суди дійшли обгрунтованого висновку про безпідставне отримання відповідачем коштів в розмірі 67 941,27 грн. від позивача
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
- повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтею 111 11 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 року у справі № 13/514-37/309-2012 господарського суду міста Києва залишити без змін.
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Л. Рогач
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2012 |
Оприлюднено | 24.12.2012 |
Номер документу | 28142165 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Волковицька Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні