Ухвала

від 20.08.2012 по справі 5026/836/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"20" серпня 2012 р. Справа № 14/5026/836/2012

вх. № 14296/2012 від 29.08.2012

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А. , при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю: особисто -арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. (ліквідатор банкрута), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду клопотання

заявника ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Гапоненка Р.І.

про затвердження звіту та ліквідаційного балансу

у справі за заявою

ініціюючого кредитора товариства з обмеженою відповідальністю "Калигор

Авто"

до боржника приватного підприємства "Сіон-Пласт"

про визнання банкрутом відсутнього боржника, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 14.06.2012 боржника визнано банкрутом. Ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Гапоненко Р.І. господарському суду подано на затвердження звіт та ліквідаційний баланс боржника.

Ініціюючий кредитор був належним чином повідомлений про призначення судового засідання з розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, однак, свого представника не направив.

До початку засідання ліквідатор банкрута повідомив, що відповідно до ухвали суду від 05.09.2012 має усі документи ліквідаційної процедури. У судовому засіданні ліквідатор банкрута заявлене ним клопотання підтримав.

Відповідно до ст.75, 85 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі і додатково пред'явлені у судовому засіданні докази, суд установив, що боржник був зареєстрований 07.11.2005 і здійснював свою діяльність за місцезнаходженням у м. Києві по вул.Либідська, буд.1-А, однак, у 2011 році змінив своє місцезнаходження на м.Черкаси, вул. Р.Люксембург, 30, після чого припинив здійснювати господарську діяльність. Заявник є єдиним кредитором боржника на суму 324364,44 грн., заборгованість перед яким не погашена.

Вказані обставини дають підстави вважати, що зміна місцезнаходження була здійснена умисно з метою ухилення від виконання зобов'язань перед кредитором чи й інших, однак ці підстави не були перевірені, причини зміни місцезнаходження боржника не з'ясовані.

Також суд вважає, що у ході ліквідаційної процедури ліквідатором банкрута не надано доказів установлення таких обставини чи вчинення наступних дій:

про вжиття усіх можливих заходів до розшуку та витребування установчих і реєстраційних документів банкрута, документів фінансово-господарської діяльності, печаток і штампів, майна, про прийняття до свого відання, зокрема:про розшук керівника боржника і витребування надісланням вимог чи примусового вилучення документів, печаток і штампів; про направлення вимоги щодо притягнення до відповідальності керівника боржника за фактами ухилення від їх передання ліквідатору банкрута. Ліквідатор банкрута пояснив, що направляв відповідні вимоги керівнику боржника, однак, доказів цьому немає, що за новим місцезнаходженням боржника не виїздив, а скористався відомостями про перевірку місцезнаходження правоохоронними органами. Також у ліквідатора банкрута відсутні установчі документи і докази вчинення дій щодо їх отримання від державного реєстратора;

про рух коштів на рахунках боржника за час його діяльності у чотирьох банках та про закриття рахунків і залишений у ліквідаційній процедурі рахунок -ліквідатор банкрута пояснив, що для закриття рахунків необхідно проходити відповідну процедуру, однак, у зв'язку з відсутністю майна вчинення цих дій вважав недоцільним. У справі відсутні докази принаймні направлення запитів до банків, у яких були відкриті рахунки. Питання використання отриманих від ініціюючого кредитора у 2011 році 265 тис.грн. залишено без дослідження;

про отриману інформацію від органів реєстрації (БТІ, ДАІ, інспекції ГДРФ України -про наявність зареєстрованого за боржником майна за попереднім місцезнаходженням у м. Києві);

про отриману інформацію від державних органів (ДВС -про виконавчі провадження про стягнення з боржника чи на користь боржника у м. Черкаси; статистики -про подання фінансової звітності та витребування щонайменше копії останнього балансу за обома адресами; державного реєстратора -про наявність структурних підрозділів у боржника; ДП «Інформаційний центр» Мін'юсту України /витягів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Реєстру правочинів/; органів земельних ресурсів -про наявність земельних ділянок у власності за останнім місцезнаходженням у м. Черкаси)

про виконання постанови суду від 14.06.2012 щодо участі кредиторів у ході ліквідаційної процедури -направлення звітів, затвердження принаймні останнього;

про аналіз фінансово-господарської діяльності боржника (виходячи з обставин часу заснування, зміни місцезнаходження, поданої державним органам фінансової звітності, руху коштів на рахунках тощо) та причини виникнення неплатоспроможності

про наявність, стягнення чи списання дебіторської заборгованості;

про передачу документів банкрута у архівні установи чи підготовку до їх передачі.

Ліквідатором банкрута не проведено інвентаризацію в установленому порядку. Доводи ліквідатора банкрута про недоцільність її проведення у зв'язку з відсутністю майна суд відхиляє, оскільки обов'язок її проведення передбачено Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (абз. 4.ч.1 ст.25, ч.1 ст.30, абз. 2.ч.1 ст.32, далі -Закон ), інвентаризації підлягають не лише рухоме та нерухоме майно, а й інші активи передбачені Наказом Мінфіну України від 11.08.1994 №69, зареєстрованим в Мін'юстиції України 26.08.1994 за №202/412.

Дане рішення прийнято судом на підставі наданих доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. На суд не покладено обов'язку вказувати ліквідатору банкрута, які докази він повинен подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи. Тому ліквідатор банкрута повинен самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своєї роботи у ліквідаційній процедурі, які вважає необхідними, належними і достатніми.

З огляду на можливі відповідно до ст.3 1 Закону ступені оцінки діяльності арбітражного керуючого та враховуючи установлені судом обставини, суд оцінює вищевказані обставини як невиконання арбітражним керуючим покладених на нього ст.25 Закону обов'язків ліквідатора банкрута, що є підставою для усунення його від їх виконання.

Крім того, суд вважає, що ліквідатор банкрута не виявив усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, не виконав покладені на нього обов'язки (п.72. листа ВАСУ від 10.06.1996 №01-8/207), у зв'язку з чим необхідно, відповідно до ч.5 ст.32 Закону винести ухвалу про призначення нового ліквідатора.

Суд призначає ліквідатора банкрута з власної ініціативи, оскільки кредитор самоусунувся від контролю за його діяльністю (що стало однією з причин допущення порушень чинного законодавства), у судове засідання не з'явився. Арбітражним керуючим Ярмолінським Ю.В. подано заяву відповідно до частини 3 статті 3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про відсутність умов і обставин, які перешкоджають призначенню його ліквідатором банкрута.

При підготовці нового звіту ліквідатору необхідно проаналізувати дії арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. при виконанні ним обов'язків ліквідатора банкрута на предмет повноти і правильності проведення ліквідаційної процедури та усунути вказані в цій ухвалі недоліки і порушення, а також додатково виявлені.

Керуючись ст.ст. 25, 52, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні клопотання ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Гапоненка Р.І., від 23.08.2012 про затвердження звіту про проведення ліквідаційної процедури та ліквідаційного балансу відмовити.

2.Усунути арбітражного керуючого Гапоненка Романа Івановича (м. Київ, вул. Правди, буд.31, кв.108, ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства від 17.01.2008 серії АВ №347356), призначеного постановою суду від 14.06.2012 ліквідатором банкрута, від виконання обов'язків останнього.

3.Призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ярмолінського Юрія Васильовича (смт. Катеринопіль, вул. Озірна, буд.13, ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства від 14.11.2008 серії АВ №397324, ідентифікаційний номер фізичної особи -платника податків 2792108157).

4.Зобов'язати арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. підготувати документи та матеріальні цінності для передачі в установленому порядку новому ліквідатору.

5.Зобов'язати арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В.,

отримати документи у арбітражного керуючого Гапоненка Р.І.

подати відомості про своє призначення на посаду державному реєстратору для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

скликати збори кредиторів для вирішення питань подальшого провадження у справі про банкрутство боржника.

вжити заходів до виявлення документації, майна і кредиторів банкрута та не пізніш як через два місяці після прийняття цієї ухвали направити суду інформацію про виконану роботу та докази прийняття фінансово-господарської документації банкрута;

завершити процедуру ліквідації банкрута, скласти і подати суду ліквідаційний баланс, а також повний звіт про проведення ліквідаційної процедури не пізніше 14.06 2013 року.

Направити дану ухвалу ініціюючому кредитору, арбітражним керуючим Гапоненку Р.І. та Ярмолінському Ю.В. рекомендованим листом з повідомленням, а також Головному управлінню юстиції в Черкаській області.

Повне рішення складено 24.09.2012.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

С у д д я Хабазня Ю.А.

5