cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"18" вересня 2012 р. Справа № 5019/1383/11
За позовом Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Інфоком»
про стягнення в сумі 270554 грн. 11 коп.
Суддя Мамченко Ю. А.
Представники:
від позивача : представник Рощина О.А. (довіреність №177-р від 11.01.2010 року);
від відповідача : представник не з'явився
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ГПК України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Інфоком»про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги згідно Договору №01-12/2008 від 04.12.2008 року в сумі 270554 грн. 11 коп..
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04 грудня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір про надання телекомунікаційних послуг № 01-12/2008. Відповідно до п.1.1. зазначеного Договору позивач зобов'язався надати відповідачу телекомунікаційні послуги, у вигляді завершення вихідних міжміських та міжнародних викликів Абонентів відповідача з нумерацією згідно додатків на мережі позивача; завершення міжміських та міжнародних викликів від Мережі позивача на мережі відповідача. Тобто сторони надають одна одній послуги по завершенню викликів та передачі повідомлень абонентів обох мереж (надалі - Послуги). Відповідно до п.п. 3.1.2. та 3.2.2. Сторони прийняли на себе зобов'язання щодо здійснення своєчасної оплати наданих послуг та здійснювати оплату їх вартості згідно з розрахунковими таксами, зазначеними у додатку Б до Договору. Крім того, 01 лютого 2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір про взаємоз'єднання мереж №02-01/09, відповідно до змісту преамбули якого сторони домовились про взаємоз'єднання своїх телекомунікаційних мереж на умовах, які викладені у зазначеному договорі.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
02.08.2011 року від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач позовні вимоги не визнає. При цьому посилається на наступне: у відповідності до умов зазначеного Договору позивач зобов'язався надати відповідачу наступні телекомунікаційні послуги: завершення вихідних міжміських та міжнародних викликів абонентів відповідача з нумерацією згідно додатків на мережі позивача; завершення міжміських та міжнародних викликів від мережі позивача на мережі відповідача. Також згідно п.п.3.1.2. та 3.2.2. вказаного вище Договору сторони прийняли на себе зобов'язання своєчасного здійснення оплати за отримані послуги.
При отриманні відповідачем деталізованої інформації про склад послуг, наданих позивачем в березні 2011 року, виникли розбіжності між даними обліку завершення вихідних міжнародних викликів у позивача та відповідача, а саме, за даними обліку вихідного трафіку відповідача, ним не направлявся на мережу позивача міжнародний трафік з 09 по 11 березня 2011 року в кількості 2658 дзвінків з номера телефону 609190 за напрямками Туніс, Сомалі, Лівія, оскільки програмними засобами ЦАТС 812000, яка належить відповідачу було встановлено заборону для здійснення міжнародних викликів з даного номеру телефону.
Відповідач в судове засідання 18.09.2012 року не з'явився, та подав суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.
Клопотання про відкладення розгляду справи на інший час відхилене судом з огляду на таке: причини, з яких не забезпечена явка в судове засідання представника не можуть розцінюватись як поважні, оскільки тимчасова відсутність представника не може слугувати підставою для відкладення вирішення господарського спору при тому, що коло представників сторін в господарському судочинстві не обмежено нормами чинного законодавства; крім того, в справі відсутні докази, які б стверджували про наявність перешкод щодо участі в справі інших представників відповідача. Відповідачу було надано достатньо часу для подання суду заперечень щодо позовних вимог.
Заслухавши в судовому засіданні представника позивача, вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При винесенні рішення суд
ВСТАНОВИВ:
04 грудня 2008 року між Приватним акціонерним товариством «Телесистеми України»та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Інфоком»був укладений Договір про надання телекомунікаційних послуг №01-12/2008 (надалі - Договір).
Відповідно до п.1.1. зазначеного Договору позивач зобов'язався надати відповідачу телекомунікаційні послуги, у вигляді завершення вихідних міжміських та міжнародних викликів Абонентів відповідача з нумерацією згідно додатків на мережі позивача; завершення міжміських та міжнародних викликів від Мережі позивача на мережі відповідача. Тобто сторони надають одна одній послуги по завершенню викликів та передачі повідомлень абонентів обох мереж (надалі - Послуги).
Відповідно до п.п. 3.1.2. та 3.2.2. Договору сторони прийняли на себе зобов'язання щодо здійснення своєчасної оплати наданих послуг та здійснювати оплату їх вартості згідно з розрахунковими таксами, зазначеними у додатку Б до Договору.
Відповідно до п.4.3.1. Договору оплата за надані послуги здійснюється наступним чином: щомісячно до 10 числа місяця, що слідує за звітним, сторони виставляють одна одній рахунки та надають акти виконаних робіт, які були надані протягом звітного періоду.
Позивачем на адресу відповідача рекомендованим листом, відповідно до умов зазначеного договору, були надіслані рахунок №TSU004746 від 31.03.2011 року на суму 261742,70 грн. із додатком-розшифровкою та акт приймання-передачі наданих послуг №2868 від 31.03.2011 року на аналогічну суму. Зазначені документи відповідач отримав 15.04.2011 року відповідно до відмітки на поштовому штемпелі.
Відповідно до п.4.3.2. Договору сторони зобов'язались здійснювати оплату рахунків протягом 20-ти днів з дати виписки рахунку. Таким чином відповідач зобов'язаний був оплатити Рахунок № TSU004746 від 31.03.2011 року до 20.04.2011 року включно.
Відповідачем на адресу позивача надіслано листи за вихідним №1104/11 від 11.04.2011 року та за № 1204/11 від 12.04.2011 року, відповідно до яких відповідач фактично відмовився здійснити оплату виставленого рахунку в частині спірного трафіку при проведенні розрахунків за телекомунікаційні послуги за березень 2011 року у відповідності до умов Договору №01-12/2008 від 04.12.2008 року, мотивуючи тим, що в період з 9 по 11 березня 2011 року з телекомунікаційної мережі (зокрема з номеру телефону 609190) ТОВ «Інфоком»були здійснено 2658 міжнародних дзвінків на загальну суму 216578,97 грн. без ПДВ. При цьому міжнародний трафік вийшов через точки взаємоз'єднання із обладнанням позивача незважаючи на заборону відповідача стосовно здійснення міжнародних дзвінків із вказаного номеру. Відповідач просив позивача встановити причини виходу міжнародного трафіку через точки взаємоз'єднання із ЗАТ «Телесистеми України», оскільки програмними засобами ЦАТС SI2000, яка належить ТОВ «Інфоком», було встановлено заборону для здійснення міжнародних викликів з вищевказаного номеру. Крім того відповідач вказав, що при перевірці ним було встановлено, що вищевказаний трафік не проходить через точки взаємоз'єднання з ТОВ «Голден Телеком»та ВАТ «Укртелеком»зважаючи на заборону ЦАТС SI2000.
Оскільки позивач не погодився із зазначеними у листах ствердженнями та вимогами, ним був направлений лист-відповідь №11/ГО/0345 від 19.04.2011 року, відповідно до якого позивач зазначав що вихідний трафік, через який були зроблені заборонені відповідачем дзвінки, маршрутизується ним самостійно. Тобто заборонені дзвінки були зроблені абонентом відповідача через його станційне обладнання та через точки взаємоз'єднання із трафіком позивача.
Відповідно до п.4.3.6. Договору у разі виникнення розбіжностей щодо нарахованих сум за надані послуги, зацікавлена сторона направляє на адресу іншій стороні претензію. Після чого сторони проводять детальну звірку для виявлення причин розбіжностей. У разі не погодження із висновками, які зазначені у претензії (та/або відповіді на неї), то справа підлягає передачі на розгляд суду.
01 лютого 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір про взаємоз'єднання мереж №02-01/09, відповідно до змісту преамбули якого сторони домовились про взаємоз'єднання своїх телекомунікаційних мереж на умовах, які викладені у зазначеному договорі.
Умови здійснення взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій після встановлення взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування (далі - телекомунікаційні мережі) відповідно до Правил взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування, затверджених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 08.12.2005 № 155, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.01.2006 року за №71/11945, врегульовано Порядком взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій за послуги доступу до телекомунікаційних мереж загального користування, затвердженого рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 09.07.2009 року №1586 (надалі - Порядок).
Згідно п.1.2. Порядку, останній поширюється на всіх операторів телекомунікацій незалежно від форм власності та технологій, що застосовуються ними на підставі відповідних ліцензій.
Пунктом 2.1. Порядку визначено, що завершення з'єднання - встановлення та підтримка кінцевим комутаційним обладнанням оператора телекомунікацій тимчасового комутованого з'єднання з кінцевим обладнанням абонента, якого викликають, в точці взаємоз'єднання з мережею іншого оператора телекомунікацій, з мережі якого надійшов цей виклик; транзит трафіку - встановлення та підтримка телекомунікаційною мережею оператора телекомунікацій тимчасового комутованого з'єднання від точки взаємоз'єднання з телекомунікаційною мережею одного оператора телекомунікацій до точки взаємоз'єднання з телекомунікаційною мережею іншого оператора телекомунікацій.
У відповідності до п.3.2. Порядку, обліку підлягає весь трафік (окремо за кожним видом телекомунікаційних послуг), пропуск якого здійснюється в точці взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій.
Пунктом 3.3. Порядку передбачено, що у точці взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж здійснюється пропуск трафіку при наданні таких телекомунікаційних послуг: фіксованого місцевого телефонного зв'язку; фіксованого міжміського телефонного зв'язку (телефонні розмови та факсимільний зв'язок у межах області та України, а також телефонні розмови та обмін іншими повідомленнями з абонентами мереж операторів рухомого (мобільного) зв'язку з використанням кодів мереж операторів рухомого (мобільного) зв'язку); фіксованого міжнародного телефонного зв'язку; рухомого (мобільного) зв'язку; інших послуг.
У відповідності до п. 3.4. вказаного Порядку, види трафіку, пропуск якого здійснюється в точках взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, визначаються договором про взаємоз'єднання.
Згідно п.п.3.1, 3.2., 5.2. Порядку взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій за послуги доступу до телекомунікаційних мереж загального користування взаєморозрахунки між операторами телекомунікацій за послуги доступу до тедекомунікаційних мереж здійснюються за даними обліку трафіку, який ведеться операторами телекомунікацій в точках взаємоз'єднання їх телекомунікаційних мереж. Обліку підлягає весь трафік, пропуск якого здійснюється в точці взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій. Усі оператори телекомунікацій зобов'язані розраховуватись за послуги доступу до телекомунікаційних мереж, що надаються в точці взаємоз'єднання.
Згідно п.п.4.7., 4.10 Положення про діяльність операторів міжміського, міжнародного зв'язку телефонної мережі загального користування України та їх взаємодію між собою, затвердженого Наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України №19 від 14.02.2001, комутаційне обладнання у точках взаємопідключення мереж операторів зв'язку оснащується засобами обліку трафіку. Трафік кожного з операторів може складатися в тому числі з транзитного трафіку, отриманого від інших операторів.
Облік трафіку на мережі Позивача здійснюється за допомогою відповідного програмного забезпечення (білінгу) оператора, право використання якого надано позивачу. Дане програмне забезпечення розміщується на відповідному телекомунікаційному обладнанні (комутаторі) оператора. Слід зазначити, що білінг та відповідне телекомунікаційне обладнання позивача пройшли метрологічну атестацію, передбачену чинним законодавством України, що стверджується копією свідоцтва про метрологічну атестацію. Наявність вказаних вище документів свідчить про те, що облік трафіку на мережі Позивача та в точках з'єднання з мережами інших операторів здійснюється належним чином та у відповідності до діючого законодавства України.
За даними білінгу позивача в період з 9 по 11 березня 2011 року з телекомунікаційної мережі Відповідача (а саме з номеру телефону 609190) було здійснено 2658 дзвінків за напрямками Туніс, Сомалі, Лівія.
Згідно п. 6.17 Положення про діяльність операторів міжміського, міжнародного зв'язку телефонної мережі загального користування України та їх взаємодію між собою, затвердженого Наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України №19 від 14.02.2001 року, нарахування доходів від надання послуг вихідного міжнародного телефонного зв'язку здійснює оператор міжнародного зв'язку, програмно-апаратними засобами якого зареєстровано вихідний трафік.
Згідно п.5.3. Порядку взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій за послуги доступу до телекомунікаційних мереж загального користування, затверджених Рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України №1586 від 09.07.09, у разі участі в наданні телекомунікаційних послуг більше ніж двох операторів телекомунікацій взаєморозрахунки здійснюються каскадним методом, тобто кожний попередній оператор телекомунікацій розраховується з наступним, з яким він має безпосереднє взаємоз'єднання та послугами доступу до телекомунікаційних мереж якого користується. Взаєморозрахунки між операторами телекомунікацій за послуги доступу до телекомунікаційних мереж при наданні послуг.
Позивач зазначив, що у зв'язку з відсутністю договорів з міжнародними роумінг-партнерами в Сомалі, Тунісі та Лівії, вищевказаний міжнародний трафік був направлений через мережу зв'язку ПрАТ «Київстар», з яким ПрАТ «Телесистеми України»було укладено відповідний договір про взаємоз'єднання мереж. Таким чином, проходження міжнародного трафіку з телефонної мережі відповідача було зафіксовано атестованими білінговими системами двох операторів: ПрАТ «Телесистеми України»та ПрАТ «Київстар».
Позивачем надано суду надано деталізовану інформацію з білінгу ПрАТ «Київстар», що підтверджує здійснення 2658 дзвінків у період з 9 по 11 березня 2011 з номеру телефону 609190,
Позивачем надано суду докази оплати ПрАТ «Київстар»за надані останнім послуги щодо завершення міжнародного трафіку за номером 609190 в період з 9 по 11 березня 2011 року, що стверджується наявними в матеріалах справи копіями деталізованого рахунку №1103/27841 від 31.03.2011 року, платіжного доручення №В05121І2523 від 12.05.2011, акту приймання-передачі наданих послуг від 31.03.2011 року та акту про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 31.03.2011 року.
Відповідачем не надано суду доказів, що спростовують позовні вимоги. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалами господарського суду Рівненської області від 13.09.2011 року та 02.07.2012 року по справі призначалась судова технічна експертиза телекомунікаційних систем та засобів. На вирішення експертам були поставлені наступні питання: Чи отримано відповідачем телекомунікаційні послуги в період з 09.03.2011 року по 11.03.2011 року в обсязі, зазначеному позивачем? Чи відбулось проходження міжнародного трафіку з телефонної мережі відповідача в період з 09.03.2011 року по 11.03.2011 року; якщо проходження трафіку відбулось, то який його обсяг? Чи мав місце факт несанкціонованого втручання в телекомунікаційну мережу ТОВ «Інфоком»в період з 09.03.2011 року по 11.03.2011 року? Чи було встановлено заборону для здійснення міжнародних викликів з номеру 609190 з телекомунікаційної мережі ТОВ «Інфоком»в період з 09.03.2011 року по 11.03.2011 року?
Оплата проведення експертизи судом покладена на відповідача. Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз повернено матеріали справи №5019/1383/11 без виконання вказаних ухвал про призначення експертизи в зв'язку з відсутністю оплати.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач наявними та допустимим доказами довів обставини на які він посилався, як на підставу своїх вимог, натомість відповідачем не надано суду доказів, що спростовують позовні вимоги.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України ).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України ).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України ).
Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 5.1. Договору за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо оплати наданих послуг відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.
Позивачем на суму заборгованості в розмірі 261742,70 грн. за період з 21.04.2011 року по 02.06.2011 року нараховано пеню в розмірі 2389,75 грн.. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.
Ст. 625 Цивільного кодексу України також передбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем на суму заборгованості в розмірі 261742,70 грн. за період з 21.04.2011 року по 02.06.2011 року нараховано 3 відсотки річних в розмірі 925,06 грн. та 5496,60 грн. інфляційних втрат. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 261742,70 грн. основного боргу, 2389,75 грн. пені, 925,06 грн. трьох відсотків річних та 5496,60 грн. інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфоком» (33023, м.Рівне, вул.Грушевського, 41, код ЄДРПОУ 30133189) на користь Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Плеханова, 7-А, код ЄДРПОУ 22599262) 261742,70 грн. основного боргу, 2389,75 грн. пені, 925,06 грн. трьох відсотків річних, 5496,60 грн. інфляційних втрат, 2705,54 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Мамченко Ю. А.
Повний текст рішення складено «21»вересня 2012 року
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2012 |
Оприлюднено | 26.09.2012 |
Номер документу | 26127490 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні