донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.09.2012 р. справа №19/5009/4543/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівБогатиря К.В. Дучал Н.М., Склярук О.І. При секретарі: Отцевич В.Ю. за участю представників сторін:
від боржника:не з'явився від кредитора: від ДПІ: від УПФУ: від скаржника 2: за участю прокуроране з'явився не з'явився не з'явився не з'явився Русланова Г.М. -посвідчення № 3258
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби та УПФУ Солом'янському районі м. Києва на ухвалу господарського судуЗапорізької області від 27.09.2011р. у справі№ 19/5009/4543/11 (суддя Даценко Л.І.) за заявою кредиторафізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Київ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "ПСМ-Сервіс" м.Запоріжжя пробанкрутство
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.01.2012р. у справі №19/5009/4543/11 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "ПСМ-Сервіс" м.Запоріжжя як відсутнього боржника (ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон); ліквідовано юридичну особу -ТОВ "ПСМ-Сервіс"; припинено провадження у справі № 19/5009/4543/11.
Ухвала суду мотивована тим, що на розгляд господарського суду надано ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс -ТОВ "ПСМ-Сервіс". Заслухавши ліквідатора, суд дійшов висновку про необхідне звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута затвердити. Оскільки за результатами ліквідаційного балансу у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї статутної діяльності ТОВ "ПСМ-Сервіс", суд визначив його ліквідувати, провадження у справі припинити.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби та УПФУ в Солом'янському районі м. Києва звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, провадження у справі припинити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що ініціюючим кредитором не було дотримано 3-місячний строк виконання зобов'язань та судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки обставинам справи. Також стверджує, що судом не перевірено порядок видачі векселя та не надана йому оцінка як цінного паперу. В апеляційній скарзі прокурор зазначив про відсутність в матеріалах справи доказів про внесення до ЄДР запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. Звертаючись зі скаргою в інтересах ДПІ у Солом'янському районі м. Києва та УПФУ в Солом'янському районі м. Києва, прокурор вказує на те, що ліквідатор не повідомив фонд та податкову як потенційних кредиторів, що робить неможливим проведення перевірки боржника з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати податків і зборів, що призведе до їх ненадходження до Державного бюджету України.
Ухвалою від 10.08.2012р. апеляційна скарга була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Статтею 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи прокурора, колегія суддів встановила:
Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника , заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Частина 3 статті 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у випадку відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора. При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, притаманні процедурі, яка передбачена ст.52 Закону, зокрема: справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку згідно ч.3 ст.6 Закону, встановленого для їх погашення.
В постанові від 17.08.2011р. підставами для визнання боржника банкрутом згідно ст. 52 Закону як відсутнього боржника господарський суд Запорізької області визначає, що заборгованість у сумі 2 600грн. підтверджується наявними матеріалами справи, а саме: простим векселем серія АА № 1163515 від 30.05.2011р. на суму 2 600грн., протестом про неоплату векселя № 3913 від 08.06.2011р., виконавчим написом нотаріуса № 3915 від 09.06.2011р. Для примусового виконання виконавчий напис нотаріуса було направлено для виконання до Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ. 01.07.2011р. Жовтневим ВДВС Запорізького МУЮ було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, боржник за адресою вказаною у виконавчому документі та відповіді Головного управління статистики у Запорізькій області не знаходиться. Відсутність боржника за юридичною адресою підтверджується й актом державного виконавця від 30.06.2011р.
Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ПСМ-Сервіс" № 05-01 від 30.05.2011р. прийнято рішення про припинення діяльності боржника шляхом ліквідації.
Отже, звертаючись з заявою, ініціюючий кредитор надав суду докази про безспірність своїх вимог до боржника, докази звернення до виконавчої служби про стягнення безспірної заборгованості у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»; результати проведення виконавчого провадження, а саме: встановлення факту відсутності боржника за місцезнаходженням, що унеможливлює виконання виконавчого документу.
Відсутність боржника підтверджується наступним.
В матеріалах справи є повідомлення ТОВ "ПСМ-Сервіс", адресоване ініціюючому кредитору. Цим листом повідомлялось про припинення господарської діяльності ТОВ "ПСМ-Сервіс " та про неможливість погашення боргу за простим векселем у сумі 2 600грн. Повідомлення в оригіналі підписане директором ТОВ "ПСМ-Сервіс" та скріплене печаткою підприємства.
До вказаного повідомлення доданий протокол № 05-01 загальних зборів учасників ТОВ "ПСМ-Сервіс" від 30.05.2011р., в якому зафіксовано про прийняття рішення про припинення діяльності товариства та призначення ліквідаційної комісії. Протокол в оригіналі підписаний учасником боржника та скріплений печаткою товариства.
Згідно ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Тому вказані оригінали документів Донецький апеляційний господарський суд приймає як належні докази у цій справі.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія суддів дійшла висновку, що протокол з рішенням засновників про припинення підприємницької діяльності боржника є належним та допустимим доказом в порядку ст. 52 Закону інших ознак, що свідчать про відсутність його підприємницької діяльності на момент порушення провадження у справі про банкрутство.
У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що боржник не виконав рішення засновника та у період після 30.05.2011р. (дата прийняття протоколу № 05-01 загальних зборів учасників ТОВ "ПСМ-Сервіс") здійснював підприємницьку діяльність.
Тому апеляційна інстанція вважає, що заява ФОП ОСОБА_5 м. Київ про порушення справи про банкрутство у відношенні ТОВ "ПСМ-Сервіс" м. Запоріжжя господарським судом була прийнята з дотриманням вимог ст.ст. 6, 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Господарським судом від ліквідатора був отриманий звіт, ліквідаційний баланс ТОВ "ПСМ-Сервіс", які розглянуті та затверджені судом, а провадження у справі -припинено, що підтверджується ухвалою суду від 27.09.2011р.
Згідно ч. 5 ст. 52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.
Порядок виявлення кредиторів по ст. 52 Закону про банкрутство передбачений шляхом направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом. У зв'язку з цим всі кредитори зобов'язані в місячний термін звернутися з грошовими вимогами до ліквідатора банкрута. Іншого порядку повідомлення кредиторів, ніж направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом, стаття 52 Закону про банкрутство не передбачає, в тому числі і публікування оголошення в офіційному друкованому органі.
Згідно ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансове становище банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.
Відповідно до ст.26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.
Згідно ч. 1 ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).
До явних (відомих) кредиторів крім тих, що обліковані згідно бухгалтерських даних боржника, на думку колегії суддів, слід відносити усіх потенційних кредиторів в особі державних контролюючих органів, оскільки їх право контролю за повнотою сплати боржником податків, зборів та інших платежів до державного бюджету є явним та відомим для самого боржника.
Як вбачається з доданого ліквідатором звіту, ним були направлені запити до можливих кредиторів за останньою юридичною адресою банкрута у м. Запоріжжя.
Однак матеріалами справи підтверджується, що банкрут здійснював свою підприємницьку діяльність в інших регіонах, де мав інше місцезнаходження.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що боржник перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва (а.с.86).
З наданих документів до звіту ліквідатора вбачається, що УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, Південний районний центр зайнятості м. Запоріжжя, Запорізьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції у своїх відповідях вказали, що ТОВ "ПСМ-Сервіс" не зареєстрований у вищевказаних державних органах.
Також ліквідатор надав до звіту лише повідомлення з доказами його отримання відділенням Виконавчої дирекції Фонду в м. Запоріжжі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Запоріжжя. Будь-яка відповідь цього фонду на повідомлення ліквідатора у матеріалах справи відсутня.
Матеріали справи підтверджують, що боржник до зміни місцезнаходження фактично здійснював свою господарську діяльність саме у м. Києві.
Отже, при зміні місцезнаходження банкрута з м. Києва на м. Запоріжжя на обліку в контролюючих державних органах за новим місцем знаходження боржник не був зареєстрований, тому відповіді цих органів є недостатніми для з'ясування обставин наявності або відсутності боргу по страховим внескам та іншим обов'язковим платежам.
Також ліквідатор в порушення ч. 5 ст. 52 Закону не повідомив державні контролюючі органи м. Києва за місцем його попередньої та фактичної підприємницької діяльності про банкрутство ТОВ "ПСМ-Сервіс", не з'ясував про наявність або відсутність інформації про повноту та своєчасність сплати страхових внесків та інших обов'язкових платежів.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів , його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів , зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій , а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України
Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць , передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств , установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів , виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій (ч. 8 ст. 19 цього ж Закону).
У матеріалах цієї справи відсутні докази про направлення ліквідатором відомому йому потенційному кредитору -фонду соціального захисту інвалідів в Запорізькій області та в м. Києві письмового повідомлення з метою з'ясування наявності або відсутності заборгованості банкрута -ТОВ "ПСМ-Сервіс" перед цим фондом.
Крім того, ліквідатор не здійснив заходів щодо виявлення майна банкрута за попереднім місцезнаходженням банкрута в м. Києві, а саме: БТІ (оскільки лист від 05.09.2011р. № 41422 не містить повної інформації щодо об'єкта нерухомості боржника через не зазначення повної адреси товариства, а.с.68), автомобільної інспекції, держкомзему. Також не з'ясовувалося питання про наявність активів банкрута в інспекції Головного державного реєстру флоту щодо наявності плавзасобів, Державного реєстру цивільних повітряних суден України щодо наявності літальних засобів, Державного департаменту інтелектуальної власності стосовно наявності прав на інтелектуальну власність (відсутні будь-які докази в матеріалах справи).
Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що ліквідатором не здійснено заходів щодо з'ясування усіх відкритих банківських рахунків у банкрута та наявності грошових коштів на них, у матеріалах справи відсутні повідомлення ДПІ про відкриті рахунки банкрута та відповіді банків про наявність коштів на рахунках або закриття рахунків.
Окрім цього, апеляційний суд вважає, що ліквідатор не вжив всіх можливих, достатніх та необхідних заходів при проведенні ліквідаційної процедури, направлених на виявлення майнових активів банкрута з врахуванням наступного. В матеріалах справи відсутні докази звернення ліквідатора до керівних органів банкрута або до його учасників (засновників) про передачу фінансової документації з метою встановлення наявності або відсутності майнових активів ТОВ "ПСМ-Сервіс" для подальшого задоволення вимог кредиторів в процесі ліквідації.
Таким чином, ліквідатор надав до господарського суду Запорізької області звіт та ліквідаційний баланс станом на 29.08.2011р. без дотримання вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що призвело до безпідставного прийняття судом ухвали від 27.09.2011р. про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, які не в повній мірі відображають загальну суму кредиторських вимог.
За таких обставин, матеріали справи свідчать про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків у цій справі про банкрутство, про відсутність повного та об'єктивного розгляду місцевим господарським судом всіх обставин справи та відсутність законних підстав для затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, припинення провадження по справі.
Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1)неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3)невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4)порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ст.106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржувана ухвала господарського суду за результатами проведення ліквідаційної процедури не відповідає нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, вона підлягає скасуванню, а справа направленню для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію проведення ліквідаційної процедури.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби та УПФУ Солом'янському районі м. Києва на ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.09.2011р. у справі № 19/5009/4543/11 -задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.09.2011р. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі №19/5009/4543/11 про банкрутство -скасувати.
Справу № 19/5009/4543/11 направити для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю "ПСМ-Сервіс" м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Н.М. Дучал
О.І. Склярук
Надруковано: 10 прим.:
1. боржнику, 1.прокурору
3. кредиторам, 1. скаржнику
1. у справу, 1. ДАГС, 1.ГСЗО,
1. дер.реєстратору
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2012 |
Оприлюднено | 26.09.2012 |
Номер документу | 26127587 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Богатир К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні