Постанова

від 19.09.2012 по справі 33/101б

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.09.2012 р. справа №33/101б

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Дучал Н.М., Склярук О.І. При секретарі: Величко В.М. за участю представників сторін:

від скаржника:Нікульська А.О. -довір. № 130 від 14.12.2011р. від боржника: від кредитора:Жмурна В.В. -довір. № 84 від 18.09.2012р. Ліквідатор Соловйов В.Б.- ухвала ГСДО від 22.12.2005р. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 20.06.2012р. у справі№ 33/101б (суддя Тарапата С.С.) за заявою кредитора до боржникапублічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Берестовий» м. Костянтинівка Донецької області пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 23.06.2003р. господарський суд Донецької області за заявою кредитора ВАТ «Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області порушив справу про банкрутство ТОВ «Агрофірма «Берестовий»м. Костянтинівка Донецької області за загальною процедурою на підставі ст.ст. 1, 6, 8, 11, 12, 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі-Закон); ввів процедуру розпорядження майном.

Ухвалою від 04.07.2003р. суд призначив розпорядником майна у справі № 33/101б арбітражного керуючого Кожухова О.І.

За результатами підготовчого засідання ухвалою суду від 11.09.2003р. суд зобов'язав ініціюючого кредитора здійснити публікацію про порушення справи про банкрутство у офіційному друкованому органі; визнав грошові вимоги боржника.

В газеті «Голос України»від 30.09.2003р. № 183 (3183) було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство № 33/101б.

Ухвалою від 27.11.2003р. суд визнав та затвердив реєстр вимог кредиторів.

Постановою від 10.02.2004р. господарський суд Донецької області визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором арбітражного керуючого Кожухова О.І.

Ухвалою від 14.04.2004р. суд припинив повноваження ліквідатора Кожухова О.І. та призначив ліквідатором арбітражного керуючого Перекрестову О.М.

Ухвалою від 22.12.2005р. суд припинив повноваження ліквідатора Перекрестової О.М. та призначив ліквідатором арбітражного керуючого Соловйова В.Б. (а.с.143 т.4).

Як свідчать матеріали справи ухвалами господарський суд неодноразово продовжував строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора.

Ухвалою від 20.06.2012р. суд змінив найменування кредитора у справі -ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», замінив кредитора УПФУ в м. Костянтинівці Донецької області на правонаступника УПФУ в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області; затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс; ліквідував юридичну особу ТОВ «Агрофірма «Берестовий», припинив провадження у справі.

Ухвала суду обґрунтована тим, що за результатами розгляду заяви кредитора ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»про зміну найменування судом встановлено, що кредитор надав витяг зі статуту, зареєстрованого 30.03.2012р., з якого вбачається, що на підставі Закону України «Про акціонерні товариства»та рішення загальних зборів акціонерів від 27.03.2012р., відбулась зміна у найменуванні кредитора. У зв'язку з цим та з урахуванням вимог ст. 25 ГПК України судом була задоволена вказана заява.

Також судом на підставі ст. 25 ГПК України задоволена заява конкурсного кредитора -УПФУ в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про заміну сторони у справі, оскільки на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2011р. № 803 та наказу УПФУ в Донецькій області №242 від 03.08.2011р. було припинене УПФУ в м. Костянтинівці Донецької області шляхом його злиття з УПФУ в Костянтинівському районі та утворенням УПФУ в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області.

За результатами розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу судом встановлено, що в ході ліквідаційної процедури ліквідаторами проведена інвентаризації майна банкрута, сформована ліквідаційна маса, проведена оцінка та реалізація виявленого майна, розглянуті вимоги поточних кредиторів. Грошові кошти, що отримані від реалізації ліквідаційної маси розподілені відповідно до вимог ст.31 Закону. Ліквідатором були отримані довідки відповідних органів про відсутність у банкрута зареєстрованих транспортних засобів, нерухомого майна та земельних ділянок. Ліквідаторами також було виявлене майно (зрошувальна система, фельдшерсько - акушерський пункт в с. Плащєєвка), яке не підлягає включенню до ліквідаційної маси банкрута, тому передано ліквідатором до комунальної власності. Також була виявлена гребля, яка була виведена з ліквідаційної маси та передана до комунальної власності. Виявлені житлові будинки були частково передані до комунальної власності з приводу того, що Іллічівська сільська рада відмовилася прийняти об'єкти соціальної сфери в комунальну власність. З цього приводу ліквідатором проводилася переписка з Фондом державного майна України. На виконання наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області від 26.04.2012р. №00985 було проведено засідання комісії щодо обрання способів управління державним майном, яке не увійшло до статутного капіталу ТОВ „Агрофірма „Берестовий" в процесі приватизації, але перебуває на його балансі. За результатами роботи комісії РВ ФДМУ по Донецькій області видано наказ "Про визначення способів управління державним майном ТОВ "Агрофірма "Берестовий" від 23.05.2012р. №01176, яким: - визначено способом управління -передачу до комунальної власності державного майна -об'єктів житлового фонду, які не увійшли до статутного капіталу ТОВ "Агрофірма "Берестовий"(п.1); - визначено способом управління державним майном (дитячі садки, клуб) списання об'єктів державної власності у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007р. №1314 (п.3). У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що власником прийнято управлінське рішення щодо вказаного державного майна. Судом встановлено, що на засіданні 19.06.2012р. комітетом кредиторів за результатами розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, одноголосно прийнято рішення про затвердження ліквідаційного балансу банкрута та звернення до господарського суду з клопотання про ліквідацію юридичної особи та припинення провадження у справі. Судом також встановлено, що станом на 20.06.2012р. у банкрута відсутнє майно, яке належить боржнику на праві власності, а ліквідаційна маса повністю реалізована.

Крім того господарським судом зазначено, що присутній у судовому засіданні 20.06.2012р. представник РВ ФДМУ не заперечував проти затвердження звіту ліквідатор і ліквідаційного балансу банкрута та ліквідацію банкрута, посилаючись на те, що розпочата процедура передачі державного майна до комунальної власності, яке не увійшло до статутного капіталу ТОВ „Агрофірма „Берестовий".

Однак з винесеною ухвалою суду від 20.06.2012р. не погодився РВ ФДМУ по Донецькій області та звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу по справі № 33/101б скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

В доводах апелянт посилається на порушення господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права. Скаржник посилається, що висновок суду про надання згоди представником скаржника при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу не відповідає дійсності, оскільки він у усіх судових засіданнях заперечував проти його затвердження. Також апелянт вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням вимог ч. 2 ст. 32 Закону, оскільки на момент її винесення судом у ТОВ «Агрофірма «Берестовий»залишилось майно, яке не було передано до комунальної власності та не списане в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007р. № 1314. РВ ФДМУ вважає, що нездійснення ліквідатором законодавчо визначених повноважень по передачі означеного майна до комунальної власності в установленому порядку може призвести до погіршення стану або повної втрати державного майна банкрута.

Ухвалою від 21.08.2012р. апеляційна скарга прийнята до апеляційного провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

Костянтинівська ОДПІ Донецької області Державної податкової служби надала відзив на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Оскільки вважає, що оскаржувана ухвала прийнята господарським судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права та вважає доводи ФДМУ необґрунтованими, тому як усі обставини щодо передачі майна до комунальної власності були встановлені судом під час винесення ухвали від 20.06.2012р.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи та заперечення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи про банкрутство вбачається, що під час проведення ліквідаційної процедури усі види майнових активів банкрута, які належали йому на праві власності або повного господарського відання були включені до ліквідаційної маси з подальшою їх реалізацією та розподілом отриманих коштів. Будь-яких порушень закону в цій частині судом не виявлено.

Що стосується об'єктів житлового фонду, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства згідно ст. 26 Закону передаються в порядку, встановленому законодавством до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку, то усі вказані об'єкти, які на момент проведення ліквідаційної процедури знаходилися в експлуатації за своїм призначенням (фактичне проживання мешканців та знаходження дітей) були передані ліквідатором до комунальної власності відповідних територіальних громад, що не оспорюється апелянтом.

Залишилося непереданим до комунальної власності кілька одиниць нерухомого майна, яке не увійшло до статутного фонду банкрута та знаходилося у державній власності, але на час проведення ліквідаційної процедури вказані об'єкти нерухомості фактично були зруйновані та розібрані, непридатні до експлуатації за своїм призначенням як житловий фонд або дитячі дошкільні заклади, усі вони непридатні до відновлюваного ремонту, в одному об'єкті житлового фонду тривалий час знаходилося поштове відділення, що свідчить про фактичну зміну його цільового призначення та непридатність до проживання громадян.

В такому незадовільному стані неможлива передача зруйнованих об'єктів нерухомого майна до комунальної власності, оскільки відсутня можливість їх подальшої експлуатації не тільки за призначенням як житлового фонду або дитячих дошкільних закладів, а й взагалі як об'єкту нежитлового фонду.

Необхідним є проведення списання вказаних об'єктів в установленому законодавством порядку з подальшим розбиранням та утилізацією, передачею отриманих від реалізації будівельних матеріалів коштів до Державного бюджету. Встановлення оціночної вартості залишків об'єктів нерухомості, виконання робіт по демонтажу та розбиранню, проведення реалізації матеріалів передбачає значні матеріальні затрати, що можливо за умови наявності достатніх коштів у банкрута або отримання цільового фінансування від держави як власника цього майна для проведення вказаних заходів.

Підприємство-банкрут не має вільних коштів для проведення вищевказаних заходів по списанню державного майна, яке фактично не належить банкруту. Використання коштів банкрута суворо регламентоване нормами Закону, де у відповідній черговості визначено задоволення вимог кредиторів. Відсутність будь-яких коштів у банкрута на момент винесення судом оскаржуваної ухвали підтверджується ліквідаційним балансом. Будь-якого цільового фінансування від держави підприємство-банкрут для проведення списання об'єктів державного майна на протязі ліквідаційної процедури не отримало. Таким чином, ліквідатор за таких обставин був об'єктивно позбавлений можливостей здійснити під час ліквідаційної процедури усі заходи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007р. № 1314 щодо списання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду банкрута.

Наявність таких обставин не заважає господарському суду першої інстанції розглядати та затверджувати звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, припиняти провадження у справі про банкрутство. Стаття 32 Закону надає суду право виносити ухвалу про затвердження звіту та ліквідаційного балансу після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів. У даній справі усі кредитори в особі комітету вирішили клопотати перед судом про затвердження ліквідаційного балансу та ліквідацію банкрута. Закон не передбачає право суду відмовляти у затвердженні ліквідаційного балансу у справі про банкрутство з підстав, коли у банкрута залишилося на обліку майно інших осіб, в тому числі державне. Тільки у разі, якщо господарський суд дійде висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора. Але у даній справі відсутні відомості про наявність ліквідаційної маси, яка не була реалізована ліквідатором (зазначене апелянтом майно не входить до ліквідаційної маси на підставі ст. 26 Закону). Тому у суду першої інстанції були відсутні законні підстави для відмови у задоволенні звіту та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі про банкрутство.

У даній ситуації колегія суддів апеляційного суду вважає правомірним посилання господарського суду на статтю 31 частину 7 Закону як спеціальну норму права, якою визначено наступне регулювання спірних правовідносин між банкрутом та власниками майна, а саме:

у разі, якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута , майно , що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається власникові або уповноваженому ним органу, а майно державних підприємств -відповідному органу приватизації для наступного продажу. Кошти, одержані від продажу цього майна, спрямовуються до Державного бюджету України .

Тобто прямо норма закону передбачає передачу державного майна ліквідатором банкрута органу приватизації (в даному випадку це апелянт по справі) вже після винесення судом ухвали про ліквідацію юридичної особи-банкрута.

В даному конкретному випадку за наявності вищевказаної спеціальної правової норми закону про банкрутство колегія суддів не вбачає порушень інтересів держави оскаржуваною ухвалою господарського суду Донецької області.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області не підлягає задоволенню, а ухвала суду про затвердження звіту та ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі від 20.06.2012р. не підлягає скасуванню, оскільки прийнята з дотриманням норм чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 20.06.2012р. у справі № 33/101б залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 20.06.2012р. у справі № 33/101б залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Н.М. Дучал

О.І. Склярук

Надруковано: 14 прим.:

8. кредитору

1. скаржнику

1.боржнику

1.ліквідатор

1. ДАГС

1. до справи

1.ГСДО