Постанова

від 20.09.2012 по справі 1123/455/12

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 1123/455/12

Провадження № 1/1123/58/12

П О С Т А Н О В А

20 вересня 2012 р. Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі :

головуючого: Годованець Іван Алімович

при секретарі: Гарбар С.І.

з участю:

прокурора: Поліщук С.О.

захисника: ОСОБА_1

захисника: ОСОБА_2

підсудної: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Устинівка кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Новоградівка Бобринецького району Кіровоградської області, українки, громадянина України, освіта вища, одруженої, раніше не судима, пенсіонерка, жителька АДРЕСА_1

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст.366 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в України»встановлено, що сільський голова забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади, організує в межах, визначених Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, підписує рішення ради та її виконавчого комітету.

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що у 2005 році, як сільський голова Криничненської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, службова особа органу місцевого самоврядування, зобов'язана здійснювати службові повноваження у межах службових обов'язків відповідно розділу ІІ посадової інструкції сільського голови Криничненської територіальної громади від 28 травня 2002 року: «сільський голова організовує в межах, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в України», роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету».

У квітні 2005 року, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, зловживаючи службовим становищем, діючи умисно, з метою заподіяння шкоди приватному сільськогосподарському підприємству «Україна», в інтересах встановленої досудовим слідством особи (ОСОБА_4), без будь-яких правових підстав, достовірно знаючи, що приміщення магазинів по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3 в с. Садки на балансі Криничненської сільської ради не перебувають, всупереч інтересам служби та розділу ІІ посадової інструкції сільського голови Криничненської територіальної громади від 28 травня 2002 року: «сільський голова забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належить до її відання, оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання», з порушенням п.8.1 Тимчасового положення «Про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року за № 7/5 «оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують право власності на об'єкти нерухомого майна та не віднесені до правовстановлювальних документів», використовуючи авторитет посади сільського голови, надала незаконну вказівку секретарю Криничненської сільської ради ОСОБА_5 внести недостовірні відомості до протоколу №4 засідання виконавчого комітету Криничненської сільської ради від 28 квітня 2005 року. На виконання незаконної вказівки ОСОБА_5 надрукувала в цьому протоколі «питання №3-про оформлення права власності на приміщення магазинів», яке на засіданні виконавчого комітету сільської ради не розглядалось. ОСОБА_3, зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби, діючи умисно, з метою заподіяння шкоди приватному сільськогосподарському підприємству «Україна», в інтересах встановленої досудовим слідством особи (ОСОБА_4), без будь -яких правових підстав, достовірно знаючи, що питання про оформлення права власності на приміщення магазинів засіданням виконавчого комітету сільської ради не розглядалось та відповідне рішення не приймалось, продовжуючи злочинну діяльність склала та видала завідомо неправдивий офіційний документ -рішення №11 від 28 квітня 2005 року «Про оформлення права власності на приміщення магазинів»до протоколу №4 засідання виконавчого комітету Криничненської сільської ради від 28 квітня 2005 року.

На підставі рішення виконавчого комітету Криничненської сільської ради Устинівську дільницю № 8 Олександрійського міжміського бюро технічної інвентаризації незаконно зобов'язано оформити на встановлену досудовим слідством особу (ОСОБА_4.) право власності на приміщення магазинів: по АДРЕСА_2, надано в користування (договір оренди) 0,10 га земельної ділянки, та на приміщення магазину по АДРЕСА_3, надано в користування (договір оренди) 0,20 га земельної ділянки, внаслідок чого причинено шкоду інтересам ПСП «Україна»на суму 120012 грн., (на момент вчинення злочину більше ніж в 250 разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян, і є тяжким наслідком), чим ОСОБА_3 вчинила зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що як сільський голова Криничненської сільської ради, посадова особа органу місцевого самоврядування, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, у квітні 2005 року, діючи умисно, використовуючи авторитет посади сільського голови, надала вказівку секретарю Криничненської сільської ради ОСОБА_5 внести недостовірні відомості до протоколу №4 засідання виконавчого комітету Криничненської сільської ради від 28 квітня 2005 року, а саме надрукувати у протоколі питання №3 про оформлення права власності на приміщення магазинів, хоча фактично вказане питання на засіданні виконавчого комітету Криничненської сільської ради не розглядалось. В подальшому колишній сільський голова Криничненської сільської ради ОСОБА_3 використовуючи повноваження, зазначені в розділі ІІ посадової інструкції сільського голови Криничненської територіальної громади Устинівського району Кіровоградської області від 28 травня 2002 року, в якому зазначено, що сільський голова забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належить до її відання, оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання, достовірно знаючи, що питання про оформлення права власності на приміщення магазинів засіданням виконавчого комітету Криничненської сільської ради не розглядалось та відповідне рішення не приймалось, продовжуючи злочинну діяльність, незаконно склала та видала завідомо неправдивий офіційний документ -рішення №11 від 28 квітня 2005 року, до протоколу №4 від 28 квітня 2005 року, про оформлення права власності на приміщення магазину в АДРЕСА_2 що належить ОСОБА_4, закріпити за цим приміщенням 0,10 га земельної ділянки, оформлення права власності на приміщення магазину в с. АДРЕСА_3 що належить ОСОБА_4, закріпити за цим приміщенням 0,20 га земельної ділянки та Олександрійському МБТІ виготовити та зареєструвати свідоцтво про право власності на приміщення магазинів, що належить ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 в АДРЕСА_3

На підставі завідомо неправдивого рішення №11 від 28 квітня 2005 року виконавчого комітету Криничненської сільської ради, згідно висновку експерта підпис від імені ОСОБА_3 в протоколі №4 засідання виконавчого комітету Криничненської сільської ради від 28 квітня 2005 року, в графі «Сільський голова», виконаний ОСОБА_3 підпис від імені ОСОБА_3 в рішенні №11 засідання виконавчого комітету Криничненськох сільської ради від 28 квітня 2005 року, в графі «Сільський голова», виконаний ОСОБА_3 незаконно зобов'язано Устинівську дільницю № 8 Олександрійського міжміського бюро технічної інвентаризації оформити встановлену досудовим слідством особу ОСОБА_4 право власності на приміщення магазину в АДРЕСА_2 що належить ОСОБА_4, закріпити за цим приміщенням 0,10 га земельної ділянки, оформлення права власності на приміщення магазину в с. АДРЕСА_3 що належить ОСОБА_4, закріпити за цим приміщенням 0,20 га земельної ділянки, внаслідок чого заподіяно шкоду інтересам ПСП «Україна»на загальну суму 120012 грн., яка на момент вчинення злочину більше ніж в 250 разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян, і є тяжким наслідком, чим ОСОБА_3 вчинено внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки.

Заслухавши учасників процесу, ознайомившись з матеріалами кримінальної справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника підсудної про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, яке не може бути усунуто в судовому засіданні з наступних підстав.

Об'єктивна сторона злочину за ст.364 КК України - зловживання владою або службовим становищем (далі-службове зловживання) виявляється у діянні (дії чи бездіяльності), яке: 1) вчиняється з використанням влади або службового становища; 2) здійснюється у межах повноважень, наданих особі за посадою чи у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків; 3) суперечить інтересам служби; 4) заподіює істотну шкоду або тягне тяжкі наслідки; 5) знаходиться у причинному зв'язку із зазначеними наслідками. Зловживання владою - це умисне використання службовою особою, яка здійснює функції представника влади, свого службового становища всупереч інтересам служби. Зловживання службовим становищем - це будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов'язаних з її посадою. Словосполучення "всупереч інтересам служби" означає, що службова особа не бажає рахуватися з покладеними на неї законом чи іншим нормативно-правовим актом обов'язками, діє всупереч їм, не звертає уваги на службові інтереси. У ст.364 КК України вказується на вчинення службового зловживання шляхом використання службовою особою наданої їй влади або службового становища. Тому службовим зловживанням може бути визнане не будь - яке діяння службової особи, а лише таке, яке було обумовлене її службовим становищем та пов'язане зі здійсненням нею своїх службових обов'язків. При цьому слід враховувати, що такий зв'язок є не тільки тоді, коли службова особа порушує свої безпосередні (прямі) службові обов'язки за місцем роботи (віддає незаконний наказ чи розпорядження підлеглому їй працівнику), але й тих випадках, коли вона використовує своє службове становище щодо працівників, які не підлеглі їй безпосередньо (дає вказівки, висловлює рекомендації під час здійснення перевірок, проведення ревізій тощо). У той же час склад службового зловживання буде відсутній, коли службова особа, домагаючись необхідного їй рішення, використовує для цього не своє службове становище, а особисті зв'язки, свій авторитет, загальновизнану важливість та впливовість посади, яку вона обіймає, дружні чи родинні стосунки з іншими службовими особами. Тому для притягнення особи до відповідальності за ст.364 КК України важливо встановити характер та обсяг повноважень, виявити коло тих службових обов'язків, які визначають компетенцію службової особи та встановлюються спеціальними нормативними актами: законами, постановами, положеннями, статутами, наказами, інструкціями тощо.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні зловживанні службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 364 КК України. В постанові про притягнення ОСОБА_3, як обвинуваченої, вказано порушення нею, як службовою особою: ч. 3 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», сільський голова забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади, організує в межах, визначених Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, підписує рішення ради та її виконавчого комітету; розділу ІІ посадової інструкції сільського голови Криничненської територіальної громади від 28 травня 2002 року: «сільський голова організовує в межах, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в України», роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету»; «сільський голова забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належить до її відання, оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання», коли, відповідно до ч.2 ст.364 КК України та ст.ст.132, 142 КПК України необхідно зазначити крім положень службових повноважень, наданих за посадою, протиправне виконанням цих службових обов'язків, діяння (бездіяльність), яке вчиняється з використанням службового становища, у межах повноважень, наданих особі за посадою чи у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків у відношенні майна - приміщення магазину в селі Криничне по АДРЕСА_2 приміщення магазину в селі Садки по АДРЕСА_3.

Згідно матеріалів кримінальної справи (бухгалтерські документи ПСП «Україна») приміщення магазину в селі Криничне по АДРЕСА_2 приміщення магазину в селі Садки по АДРЕСА_3 побудовані в 1977-1978 р.р. радгоспом «Устинівський».

Радгосп «Устинівський», за Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»перетворений на КСП «Устинівський», яке за Указом Президента України від 03 грудня 1999 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки»перетворено в СВК «Устинівський», який за цим Указом перетворено на ПСП «Україна».

За Статутом СВК «Устинівський»та ПСП «Україна», зареєстрованих Устинівською районною державною адміністрацією, СВК та ПСП є правонаступниками реформованих підприємств, до яких за Статутом переходять усі майнові права та обов'язки колишнього підприємства, так як відповідно до ч.6 ст.31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обов'язки колишнього підприємства. Факт реформування КСП «Устинівський»та СВК «Устинівський»на правонаступника - ПСП «Україна»підтверджується довідкою Державного реєстратора Устинівської райдержадміністрації: ПСП «Україна», код 00853798 зареєстровано 28 лютого 2001 року є правонаступником СВК «Устинівський», код 00853798 зареєстровано 15 лютого 2000 року, правонаступник КСП «Устинівський», код 00853798.

Відповідно до ч.6 ст.31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»ПСП «Україна»є правонаступником реформованого КСП «Устинівський», до ПСП переходять усі майнові права та обов'язки колишнього підприємства, що підтверджується Статутами підприємств та ідентифікаційним номером підприємства, який не змінювався.

Частиною 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»встановлено, що об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Абзацом «а»п. 2 п. п.3,4 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2003 р. № 1253 «Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі внутрішньогосподарських меліоративних систем незавершеного будівництва, а також колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників»встановлено, що об'єктами передачі згідно з цим Порядком є: об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва. Рішення про передачу об'єктів соціальної сфери та житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, приймається відповідною сільською, селищною, міською радою, а внутрішньогосподарської меліоративної системи, які передаються у спільну власність територіальних громад, - районною, якщо об'єкт

знаходиться в межах території району, або обласною радою, якщо об'єкт знаходиться в межах території двох і більше районів. Ініціаторами передачі об'єктів у комунальну власність

можуть бути місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства-правонаступники, на балансі яких перебувають об'єкти. У разі коли ініціатором передачі об'єктів у комунальну власність є місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, пропозиція погоджується з підприємством-правонаступником. Якщо ініціатором передачі об'єктів у комунальну власність є підприємство-правонаступник, орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня її надходження розглядає пропозицію і приймає рішення з цього питання. У пропозиції зазначається назва майна, його місцезнаходження (для будівель і споруд), найменування, місцезнаходження підприємства-правонаступника, на балансі якого перебувають об'єкти.

Частиною 1 ст. 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

В Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно: магазин в селі Криничне по АДРЕСА_2 приміщення магазину в селі Садки по АДРЕСА_3 до 28 квітня 2005 року не здійснено.

Досудовим слідством, при пред'явленні ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні зловживання владою або службовим становищем не встановлено форму власності нерухомого майна (приватна, комунальна), та особу, яка відповідно до вимог цивільного законодавства є законним власником майна (державна реєстрація права власності) або це майно з правових підстав перебуває у неї у віданні. Згідно пояснень свідка ОСОБА_6 (директор ПСП «Україна»(т.1 а.с.179-182): «Приміщення магазинів в АДРЕСА_2 та в с. АДРЕСА_3 входять до соціальної сфери і були передані на баланс ПСП «Україна». Вказані приміщення магазинів в оренду ПСП «Україна» не передавались, не відчужувались та у власність не передавались».

Згідно матеріалів кримінальної справи, магазин в селі Криничне по АДРЕСА_2 магазин в селі Садки по АДРЕСА_3 у комунальній власності не перебувають, у відання Криничненської сільської ради нерухоме майно не передано.

Досудовим слідством не встановлено об'єктивної сторони злочину за ст.364 КК України, тобто, яким чином, ОСОБА_3, як сільський голова, вчиняла зловживання владою та службовим становищем у межах повноважень, наданих за посадою у зв'язку з виконанням службових обов'язків, що суперечить інтересам служби, тягне тяжкі наслідки, і знаходиться у причинному зв'язку із зазначеними наслідками, щодо магазину в селі Криничне по АДРЕСА_2 магазину в селі АДРЕСА_3 які у комунальній власності чи у віданні Криничненської сільської ради не перебувають.

В обвинуваченні відсутнє будь яке обґрунтування у вчиненні ОСОБА_3, як сільським головою, зловживання владою або службовим становищем (відсутнє посилання на положення посадової інструкції сільського голови Криничненської територіальної громади від 28 травня 2002 року), щодо порушення нею п. 8.1 Тимчасового положення «Про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року за № 7/5 «оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують право власності на об'єкти нерухомого майна та не віднесені до правовстановлювальних документів. Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в України»та матеріалів кримінальної справи оформлення права власності на нерухоме майно фізичним та юридичним особам розглядається виконавчим комітетом сільської ради. Обвинувачення в цій частині не відповідає встановленим досудовим слідством обставинам та Закону України «Про місцеве самоврядування в України».

За обвинуваченням в частині: «використовуючи авторитет посади сільського голови, надала незаконну вказівку секретарю Криничненської сільської ради ОСОБА_5 внести недостовірні відомості до протоколу №4 засідання виконавчого комітету Криничненської сільської ради від 28 квітня 2005 року. На виконання незаконної вказівки ОСОБА_5 надрукувала в цьому протоколі «питання №3-про оформлення права власності на приміщення магазинів», яке на засіданні виконавчого комітету сільської ради не розглядалось», досудовим слідством не встановлено, чи причинено ОСОБА_5 шкоду (матеріальну, моральну, фізичну), чи є ОСОБА_5 потерпілою по справі.

Досудовим слідством в частині обвинувачення: «ОСОБА_3, зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби, діючи умисно, з метою заподіяння шкоди приватному сільськогосподарському підприємству «Україна»не встановлено суб'єктивної сторони ч.2 ст. 364 КК України, тобто, відсутнє правове обґрунтування (державна реєстрація права власності, майно перебуває у віданні) матеріальної шкоди у ПСП «Україна».

Обвинувачення в частині: «внаслідок чого причинено шкоду інтересам ПСП «Україна»на суму 120012 грн., (на момент вчинення злочину більше ніж в 250 разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян, і є тяжким наслідком)»є неконкретним, так як відповідно до зведеного акта оцінки будівель та споруд, вартість магазину складає: по АДРЕСА_2 станом на 18 травня 2005 року - 64776-00 грн., по АДРЕСА_3 станом на 18 травня 2006 року -55236-00 грн.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, яке є неконкретним за змістом відповідно до ч.2 ст.364 КК України, ст.ст.132, 142 КПК України. Суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб постанова про притягнення як обвинуваченого була конкретною за змістом. Недодержання органами досудового слідства вимог ст.ст. 132 і 142 КПК України є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, за ст. 43 цього Кодексу порушує права ОСОБА_3, як обвинуваченої, та право на захист на досудовому слідстві.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки.

Основним безпосереднім об'єктом службового підроблення є визначений законом порядок діяльності державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності в частині підготовки, складання, використання і видачі офіційних документів, а також посвідчення фактів, які мають юридичне значення. Документ, який є предметом цього злочину, - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і розповсюдження інформації, яка має юридичне значення, шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці, дискеті і або іншому носії. Офіційними є документи, що складаються і видаються службовими особами від імені органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, а також підприємств, установ (організацій будь-якої форми власності, які посвідчують конкретні факти і події, що мають юридичне значення, складені належним чином за формою і мають необхідні реквізити (штамп, печатку, номер, дату, підпис). З об'єктивної сторони злочин може полягати у таких формах:1) внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; 2) інше підроблення документів; 3) складання завідомо неправдивих документів; 4) видача завідомо неправдивих документів. Внесення у офіційні документи неправдивих відомостей передбачає внесення у дійсний офіційний документ даних, що не відповідають дійсності повністю або частково (наприклад, внесення неправдивих відомостей у бухгалтерські книги).Підроблення документів передбачає часткову чи повну заміну змісту дійсного документа. Спосіб підроблення документів (дописка, підчистка, заміна тексту чи окремих слів, дати, підпису чи інших реквізитів) для кваліфікації діяння за ст. 366 КК значення не має.

Досудовим слідством, при пред'явленні ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, не встановлено форму власності нерухомого майна (приватна, комунальна), та особу, яка відповідно до вимог цивільного законодавства є законним власником майна (державна реєстрація права власності) або це майно з правових підстав перебуває у неї у віданні. Згідно пояснень свідка ОСОБА_6 (директор ПСП «Україна»(т.1 а.с.179-182): «Приміщення магазинів в АДРЕСА_2 та в с. АДРЕСА_3 входять до соціальної сфери і Були передані на баланс ПСП «Україна». Вказані приміщення магазинів в оренду ПСП «Україна» не передавались, не відчужувались та у власність не передавались».

Згідно матеріалів кримінальної справи, магазин в селі Криничне по АДРЕСА_2 магазину в селі Садки по АДРЕСА_3 у комунальній власності не перебувають, у відання Криничненської сільської ради нерухоме майно не передано.

Досудовим слідством не встановлено матеріального складу злочину за ч. 2 ст.366 КК України, тобто, яким чином, ОСОБА_3, як сільський голова, при вчиненні службового підроблення щодо магазину в АДРЕСА_2 магазину в с. АДРЕСА_3 заподіяла тяжкі наслідки у вигляді шкоди інтересам ПСП «Україна»на загальну суму 120012-00 грн., яка на момент вчинення злочину більше ніж в 250 разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян, коли нерухоме майно, як соціальна сфера перебуває на балансі ПСП «Україна», у комунальній власності чи у віданні Криничненської сільської ради не перебуває. Обвинувачення в частині: «внаслідок чого причинено шкоду інтересам ПСП «Україна»на суму 120012 грн., (на момент вчинення злочину більше ніж в 250 разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян, і є тяжким наслідком)»є неконкретним, так як відповідно до зведеного акта оцінки будівель та споруд, вартість магазину складає: по АДРЕСА_2 станом на 18 травня 2005 року - 64776-00 грн., по АДРЕСА_3 станом на 18 травня 2006 року -55236-00 грн.

Обвинувачення в цій частині є неконкретним за змістом відповідно до ч.2 ст.367 КК України та ст.ст.132, 142 КПК України і за ст. 43 КПК України порушує права ОСОБА_3, як обвинуваченої, та право на захист на досудовому слідстві.

Досудовим слідством не дано правової оцінки протиправним діям щодо складу злочину за ст. 366 КК України -службове підроблення, про «внесення недостовірних відомостей до протоколу №4 засідання виконавчого комітету Криничненської сільської ради від 28 квітня 2005 року. На виконання незаконної вказівки ОСОБА_5 надрукувала в цьому протоколі «питання №3-про оформлення права власності на приміщення магазинів», яке на засіданні виконавчого комітету сільської ради не розглядалось». ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у вчиненні службового підроблення - «склала та видала завідомо неправдивий офіційний документ -рішення №11 від 28 квітня 2005 року «Про оформлення права власності на приміщення магазинів», але не дана правова оцінка протиправним діям щодо внесення недостовірних відомостей до протоколу №4 засідання виконавчого комітету Криничненської сільської ради від 28 квітня 2005 року. Обвинувачення за ч.2 ст.364 та ч.2 ст.366 КК України містять суперечності щодо обставин, змісту і логічного викладення, не узгоджуються доказами, відсутнє чітке сформульовання обвинувачення, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення злочину та його наслідків, форми вини і мотивів злочину. Досудовим слідством по справі допущено неповноту, однобічність та неправильність слідства, зазначені в обвинуваченні обставини не узгоджуються з доказами по справі.

Частина 1 ст. 22 КПК України передбачає, що прокурор слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 " Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" передбачено, що повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо). Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Пунктами 1,2,10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № №8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві" передбачено, що звернути увагу судів на те, що забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому і виправданому права на захист відповідно до положень ст. 59, ч. 2 ст. 63 і п. 6 ч. 3 ст. 129 Конституції України й чинного кримінально-процесуального законодавства є однією з основних засад судочинства, важливою гарантією об'єктивного розгляду справи та запобігання притягненню до кримінальної відповідальності невинуватих осіб. Судам необхідно додержувати вимог статей 21 і 22 Кримінально-процесуального кодексу України (далі -КПК), відповідно до яких особа, що провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя, суд повинні надати підозрюваному, обвинуваченому, підсудному можливість захищатися встановленими законом засобами від пред'явленого обвинувачення і не вправі перекладати на нього обов'язок доведення своєї невинуватості у вчиненні злочину. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 370 КПК істотне порушення чинного законодавства, яке регламентує право на захист, у передбачених законом випадках тягне скасування судових рішень. Зокрема, вони підлягають обов'язковому скасуванню тоді, коли таке порушення позбавило чи обмежило підозрюваного, обвинуваченого, підсудного або їх захисників у здійсненні цього права і перешкодило чи могло перешкодити суду всебічно, повно та об'єктивно розглянути справу і постановити законне й обґрунтоване судове рішення. Згідно з чинним кримінально-процесуальним законодавством підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому мають бути роз'яснені їхні права. Зокрема, підозрюваний має право знати, в чому він підозрюється, обвинувачений - у чому він обвинувачується, підсудний - за якою статтею Кримінального кодексу України йому пред'явлено обвинувачення, а засуджений - у вчиненні якого злочину його визнано винним. Суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб

постанова про притягнення як обвинуваченого була конкретною за змістом. Зокрема, в описовій її частині зазначаються: злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа; час, місце та інші обставини

його вчинення, наскільки вони відомі слідчому; стаття (частина, пункт статті) кримінального закону, якою передбачений цей злочин.Недодержання органами досудового слідства вимог статей 132 і 142 КПК може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування. Обвинувальний висновок має відповідати вимогам ст. 223 КПК. Невідповідність обвинувального висновку положенням цієї статті може бути підставою для повернення справи прокурору для складення нового обвинувального висновку (ст. 249-1 КПК). Складаючи вирок, суд зобов'язаний додержувати вимог ст. 334 КПК . У мотивувальній частині обвинувального вироку, зокрема, має бути чітко сформульовано обвинувачення, яке визнається судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення злочину та його наслідків, форми вини і мотивів злочину тощо, а також доказів, якими суд обгрунтовує свої висновки, обставин, що визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, пом'якшують або обтяжують покарання. Порушення при складенні вироку вимог статей 332-335 КПК може бути підставою для його скасування.

Відповідно до ст.ст.132, 142 КПК України, обвинувачення повинно бути конкретним, обґрунтованим доказами, без суперечностей, має містити дані, зокрема про час, місце та інші обставини вчинення злочину, оскільки в протилежному випадку, має місце порушення права обвинуваченого, підсудного на захист, і дана обставина є такою, що безумовно, перешкоджає розгляду кримінальної справи в судовому засіданні.

В порушення ст. ст. 22, 64 КПК України досудовим слідством по справі допущено неповноту, однобічність та неправильність слідства, зазначені в обвинуваченні обставини не узгоджуються з доказами по справі.

Частиною 3 ст. 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Неправильність, неповнота і однобічність досудового слідства, постанова про притягнення як обвинуваченого є не конкретною за змістом - є істотними, і мають негативний вплив на якісний розгляд справи судом. Досудовим слідством недодержано вимог кримінального процесуального законодавства, якими передбачено всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи, ці неповнота, однобічність та неправильність матимуть негативний вплив на якісний розгляд справи судом. Під час судового слідства неможливо усунути недоліки досудового слідства. При встановлених обставинах, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника підсудної про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування. Встановлені під час судового слідства обставини, які підлягають перевірці і правовій оцінці є підставою для задоволення в порядку ст. 281 КПК України заяви захисника підсудної про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, так як не встановлення зазначених обставин свідчить саме про неправильність, неповноту і однобічність досудового слідства.

В порядку ст. 281 КПК України, за клопотанням захисника підсудної кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст.366 КК України підлягає направленню прокурору Устинівського району на додаткове розслідування.

Керуючись ст.ст. 273, 281 КПК України суд , -

П О С Т А Н О В И В :

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст.366 КК України направити прокурору Устинівського району Кіровоградської області на додаткове розслідування.

Запобіжний захід залишити: ОСОБА_3 - підписку про невиїзд.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу чи апеляційне подання до апеляційного суду Кіровоградської області через Устинівський районний суд на протязі семи діб.

Суддя Устинівського

районного суду Іван Алімович Годованець