Постанова

від 17.05.2012 по справі 2а-9332/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

16:16

17.05.2012 р. Справа № 2а-9332/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянувши адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Світ Якості",

доДПІ у Заводському р-ні м. Миколаєва Миколаївської обл. Державної податкової служби,

провизнання протиправним та скасування податкове повідомлення - рішення від 30.11.2011р. № 0000380231,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Світ Якості»(далі -Позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби ( далі Відповідач) від 30.11.2011 року № 0000380231 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 227 899,0 грн. основного платежу та 61 604,5 грн. за штрафними санкціями.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем здійснено висновок у акті перевірки щодо збільшення грошового зобов'язання податку на додану вартість неправомірно, без дослідження первинних документів та фактичних обставин.

Відповідач позов не визнав з підстав, наведених у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідач є органом державної влади і, відповідно, його діяльність має відповідати вимогам ст. 19 Конституції України та здійснюватись у відповідності із приписами Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень судам належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При розгляді справи судом встановлено наступне.

Основним видом діяльності ТОВ «Світ Якості»є оптова торгівля нафтопродуктами.

У акті перевірки перевіряючими ставиться під сумнів реальність виконання господарських операцій ТОВ «Світ Якості»з контрагентами-постачальниками ПП «АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ», ТОВ «ЮНІ ТРЕЙД КОМПАНІ», ТОВ «КОМПАНІЯ ТЕГРА»у березні, червні та серпні 2011 року.

Як зазначено у акті перевірки (стор.33), «перевіркою встановлено факти укладання недійсних правочинів». На думку перевіряючих, ТОВ «Світ Якості», укладаючи такі недійсні правочини, мало на меті отримання певних податкових преференцій -зокрема, хотіло збільшити свій податковий кредит (тобто, заволодіти грошима, як майном Держави).

Позивачем було надано, а судом досліджено оригінали та копії документів, що свідчать про товарність операцій та дійсність господарських угод з контрагентами позивача -ПП «АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ», ТОВ «ЮНІ ТРЕЙД КОМПАНІ», ТОВ «Компанія ТЕГРА», а саме:

По взаємовідносинах з ПП «АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ»: договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 01.03.2011 року № 6, відомості щодо оплати за дизельне паливо (зокрема, платіжні доручення), товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі пального, довіреності на отримання ТМЦ (пального), договори та підтверджуючі документи, що свідчать про реалізацію придбаного пального покупцям;

По взаємовідносинах з ТОВ «ЮНІ ТРЕЙД КОМПАНІ»: договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 16.05.2011 року № 11, відомості щодо оплати за дизельне паливо (зокрема, платіжні доручення), товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі пального, довіреності на отримання ТМЦ (пального), договори та підтверджуючі документи, що свідчать про реалізацію придбаного пального покупцям;

По взаємовідносинах з ТОВ «Компанія ТЕГРА»: договір поставки нафтопродуктів від 25.01.2011 року № 25/01-11, відомості щодо оплати за дизельне паливо (зокрема, платіжні доручення), товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі пального, довіреності на отримання ТМЦ (пального), договори та підтверджуючі документи, що свідчать про реалізацію придбаного пального покупцям; договори про надання транспортних послуг, укладені ТОВ «Світ Якості»та виконавцями -власниками або орендарями транспортних засобів, ліцензійні картки на дозвіл щодо внутрішнє перевезення вантажів, ліцензії на надання послуг з перевезення вантажів, договір оренди нафтоскладу від 01.02.2011 року, договір оренди ємностей, насосів для пального від 01.02.2011 року тощо.

Відповідач не заперечував, що придбані у контрагентів нафтопродукти були в подальшому реалізовані вищезазначеним підприємствам, та вказані операції потягли за собою зміну майнового стану позивача.

Акт перевірки свідчить про те, що при проведенні перевірки відповідач питання товарності або безтоварності задекларованих господарських операцій не досліджував. Висновок перевірки ґрунтується виключно на отриманих даних з інших податкових інспекцій щодо того, що контрагенти постачальників позивача можливо не поставляли цим контрагентам товар.

При цьому, перевірками не було встановлено, що позивач отримував саме той товар, який ПП «АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ», ТОВ «ЮНІ ТРЕЙД КОМПАНІ», ТОВ «Компанія ТЕГРА»отримували від своїх постачальників.

Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

ТОВ «Світ Якості»має усі документи, що підтверджують здійснення ним господарських операцій у перевіряємому періоді.

Проте, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва належним чином не досліджувалися первинні документи підприємства, саме які і є підтвердженням реальності здійснення господарських операцій; пояснення підприємства до уваги прийняті не були.

Констатація фактів порушень законодавства, що ґрунтується лише на сумнівах та здогадах, є неприпустимою при складанні офіційного документу органу державної податкової служби (акту перевірки).

Вищезазначене є порушенням п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, згідно якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Податковий облік формують не самі собою цивільні правочини, податковий облік формують саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку.

Згідно із ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», основними завданнями органів державної податкової служби, принаймні, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Стаття 20 Податкового кодексу України, що регламентує коло прав органів державної податкової служби, не надає права податковим інспекціям визнавати недійсними (нікчемними) цивільні правочини між двома суб'єктами господарювання.

Податковий кодекс України не містить норм щодо обов'язку покупця при здійсненні певної операції перевіряти, наприклад, за чий рахунок перевозився товар. Це турботи не покупця товару, а продавця. Не зрозуміло, чому покупець-сумлінний платник податку зобов'язаний при придбанні товару аналізувати порушення, які допускалися продавцем при веденні господарської діяльності.

Жодних порушень складання податкових накладних актом перевірки не зафіксовано.

Відповідно до норм Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Оскільки податкова накладна складена належним чином, та отримана платником податків, то у нього виникає право на податковий кредит.

У висновку акту зазначено, що ТОВ «Світ Якості»порушено п.198.3 ст.198 та п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України.

Проте, суд прийшов до висновку, що позивач ці норми не порушував.

У відповідності до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит виник у ТОВ «Світ Якості»у зв'язку з придбанням товару (нафтопродуктів) у ПП «АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ», ТОВ «ЮНІ ТРЕЙД КОМПАНІ», ТОВ «КОМПАНІЯ ТЕГРА»з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (реалізації нафтопродуктів покупцям). Зворотного перевіркою не встановлено.

У відповідності до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, ТОВ «Світ Якості»визначило суму ПДВ, що підлягає сплаті до Державного бюджету України, як різницю між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Вказане підтверджено документально наданими до суду письмовими доказами. Факту безтоварності операції відповідачем не доведено.

Отже, висновки перевірки здійснені без врахування усіх існуючих на підприємстві документів, що підтверджують поставку товарів; перевіряючими в акті зазначено про правопорушення, яке взагалі не вчинялося нашим підприємством.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивач не припускався порушень норм податкового законодавства, зазначених у акті перевірки та спірному рішенні.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності та про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов. Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення (дії) та спростувати твердження позивача про порушення його права, свобод чи інтересів.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятого щодо позивача податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, вимоги позивача ґрунтуються на приписах чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 30.11.2011 року № 0000380231 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 227 899,0 грн. основного платежу та 61 604,5 грн. за штрафними санкціями.

3. Відшкодувати судові витати в сумі 2146,00 гривень з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС (код ЄДРПОУ 34034315 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Якості" (код ЄДРПОУ37385352), сплаченого товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Якості" згідно платіжного доручення від 19.03.2012 р. № 1159.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена

у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України

та підписана суддею 21.05.2012 року.

Суддя І.А. Устинов