Постанова
від 26.09.2012 по справі 2а-6388/12/2670
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 вересня 2012 року № 2а-6388/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Логос Транс» доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2011 № 0000532301, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.12.2011 № 0000532301 винесене за результатами акту перевірки від 17.11.2011 № 635/23-01/35523916.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

06.09.2012 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження в порядку ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

17.11.2011 за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «Логос Транс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 21.07.2011 по взаємовідносинах з ПП «Екотехноконсалтинг»ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС було складено Акт № 635/23-01/35523916 (далі -Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.2 ст. 201 ПК України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість за липень 2011 року на 252580 грн.

05.12.2011 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000532301, яким у зв'язку з порушенням п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.2 ст. 201 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 252580 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 63145 грн.

Як встановлено судом, позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 04.07.2011 № 04/07-2 з ПП «Екотехноконсалтинг»(далі -Договір) поставлено відповідні товари (папір офісний) в липні 2011 року на загальну суму 1515480 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 252580 грн.), що підтверджується належним чином оформленими видатковими та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи. Позивач надані товари оплатив частково у розмірі 980000 грн., в тому числі сплативши у їх ціні податок на додану вартість у розмірі 163333,32 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між позивачем та ПП «Екотехноконсалтинг».

Водночас, з аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.2 ст. 201 ПК України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість за липень 2011 року на 252580 грн., стала встановлена ним нікчемність вказаного Договору внаслідок:

отримання ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС листом від 21.09.2012 № 32719/7/23-9 від ДПІ у Печерському районі м. Києва акту від 21.09.2011 № 1281/23-9/37003007 про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Екотехноконсалтинг»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2011 по 31.07.2011, в якому, зокрема, встановлено: службовою запискою від 06.09.2011 № 11354/2606/51 отримано матеріали перевірки Соснівського районного управління УМВС України в Черкаській області - пояснення директора ПП «Екотехноконсалтинг»гр. ОСОБА_1, в яких він пояснив, що втратив паспорт та не має відношення до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності ПП «Екотехноконсалтинг»; за юридичною адресою підприємства відсутні первинні та бухгалтерські документи; відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність об'єктів оподаткування по операціях придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям;

отримання ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС відповіді від 04.11.2011 № 43096/7/23-1110 від ДПІ у Печерському районі м. Києва на запит від 31.10.2011 № 11328/7/23-107, в якій зазначено, що ПП «Екотехноконсалтинг»відсутнє за місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним та Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При цьому суд зауважує, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Тому, для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 у справі №К-12509/08.

За змістом інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Як встановлено судом, зобов'язання за Договором між ТОВ «Логос Транс»та ПП «Екотехноконсалтинг»виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується також залученими до матеріалів справи:

- численними договорами оренди та суборенди, відповідно до яких, ТОВ «Логос Транс»орендує приміщення для розміщення в них магазинів, в яких здійснює реалізацію, зокрема, канцтоварів, в тому числі паперу офісного;

- накладними на переміщення, які були складені під час переміщення поставленого позивачу товару (папір офісний), в магазини ТОВ «Логос Транс».

Суд не бере до уваги посилання в Акті перевірки на отримання ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС листом від 21.09.2012 № 32719/7/23-9 від ДПІ у Печерському районі м. Києва акту від 21.09.2011 № 1281/23-9/37003007 про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Екотехноконсалтинг»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2011 по 31.07.2011, в якому, зокрема, встановлено: службовою запискою від 06.09.2011 № 11354/2606/51 отримано матеріали перевірки Соснівського районного управління УМВС України в Черкаській області - пояснення директора ПП «Екотехноконсалтинг»гр. ОСОБА_1, в яких останній пояснив, що втратив паспорт та не має відношення до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності ПП «Екотехноконсалтинг»; за юридичною адресою підприємства відсутні первинні та бухгалтерські документи; відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність об'єктів оподаткування по операціях придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям, а також отримання ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС відповіді від 04.11.2011 № 43096/7/23-1110 від ДПІ у Печерському районі м. Києва на запит від 31.10.2011 № 11328/7/23-107, в якій зазначено, що ПП «Екотехноконсалтинг»відсутнє за місцезнаходженням, оскільки, по-перше, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій, по-друге, факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробка документів, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду, по-третє, самі по собі пояснення не мають доказової сили, а відповідно до посвідченої приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_2 від 21.12.2011 заяви гр. ОСОБА_1: «Насправді я є директором ПП «Екотехноконсалтінг»(код ЄДРПОУ 37003007), на посаді директора перебуваю з 29.12.2010 року по теперішній час. Свої посадові обов'язки виконую сумлінно, у відповідності до вимог чинного законодавства України, здійснюючи статутну діяльність і отримуючи від неї прибуток. Підприємство зареєстроване і знаходиться у Печерському районі м. Києва за адресою: Кловський узвіз, 11. Основним видом діяльності підприємства є торгівля промисловою групою товару, а саме: електроприлади, плівка ПВХ, офісний папір. В липні 2011 p. згідно договору № 04/07-2 від 04 липня 2011 p. ТОВ «Логос Транс»придбало у ПП «Екотехноконсалтінг»папір офісний, який був отриманий покупцем за видатковими накладними № РН-0000220 від 04.07.11 p., № РН-000221 від 05.07.11 р. та № РН-000222 від 08.07.11 p. на суму цих видаткових накладних були виписані податкові накладні № 5 від 04.07.11 p., № 6 від 05.07.11 p. Та № 7 від 08.07.11 р.», по-четверте, сам по собі акт не є беззаперечним, належним та допустимим доказом даних фактів.

Крім того, постановою від 25.10.2011 в порушенні кримінальної справи відносно директора ПП «Екотехноконсалтінг»гр. ОСОБА_1, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, відмовлено.

Водночас, зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого відповідач посилається, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, суд вважає, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем таких доказів надано не було. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.04.2012 у справі № К-9574/08.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як видно з матеріалів справи, на момент підписання відповідних видаткових та податкових накладних, юридична особа ПП «Екотехноконсалтинг»не була припинена, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, відповідачем не надано.

Таким чином, судом встановлено, що правочини між ТОВ «Логос Транс»та ПП «Екотехноконсалтинг»були укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, наявність у ТОВ «Логос Транс»та ПП «Екотехноконсалтинг»умислу на укладення вказаних домовленостей з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідачем не доведено, натомість судом встановлено факт здійснення відповідних господарських операцій, а тому вказані правочини не можуть розглядатись як нікчемні з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства відповідно до ст. 228 ЦК України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696 (далі -Порядок № 969), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом, сума ПДВ у розмірі 252580 грн. була віднесена позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Екотехноконсалтинг». На момент складання вказаних податкових накладних ПП «Екотехноконсалтинг»було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, з урахуванням чого суд приходить до висновку про наявність у нього права на складання податкових накладних. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 10.01.2012 у справі № К/9991/81953/11.

Таким чином, сума податку на додану вартість у розмірі 252580 грн., віднесена ТОВ «Логос Транс»до податкового кредиту, підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку № 969.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 29.10.2010 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та Вищого адміністративного суду, викладених в ухвалах від 29.03.2012 у справі № К/9991/1617/11 та від 09.04.2012 у справі № К-46073/09, несплата продавцем або його контрагентами ПДВ до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку.

Якщо контрагенти по ланцюгу постачання товарів (послуг) не виконали свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 28.03.2012 у справі № К/9991/72712/11.

Враховуючи викладене, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ПП «Екотехноконсалтинг»податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам законодавства, у зв'язку з чим викладений в Акті перевірки висновок ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС про порушення ТОВ «Логос Транс»п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.2 ст. 201 ПК України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству та дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 05.12.2011 № 0000532301 - безпідставним та неправомірним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Водночас, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 05.12.2011 № 0000532301, прийнятого Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос Транс»(04074, м. Київ, вул. Лугова, 9; код ЄДРПОУ 35523916) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.12.2011 № 0000532301, прийняте Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2146 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос Транс»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (04213, м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 58) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.С. Пащенко

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення26.09.2012
Оприлюднено27.09.2012
Номер документу26142921
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-6388/12/2670

Ухвала від 11.09.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Т.Р.

Постанова від 26.09.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Пащенко К.С.

Ухвала від 31.05.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Пащенко К.С.

Ухвала від 15.05.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Пащенко К.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні