Рішення

від 19.09.2012 по справі 5009/2548/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 27/57/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.12 Справа № 5009/2548/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас-буд " (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 145-в, кв. 37; поштова адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, оф. 36)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-МК" (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23)

про стягнення 61 457 грн. 56 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Коляда А.С., дов. б/н від 10.01.2012р.

Від відповідача : Петров С.В., дов. б/н від 17.07.2012р., Каплан Г.Ф. -директор, наказ № 64 -ПР від 17.05.2011р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мідас-буд "м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-МК", м. Запоріжжя 61 457 грн. 56 коп. надмірно сплачених коштів.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 04.07.2012р., справу № 5009/2548/12 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 05.07.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/2548/12, присвоєно справі номер провадження 27/57/12 та призначено судове засідання на 23.07.2012р.

У судовому засіданні 23.07.2012р. оголошувалася перерва до 13.08.2012р., з метою надання сторонами додаткових документів, доказів необхідних для повного, об'єктивного вирішення справи та для надання акту звірки взаємних розрахунків.

Ухвалою суду від 13.08.2012р. судове засідання відкладалось на 04.09.2012р., на підставі ст. 77 ГПК України.

Ухвалою суду від 04.09.2012р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів, на підставі ст. 69 ГПК України, засідання суду відкладено на 18.09.2012р.

У судовому засіданні 18.09.2012р. оголошувалася перерва до 19.09.2012р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неможливістю проведення технічної фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг" та для надання сторонами оригіналів документів, додаткових доказів, які необхідні для розгляду спору.

19.09.2012р. продовжено судовий розгляд справи № 5009/2548/12.

19.09.2012р., відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

У судовому засіданні 19.09.2012р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив, з обставин викладених у відзиві, надісланому на адресу суду 18.07.2012р. та надав письмові доповнення до відзиву, в яких позовні вимоги визнав частково у сумі 12 541 грн. 12 коп., у редакції акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2010р. по 22.08.2012р., долучений до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив наступне:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути -визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Господарським судом встановлено, що 22.04.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мідас-буд" (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агат-МК" (субпідрядник) укладено договір субпідряду № 478-10.

Відповідно до п. 1.1 договору субпідрядник зобов'язується здійснювати поставку та монтаж обладнання, матеріалів по системам вентиляції і кондиціонування на об'єкті «Єврейський національно-просвітницький центр по вул. Героїв Сталінграду/ вул. Фрунзе в м. Запоріжжя», а генпідрядник в свою чергу зобов'язується прийняти обладнання, матеріали, роботу та оплатити їх на умовах даного договору.

Згідно п. 3.1 договору, його ціна визначена договірною ціною ( додаток № 1 до договору) та складає 210 007 грн. 20 коп.

Відповідно до п. 3.1.1 договору генпідрядник здійснює передоплату у розмірі вартості обладнання та матеріалів 135 000 грн. 00 коп.

Згідно п. 3.1.3 договору послуги генпідряду складають 10% вартості договірної ціни.

Сторонами було укладено додаткову угоду № 02-10 від 29.06.2010 року, за умовами якої субпідрядник на додаток до робіт, обумовлених договором, виконує вузли проходу через кровлю загальною вартістю 15 540 грн. 00 коп. та додаткову угоду № 03-10 від 29.06.2010р. на загальну суму 84 532 грн. 80 коп. на виконання субпідрядником робіт з вентиляції та кондиціонування.

На виконання умов договору та додаткових угод позивачем була перерахована оплата загальною сумою 191 500 грн., в тому числі 15 000 грн. 00 коп. (платіжне доручення від 22.04.2010р.), 50 000 грн. 00 коп. (платіжне доручення від 14.06.2010р.), 56 500 грн. 00 коп. (платіжне доручення від 24.06.2010р.), 10 000 грн. 00 коп. (платіжне доручення від 15.07.2010р.). 20 000 грн. 00 коп. (платіжне доручення від 19.07.2010р.), 20 000 грн. (платіжне доручення від 19.07.2010р.), 20 000 грн. (платіжне доручення від 05.08.2010р.).

Відповідно до п. 4.1 договору субпідрядник зобов'язаний приступити до робіт на протязі трьох календарних днів з моменту отримання передоплати та за умови виконання генпідрядником п. 5.1 договору.

Згідно п. 4.6 договору субпідрядник зобов'язаний після завершення робіт надати генпідряднику акт прийому-передачі виконаних робіт, акт форми КБ-2, довідку форми КБ-3.

Як зазначено позивачем у позовній заяві 30.12.2010р. позивачем та відповідачем були підписані акти прийому-передачі виконаних робіт на суму 9 980 грн. 28 коп. (послуги генерального підряду додатково склали 1 108 грн. 92 коп.), 118 370 грн. 16 коп. (послуги генерального підряду додатково склали 13 152 грн.) 24 коп., 1 692 грн. 00 коп. (послуги генерального підряду додатково склали 282 грн. 00 коп.). Відповідачем за договором підряду було фактично виконано робіт на загальну суму 130 042 грн. 44 коп., а позивачем надано послуг генерального підряду на загальну суму 14 543 грн. 16 коп.

Позивач зазначив, що у зв'язку з систематичними порушеннями ТОВ «АГАТ-МК»умов договору, а саме поставки на об'єкт обладнання та комплектуючих неналежної якості, позивач неодноразово вимагав від відповідача надати технічну документацію та сертифікати якості на обладнання.

08.09.2010р. було складено дефектний акт у складі комісії: представника позивача Бородіна А.Ю., представника замовника Таран А.А., представника незалежної організації ТОВ «Вен-Тек»Шаповалова А.С. і представника відповідача Грибко А.С. із описом усіх порушень у виконаних ТОВ «АГАТ-МК»роботах з монтажу вентиляційних систем згідно договору субпідряда № 478-10 від 22.04.2010 р. представник відповідача від підписання дефектного акту відмовився, що було відображено в акті. Дефектний акт був направлений відповідачу із вимогою в строк до 16.09.2010р. усунути всі недоліки, а також в строк до 09.09.2010р. надати сертифікати якості та технічні паспорти на поставлене обладнання.

Відповідно до п. 7.3 договору при отриманні субпідрядником обґрунтованої претензії генпідпрядника у вигляді акту, підписаного уповноваженими особами з обох сторін щодо якості виконаних робіт, субпідрядник зобов'язується на протязі 1 місяця з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт усунути допущені недоліки за свій рахунок.

В порушення вимог законодавства та умов договору відповідачем не були усунуті допущені в роботі недоліки і більше того, не виконано роботу в повному обсязі згідно умов договору.

30.05.2011р. позивачем була направлена відповідачу вимога, згідно якої ТОВ «МІДАС-буд»повідомляв ТОВ «АГАТ-МК»про те, що в період з 22.04.2010р. по 05.08.2010р. генпідрядником на рахунок субпідрядника були перераховані грошові кошти у розмірі 191 500 грн. 00 коп., однак згідно актів виконаних робіт від 31.12.2010р., підписаних сторонами, ТОВ «АГАТ-МК»були виконані роботи на суму 144 303 грн. 60 коп., з яких нараховані, але не утримані позивачем послуги генпідряду склали 14 261 грн. 16 коп.

Сума надмірно сплачених позивачем коштів за невиконані відповідачем роботи склала 61 457 грн. 56 коп., в результаті чого позивач звернувся з позовом до суду.

Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:

Правовідносини сторін врегульовано договором субпідряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонту речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідачем не усунуто недоліків у роботах, які були вказані у дефектному акті від 08.09.2010р.

В матеріалах справи відсутні докази того, що представники відповідача для проведення будь-яких перевірок виконаних робіт у вересні-грудні 2010р. не залучалися та будь-яких документів щодо невідповідності якості виконаних робіт проектно-кошторисній документації у цей час ні від позивача, ні від замовника робіт відповідач не одержував. Також представник позивача в судовому засіданні відповідні докази не надав.

У договорі субпідряду сторони погодили порядок обміну будь-якою інформацією, а саме: згідно п.11.3 договору будь-які повідомлення та інший обмін інформацією за договором здійснюється сторонами у письмовому вигляді, при цьому припускається обмін факсовими повідомленнями, але з обов'язковим наступним обміном оригіналами.

Позивач не надав доказів в підтвердження, що представники відповідача залучалися для проведення перевірки виконаних робіт шляхом складення дефектного акту 08.09.2010р. та не надав доказів в підтвердження надсилання відповідачу дефектного акту від 08.09.2010р.

Отже, відповідач не був належним чином повідомлений про наявність станом на 08.09.2010р. зауважень до виконаних підприємством відповідача робіт.

26.10.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агат-МК", згідно умов договору № 478-10 надано на підписання позивачу звітні документи - акти за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3

Як свідчать матеріали справи акти за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3 підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств без будь-яких зауважень щодо якості виконаних робіт. Як вказує сам позивач в позові, ним ці акти були підписані і оплачені у грудні 2010р.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, доводи позивача спростовуються підписанням без будь-яких зауважень актів виконаних робіт.

Відповідно до ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, право заявити про наявність недоліків у роботі належить лише сторонам договору підряду (субпідряду), і чинне законодавство не передбачає надання цього права будь-якій третій особі інакше, ніж у якості представника замовника (генерального підрядника).

Наданий суду дефектний акт від 08.09.2010р. складений виходячи з підписів на ньому директором ТОВ "Вен-Тех" Шаповаловим А.С., інженером БФ Таран А.А. та представником ТОВ "Мідас-Буд" Бородіним А.Ю.

В матеріалах справи відсутні документи в підтвердження договірних зобов'язань ТОВ "Мідас-буд ", ТОВ "Агат-МК" з ТОВ "Вен-Тех", а отже ТОВ «Вен-Тех» не мало права ні проводити перевірку якості виконаних робіт, ні вимагати усунення будь-яких недоліків.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що дефекти у роботах оформлюються підписаними обома сторонами дефектними відомостями.

Відповідно до п. 7.3 договору сторони погодили, що при отриманні субпідрядником обґрунтованої претензії генпідрядника у вигляді акта, підписаного уповноваженими особами з обох сторін по якості виконаних робіт, субпідрядник зобов'язується на протязі 1 місяця з моменту підписання акта-здачі виконаних робіт усунути допущені дефекти за свій рахунок.

Отже, у договорі сторони узгодили спеціальний порядок оформлення виявлених дефектів у роботах.

Відповідач документально в засіданні суду довів, що не був повідомлений позивачем у справі щодо проведення перевірки якості виконаних робіт, не був викликаний для складення дефектної відомості, в зв'язку з цим не взяв участі у проведенні перевірки, і взагалі не був належним чином повідомлений про те, що проводилася перевірка.

Дефектний акт від 08.09.2010р. складений з порушенням умов чинного законодавства і всупереч положенням договору, оскільки неналежним чином сторони не виконали приписи договору субпідряду № 478-10.

Як вказує позивач у позовній заяві, сума платежу за послуги генпідрядника складає 14 543 грн. 16 коп.

Згідно підписаного між позивачем та відповідачем договору підприємством відповідача була одержана передплата на суму 191500 грн. 00 коп.

26.10.2010р. відповідачем були направлені позивачу на розгляд та підписання акти по формі КБ-2в: № 1 за жовтень 2010 р. на суму 1692,00 грн., № 1-1 за жовтень 2010 р. на суму 118370.16 грн., № 2-1 за жовтень 2010 р. на суму 9980,28 грн., № 1 за жовтень 2010 р. на суму 48916,44 грн.

Загальна сума виконаних за вказаними актами робіт склала 178 958 грн. 88 коп.

Порядок підписання Актів був погоджений позивачем та відповідачем у п. 5.8 договору, згідно якого генпідрядник зобов'язаний після завершення монтажних робіт підписати форму № КБ-2в., якщо на протязі 10 днів з дати одержання форми № КБ-2в генпідрядник не надасть субпідряднику підписаний акт або обґрунтовані письмові зауваження до акту, то акт вважається підписаним, а роботи прийнятими.

Будь-яких зауважень щодо якості або переліку виконаних робіт ні у встановлені договором строки позивач не надав.

Відповідно до положень п. 4. ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Враховуючи зазначене вище, роботи за вказаними вище актами є прийнятими як згідно норм чинного законодавства, так і згідно положень договору, а позовні вимоги щодо стягнення суми не використаної на виконання робіт передплати у розмірі 48 916 грн. 44 коп. задоволенню не підлягають.

Щодо посилань позивача на те, що Туркота В.В., який від імені позивача прийняв у підприємства відповідача документи згідно вих. № 248/1-10 від 26.10.2010р., у тому числі Акт № 1 виконаних робіт за жовтень 2010р. на суму 48 916 грн. 44 коп. з 2008 року у позивача не працював, господарський суд зазначає, що в матеріалах справи крім переліку переданої документації вих. № 248/1-10 від 26.10.2010 р. Туркотою В.В. від імені позивача за період з травня 2010р. по грудень 2010р. були прийняті та підписані наступні документи:

21.08.2010р. Туркота В.В. від імені позивача прийняв участь у складенні та підписанні акту огляду та випробування змонтованих фреонопроводів і сигнальних кабелів;

08.10.2010р. Туркотою В.В. від імені позивача було прийнято у підприємства відповідача, згідно акту приймання-передачі обладнання -решітки та анемостати;

12.10.2010р. Туркотою В.В. від імені позивача були прийняті у нашого підприємства акт огляду прихованих робіт № 1 від 11.10.2010р. та акт огляду прихованих робіт № 2 від 11.10.2010р. про що ним власноручно зроблений напис "Принято к рассмотрению Туркота В.В" та поставлений підпис;

05.10.2010р. Туркота В.В. від імені позивача підписав акт на додаткові роботи на об'єкті «Молильний будинок Єврейського національно-просвітницького центру»б/н.

Крім того Туркота В.В. від імені позивача надавав дозволи на виконання підприємством відповідача певних фактичних дій, пов'язаних з виконанням робіт по договору з позивачем.

Так, у квітні 2010 р. ТОВ "Агат-МК" звернулося до позивача за дозволами на ввезення на територію будівництва матеріалів та обладнання: згідно вих. № 49/1-10 від 27.04.2010 р.; вих. № 50/1-10 від 27.04.2010 р.; вих. № 3/1-10 від 28.04.2010р.; вих. № 4/1-10 від 28.04.2010 р.; 59/1-10 від 05.05.2010р.; № 0/6-10 від 18.06.2010р. У відповідь від імені позивача ввіз дозволив Туркота В.В.

У відповідь на звернення ТОВ "Агат-МК" вих. № 78/1-10 від 25.05.2010р. № 58/1-10 від 05.05.2010р. № 60/1-10 від 05.05.2010р. про дозвіл на вивезення речей підприємства відповідача з території будівництва такий дозвіл від імені позивача був наданий Туркотою В.В.

28.04.2010р. підприємство відповідача звернулося до позивача за дозволом на допуск до робіт бригади монтажників. Після одержання листа на ньому поставив визу Туркота В.В., в зв'язку з чим бригада була допущена до робіт.

Згідно вих. № 93/6-10 від 23.06.2010р., № 94/6-10 від 24.06.2010р., № 97/6-10 від 30.06.2010р., підприємство відповідача звернулося за дозволом на допуск до робіт на об'єкті працівників ТОВ "Агат-МК". Завізував ці листи також Туркота В.В.

Туркота В.В. візував усі товарно-транспортні накладні, згідно яких завозилися на територію будівництва матеріали, а саме: товарно-транспортні накладні № 5 від 30.04.2010р., додану до вих. № 55/1-10 від 29.04.2010 р., № 6 від 30.04.2010р. додану до вих. № 56/1-10 від 29.04.2010 р., № 7 від 05.05.2010р. додану до вих. № 57/1-10 від 29.04.2010р., б/н від 23.06.2010р., товарно-транспортну накладну додану до вих. № 91/6-10 від 23.06.2010 р., б/н. б/д додану до вих. № 95/6-10 від 24.06.2010 р., б/н б/д, додану до вих. № 98/6-10 від 30.06.2010р., б/н. б/д, додану до вих. № 99/6-10 від 30.06.2010р., б/н, б/д, додану до вих. №100/6-10 від 30.06.2010р., б/н, від 07.07.2010р. додану до вих. № 110/6-10 від 07.07.2010р., б/н. від 09.07.2010 р.. додану до вих. № 112/6-10 від 09.07.2010р., б/н. від 12.07.2010р. додану до вих. № 113/6-10 від 12.07.2010р., б/н, від 13.07.2010р. додану до вих. № 114/6-10 від 13.07.2010р., б/н. від 13.07.2010р. додану до вих. № 115/6-10 від 13.07.2010р., б/н. від 15.07.2010р. додану до вих. № 121/6-10 від 15.07.2010р., б/н. від 16.07.2010р., додану до вих. № 123/6-10 від 16.07.2010 р., б/н. від б/д. додану до вих. № 127/6-10 від 19.07.2010р., б/н, від б/д, додану до вих. № 129/6-10 від 19.07.2010р., б/н. від б/д. додану до вих. № 133/6-10 від 27.07.2010р., б/н. від б/д. додану до вих. № 131/6-10 від 23.07.2010р., б/н, від б/д, додану до вих. № 134/6-10 від 27.07.2010р., б/н, від б/д, додану до вих. № 138/6-10 від 29.07.2010р., б/н. від б/д додану до вих. № 143/6-10 від 30.07.2010р., б/н. від б/д додану до вих. № 144/6-10 від 30.07.2010р., б/н від б/д додану до вих. № 146/6-10 від 02.08.2010р., б/н. від б/д. додану до вих. № 147/6-10 від 03.08.2010р., б/н. від б/д. додану до вих. № 148/6-10 від 04.08.2010р., б/н, від б/д, додану до вих. № 154/6-10 від 10.08.2010р., б/н. від б/д. додану до вих. № 151/6-10 від 05.08.2010р., б/н. від б/д. додану до вих. № 156/6-10 від 10.08.2010р., б/н, від б/д, додану до вих. № 157/6-10 від 11.08.2010р., б/н, від б/д, додану до вих. № 158/6-10 від 11.08.2010р., б/н, від б/д, додану до вих. № 160/6-10 від 16.08.2010р., б/н, від б/д. додану до вих. № 161/6-10 від 16.08.2010р., б/н, від б/д, додану до вих. № 163/6-10 від 17.08.2010р.. б/н, від б/д, додану до вих. № 165/6-10 від 20.08.2010р., б/н, від б/д, додану до вих. № 166/6-10 від 20.08.2010р., б/н, від б/д, додану до вих. № 168/6-10 від 20.08.2010р., б/н, від б/д, додану до вих. № 169/6-10 від 20.08.2010р., б/н, від б/д, додану до вих. № 170/6-10 від 21.08.2010р., б/н, від б/д, додану до вих. № 174/6-10 від 26.08.2010р., б/н. від б/д, додану до вих. № 175/6-10 від 26.08.2010 р., б/н. від б/д. додану до вих. № 179/6-10 від 30.08.2010р., б/н. від б/д. додану до вих. № 180/6-10 від 31.08.2010р., б/н, від б/д, додану до вих. № 190/6-10 від 07.09.2010р., б/н, від б/д, додану до вих. № 192/6-10 від 08.09.2010р., б/н, від б/д, додану до вих. № 193/6-10 від 09.09.2010р., б/н. від б/д, додану до вих. № 195/6-10 ввід 09.09.2010р., б/н. від б/д. додану до вих. № 196/6-10 від 09.09.2010р., б/н. від б/д, додану до вих.. № 199/6-10 від 10.09.2010р., б/н. від б/д, додану до вих. № 200/6-10 від 13.09.2010 р., б/н, від б/д, додану до вих. № 201/6-10 від 13.09.2010р., б/н, від б/д, додану до вих. № 208/6-10 від 16.09.2010р.,Товарно-транспортну накладну б/н, від б/д, додану до вих. № 209/6-10 від 20.09.2010р., б/н. від б/д, додану до вих. № 214/6-10 від 21.09.2010р.

Таким чином, наведеними вище документами підтверджується, що Туркота В.В. фактично працював у позивача у 2010р. та одержував документи і матеріальні цінності від імені позивача.

Отже, згідно переліку переданих документів вих. № 248/1-10 від 26.10.2010р., акт № 1 виконаних робіт за жовтень 2010р. на суму 48 916 грн. 44 коп. теж підписаний Туркотою В.В.

Якщо б дійсно гр. Туркота В.В. не працював на підприємстві «Мідас-Буд», то позивач надав би до суду документи щодо притягнення зазначеної особи до кримінальної відповідальності, документів в обґрунтування доказів позивач суду не надав. У судовому засіданні позивач надав оригінал для огляду (копію у справу) трудової книжки Туркоти В.В., в якій зроблено запис, що 19.11.2008р. Туркота В.В. звільнений за власним бажанням з ТОВ «Мідас-буд»- наказ № 77/к від 12.11.2008р. та прийнятий на роботу до ТОВ «Мідас-буд»21.03.2011р. на посаду монтажника гіпсокартонних конструкцій будівельно-монтажної дільниці.

Наданий позивачем оригінал трудової книжки (копія у справу) Туркоти В.В. не є належним доказом в підтвердження, що Туркота В.В. у ТОВ «Мідас-буд»не працював у 2010р., оскільки вище зазначені документи: акти, товарно-транспортні накладні підтверджують та містять підпис та прізвище Туркоти В.В., а отже він був уповноваженою особою на одержання документів та матеріальних цінностей від імені ТОВ «Мідас-буд». Надавати суду правову оцінку щодо трудових відносин між ТОВ «Мідас-Буд»та робітником Туркотою В.В. не є можливим, оскільки заявлений інший предмет спору.

Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що у деяких випадках в установчих документах встановлюються обмеження щодо можливості здійснення певних дій органами управління. Так, у статутах підприємницьких товариств дуже часто встановлюються види договорів, які не має право укладати керівник юридичної особи без попереднього рішення загальних зборів чи наглядової ради чи іншого органу управління. Але у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. З наданих доказів суд вбачає, що Туркота В.В. знав про встановлені обмеження щодо укладення певних договорів (для перевірки виконаних робіт та інше), але все ж таки укладав такі договори (субпідряду) та з дозволу директора ТОВ «Мідас-Буд»Юрченко Г.О. перевіряв виконані роботи.

Тому для попередження таких ситуацій необхідно у договорах зазначати про те, що сторони ознайомлені з установчими документами.

Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі -стаття 92 ч.4 ЦК України.

Зокрема, судом не приймаються посилання позивача на те, що акти не підписані уповноваженою особою позивача, в силу чого необхідно стягнути з відповідача 61 457грн,56коп.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч.1 ст.205 ЦК України).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як зазначив Вищий господарський суд України в п.2.18 Рекомендацій від 28.12.2007р. №04-5/14, розглядаючи справи про визнання недійсними правочинів, вчинених керівником товариства з перевищенням повноважень, господарським судам необхідно виходити з положень частини третьої статті 92 ЦК України, якою передбачено, що у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

З урахуванням наведеного, у зв'язку з тим, що відповідач позовні вимоги визнав частково у сумі 12 541 грн. 12 коп., у редакції акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2010р. по 22.08.2012р. (оригінал міститься в матеріалах справи), суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити та стягнути з відповідача 12 541 грн. 12 коп., в іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України -19.09.2012року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас-буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-МК" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-МК" (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23, код ЄДРПОУ 25478719, р/р 26005389301 в ПАТ «МетаБанк», МФО 313582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас-буд " (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 145-в, кв. 37; поштова адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, оф. 36, код ЄДРПОУ 33175792, р/р 26004909801 в ПАТ «МетаБанк», МФО 313582) 12 541 (дванадцять тисяч п'ятсот сорок одна) грн. 12 коп. суму сплачених за договором субпідряду № 478-10 від 22.04.2010р. коштів, 328 (триста двадцять вісім) грн. 44 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 24.09.2012р.

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Камаєва