Рішення від 19.09.2012 по справі 5017/2179/2012

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2012 р.Справа № 5017/2179/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Чебан К.В.

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача : Захарова Ю.О. (довіреність б/н від 10.07.2012 р.);

від відповідача : Шепель В.С. (довіреність б/н від 05.03.2011 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізінг»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай-Рейз Констракшнз»

про стягнення 646 336 грн. 80 коп.

Суть спору: 24.07.2012 р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізінг», звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай-Рейз Констракшнз»про стягнення 646 336, 80 грн. заборгованості, що складається з 556 853 грн. 66 коп. -заборгованості по простроченим лізинговим платежам, 48 745 грн. 22 коп. -пені, 35 855 грн. 01 коп. -суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних, 4 882 грн. 91 коп. -втрати від інфляції.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.07.12р. порушено провадження за вказаним позовом з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

06.08.2012 р. представником позивача подано клопотання про залучення додаткових доказів по справі, представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неподанням витребуваних доказів.

Ухвалою від 06.08.2012 р., 20.08.2012. р. слухання справи відповідно ст. 77 було відкладено на 20.08 2012 р., 03.09.2012 р. В судовому засіданні від 03.09.2012 р. оголошено перерву до 19.09.2012 р.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену в позовній заяві та договорі № 281 від 13.02.2008 р., та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 03.08.2012 р. за №14407641, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

У судовому засіданні 19.09.2012 р. після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, суд встановив:

13.02.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізінг»та ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз»був укладений Генеральний договір фінансового лізингу №281 та лізингова угода до нього від 24.04.2008 р., що є додатком №04-281 до генерального договору.

П. 2.1 договору 281 встановлено, що лізингодавець зобов'язується придбати у продавця у власність майно, найменування ціна за одиницю, кількість і загальна вартість якого наведена у лізинговій угоді, та передати його тимчасове володіння і користування лізингоодержувачу на визначених у лізинговій угоді умовах та строк за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Відповідно до лізингової угоди -додаток до договору № 04-281, предметом фінансового лізингу був новий автокран КТА-28 на шасі Камаз 53229-1059-15 вартістю 879 700,00 грн.

У п. 1.3 лізингової угоди від 13.02.2008 р. визначено, що строк лізингу майна становить 36 місяців з моменту підписання акту приймання-передачі майна, п. 3.3 встановлено , що сплата лізингодержувачем чергових лізингових платежів відбувається в терміни, на умовах та у сумах згідно вказаного в лізинговій угоді графіку сплати лізингових платежів.

Лізингодавець зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується належним чином оформленим та підписаним вповноваженими особами актом приймання-передачі майна від 14.04.2008 р.

З цієї дати відповідачеві відповідно до умов договору та лізингової угоди нараховувались лізингові платежі.

Проте лізиноодержувач зобов'язання за договором щодо здійснення оплати не виконав в повному обсязі, з листопада 2008 р. порушував строк проведення платежів, з червня 2010 р. здійснення платежів припинено. Представник відповідача проти викладених обставин не заперечував, наявність прострочення по сплаті чергових платежів визнав.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо сплати платежів, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 646 336, 80 грн., що складається з 556 853 грн. 66 коп. -заборгованості по простроченим лізинговим платежам, 48 745 грн. 22 коп. -пені, 35 855 грн. 01 коп. -суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних, 4 882 грн. 91 коп. -втрати від інфляції.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом про лізинг та законом. Згідно з положенням ст. 762 ЦК України та ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»за користування майном з наймача (Лізингоодержувача) справляється плата, розмір якої встановлюється договором.

Так, судом встановлено наявність зобов'язань відповідача сплатити чергові лізингові платежі відповідно до умов Генеральний договору фінансового лізингу №281 та лізингової угоди до нього від 13.02.2008 р., що є додатком №04-281 до генерального договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізінг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай-Рейз Констракшнз»про стягнення заявленої суми заборгованості по простроченим лізинговим платежам в розмірі 556 853 грн. 66 коп., є обґрунтованою, підтвердженою наявними у справі матеріалами та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення пені, втрат від інфляції та суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з урахуванням 3% процентів річних за порушення зобов`язання на підставі ст. 611 ЦК України, то господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені у розмірі 48 745 грн. 22 коп.

Згідно з ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність строком в 1 рік.

Виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок стягнення суд приймає до уваги та вважає правильним.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог з стягненням 556 853 грн. 66 коп. -заборгованості по простроченим лізинговим платежам, 35 855 грн. 01 коп. -суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних, 4 882 грн. 91 коп. -втрати від інфляції.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 11 951,83 грн.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай-Рейз Констракшнз» (68093, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Заводська 1, код ЄДРПОУ 33832730, р/р №26003038887600 в АКІБ „УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізінг»(04073, м. Київ, пров. Балтйський 20, код ЕДРПОУ 33635277, р/р 26008060294196 в філії «Розрахунковий центр»ЗАТ КБ «ПриватБанк»в м. Київ, МФО 320649) заборгованість в сумі 597 591 (п'ятсот дев'яносто сім тисяч п'ятсот дев'яносто одна) грн. 58 коп., що складається з 556 853 (п'ятсот п'ятдесят шість тисяч вісімсот п'ятдесят три) грн. 66 коп. -заборгованості по простроченим лізинговим платежам, 35 855 (тридцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 01 коп. -суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних, 4 882 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн. 91 коп. -втрати від інфляції, та витрати по сплаті судового збору на суму 11 951 (одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 83 коп.

В решті позову -відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 24.09.2012 року.

Суддя Зайцев Ю.О.