Постанова

від 12.09.2012 по справі 58/596

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2012 № 58/596

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Яковлєва М.Л.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Стелтекс», м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2012 р.

у справі № 58/596 (головуючий Блажівська О.Є., судді Гончаров С.А., Мандичев Д.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Стелтекс», м. Київ,

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Даліз-Фінанс», м. Київ

про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № Б24/2-5/09 від 03.11.2009 року недійсним,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2011 р. Публічне акціонерне товариство «Київський завод гумових та латексних виробів» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Стелтекс», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Даліз-Фінанс» про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № Б24/2-5/09 від 03.11.2009 року недійсним, мотивуючи вимоги тим, що позивач не мав права придбавати цінні папери, відповідно, укладати спірний договір купівлі-продажу цінних паперів № Б24/2-5/09 від 03.11.2009 року, так як мав заборгованість зі сплати відсотків за банківськими кредитами та заборгованість зі сплати податків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2012 р. у справі № 58/596 позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсним Договір купівлі-продажу цінних паперів № Б24/2-5/09 від 03 листопада 2009 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Київський завод гумових та латексних виробів» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Київський завод гумових та латексних виробів») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Стелтекс» за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Даліз-Фінанс», стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Стелтекс» на користь Публічного акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів» суму судового збору в розмірі 941, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Стелтекс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не з'ясував всі обставини, що мають значення для справи та на які посилався відповідач, порушив норми процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення зміні або скасуванню з огляду на відсутність підстав для цього.

Особи, які беруть участь у справі явку свої представників в судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим господарським судом, між Відкритим акціонерним товариством «Київський завод гумових та латексних виробів» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Київський завод гумових та латексних виробів») (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Стелтекс» (Продавець) за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Даліз-Фінанс» було укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів № Б24/2-5/09 (Договір) від 03 листопада 2009 року та підписано відповідний Акт приймання-передачі від 10 листопада 2009 року.

Згідно п. 1.1 Договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити вказані у цьому пункті цінні папери (ЦП) емітента, вказаного нижче, на умовах, передбачених цим договором:

Вид цінних паперів Інвестиційні сертифікати

Форма випуску ЦП Іменні

Форма існування ЦП бездокументарна

Номінальна вартість одного цінного паперу 1 000,00грн.

Емітент цінних паперів Товариства з обмеженою відповідальністю «КУА АПФ «Даліз-Фінанс» (Закритий недиверсифікований пайовий венчурний інвестиційний фонд «Даліз - Стандарт» )

Код ЄДРПОУ емітента 34938583

Назва інвестиційного фонду Закритий не диверсифікований пайовий венчурний інвестиційний фонд «Даліз - Стандарт»

Код ЄДРІСІ 2331235

Місцезнаходження 01001, м. Київ, вул. Лютеранська, 8, оф.23

Код ЦП (ISIN) UA4000050678

Кількість цінних паперів, шт. 3265 шт.

Загальна вартість ЦП, що придбаються покупцем, грн. 4321400, 00 грн.

Загальна номінальна вартість ЦП, що придбаються покупцем, грн. 3265000, 00 грн.

Ринок здійснення угоди Вторинний неорганізований

Згідно п.1.2 Договору, загальна сума договору становить 4321400, 00 грн.

У відповідності до п. 2.1 Договору, покупець зобов'язаний сплатити на банківський рахунок продавця загальну суму договору, вказану в п. 1.2 даного договору протягом 15 банківський днів з моменту виконання покупцем п.3.1. договору.

Пунктами 2.3, 2.4 Договору сторони погодили, що повірений не виступає податковим агентом за цим договором і не несе відповідальність по сплаті податку з доходу отриманого від здійснення операцій з інвестиційними агентами, продавець має статус платника податку на прибуток на загальних умовах.

Позивач зазначає, що Публічним акціонерним товариством «Київський завод гумових та латексних виробів» здійснено придбання у власність цінних паперів шляхом укладення Договору купівлі-продажу цінних паперів № Б24/2-5/09 від 03 листопада 2009 року при наявності заборгованості за банківськими кредитами, відсотками по ним та сплаті податків, що суперечить положенням частини 1 статті 165 Господарського кодексу України.

Відповідач зазначає, що вимоги ст. 203 ЦК при укладенні спірного правочину дотриманими, а отже, відсутні підстави для визнання його недійсним. Факт дійсності договору був встановлений рішенням Господарського суду міста Києва. Також відповідач зазначає, що право подати заяву про визнання договору недійсним є лише у процедурі провадження у справі про банкрутство та лише у керуючого санацією, а подання такої заяви розпорядником майна і її розгляд в окремому позовному провадженні є таким, що порушує вимоги ГПК України та ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. № 9, судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до частини 1 статті 665 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну суму грошей.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

При цьому частиною 1 статі 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити положенням цього кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.

Згідно з вимогами частини 2 статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Крім того, частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 165 ГК України, суб'єкти господарювання можуть придбавати акції та інші цінні папери, зазначені у цьому Кодексі, за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 статті 165 ГК України містить норму, яка обмежує коло джерел фінансування для придбання цінних паперів. Такі операції можуть здійснюватися після сплати податків та відсотків за банківський кредит, "якщо інше не передбачено законом". Таким чином, якщо суб'єкт господарювання має податкову заборгованість та/або прострочив сплату процентів за банківським кредитом, то такий суб'єкт не має права придбавати цінні папери.

Однак, станом на дату укладення Договору купівлі-продажу цінних паперів № Б24/2-5/09 від 03 листопада 2009 року ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» мало заборгованість зі сплати відсотків за банківськими кредитами, зокрема, у розмірі 536034, 88 доларів США за Договором про відкриття кредитної лінії № 171 -МВ/08 від 30 травня 2008 року, 279005, 99 доларів США за Договором про відкриття кредитної лінії № 169-МВ/08 від 30 травня 2008 року, 822758, 97 гривень за Договором про надання кредиту у формі овердрафт № 50-ОКЛ/08 від 01 квітня 2008 року, укладеними з Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк»; у розмірі 817427, 07 гривень за Кредитним договором № 35/59454-КЛ від 03 листопада 2006 року, укладеного з Публічним акціонерним товариством «Сведбанк»; у розмірі 2520194, 64 гривні за Договором кредитної лінії № 17/КЛ-2006 від 29 листопада 2006 року, укладеного з Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк»; у розмірі 1966 927, 01 гривень за Генеральним договором про надання кредитування № 071/2008/1 від 08 серпня 2008 року, укладеного з Публічним акціонерним товариством «Банк «Контракт».

Крім того, згідно з Податковою декларацією № 1960 від 27 січня 2009 року ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» мало протягом 2009 року податкове зобов'язання щодо сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, при цьому сума щомісячного збору становила 43873, 48 гривні. У відповідності з Розрахунком податкової заборгованості з орендної плати юридичних осіб станом на початок 2010 року сальдо на користь Державної податкової інспекції в Голосіївському районі міста Києва становило 318457, 73 гривень.

Таким чином, позивач в супереч вимогам ч.1 ст. 165 ГК України уклав спірний договір купівлі-продажу цінних паперів, так як мав заборгованість зі сплати відсотків за банківськими кредитами та зі сплати податків, отже суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку щодо задоволення позовних вимоги повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог повністю, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Стелтекс» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2012 р. у справі № 58/596 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 58/596 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Майданевич А.Г.

Яковлєв М.Л.