Постанова

від 19.09.2012 по справі 5009/2363/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.09.2012 р. справа №5009/2363/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Богатиря К.В. Дучал Н.М., Склярук О.І.

При секретарі: Величко В.М. за участю представників сторін: від боржника:не з'явився від скаржника: від кредитора:не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду Запорізької області від 11.07.2012р. по справі№ 5009/2363/12 /суддя Юлдашев О.О./ за заявою кредиторафізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Київ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Гермес»м. Запоріжжя провизнання банкрутом

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Запорізької області від 11.07.2012р. у справі №5009/2363/12 про банкрутство, з врахуванням особливостей банкрутства відсутнього боржника.

Скаржник у своїй апеляційній скарзі оскаржує постанову господарського суду Запорізької області від 11.07.2012р. просить суд її скасувати та направити справу до суду першої інстанції. В підтвердження доводів інспекція посилається на те, що судом при винесенні оскаржуваної ухвали не дотримані вимоги ст.ст. 7, 52 Закону, ст.ст. 33, 34 ГПК України, оскільки на його думку, не було надано доказів відсутності платоспроможності боржника.

Апеляційна скарга ухвалою від 03.08.2012р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника , заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Частина 3 статті 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у випадку відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора. При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, притаманні процедурі, яка передбачена ст.52 Закону, зокрема: справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку згідно ч.3 ст.6 Закону, встановленого для їх погашення.

В оскаржуваній постанові підставами для визнання боржника банкрутом згідно ст. 52 Закону як відсутнього боржника господарський суд Запорізької області визначає заборгованість перед кредитором у сумі 21 000грн. на підставі простого векселя Серія АА №1009981 від 09.04.2012р. зі строком погашення «за пред'явленням». У зв'язку з відсутністю оплати вказаного векселя було вчинено протест про неоплату векселя від 29.05.2012р. № 681 та виданий виконавчий напис нотаріуса № 682 від 29.05.2012р. Відсутність боржника за місцезнаходженням підтверджується постановою Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ від 11.06.2012р. про повернення виконавчого документу та актом державного виконавця від 11.06.2012р.

Отже, звертаючись з заявою, ініціюючий кредитор надав суду докази про безспірність своїх вимог до боржника, докази звернення до виконавчої служби про стягнення безспірної заборгованості у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»; результати проведення виконавчого провадження, а саме: встановлення факту відсутності боржника за місцезнаходженням, що унеможливлює виконання виконавчого документу.

Тому апеляційна інстанція вважає, що заява ФОП ОСОБА_4 м. Київ про порушення справи про банкрутство у відношенні ТОВ «Торгова компанія «Гермес»м.Запоріжжя господарським судом була прийнята з дотриманням вимог ст.ст. 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, ухвалою від 03.08.2012р. Донецький апеляційний господарський суд витребував у ініціюючого кредитора докази внесення до ЄДР відомостей щодо відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

На виконання вимог ухвали апеляційного суту та в підтвердження відсутності боржника за місцезнаходженням ФОП ОСОБА_4 надано копію протоколу зборів учасників ТОВ «Торгова компанія «Гермес»від 15.06.2012р., який засвідчений печаткою та підписом. В цьому протоколі зафіксовано про прийняття рішення про припинення (ліквідацію) товариства та призначення ліквідаційної комісії.

Згідно ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Тому вказана копія документа Донецьким апеляційним господарським судом приймається як належний доказ у цій справі.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що боржник не виконав рішення учасників та у період після 15.06.2012р. (дата прийняття рішення згідно протоколу зборів учасників ТОВ "Торгова компанія "Гермес") здійснював підприємницьку діяльність.

Колегія суддів дійшла висновку, що протокол з рішенням засновників про припинення підприємницької діяльності боржника є належним та допустимим доказом в порядку ст. 52 Закону ознак, що свідчать про відсутність його підприємницької діяльності на момент порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»вЄдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи , зокрема, відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи ; дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; персональний склад комісії з припинення.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 цього ж Закону в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Донецьким апеляційним господарським судом було зроблено Спеціальний витяг з ЄДР станом на 18.09.2012р. № 14701221, в якому міститься інформація про знаходження юридичної особи в стані припинення підприємницької діяльності . Тобто у справі №5009/2363/12 є докази, які підтверджують факт внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про припинення підприємницької діяльності.

Таким чином, відомості щодо юридичної особи, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені та приймаються судом до уваги як належні докази.

Колегія суддів вважає, що порушення справи про банкрутство на підставі ст. 52 Закону можливе не лише у випадку встановлення відсутності місцезнаходження боржника. За змістом ст. 52 Закону допускаються альтернативні підстави для порушення провадження у справі за спрощеною процедурою, визначеною диспозицією зазначеної норми. Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 15.09.2010р. у справі № 45/116б.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

На підставі ст. 52 Закону та наявності достатньої кількості доказів у матеріалах справи господарський суд Запорізької області 11.07.2012р. виніс постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з призначенням ліквідатором у справі ініціюючого кредитора.

Статтею 104 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Пунктом 4.7 Рекомендацій Президії ВГСУ від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 передбачено, що у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для визнання відсутнього боржника банкрутом, та вважає, що заявником надані належні докази наявності безспірних вимог ініціюючого кредитора та відсутності підприємницької діяльності боржника -юридичної особи.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду Запорізької області від 11.07.2012р. у справі № 5009/2363/12 -залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 11.07.2012р. у справі №5009/2363/12 про банкрутство залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Н.М. Дучал

О.І. Склярук

Надруковано: 7 прим.:

1.боржнику, 1.кредитору

1.скаржнику, 1.ліквідатору,

1.ДАГС, 1.до справи, 1.ГСЗО