Постанова

від 10.09.2012 по справі 5011-31/1557-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2012 № 5011-31/1557-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання Криворотько В.В.,

за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 10.09.2012 року

розглянувши матеріали апеляційної скарги

товариства з обмеженою відповідальністю «Віссон»

на рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року

у справі №5011-31/1557-2012 (суддя Качан Н.І.)

за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Віссон»

про стягнення 264 282,17 грн., -

встановив:

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року у справі

№5011-31/1557-2012 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ «Віссон» на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість у розмірі 203 815,96 грн., інфляційних втрат у розмірі 45 654,78 грн., три відсотки річних 10 939,05 грн. та 5 208,20 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року у справі №5011-31/1557-2012 та винести нове рішення, в якому відмовити в задоволені позову повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 року у справі №5011-31/1557-2012 апеляційну скаргу ТОВ «Віссон» прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 23.07.2012 року за участю уповноважених представників сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року у справі №5011-31/1557-2012 продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 10.09.2012 року.

30.07.2012 року до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року у справі №5011-31/1557-2012 без змін.

Представник позивача у судових засіданнях 23.07.2012 року та 10.09.2012 року надавав пояснення, якими заперечував проти доводів викладених відповідачем в скарзі і просив апеляційну скаргу ТОВ «Віссон» залишити без задоволення.

Представник відповідача у судових засіданнях 23.07.2012 року та 10.09.2012 року підтримав доводи, що викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 10.09.2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог у зв'язку з наступним.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08.09.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» (далі - замовник) та ТОВ «Віссон» (далі - підрядник) було укладено договір підряду №0809 (далі - договір), відповідно умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по проведенню ремонтно-будівельних робіт (включаючи поставку матеріалів) в приміщеннях будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 104, 1 поверх, з метою переобладнання його під безбалансове відділення ЗАТ «ОТП Банк»; а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи на об'єкті (п. 1.1. договору).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 11.1 договору загальна вартість робіт виконуваних підрядником по даному договору визначена у додатку №2 до даного договору з урахуванням положень п. 2.3 договору.

Поряд з наведеним, відповідно до п. 11.2. договору встановлено, що графік платежів міститься в додатку №3 до даного договору, який є його невід'ємною частиною. Сторони згодні з тим, що будь-які платежі по даному договору здійснюються згідно вказаного графіку платежів, на підставі виставленого підрядником рахунку, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання замовником такого рахунку.

Згідно з додатками №2 та №3 до договору передбачено вартість робіт з урахуванням матеріалів замовника (1 455 264,14 грн.) та порядок оплати робіт по договору.

Згідно із п. 13.2. договору сторонами погоджено, що датою закінчення всіх робіт, передбачених проектною документацією, як виконуваних підрядником, так і його субпідрядними організаціями є 20.02.2009 року (включно) за умови початку будівництва згідно п. 2.4 договору, підрядник зобов'язується до настання дати закінчення робіт звільнити приміщення замовника від будівельного сміття, залишку матеріалів, приладдя та іншого майна, а замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи згідно розділу 14 даного договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було здійснено передплату у розмірі 70% загальної вартості робіт - 1 018 684,90 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2900015703 від 15.09.2008 року у розмірі 436 579,25 грн. та №29900016935 від 03.10.2008 року у розмірі 582 105,66 грн.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем виконано роботи відповідно до умов договору на загальну суму 744 428,94 грн., що підтверджується актом прийому-передачі робіт на суму 424 379,91 грн. та актом прийому-передачі робіт на суму 320 049,03 грн. Вказані акти підписані вповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток без будь-яких зауважень.

Тобто, як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивачем виконано належним чином покладений на нього обов'язок відповідно до умов договору щодо оплати виконаних робіт відповідачем, що підтверджується вказаними вище платіжними дорученням.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем з грудня 2008 року подальші роботи передбачені додатком №1 та №2 до договору не виконувались.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, сума невикористаного авансу складає - 274 255,96 грн. (1 018 684,90 грн. - 744 428,94 грн.).

Водночас, згідно з довідки про облікову дебіторську заборгованість №05-19-2/1366 від 27.02.2012 року ПАТ «ОТП Банк» (т. 1, а.с. 101), відповідачем із невикористаного авансу було повернуто позивачу кошти на загальну суму 70 440 грн.

Отже, враховуючи викладене вище, сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором підряду №0809 від 08.09.2008 року складає 203 815,96 грн. (274 255,96 грн. - 70 440 грн.).

Також, як слідує з матеріалів справи, сторонами без будь-яких зауважень був підписаний акт звірки розрахунків станом на 03.04.2012 року на суму 203 815,96 грн.

Тобто, підписання відповідачем вказаного акту звірки свідчить про факт визнання ним заборгованості у розмірі 203 815,96 грн. перед позивачем за договором.

Крім того, щодо доводів скаржника в своїй скарзі про ненадання позивачем проектної, дозвільної документації та можливості підключення електроенергії на об'єкт, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично відповідачем виконано частково роботи за договором підряду №0809 від 08.09.2008 року, що підтверджується актами прийому-передачі робіт, а, відтак, вказане свідчить про виконання робіт відповідно до проектної та дозвільної документації.

Щодо посилання скаржника на те, що позивачем не надано можливості підключення електроенергії на об'єкті, колегія суддів зазначає, що на підтвердження даного доводу відповідачем не надано суду будь-яких доказів щодо відсутності подачі електроенергії на об'єкті, в якому здійснюються будівельні роботи.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача пояснював, що мав можливість і здійснював роботи з використанням електроенергії власної підстанції. Вказані обставини не можуть свідчити про створення перешкод позивачем у виконанні робіт відповідачеві, що спростовує доводи останнього у вказаній частині.

При цьому, колегія суддів також враховує, що договором підряду, зокрема, розділом 6, не встановлено обов'язку позивача щодо забезпечення електроенергією.

Відповідно до ч. 3 ст. 847 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний попередити замовника про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Отже, враховуючи зазначене вище та керуючись ч. 3 ст. 847 Цивільного кодексу України, слід зробити висновок, що, в разі виникнення обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, відповідач зобов'язаний був попередити про це замовника, чого зроблено не було.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи зазначене, як слідує з матеріалів справи та апеляційної скарги з додатками, скаржником не надано суду жодного доказу, який би був підтвердженням доводів останнього та був би підставою скасування оскаржуваного рішення.

Отже, оскільки доводи скаржника, викладені в апеляційні скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять їх протилежність, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення.

Враховуючи вище викладене, рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року у справі №5011-31/1557-2012 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Віссон» без задоволення.

Керуючись ст. ст. 33, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

постановив:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Віссон» на рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року у справі

№5011-31/1557-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року у справі

№5011-31/1557-2012 залишити без змін.

3. Справу №5011-31/1557-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Лобань О.І.

Ткаченко Б.О.