Ухвала

від 17.09.2012 по справі 2а-10868/11/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/50045/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Луцак А.В.

за участю представників:

позивача -Шляхової О.А.

прокуратури -Суходольського С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби та Прокуратури Луганської області

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 року

та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.04.2012 року

по справі № 2а-10868/11/1270

за позовом Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби

до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Металсінтез», Спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав»

за участю Прокуратури Луганської області

про застосування наслідків нікчемності правочину

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби звернулась до суду, з урахуванням змін позовних вимог, з позовом про зобов'язання Приватного виробничо-комерційного підприємства «Металсінтез»повернути на користь Спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав»грошові кошти, перераховані за нікчемним правочином від 21.01.2003 року № 4/03 К-63 в розмірі 17 118 695,32 грн., та стягнення з останнього в доход Державного бюджету України вартість сировини, отриманої за нікчемним правочином на вказану суму, як таку, що належить їй на відшкодування виконаного.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.04.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційних скаргах позивач та прокуратура просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанацій, між ПВКП «Металсінтез» (постачальник) та СП «Інтерсплав» (покупець) укладено угоду від 21.01.2003р. № 4/03 К-63 на постачання у 2003 році брухту та відходів алюмінію та міді (сировини). Термін дії зазначеного договору встановлений з 21.01 по 31.12.2003 р.

Згідно з умовами зазначеного договору ПВКП «Металсінтез» в період з 21.01 по 31.05.2003р. поставлено СП «Інтерсплав» сировину на загальну суму 16 448 637,01 грн. включаючи податок на додану вартість.

В червні 2003 року ПВКП «Металсінтез» поставило СП «Інтерсплав» сировину на суму 170 078,13 грн., включаючи податок на додану вартість.

СП «Інтерсплав» в період з 24.01 по 28.05.2003р. здійснило перерахування коштів за поставлену сировину та в рахунок попередньої оплати за вказаним договором на загальну суму 17 118 695,98 грн., з податком на додану вартість, а залишок суми у розмірі 670 058,32 грн. перейшов в рахунок попередньої оплати за червень 2003 року.

Станом на 01.07.2003р. залишок суми, несплаченої СП «Інтерсплав» за договором від 21.01.2003 р. № 4/03 К-63 ПВКП «Металсінтез» за поставлену сировину складає 19,81 грн.

Постановою Господарського суду Луганської області від 26 грудня 2005 року у справі № 12/674ад встановлено, що посадовими особами ПВКП «Металсінтез»не були виконані вимоги законодавства щодо здійснення первинного і бухгалтерського обліку результатів роботи та сплати податків і зборів, передбачені Господарським кодексом України та Конституцією України . Приватне виробничо-комерційне підприємство «Металсінтез», як юридична особа, не мало мети і не могло здійснювати підприємницьку діяльність та не мало наміру сплачувати до Державного бюджету та державних цільових фондів податки, збори та обов'язкові платежі.

Вироком Артемівського районного суду м. Луганська від 02.03.2009 року у кримінальній справі № 1-12-09 визнано винним ОСОБА_4 (директора ПВКП «Металсінтез») у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України та встановлено, що ОСОБА_4, маючи намір на здійснення фіктивного підприємництва, тобто створення і придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою приховування незаконної діяльності або здійснення видів діяльності щодо яких є заборона, що заподіяли значний матеріальний збиток державі, придбав спеціалізований суб'єкт підприємницької діяльності в організаційно-правовій формі Приватне виробниче комерційне підприємство «Металсінтез». Крім того, вироком встановлено, що ОСОБА_4, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у вигляді не надходження до бюджетів податку на додану вартість в особливо великому розмірі, ухилився від сплати до бюджету податку на додану вартість на загальну суму 3 064 676,08 грн. Зокрема, вироком встановлено ухилення від сплати податків, яке полягало у приховуванні від оподаткування операцій на поставку металобрухту, здійснених ПВКП «Металсінтез»на адресу СП «Інтерсплав»за період з жовтня 2002 року по травень 2003 року на загальну суму 15 434 530,38 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з підтвердження фактичного здійснення поставки металобрухту ПВКП «Метелсінтез» на адресу СП «Інтерсплав», підтвердження здійснення господарських операцій належними первинними документами, а також недоведеності наявності у сторін договору умислу на укладання угоди з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Однак, рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, судами попередніх інстанцій не надано належеної правової оцінки обставинам, встановленим вироком Артемівського районного суду м. Луганська від 02.03.2009 року по справі №1-12-09; не досліджено можливостей здійснення господарської діяльності згідно статутних документів ПВКП «Металсінтез»; не встановлено наявності ліцензій та інших дозвільних документів у ПВКП «Металсінтез»на здійснення відповідного виду господарської діяльності на момент укладення та вконання спірного договору; не встановлено наявності технічних та технологічних можливостей у СП «Інтерсплав»для фактичного виконання спірного договору; не досліджено питання щодо наявності міць для зберігання, завантаження товару за спірним договором та можливостей здійснення його доставки.

Без встановлення даних обставин та доказів на їх підтвердження, прийняття законного та обґрунтованого рішення неможливе.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню, з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби та Прокуратури Луганської області задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.04.2012 року скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний