Постанова

від 04.10.2011 по справі 2а-7372/11/0170/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2а-7372/11/0170/14 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ вул. Севастопольська, 43,  м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013          ПОСТАНОВА Іменем України 04 жовтня 2011 р. 12:05 Справа №2а-7372/11/0170/14    Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у склад головуючої судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Жигалової К.Ю., за участю сторін: від позивача –не з'явився; від відповідача –не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  Державного  підприємства “Склопластик” до Управління  Пенсійного фонду України в м. Феодосія АРК про  визнання  протиправним та скасування рішення, Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Державне  підприємство “Склопластик” до Управління  Пенсійного фонду України в м. Феодосія АРК про  визнання  протиправним та скасування  рішення  про застосування  фінансових санкцій та нарахування   пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальником  страхових внесків № 555  від 07.04.2011 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, органом пенсійного фонду України під час прийняття спірного рішення невірно застосовані норми ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове  державне  страхування”, які на час прийняття рішення втратили чинності, отже, на думку позивача, зазначена обставина є підставою для визнання рішення протиправним та його скасування. Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.07.2011 року  відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду. У судове засідання  представник позивача не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надіслав клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи за відсутністю представника позивача Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи та письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив про незгоду з позивними вимогами, оскільки відповідно до п. 7 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України  "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 2464 від 08.07.2010 р. за період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або несплачених у період до 1 січня 2011 року, у тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, у зв'язку з чим, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд                                                          ВСТАНОВИВ: Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції  є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр). Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. N 5-5)  та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління  Пенсійного  фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду. Відповідно до підпункту 5 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань  контролює дотримання платниками єдиного внеску вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску надходження страхових внесків, єдиного внеску та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, єдиного внеску, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.           Таким чином, Управління  Пенсійного фонду України в м.Феодосія АРК у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень. Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства  Окружним адміністративним  судом. Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі –Закон) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Згідно з абз.2 п.1 ст.14 Закону (в новій редакції, із змінами, внесеними  згідно із Законом України від 23.12.2010 р. N 2856-VI) страхувальниками відповідно до цього Закону є  роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону. Відповідно до ч.1 ст.15 Закону платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Судом встановлено, що Державне  підприємство “Склопластик”є юридичною особою, зареєстрованою 13.02.1998 року виконавчим комітетом  Феодосійської міської ради АР Крим, що підтверджується  свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 554397 та довідкою з ЄДРПОУ № 58.01-29-53/88  від  12.01.2006 року. Судом встановлено, що позивач  зареєстрований в УПФУ в м.Феодосія АРК у якості  платника  внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Отже, суд зазначає, що позивач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Судом встановлено, що рішенням № 538  від 07.04.2011 року УПФУ в м. Феодосія АРК  на підставі п.2 ч.9 ст.106  Закону України “Про  загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування” за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне  перерахування) страхувальниками  або органом Пенсійного фонду  застосував  до  ДП “Склопластик” штраф  в розмірі 1623,57 гривень та нарахував пеню в розмірі  6440,53 гривень за період з 20.08.2009 року  до 30.09.2010 року. Позивач, не погодившись з вищевказаним рішенням пенсійного фонду, звернувся до суду. Перевіряючи  наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд зазначає наступне. Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. До 01.01.11 р., тобто до набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися статтею 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Стаття 106 цього Закону втратила чинність із 01.01.11 р. Відповідно, з 01.01.11р. втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Водночас, при застосуванні пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”в частині регулювання відповідальності за вчинення порушень щодо сплати страхових внесків, допущених до 01.01.11, слід ураховувати норми статті 58 Конституції України та дію нормативних актів у часі. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року   № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов'язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи. В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій. Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності. В той же час, якщо діяння перестало бути порушенням у зв'язку зі втратою чинності нормативним актом, що регулював відповідальність за таке порушення, то і санкції, передбачені нечинним нормативним актом, не можуть бути застосовані. З урахуванням викладеного, пункт 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” в частині повноважень органів пенсійного фонду щодо нарахування та стягнення санкцій за порушення правил сплати страхових внесків слід застосовувати  наступним чином: Органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.11 р. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”; Органи пенсійного фонду з 01.01.11 р. не вправі за порушення, вчинені до 01.01.11 р., нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.11 суперечить статті 58 Конституції України незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.           Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що  відповідачем спірним рішенням ДП “Склопластик” нараховані  штраф та пеня, визначені  п.2 ч.9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за  порушення, вчинені до 01.01.11 року,  враховуючи, що зазначена норма закону вже втратила чинність,  суд приходить до висновку,  що її застосування з 01.01.11 року суперечить статті 58 Конституції України незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.           Таким чином, рішення Управління  Пенсійного фонду України в м.Феодосія АРК про застосування  фінансових санкцій та нарахування   пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне  перерахування) страхувальниками  страхових внесків, у тому  числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду  № 555  від 07.04.2011 року є протиправним та  підлягає скасуванню.           Отже, позовні вимоги  підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь  сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд                                                                                           ПОСТАНОВИВ: 1.Позовні вимоги задовольнити.           2.Визнати   протиправним та скасувати  рішення Управління  Пенсійного фонду України в м.Феодосія АРК про застосування  фінансових санкцій та нарахування   пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне  перерахування) страхувальниками  страхових внесків, у тому  числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду  № 555  від 07.04.2011 року. 3.Стягнути на користь ДП “Склопластик” (ЄДРПОУ 25146165) з Державного бюджету України  судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.     Суддя                                                                          Кірєєв Д.В.