Постанова

від 25.09.2012 по справі 5017/1463/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2012 р. Справа № 5017/1463/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 року у справі№ 5017/1463/2012 господарського суду Одеської області за заявою боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан" провизнання банкрутом за участю представників сторін: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.2012 року за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан" (далі -ТОВ "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан") порушено провадження у справі № 5017/1463/2012 в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Одеської області від 12.06.2012 року у справі № 5017/1463/2012 (суддя - Лепеха Г.А.) визнано банкрутом ТОВ "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан"; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Чуркіна Сергія Дмитровича; припинено повноваження органів управління ТОВ "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан" щодо управління банкрутом та розпорядження його майном; зобов'язано ліквідатора в п'ятиденний строк подати оголошення про визнання ТОВ "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у офіційному друкованому органі з метою виявлення всіх кредиторів, докази подачі оголошення надати суду та провести ліквідаційні заходи, передбачені ст. ст. 25-31, 51 Закону про банкрутство, а також надати суду звіт.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 року у справі № 5017/1463/2012 (головуючий суддя -Сидоренко М.В., суддя -Жеков В.І., суддя -Аленін О.Ю.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському району м. Одеси (далі -ДПІ у Малиновському району м. Одеси задоволено. Постанову господарського суду Одеської області від 12.06.2012 року скасовано. Провадження у справі № 5017/1463/2012 припинено.

Не погоджуючись із постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 року у справі № 5017/1463/2012, ТОВ "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 року у справі № 5017/1463/2012 скасувати, а постанову господарського суду Одеської області від 12.06.2012 року у справі № 5017/1463/2012 залишити в силі.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 1, 14, 51 Закону про банкрутство, абз. 2 ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону про банкрутство, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заява про порушення справи про банкрутство ТОВ "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан" була подана в порядку ст. 51 Закону про банкрутство .

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Суд першої інстанції визнав подані матеріали вказаної заяви достатніми для прийняття до розгляду та ухвалою від 18.05.2012 року порушив провадження у справі.

Згідно з ч. 2 зазначеної статті за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан" господарським судом Одеської області прийнято постанову від 12.06.2012 року, якою боржника ТОВ "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.

Вказана постанова мотивована тим, що майна боржника ТОВ "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан" недостатньо для задоволення наявних боргів, а при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Скасовуючи постанову місцевого господарського суду від 12.06.2012 року у цій справі, апеляційний господарський суд відзначив, що господарським судом першої інстанції було безпідставно порушено справу про банкрутство боржника за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 51 Закону про банкрутство, та, відповідно, визнано боржника банкрутом, оскільки ТОВ "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан" на момент звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 51 Закону про банкрутство не були додані всі необхідні документи. Апеляційна інстанція вважає, що місцевим господарським судом визнані встановленими обставини справи, які мають значення для вирішення спору, що матеріалами справи взагалі не доводяться.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з такого.

Спрощена процедура банкрутства, що передбачена ст. 51 Закону про банкрутство, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з чим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, зокрема: публікація оголошення згідно з вимогами ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, оцінка вартості наявного майна боржника, складення проміжного ліквідаційного балансу, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства.

При цьому, вказані обставини, виходячи з вимог Закону про банкрутство, повинні бути в наявності та з'ясовані безпосередньо на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою.

Між тим, як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, боржником ТОВ "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан" на момент звернення до місцевого господарського суду із заявою про визнання його банкрутом наведені вище вимоги чинного законодавства виконані не були.

Так, ч. 1 ст. 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку з закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ТОВ "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан" одночасно з заявою про порушення справи про банкрутство подано рішення засновника ТОВ "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан" про припинення діяльності, яке датоване 26.01.2012 року (а.с. 7).

Відповідно до ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Ч. 1 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" передбачено, що інформація про проведення державної реєстрації юридичної особи, про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи тощо підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан" як доказ розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про ліквідацію юридичної особи на момент порушення провадження у справі було додано копію оголошення про ліквідацію боржника, розміщеного в Бюлетені державної реєстрації № 179 (14) від 24.05.2011 року (а.с. 44-45).

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що оскільки рішення засновника про припинення діяльності ТОВ "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан" прийняте 26.01.2012 року, то надане суду першої інстанції оголошення про ліквідацію боржника від 24.05.2011 року не можна вважати належним та допустимим доказом, в розумінні ст. 34 ГПК України.

Крім того, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, документи, додані до заяви боржника про порушення справи про банкрутство, надані у копіях, які засвідчені підписом особи, ідентифікувати яку, а відповідно і об'єм її повноважень, вбачається неможливим. Отже, такі документи не відповідають вимогам ст. 36 ГПК України і не можуть вважатись письмовими доказами у даній справі.

Також, судом апеляційної інстанції правомірно взято до уваги, що боржником ТОВ "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан" до заяви про порушення справи про банкрутство взагалі не додано жодних доказів письмового повідомлення всіх відомих кредиторів про припинення боржника, у тому числі й ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, всупереч наведеним вище вимогам законодавства.

Разом з тим, незважаючи на відсутність доказів необхідних для прийняття судом заяви про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону про банкрутство, суд першої інстанції, порушив провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан" ухвалою від 18.05.2012 року, якою, одночасно, зобов'язав боржника надати виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою до виконання з підтверджуючими документами; відомості щодо наявності у боржника майна, у тому числі грошових коштів і дебіторської заборгованості (інвентаризаційні відомості).

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону про банкрутство суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Тому, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суд в обов'язковому порядку повинен врахувати вищенаведені вимоги закону та з'ясувати актив і пасив боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Крім того, згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, боржником вимоги вказаної вище ухвали від 18.05.2012 року належним чином виконані так і не були. Незважаючи на відсутність всіх необхідних доказів неплатоспроможності ТОВ "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан", господарський суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом та введення процедури ліквідації.

При цьому, в постанові від 12.06.2012 року про визнання банкрутом ТОВ "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан", господарський суд першої інстанції посилається на докази, які як на момент порушення провадження у справі так і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом були відсутні.

Зокрема, суд першої інстанції зазначає, що комісією з припинення юридичної особи, призначеною у зв'язку з прийняттям товариством рішення про ліквідацію, були проведені наступні заходи:

- повідомлено орган державної податкової служби про ліквідацію товариства з метою проведення податковим органом позапланової перевірки товариства, передбаченої податковим законодавством;

- отримано заяви кредиторів та прийнято рішення щодо їх обґрунтованості;

- оцінено вартість наявного у товариства рухомого та нерухомого майна, а також інших майнових активів, в порядку ст. 60 ГК України;

- проведено аналіз виявлених активів та пасивів товариства, з якого вбачається неможливість задоволення виявлених вимог кредиторів через недостатність вартості майна товариства та прийняття у зв'язку з вказаними обставинами рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, звертає увагу на те, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

При цьому, рішення господарського суду може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Ні із матеріалів справи, ні із протоколів судових засідань не вбачається, що господарським судом першої інстанції належним чином досліджувались та оцінювались вказані докази.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, про те, що господарський суд першої інстанції неправомірно порушив провадження у справі та визнав боржника банкрутом, в порядку ст. 51 названого Закону.

Відтак, твердження касаційної скарги про помилковість висновків апеляційного суду, порушення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-Комерційна Фірма "Океан" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 року у справі № 5017/1463/2012 залишити без змін.

Головуючий І.Ю.Панова

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк