Рішення

від 19.09.2012 по справі 5006/32/158пн/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.09.12 р. Справа № 5006/32/158пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Стасюк О.В.

за участю представників

від позивача: Гордієнко Г.О. - за довіреністю б/н від 03.09.2012 р.;

від відповідача 1: Мендус А.А. - за довіреністю № 42 від 08.06.2012р.;

від відповідача 2: Рябіченко Т.М. - за довіреністю № 19338/1 від 18.09.2012 р.;

від відповідача 3: Ніколаєв О.О. - за довіреністю б/н від 04.09.2012 р.;

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Центр-Груп Донецьк», м. Макіївка

до відповідача 1: Хімічного казенного об'єднання імені Г.І. Петровського, м. Петровське

до відповідача 2: Відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції, м. Красний Луч

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління промислової безпеки та охорони праці», м. Донецьк

про зобов'язання вчинити певні дії

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Центр-Груп Донецьк», звернувся до господарського суду з позовом до Хімічного казенного об'єднання імені Г.І. Петровського, Відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції та Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління промислової безпеки та охорони праці» про зобов'язання повернути грошові кошти в сумі 1435000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачами 1 та 2 безпідставно утримуються грошові кошти в сумі 1 435 000, 00 грн., перераховані за платіжним дорученням № 525 від 10.09.2012 р. на рахунок відповідача 1. Відповідач 3, як майновий поручитель відповідача 1 за договором поруки № 03/01-2012 від 03.01.2012 р., вимогу позивача щодо повернення грошових коштів також залишив без задоволення, чим порушив умови договору поруки та права позивача на отримання виконання зобов'язань за рахунок поручителя.

Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву, де зазначив, що у позивача, з огляду на визначений умовами договору на виконання робіт з давальницької сировини № 2/1.1-12 від 03.01.2012 р. порядок розрахунків, не було правових підстав перерахування грошових коштів, водночас задовольнити вимогу позивача відповідач 1 не має можливості, у зв'язку з тим, що грошові кошти, які надійшли від позивача на поточний рахунок № 26006010410498 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, в ході проведення Відділом державної вик?онавчої служби Краснолуцько?го міського управління юстиц?ії виконавчих дій, списані останнім на депозитний рахунок Відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції згідно платіжного доручення № 84 від 11.09.2012 р.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що 04.09.2012 р. в межах зведеного виконавчого провадження було накладено арешт на всі поточні рахунки боржника, Хімічного казенного об'єднання імені Г.І. Петровського, у тому числі й на рахунок № 26006010410498 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023. 11.09.2012 р. на депозитний розрахунковий рахунок ВДВС Краснолуцького МУЮ було списано, на підставі платіжної вимоги № 84 від 04.09.2012 р., грошові кошти в сумі 1435000,00грн. Звільнення списаних з арештованого розрахункового рахунку відповідача1 на депозитний рахунок ВДВС Краснолуцького МУЮ грошових коштів з-під арешту унеможливить повне та своєчасне виконання рішень органів судової системи України.

Відповідач 3 у відзиві на позовну заяву, вказував на безпідставність вимог позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю «У?правління промислової безпе?ки та охорони праці» щодо повернення спірних грошових коштів, оскільки, в силу положень договору поруки № 03/01-2012 від 03.01.2012 р. він відповідає лише за невиконання або неналежне виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань, що випливають з договору на виконання робіт з давальницької сировини № 2/1.1-12 від 03.01.2012 р. Проте, відповідач1 не порушував своїх зобов'язань перед ТОВ «Компанія Центр-Груп Донецьк» за вказаним договором, а отже, й відсутні правові підстави для задоволення вимог за рахунок поручителя, в тому числі щодо повернення помилково перерахованих коштів.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

03.01.2012 р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Центр-Груп Донецьк» (замовник) та Хімічним казенним об'єднанням імені Г.І. Петровського (підрядник) було укладено договір на виконання робіт з давальницької сировини № 2/1.1-12, за змістом якого підрядник за завданням замовника, з використанням власних технічних та матеріальних ресурсів, зобов'язується на своїй промисловій площадці виконувати роботи по виготовленню продукції з наданої замовником давальницької сировини та передавати її замовнику, а замовник, зобов'язується приймати та оплачувати підряднику роботи на умовах даного договору.

При цьому, у відповідності до розділу 4 договору, розрахунки за даним договором здійснюються замовником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника на підставі рахунку, який пред'являє підрядник замовнику протягом 1-го банківського дня після направлення заявки на виготовлення продукції.

10.09.2012 р. позивачем згідно платіжного доручення № 525 на поточний рахунок Хімічного казенного о?б'єднання імені Г.І. Петровськ?ого № 26006010410498 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023 було перераховано грошові кошти в сумі 1 435 000, 00грн.

Як вбачається з призначенням платежу, визначеного даним платіжним дорученням, грошові кошти перераховувалися позивачем в якості оплати за виготовлення продукції за договором № 2/1.1-12 від 03.01.2012 р.

Позивач, наполягаючи, що грошові кошти перераховані помилково звернувся до відповідача 1 з вимогою щодо їх повернення. Відповідач 1 повідомив позивача про неможливість виконання його вимог через те, що на грошові кошти Хімічн?ого казенного об'єднання імені Г.І. Петровського, які знаходяться на рахунках, відкритих у банківських установах, у тому числі, й на рахунку № 26006010410498 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, згідно постанови відділу державної виконавчої служби від 30.08.2012р., було накладено арешт.

10.09.2012 р. позивач звернувся до начальника відділу ДВС Краснолуцького міського управління юстиції у Луганській області з проханням повернути помилково перераховані Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Центр-Груп Донецьк» кошти в сумі 1 435 000 грн., на розрахунковий рахунок Хімічного казенного об'єднання імені Г.І.Петровського.

Відповідач 2 повідомив позивача, що у державного виконавця відсутні підстави для звільнення коштів з-під арешту.

Крім того, позивач, відповідно до договору поруки № 03/01-2012 від 03.01.2012р. звернувся до відповідача 3, як до особи, що виступає поручителем виконання боржником (відповідачем1) зобов'язань перед ТОВ «Компанія «Центр-Груп Донецьк», з вимогою щодо повернення грошових коштів в сумі 1435000,00грн., проте дана вимога залишена останнім без задоволення.

На думку позивача, відмова відповідачів щодо повернення грошових коштів в сумі 1435000,00грн. є порушенням його прав щодо вільного володіння користування та розпорядження даними грошовими коштами, як власника, що обумовило звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи доводи позивача щодо відсутності правових підстав перерахування грошових коштів господарський суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов'язки згідно положень ч. 1 ст. 11 ЦК України виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Цивільні обов'язки за змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Взаємні права та обов'язки сторін врегульовано договором на виконання робіт з давальницької сировини № 2/1.1-12 від 03.01.2012 р.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що розрахунки за даним договором здійснюються замовником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника на підставі рахунку, який пред'являє підрядник замовнику протягом 1-го банківського дня після направлення заявки на виготовлення продукції.

У відповідності до положень п. 4.3 Договору розрахунки між сторонами здійснюються на умовах попередньої оплати.

Виходячи зі змісту положень ч. 1 ст. 14 ЦК України, а також умов укладеного між сторонами правочину, визначальною передумовою здійснення позивачем розрахунків за договором є: по-перше, направлення позивачем заявки на виготовлення продукції; по-друге, отримання позивачем рахунку на сплату вартості робіт.

Як вбачається зі змісту представлених позивачем та відповідачем 1 пояснень, заявки на виготовлення продукції позивачем відповідачу 1 не направлялись, рахунок на сплату вартості робіт в розмірі 1435000,00грн. позивачу не виставлявся. Доказів вчинення сторонами будь-яких дій, які у розумінні положень договору породжують на стороні позивача обов'язок здійснити попередню оплату суду не надано.

Укладений між сторонами правочин, в силу положень ч. 2 ст. 628 ЦК України є змішаним договором, що включає елементи договорів підряду та поставки, та підпадає під правове регулювання норм ст.ст. 655-697, 712, 837-864 ЦК України та статей 264-271 ГК України.

Частиною 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

При цьому, приписи ч. 2 наведеної статті визначають, що підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Виходячи з системного аналізу наведених вище правових норм та враховуючи обставини справи, грошові кошти в сумі 1435000,00грн. є такими, що перераховані позивачем без належної правової підстави.

Правове регулювання зобов'язань, що виникають у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави врегульовано главою 83 ЦК України.

За змістом ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.

Відсутність правової підстави вказує, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто, мали місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, визначених ст. 11, 509 ЦК України.

Судом встановлено, що на момент перерахування грошових коштів в сумі 1435000,00грн., у позивача були відсутні будь-які зобов'язання перед Хімічним казенним об'єднанням імені Г.І. Петровського, які б випливали з умов договору на виконання робіт з давальницької сировини № 2/1.1-12 від 03.01.2012 р.

Виходячи зі змісту ст. ст. 1212, 1213 ЦК України обов'язок повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі покладається на особу, яка набула/зберегла у себе майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави.

При цьому термін "майно" у контексті частини 1 статті 1212 ЦК України містить у собі не тільки майно в розумінні статті 190 ЦК України, але і гроші (грошові кошти).

Як встановлено судом в ході розгляду спору перераховані позивачем грошові кошти в сумі 1435000,00грн. відповідно до платіжної вимоги № 84 від 04.09.2012 р. списані відділом державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції на депозитний рахунок № 26006010410498 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023.

Таким чином, особою, у володінні якої станом на момент подання позову й розгляду спору знаходиться спірне майно (грошові кошти) є відділ державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції.

Відсутність правових підстав перерахування позивачем грошових коштів в сумі 1435000,00грн., зумовлює безпідставність їх подальшого утримання відповідачем 2 та в силу ст.ст. 1212, 1213 ЦК України породжує обов'язок останнього повернути потерпілій особі (позивачу) вказане майно (грошові кошти).

Враховуючи наведені вище обставини, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Центр-Груп Донецьк» щодо повернення грошових коштів в сумі 1435000,00грн. підлягає задоволенню саме за рахунок відповідача2, як особи, що фактично набула та станом на момент прийняття рішення зберігає у себе дане майно.

Що стосується вимог до відповідача3 господарський суд виходить з наступного.

03.01.2012 р. між ТОВ «Компанія «Центр-Груп Донецьк» (кредитор, позивач) та ТОВ «Управління промислової безпеки та охорони праці» (поручитель, відповідач 3) було підписано договори поруки № 03/01-2012, за умовами якого відповідач 3 частково відповідає перед кредитором за несвоєчасне виконання відповідачем 1 його зобов'язань що випливають з договору про виконання робіт із давальницької сировини № 2/1.1-12 від 03.01.2012 р.

Виходячи з приписів ст.ст. 553-559 Цивільного кодексу України, попереднє погодження із боржником укладання договору поруки не є обов'язковим.

Відповідно до пункту 2.1 Договору поруки, під основним договором в цьому правочині сторони розуміють договір про виконання робіт із давальницької сировини № 2/1.1-12 від 03.01.2012 р., укладений між позивачем та відповідачем 1.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір є укладеним.

Згідно із ст.628 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому, за змістом п.3 ст.180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

За висновками суду, договір поруки від 03.01.2012 р. підписаний між позивачем та відповідачем 3, як будь-який правочин поруки, обов'язково має містити умови щодо предмету договору та інших суттєвих умов, які сторони визначили як обов'язкові.

Дослідивши зміст зазначеного договору поруки, суд вважає, що сторони не дійшли згоди щодо предмету договору, оскільки пунктом 1.1 цього правочину визначено: відповідач 3 частково відповідає перед кредитором за несвоєчасне виконання боржником (відповідачем 1) його зобов'язань за несвоєчасне виконання відповідачем 1 його зобов'язань що випливають з договору про виконання робіт із давальницької сировини № 2/1.1-12 від 03.01.2012 р. При цьому, розмір цієї частини договір поруки не містить, тому неможливо встановити обсяг забезпечення виконання, який прийняв на себе поручитель.

З урахуванням викладеного, договір поруки № 03/01-2012 від 03.01.2012 р., не містить у собі умов щодо предмету поруки.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України, у разі недосягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами договору, такий правочин буде тільки підтвердженням наміру сторін укласти відповідний договір.

Неукладений сторонами договір є неіснуючим у часі, просторі та по відношенню до невизначеного кола осіб.

Таким чином, внаслідок неузгодженості сторонами умов щодо предмету поруки, за висновками суду, останній є неукладеним.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача 3 повернути позивачу грошові кошти в сумі 1435000,00грн., заявлені на підставі договору поруки є неправомірними та підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст.ст. 11, 14, 509, 553-559, 628, 638, 655-697, 712, 837-864, 1212-1214 ЦК України та ст.ст. 180, 264-271 ГК України., ст.ст.22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Центр-Груп Донецьк», м. Макіївка до Відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції, м. Красний Луч про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції (94500, Луганська область, м. Красний Луч, вул. К. Маркса, 13; код ЄДРПОУ 35019078) повернути з депозитного рахунку № 37315001003367 у ДКСУ у Луганській області, МФО 804013 Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Центр-Груп Донецьк» (86154, Донецька область, м. Макіївка, вул. Паркова, 7; код ЄДРПОУ 34512201; р/р № 26009011904301 в ПАТ «Альфа-банк», МФО 300346) грошові кошти в сумі 1435000,00грн.

В позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Центр-Груп Донецьк», м. Макіївка до Хімічного казенного об'єднання імені Г.І. Петровського, м. Петровське та Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління промислової безпеки та охорони праці», м. Донецьк - відмовити.

Повний текст рішення підписано 19.09.2012 р.

Рішення набирає законної сили 01.10.2012р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя Сковородіна О.М.