Рішення

від 20.09.2012 по справі 5011-55/7096-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/7096-2012 20.09.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., при секретарі судового засідання Іванова О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Експоцентр», м.Луцьк

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будуніпром», м. Київ

Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод хімічного волокна», м.Житомир

за участю Третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Фонд державного майна України, м.Київ

про: визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

за участю уповноважених представників:

від Позивача -Соколовська О.В. (дов. №5 від 28.05.2012р.);

від Відповідача - 1 -не з'явились.

від Відповідача -2 -Волгов К.Г (дов. № 01/54 від 17.01.2012р.)

від Третьої особи -не з'явились.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експоцентр», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будуніпром», м. Київ (далі -Відповідач-1) та до Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод хімічного волокна» (далі- Відповідач-2) про визнання недійсними з моменту укладення Договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 08 лютого 2011 року між Відкритим акціонерним товариством «Житомирський завод хімічного волокна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будуніпром», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Галущенко Т.А. та зареєстровано в реєстрі за №170; визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 25 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будуніпром»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експоцентр», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Піддубною СП. та зареєстровано в реєстрі за №728; визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 25 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будуніпром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експоцентр», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Піддубною СП. та зареєстровано в реєстрі за №730; визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 25 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будуніпром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експоцентр», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Піддубною СП. та зареєстровано в реєстрі за №732.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2012р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.06.2012р.

13.06.2012р. від Відповідача-1 надійшов відзив на позов з доказами направлення сторонам по справі, відповідно до якого, останній заперечив проти позовних вимог Позивача, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та невідповідність нормам чинного законодавства.

Крім того, Відповідач -1 надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: копію Договору купівлі-продажу від 08.02.2011р., копію акту приймання-передачі об'єктів нерухомого майна до Договору купівлі-продажу від 08.02.2011р., копію акту №1 приймання-передачі об'єктів нерухомого майна до Договору купівлі-продажу від 08.02.2011р., копію акту №2 приймання-передачі об'єктів нерухомого майна до Договору купівлі-продажу від 08.02.2011р., копію акту №3 приймання-передачі об'єктів нерухомого майна до Договору купівлі-продажу від 08.02.2011р., копію Витягу з Державного реєстру правочинів від 08.02.2011р., копію висновку про вартість майна, копію листа Фонду державного майна України від 26.01.2011р. № 10-17-1091, копію рецензії на звіт про оцінку майна, копію Постанови Вищого господарського суду України від 07.07.2010р. у справі № 1/5/132 «Б», копію ухвали Господарського суду Житомирської області від 19.03.2004р. у справі № 1/58/132 «Б», копію ухвали Господарського суду Житомирської області від 12.12.2007р. у справі № 1/58/132 «Б», копію ухвали Господарського суду Житомирської області від 02.02.2011р. у справі № 1/58/132 «Б».

14.06.2012р. від Відповідача -2 через канцелярію суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній заперечив проти позовних вимог посилаючись на їх необґрунтованість та невідповідність нормам чинного законодавства. Крім того, Відповідач-2 надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: копію витягу з плану санації ВАТ «ЖЗХВ»; копію витягу зі змін та доповнень до плану санації ВАТ «ЖЗХВ»; копію листа Фонду державного майна України № 10-17-17220; копію листа Фонду державного майна України № 10-17-17921; копію листа департаменту з питань банкрутства № 216-60-11/4938; копію постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 року у справі № 1/5/132 «Б»; копію постанови Вищого господарського суду України від 07.07.2010 року у справі № 1/5/132 «Б»; копію ухвали господарського суду Житомирської області від 02.02.2011 року у справі № 1/5/132 «Б»; копію договору купівлі-продажу від 08.02.2011 року; копію висновку про вартість майна; копію листа Фонду державного майна України № 10-17-1091 щодо рецензування; копія довіреності № 01/54 від 17.01.2012 року; копія довідки статистики.

14.06.2012р. від представника Позивача надійшов для залучення до матеріалів справи оригінал Витягу з ЄДРПОУ станом на 12.06.2012р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

В судовому засіданні 14.06.2012р. було оголошено перерву до 11.07.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

10.07.2012р. судом було отримано Спеціальний витяг з ЄДРПОУ станом на 10.07.2012р. за електронним запитом № 14227795 щодо статусу та місцезнаходження Відповідача-2.

11.07.2012р. від Відповідача-2 через канцелярію суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній заперечив проти позовних вимог посилаючись на їх необґрунтованість та невідповідність нормам чинного законодавства. Крім того, Відповідач-2 надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: копію витягу з плану санації ВАТ «ЖЗХВ»; копію витягу зі змін та доповнень до плану санації ВАТ «ЖЗХВ»; копію листа Фонду державного майна України № 10-17-17220; копію листа Фонду державного майна України № 10-17-17921; копію листа департаменту з питань банкрутства № 216-60-11/4938; копію постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 року у справі № 1/5/132 «Б»; копію постанови Вищого господарського суду України від 07.07.2010 року у справі № 1/5/132 «Б»; копію ухвали господарського суду Житомирської області від 02.02.2011 року у справі № 1/5/132 «Б»; копію договору купівлі-продажу від 08.02.2011 року та копію Акту приймання-передачі від 11.07.2012р.; копію висновку про вартість майна; копію листа Фонду державного майна України № 10-17-1091 щодо рецензування; копія довіреності № 01/54 від 17.01.2012 року; оригінал Витягу з ЄДРПОУ станом на 11.06.2012р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача-2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2012р. відкладено розгляд справи на 25.07.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 25.07.2012р. представник Відповідача-2 надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Представник Позивача проти клопотання про продовження строку розгляду справи заперечував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2012р. за ініціативою суду на підставі ст.27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі у якості Третьої особи без самостійних вимог на предмет спору -Фонд державного майна України, продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України та відкладено розгляд справи на 15.08.2012р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 15.08.2012р. справу № 5011-55/7096-2012 передано для подальшого розгляду судді Васильченко Т.В. у зв'язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2012р. суддя Васильченко Т.В. прийняла справу до провадження, розгляд справи було призначено на 05.09.2012р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 20.08.2012р. справу № 5011-55/7096-2012 передано судді Ягічевій Н.І. для подальшого розгляду у зв'язку із виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2012р. суддя Ягічева Н.І. прийняла справу до провадження.

05.09.2012р. від Позивача через канцелярію суду надійшов для залучення до матеріалів справи оригінал фіскального чеку на підтвердження надсилання позовної заяви на адресу Третьої особи.

Ухвало Господарського суду міста Києва від 05.09.2012р. розгляд справи було відкладено на 20.09.2012 на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою представника Третьої особи.

В судовому засіданні 20.09.2012р. представник Позивача надав усні пояснення по суті справи, підтримав позов, просив суд задовольнити позов.

Представник Відповідача-2 підтримав відзив на позов, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники Відповідача-1 та Третьої особи в судове засідання не з'явились, вимоги суду не виконали, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується відмітками про вручення на поштових повідомленнях, які містяться в матеріалах справи.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст.75 ГПК України, так як їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних відносин.

Сторони клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Вислухавши у судових засіданнях представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

25.05.2011 року між Позивачем та Відповідачем-1 було укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, які були нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Піддубною С.П. та зареєстровані в реєстрі за №№ 728, 730, 732.

Предметами договорів купівлі-продажу нерухомого майна, які розташовані за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, буд. 1/154 є приміщення будівлі складу готової продукції загальною площею 6 445,30 кв.м., приміщення будівлі ткацького цеху загальною площею 18 483,60 кв.м. та будівля цеху трощення і перемотування загальною площею 12 600,90 кв.м.

Нерухоме майно було передано Позивачу на підставі актів приймання-передачі об'єктів нерухомого майна до договору купівлі-продажу від 02.06.2011р.

Відповідач-1 набув право власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.02.2011 року, укладеного з Відповідачем-2.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.02.2011р. та зареєстрований в реєстрі за №170.

Вказаний договір було укладено між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 на виконання плану санації боржника.

Ціна договору купівлі-продажу №170 визначалася на підставі звіту про незалежну оцінку відчужуваних об'єктів нерухомого майна, рецензованого Фондом державного майна України від 26.01.2011р. за №10-17-1091.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними з моменту укладення Договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 08 лютого 2011 року між відкритим акціонерним товариством «Житомирський завод хімічного волокна»та товариством з обмеженою відповідальністю «Будуніпром», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Галущенко Т.А. та зареєстровано в реєстрі за №170; визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 25 травня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Будуніпром»та товариством з обмеженою відповідальністю «Експоцентр», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Піддубною СП. та зареєстровано в реєстрі за №728; визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 25 травня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Будуніпром» та товариством з обмеженою відповідальністю «Експоцентр», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Піддубною СП. та зареєстровано в реєстрі за №730; визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 25 травня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Будуніпром» та товариством з обмеженою відповідальністю «Експоцентр», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Піддубною СП. та зареєстровано в реєстрі за №732.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує порушенням прав Покупця за договором купівлі-продажу в частині продажу майна, яке незаконно набув Відповідач-1 за договором купівлі-продажу, а також у зв'язку з недотримання норм чинного законодавства з питань банкрутства Відповідачем-1 та Відповідачем-2 під час укладення Договору № 170.

Позивач вважає Договори купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстровані в реєстрі за №170, 728, 730, 732 такими, що суперечить вимогам чинного законодавства України та порушують майнові права та інтереси Позивача, а тому підлягають визнанню недійсними з огляду на таке:

Відповідно до преамбули Договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 08.02.2011р. на виконання плану санації, змін та доповнень до нього, затвердженого ухвалою господарського суду Житомирської області у справі №1/5/132 «Б»від 12.12.2007р., ухвали господарського суду Житомирської області від 02.02.2011р. укладено договір купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна загальною площею 37 530 кв.м. Загальна договірна ціна договору склала 7 676 743,20 грн., яка встановлена на підставі звіту про оцінку майна виробничо-складських будівель Житомирського заводу хімічного волокна, а також експертного висновку про оцінку майна, рецензованого у Фонді державного майна України від 26.01.2011р. за№10-17-1091.

Відповідач-2 є товариством державного сектору економіки, в розумінні вимог Господарського кодексу України, корпоративні права держави у статутному капіталі перевищують 50%, у зв'язку з цим до правочинів щодо нерухомого майна слід застосовувати законодавство України з питань приватизації та здійснювати відчуження майна у повній відповідності до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у зв'язку з перебуванням Відповідача в процедурі банкрутства боржника - процедурі санації, про що свідчить оспорюваний договір купівлі-продажу.

Позивач вважає, що продаж об'єктів нерухомого майна повинна була здійснюватися Відповідачем-2 на конкурсних засадах будь-яким зі способів, визначених законодавством - аукціон, біржа, відкриті торги тощо.

Проте, Відповідач - 2, в особі керуючого санацією відчужив, а Відповідач - 1 отримав нерухоме майно без застосування конкурсних засад під час продажу майна, тобто з порушенням норм матеріального права та відповідно незаконно, у зв'язку з чим даний правочин слід визнати недійсним в судовому порядку.

Крім того, Позивач вважає, що Відповідач-1 безвідплатно отримав від Відповідача - 2 нерухоме майно за договором, що тягне за собою можливість визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між Позивачем та Відповідачем - 1, не зважаючи на те, що фактично Позивач є добросовісним власником нерухомого майна.

До того ж Позивач вказує на те, що Відповідачем - 1 було оформлено право власності на нерухоме майно в БТІ за місцезнаходженням майна, яке в подальшому було продано за договорами купівлі-продажу Позивачу незаконно.

Відповідно, на даний час Позивач фактично, сплативши грошові кошти за майно, виконав умови договорів купівлі-продажу, незаконно заволодів майном ВАТ «Житомирський завод хімічного волокна».

У зв'язку з цим, Позивач звернувся до суду задля захисту свого порушеного права зі сторони Відповідача - 1 - продаж майна особою, яка не мала на це права та визнання недійсними усіх договорів купівлі-продажу.

Відповідач-1 та Відповідач-2 проти позову заперечили, з підстав, викладених у відзиві на позов, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на дотримання вимог чинного законодавства під час укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідачів такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

З огляду на матеріали справи та зміст позовної заяви, сутність розглядуваного спору полягає у визнанні недійсними з моменту укладення Договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 08 лютого 2011 року між Відкритим акціонерним товариством «Житомирський завод хімічного волокна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будуніпром», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Галущенко Т.А. та зареєстровано в реєстрі за №170; визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 25 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будуніпром»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експоцентр», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Піддубною СП. та зареєстровано в реєстрі за №728; визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 25 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будуніпром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експоцентр», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Піддубною СП. та зареєстровано в реєстрі за №730; визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 25 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будуніпром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експоцентр», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Піддубною СП. та зареєстровано в реєстрі за №732.

Виходячи із змісту абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28.04.1978р. № 3, вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсним і настання відповідних правових наслідків. З огляду на це, та враховуючи критерії обґрунтованості судового рішення, визначені в абз. 3 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення" від 29.12.1976р. № 11, предметом судової оцінки, спрямованої на з'ясування законності спірного договору, мають бути фактичні обставини спірних правовідносин учасників справи.

08.02.2011 р. на виконання плану санації, з урахуванням змін та доповнень до нього, затвердженого ухвалою господарського суду Житомирської області у справі № .1/5/132 «Б»від 12.12.2007 p.. та ухвали господарського суду Житомирської області від 02.02.20 І і р. між відкритим акціонерним товариством «Житомирський завод хімічного волокна»та товариством з обмеженою відповідальністю «Будуніпром»було укладено договір купївлі-продажу об'єктів нерухомого майна загальною площею 37 530 кв.м. Загальна договірна ціна договору склала 7 676 743,20 гри., яка встановлена на підставі звіту про оцінку майна виробничо-складських будівель, а також експертного висновку про оцінку майна, рецензованого у Фонді державного майна України від 26.01.2011 р. за № і 0-17-1091.

Відповідно до абзацу 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Частина 5 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачає, що керуючий санацією має право: розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом; укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди; подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними.

Згідно п. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Згідно ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, крім випадків, передбачених цим Законом. План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань.

План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак банкрутства, визначених цим Законом. У разі наявності інвесторів план санації розробляється та погоджується за участю інвесторів.

План санації може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права: задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить закону.

Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону: продаж частини майна боржника; зобов'язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом переведення на нього боргу (частини боргу) та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; виконання зобов'язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу (для недержавних підприємств), тощо.

Відповідно до статей 18, 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" одним із заходів відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів є участь інвестора в процедурі санації боржника.

Частиною 3 статті 18 передбачено, що інвестор (інвестори) за умови виконання зобов'язань, передбачених планом санації, може набувати прав власності на майно боржника відповідно до законодавства та плану санації.

Керуючий санацією зобов'язаний попередньо погоджувати план санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно підприємства-боржника, у майні якого частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків.

Господарський суд затверджує план санації боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Право Відповідача-2 укладати договори купівлі-продажу з Інвестором -Відповідачем-1 на об'єкти нерухомого майна є положенням Плану санації.

Судом встановлено, що відповідно до п. п. 8.3., 8.4 Плану санації (Майно боржника, що пропонується інвестору) Інвестор може набувати у власність майно за умови виконання плану санації. Інвестор, в обмін на майно боржника, погодився надати грошові кошти для задоволення вимог кредиторів згідно реєстру та на відшкодування витрат проведення судової процедури. Відчуження майна згідно з планом санації буде проводитись на суму, не більшу суми внесеної інвестором на погашення реєстрової кредиторської заборгованості, інвестиційних вкладень та податкових платежів, що виникли в процесі передачі майна інвестору.

Планом санації прямо передбачається проведення реструктуризації товариства шляхом виведення частини основних фондів боржника та переходом їх до інвестора на суму фактично внесених коштів.

Змінами та доповненнями до плану санації, що погоджені Фондом державного майна України, що підтверджується листом №10-17-17921 від 14.12.2010р. та Державним департаментом з питань банкрутства, що підтверджується листом № 216-60-11/4938 від 03.12.2010р. передбачено, що у зв'язку з укладенням Інвестором договорів відступлення права вимоги, з кредиторами четвертої черги та включення Інвестора -Відповідача-1 до реєстру вимог кредиторі у четвергу чергу, Інвестор набуває право на отримання від боржника нерухомого майна на суму грошових коштів Інвестора до боржника взамін погашення грошових вимог по реєстру вимог кредиторів.

Факт укладення договорів про відступлення права вимоги та включення Відповідача-1 до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу підтверджується постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 23.03.2010р. у справі №1/5/132 «Б»та постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2010р. у справі №1/5/132 «Б», які містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що 02.02.2011р. ухвалою господарського суду Житомирської області у справі №1/5/132«Б»було затверджено відповідні зміни та доповнення до плану санації, на підставі яких Відповідач-2 уклав оскаржуваний договір купівлі-продажу майна від 08.02.2011р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Галущенко Т.А. та зареєстрований в реєстрі за № 170.

Процедура передачі майна Інвестору -Відповідачу-1 є підконтрольною комітету кредиторів боржника та господарському суду Житомирської області, у провадженні якого перебуває справа про визнання банкрутом Відповідача-2.

Умови про продаж майна Інвестору шляхом аукціону не визначені ані планом санації, ані чинним законодавством. Інвестор має спеціальний статус у справі про банкрутство.

Таким чином суд приходить до висновку, що Відповідач-2 мав достатній обсяг повноважень для укладення договору купівлі-продажу майна боржника з Відповідачем-1.

Пунктом 8.3. плану санації Відповідача-2 передбачено, що грошові кошти від Інвестора Товариству та передача Інвестору у власність майна Відповідача-2 буде здійснюватись на підставі відповідних інвестиційних договорів, які будуть складені виходячи з умов даного плану санації.

Інвестиційний договір розглядається та відноситься за своєю правовою природою до різновиду договорів купівлі-продажу нерухомого майна, в яких знаходять відображення всі характерні риси купівлі-продажу речі. Оскільки при укладенні таких договорів існує можливість вказати дані, які дозволяють встановити об'єкт, що підлягає передачі, права та обов'язки сторін, інше. Отже, вимоги про предмет договору виконується.

Правомірність укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.02.2011р. укладеного між Відповідачем-1 та Відповідаечм-2 підтверджується доданими до цього відзиву письмовими доказами та достовірно вказують на право керуючого санацією Відповідача-2 укладати договір купівлі-продажу саме з Відповідачем-1 та обов'язок передати нерухоме майно за договором саме Відповідачу-1, Інвестору у справі про банкрутство №1/5/132 «Б», а не будь-якій іншій юридичній чи фізичній особі шляхом проведення аукціону, конкурсу.

Така позиція узгоджується і з приписами законодавства про банкрутство, що регламентує питання можливості продажу частини майна в процедурі санації.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 35 Господарського кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що Відповідач-2 не повинен доводити факти, встановлені на підставі рішень господарського суду Житомирської області у справі про банкрутство №1/5/132«Б»в частині визначення інвестора у справі, в частині обов'язку боржника передати Інвестору нерухоме майно взамін погашення грошових вимог кредиторів у справі.

До того ж, Закон України «Про приватизацію державного майна», на який посилається Позивач у справі, регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, з метою створення багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки України.

У зв'язку з тим, що майно, що знаходиться у власності Відповідача-2 належить останньому на праві приватної власності, воно не підлягає приватизації у відповідності до вищевказаного Закону. Відтак, підстави Позивача щодо обґрунтування недійсності договору від 08.02.2011р. є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та чинному законодавству України.

Загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину визначені ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Зокрема, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Зазначені підстави можна класифікувати на такі групи. Перша - це підстави, пов'язані з недостатнім обсягом дієздатності учасників правочинів. Другу групу становлять правочини з недотриманням передбаченої законом форми. Йдеться про письмову форму та нотаріальне посвідчення правочинів у випадках встановлених законодавством. До третьої групи належать правочини з так званими пороками волі. Це правочини, в яких внутрішня воля не збігається із зовнішнім волевиявленням.

Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

На момент вчинення правочину купівлі - продажу нерухомості сторони володіли повною цивільною дієздатністю, їх внутрішня воля збігалася із зовнішнім волевиявленням, а форма та зміст правочину відповідав вимогам встановленим законодавством.

Майно, яке є предметом договору купівлі-продажу від 08.02.2011року, належало на момент вчинення правочину Відповідачу-2 на праві приватної власності.

Також, згідно Довідки серія АА № 050806 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Відповідача-2 віднесено до приватної не фінансової корпорації за КІСЕ (S. 11002). Товариство, у своїй діяльності, не використовує ані державне, ані комунальне майно, а тому положення щодо приватизації державного майна, шляхом проведення аукціону або конкурсу на Відповідача-2 не поширюється.

За змістом ч.1 ст.338 Цивільного кодексу України добросовісний набувач -це особа, яка за відплатним договором придбала майно у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати.

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

До матеріалів справи Позивачем не надано доказів витребування майна у добросовісного набувача на підставі вищезазначених обставин.

Таким чином, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання договорів недійсними.

Зважаючи на викладене, суд вважає вимоги Позивача щодо визнання недійсними з моменту укладення Договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 08 лютого 2011 року між Відкритим акціонерним товариством «Житомирський завод хімічного волокна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будуніпром», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Галущенко Т.А. та зареєстровано в реєстрі за №170; визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 25 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будуніпром»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експоцентр», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Піддубною СП. та зареєстровано в реєстрі за №728; визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 25 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будуніпром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експоцентр», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Піддубною СП. та зареєстровано в реєстрі за №730; визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 25 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будуніпром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експоцентр», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Піддубною СП. та зареєстровано в реєстрі за №732 такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Експоцентр»(код ЄДРПОУ: 32872112) повністю.

У судовому засіданні 20.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.09.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева