Рішення

від 12.09.2012 по справі 13/5025/897/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" вересня 2012 р.Справа № 13/5025/897/12

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „СВС Сіті Медія" м. Київ

до Гнатовецької сільської ради с. Гнатівці Хмельницького району

про стягнення суми 5 788,06 грн. з якої 4 680,00 грн. основного боргу, 365,68 грн. пені та 742,38 грн. 15% річних

Суддя Матущак О.І.

За участю представників сторін:

від позивача : Червона В.І. по довіреності № 626 від 10.04.2012 р.;

від відповідача : Огінський В.А. -сільський голова,

Шкодяк В.І. -за довіреністю № 160 від 11.09.2012 р.

Позивач у позові просить господарський суд стягнути з відповідача на його користь суму 5 788,06 грн., з якої 4 680,00 грн. грн. основного боргу за надані послуги у відповідності до укладеного між сторонами договору № 7045 від 10.06.2010 р., 365,68 грн. пені відповідно до п. 4.1. вказаного договору та 742,38 грн. 15% річних згідно п. 4.2. зазначеного договору.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному об'ємі і просить їх задовольнити, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Представники відповідача в судовому засідання та у поданому відзиві на позов зазначили, що проти позову заперечують. Свої заперечення обґрунтовують тим, що зазначений договір відповідно до ст.210 Цивільного кодексу України підлягає обов'язковій реєстрації і тому такий правочин вважається дійсним з моменту його державної реєстрації. Всі договори укладені сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції підлягають затвердженню сесією сільської ради, що встановлено в п.43 статі 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні". Сільський голова є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою (п.13 статті 42 Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні").

Вказаний договір сесією сільської ради не розглядався і рішення по ньому не приймалось, в реєстр договорів (журнал реєстрації вхідної документації Гнатовецької сільської ради) не внесений, а тому виконанню не підлягає. Щодо обставин укладення договору і чи укладався він з метою настання правових наслідків, сільська рада пояснень надати не може. Враховуючи вимоги статті 19 Конституції України та Цивільного кодексу України щодо вимог про обов'язкову реєстрацію таких договорів відповідач вважає, що договір відповідно до ст. 210 Цивільного кодексу України не вчинявся, а тому просить суд відмовити в позові повністю.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

10.06.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю „СВС Сіті Медія" (виконавець) та Гнатовецькою сільською радою (замовник) було укладено договір №7045, за умовами якого виконавець за завданням замовника зобов'язувався надати послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також з публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття-презентація) на порталі www.nieriaonline.com.ua українською, російською, німецькою та англійською мовами.

Відповідно п. 2.1 договору, вартість послуг складає 4680,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Пунктами 2.2, 3.1, 4.1 договору передбачено, що строк оплати - до 10 червня 2011 року.

Виконавець розробляє і публікує інформаційні матеріали (стаття-презентація) за допомогою письмових матеріалів і фотографій, які надає замовник.

У випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов'язань замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

На виконання умов договору №7045, позивач здійснив розміщення презентації, в якій описана основна інформація про с. Гнатівці та його інвестиційні можливості на порталі www.meriaonline.com.ua, про що письмово повідомлено відповідача листом-повідомленням №1507-2/10 від 15.07.2010 р. Разом з тим, відповідачу направлені два примірника акту прийому-передачі виконаних робіт №287 та рахунок-фактура №СФ0000305 від 25.05.2011р.

Відповідач корегувань до презентації та відповіді на лист-повідомлення позивачу не надіслав.

В порушення умов договору відповідач своє зобов'язання по договору належним чином не виконав, борг за виконані роботи на суму 4680,00 грн. не сплатив.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідно до пункту 4.1 договору позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки за період з 01.07.2011р. по 31.12.2011р. у сумі 365,68грн.

Втім, при визначенні періоду нарахування позивачем пені, враховуючи вимоги ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України а також строк проведення розрахунку відповідачем саме до 10.06.2011 р., правомірним буде нарахування пені саме по 10.12.2011 р., тому при такому розрахунку обґрунтований розмір пені складає суму 325,93 грн. за період з 01.07.2011 р. по 10.12.2011 р.

Згідно п. 4.2 договору та ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем правомірно нараховано відповідачу 15% річних від простроченої суми, що склала 742,38 грн. за період з 11.06.2011 р. по 01.07.2012 р.

Таким чином, обґрунтовано заявлена позивачем до стягнення з відповідача 5748,31грн., з яких 4680,00грн. заборгованості, 742,38 грн. 15% річних та 325,93 грн. пені.

Досліджуючи надані докази та оцінюючи їх у сукупності, до уваги судом приймається наступне правове обгрунтування.

Відповідно до ч.1 ст. 173, ч.1 ст. 174, ч.ч. 1 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, основна заборгованість відповідача за виконані роботи в сумі 4680,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: договором №7045 від 10.06.2010р., рахунком фактурою № СФ-0000305 від 25.05.2011р., актом прийому-передачі виконаних робіт від 25.05.2011р. та розрахунком заборгованості.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи тому підлягають задоволенню в сумі 4680,00 грн.

У відповідності до ч.1 ст. 549, ч.1 ст. 610, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 230, ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи те, що пеня була передбачена умовами договору, а перерахований розмір пені здійснений з урахуванням вимог ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд вважає що позовні вимоги позивач в частині нарахування пені обґрунтовані та підлягають також задоволенню, проте у сумі 325,93 грн., тому підлягають відмові у задоволенні позову вимоги про стягнення пені у сумі 39, 75 грн. за період з 11.12.2011 р. по 31.12.2011 р.

Виходячи із вищенаведеного, позов є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає частковому задоволенню.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відхиляючи заперечення відповідача судом враховується, що договір з приводу невиконання умов якого виник спір у відповідності до ч.1 ст. 210 Цивільного кодексу України не підлягає державній реєстрації, а згідно ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської ради питання про затвердження господарського договору не віднесено, тому він не потребує подальшого його схвалення сесією ради на пленарному засіданні. Крім цього, зважаючи на підстави заперечень проти позову, відповідачем не подано доказів звернення до суду із позовом про визнання недійсним такого правочину і такий правочин не може бути розцінено як нікчемний, оскільки враховуючи вимоги ст. 220 Цивільного кодексу України, він не підлягає нотаріальному посвідченню.

У відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі належить покласти на відповідача пропорційно правомірно заявленим та задоволеним позовним вимогам.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 173, 174, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49,82, 84, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Гнатовецької сільської ради с. Гнатівці Хмельницького району вул. Центральна, 24 (ідентифікаційний код 04403663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СВС Сіті Медія" м. Київ вул. Воровського, 32, кв.2 (ідентифікаційний код 37025570) суму 4680 (чотири тисячі шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. заборгованості, 742,38 (сімсот сорок дві) грн. 48 коп. 15% річних, 325.93 (триста двадцять п'ять) грн. пені та 1595,5 грн. витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решта сумі 39,75 грн. пені у задоволенні позовних вимог відмовити.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, копії рішення не надсилаються в адреси сторін, оскільки їх представники були присутні у судовому засіданні під час оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Оскільки в судовому засіданні 12.09.2012 р. оголошувалась вступна та резолютивна частини рішення, його повний текст виготовлений та підписаний 17.09.2012 р.

Суддя О.І. Матущак

Віддрук. 3 прим. :

1- до справи,

2 - позивачу (м. Київ, вул. В. Хвойки 18/14, оф. 241);

3 - відповідачу (31324, Хмельницький район, с. Гнатівці, вул. Центральна 24).