Постанова

від 20.09.2012 по справі 2-а-5619/10/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2012 р.Справа № 2-а-5619/10/1570

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Димерлія О.О. та Єщенка О.В.

при секретарі Івановій К.І.

за участю представників:

апелянта -Іванова Е.І.

позивача -Васюти І.В., Дущак Д.С., Карасава В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року по справі за позовом Болградської районної спілки споживчих товариств до Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2010 року Болградська районна спілка споживчих товариств звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позову зазначалося, що акт перевірки № 355/2301/01761362 від 26.04.2010 року складений працівниками ДПІ у Болградському районі та винесене на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення від 13.05.2010 року за № 0000222301/0 у частині визначення суми податкового зобов'язання за платежами: податок на додану вартість, податок на прибуток організації і підприємств споживчої кооперації і комунальний податок, є протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області від 13 травня 2010 року № 0000202301/0, № 0000212301/0, № 0000222301/0.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Болградська районна спілка споживчих товариств в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.1993 року Болградська районна спілка споживчих товариств (далі - Болградська райспоживспілка) зареєстрована як юридична особа, ідентифікаційний код 01761362, місцезнаходження: 68702, Одеська область, м. Болград, вул. Арсена Хрістєва, 36 (а.с.198, 199, 220-221).

На підставі заяви про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку від 11.03.2009 року за № 31 (а.с.187) позивача з 01.04.2009 року переведено на спрощену систему оподаткування обліку та звітності за ставкою єдиного податку 10 відсотків та 20.03.2009 року видано відповідне Свідоцтво (а.с.186).

Між позивачем (Болградською районною спілкою споживчих товариств) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 було укладено договори про оренду нерухомого майна, згідно з якими позивач надав даним суб'єктам господарювання у користування нерухоме майно, а орендарі сплачували орендну плату.

Своєю постановою від 01.07.2009 року за № 45 позивач звільнив від сплати орендної плати СПД ОСОБА_6 на 4 місяці за період з 01.07.2009 року по 31.10.2009 року та у січні 2010 року, в зв'язку із тим, що даний суб'єкт господарювання здійснював ремонт орендованого ним приміщення у відповідача за свій рахунок. Також даною постановою (від 01.07.2009 року № 45) позивач звільнив від сплати орендної плати СПД ОСОБА_5 на період з 15.06.2008 року по 31.12.2009 року, в зв'язку з тим, що даний суб'єкт господарювання здійснював ремонт орендованого ним приміщення у відповідача за свій рахунок.

Позивач звільнив орендарів від сплати орендної плати, не дивлячись на те, що договір найму, у відповідності до ет.759. ст.762 ЦК України є платним. При цьому він їх звільнив не за весь період, а за певний проміжок часу. Таким чином позивач надав можливість орендарям здійснити ремонт за свій рахунок, а він натомість звільнив їх від сплати ними орендної плати. Така операція підпадає під визначення - бартеру, а саме п.п.1.19 ст.1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994. № 334/94-ВР дає визначення бартеру. Бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг). У даному випадку відбувся залік зустрічних вимог позивача із орендарями, а саме у вигляді здійснення ними ремонту у орендованих ними приміщеннях, які належать позивачу на праві власності. а натомість позивач їх звільняє від сплати орендної плати. Таким чином було здійснено залік зустрічних вимог, при цьому мова не йшла про вартість ремонту орендарями.

У відповідності до п.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998р. за № 727/98 такий вид розрахунку заборонено суб'єкту господарювання, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування, за що передбачена відповідальність п.5 Указу Президента України "Про прощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998р. за № 727/98. а саме такий платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітною періоду (кварталу). У даному випадку це з 3 кварталу 2009 року позивач мав би перейти на загальну систему оподаткування.

Судом першої інстанції не вірно встановлено, що бартер, як господарська операція повинна бути одномоментною дією, за результатами якої відбувається зміна в структурі активів та зобов'язань підприємства.

Адже в жодному законодавчому акті України не вказано, що бартерна операція (угода) є дією одномоментною та одночасною. Навіть більше, відповідно до ст. 715 І Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру), на яку також посилається суд першої інстанції, кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги). Тобто в даному випадку бартер. як господарська операція не є одномоментною та одночасною дією, а дією триваючою, і саме з моменту прийняття постанови правління Болградської районної спілки споживчих товариств про звільнення приватних підприємців ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від сплати орендної плати до моменту виконання підприємцями взятих на себе обов'язків щодо ремонту та облаштування орендованих ними приміщень, тобто до моменту виконання зобов'язань обома сторонами.

Крім того, Болградська районна спілка споживчих товариств за результатами прийнятих постанов про звільнення приватних підприємців ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від сплати орендної плати орендованих ними приміщень згідно договорів оренди нерухомого майна недоотримала відповідну суму грошових коштів, яку повинна була отримати в якості щомісячної плати згідно договорів оренди нерухомого майна, власником якого є Болградська районна спілка споживчих товариств. В результаті чого і відбулася зміна в структурі активів та зобов'язань позивача, а саме якщо б підприємство не звільнило приватних підприємців ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від орендної плати, то воно повинно було отримати певний доход (виручку), який, був регламентований укладеними договорами оренди нерухомого майна. Тобто це був прогнозований дохід підприємства. Така сама ситуація і з зобов'язаннями позивача - у разі отримання ним доходу, зобов'язання позивач б збільшилися, а саме підприємство повинно було сплатити відповідну суму податку. На той час у відповідності із п. 3 Указу Президента України від 03.07.2011 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»підприємство повинно було сплатити 10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) єдиного податку. Тобто, твердження суду першої інстанції про те, що ніяких змін в структурі активів та зобов'язань підприємства не відбулося є помилковим.

Також слід зауважити, що договір міни і бартерна угода (операція) не тотожні поняття. На відміну від договору міни, предметом бартерної угоди можуть бути не лише товари, а й послуги, як у даному випадку.

Як вбачається з матеріалів справи, з 31.03.2010 року по 21.04.2010 року на підставі направлень від 31.03.2010 року № 107/2301 (а.с.101) та від 14.04.2010 року № 121/2301 (а.с.102), посадовими особами відповідача згідно із п. 1 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання (а.с.104-105) з відома (а.с.103) та у присутності голови правління та головного бухгалтера Болградської райспоживспілки проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2009 року, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку № 1 до акта. Термін проведення перевірки продовжувався з 15.04.2010 року по 21.04.2010 року на підставі наказу відповідача від 14.04.2010 року № 148 (а.с.100)

За результатами проведеної перевірки складено акт № 355/2301/01761362 від 26.04.2010 року «Про результати планової виїзної перевірки Болградської районної спілки споживчих товариств, код за ЄДРПРОУ 01761362 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2009 р.»(а.с.134-179).

Сума зобов'язання по податку на прибуток з підприємств виникла внаслідок порушення п.п. «а»п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», а саме позивачем не було надано декларацію з податку на прибуток приватних підприємств за 3 квартал 2009 року та за 2009 рік, за що передбачено відповідальність ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»у вигляді штрафної санкції в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке не подання. В результаті чого видане податкове повідомлення-рішення ДПІ у Болградському районі від 13.05.2010 року за № 0000212301/0 на загальну суму -340,00 грн. (170,00 * 2).

Сума зобов'язання по податку на додану вартість виникла внаслідок порушення позивачем п.п. «а»п.п.4.2.2 п.4.2ст.4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», а саме позивачем не було подано декларацію з податку на вартість:

за серпень 2009 року,

за вересень 2009 року;

за жовтень 2009 року;

за листопад 2009 року;

за грудень 2009 року,

за що передбачено відповідальність ст. 17 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»у вигляді штрафної санкції в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке подання, в результаті чого нараховано штрафну санкцію в сумі -850,00 грн. (170,00 * 5).

Крім того, позивачем було порушено п.п. «б»п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», а саме позивачем було занижено зобов'язання з податку на додану вартість:

за серпень 2009 року у сумі - 15489,00 грн.;

за вересень 2009 року у сумі - 15949,00 грн.;

за жовтень 2009 року у сумі - 16433,00 грн.;

за листопад 2009 року у сумі - 9489,00 грн.;

за грудень 2009 року у сумі - 11866,00 грн.

За дане правопорушення передбачено відповідальність пп.17.1.3 п.17.1 ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», а саме у вигляді штрафу у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. В результаті чого було нараховано штрафну фінансову санкцію у сумі -33426,4 грн. та суму основного платежу -69226,00 грн. За виявлені порушення було видано податкове повідомлення-рішення від 13.05.2010 року за № 0000202301/0 на загальну суму -103502,10 грн.

Сума зобов'язання по комунальному податку виникла внаслідок порушення позивачем п.п. «а»п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», а саме позивачем не було подано декларацію по комунальному податку:

за 3 квартал 2009 року;

за 4 квартал 2009 року;

за що передбачено відповідальність ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»у вигляді штрафної санкції в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке не подання, в результаті чого нараховано штрафну санкцію у сумі -340,00 грн. (170,00 * 2). Крім того, позивачем було порушено п.п. «б»п.п.4.2.2 п. 4.2 ст. 4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», а саме позивачем було занижено зобов'язання по комунальному податку:

за 3 квартал 2009 року у сумі - 51,00 грн.;

за 4 квартал 2009 року у сумі - 51,00 грн.

За дане правопорушення передбачено відповідальність п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», а саме у вигляді штрафу у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. В результаті чого було нараховано штрафну фінансову санкцію у сумі - 340,00 грн. та суму основного платежу -102,00 грн. За виявлені порушення було видане податкове повідомлення-рішення від 13.052010 року № 0000222301/0 на загальну суму -782,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 24.09.2012 р.

Головуючий суддя Зуєва Л.Є.

суддя Димерлій О.О.

суддя Єщенко О.В.